Основний норматив
Головним документом, яким під час війни запроваджено додаткові валютно-розрахункові обмеження для учасників ЗЕД, є постанова № 18*. Вона встановлює нові правила «інвалютної гри» під час воєнного стану і регулює цілу низку валютних питань. Зокрема, вона для певних випадків забороняє перерахування інвалюти за кордон, придбання інвалюти на міжбанку, зміняє граничні строки для розрахунків за експортними/імпортними операціями та інше.
Нагадаємо найбільш одіозні з валютних змін з посиланнями на наші публікації на цю тему.
Граничні строки ЗЕД-розрахунків
Протягом 2022 року граничний строк для ЗЕД-розрахунків за експортними/імпортними товарними* операціями НБУ змінював тричі.
* Нагадаємо, що ці граничні строки не поширюються (незалежно від суми) на експорт/імпорт будь-яких робіт чи послуг (окрім транспортних та страхових). Детальніше щодо цього та інших винятків див. у діючій редакції постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67.
90, 120, 180! Спочатку нагадуємо, що для тих ЗЕД-операцій, які відбулися до 05.04.2022 граничний строк складав, а для незавершених операцій і надалі складає, 365 днів!
А починаючи з 5 квітня цього року для запобігання відтоку за кордон капіталів НБУ скоротив строк розрахунків за такими ЗЕД-операціями до 90 календарних днів. Потім його збільшив до 120, а з 9 липня вже встановив 180 днів. Оскільки всі ці скорочені строки почали застосовуватись до операцій, які відбулися починаючи з 5 квітня (див. п. 142 постанови № 18), то перші два строки (90 та 120 днів) до моменту їх зміни-збільшення витекти не встигли. Тому про ці строки взагалі можна забути. Бо
за усіма операціями, що відбулися починаючи з 5 квітня (навіть за тими, які відбулися у період з 5 квітня до 9 липня), граничний строк розрахунків складає 180 днів
Детальніше на тему граничних строків ЗЕД-розрахунків та нюансів банківського нагляду за їх дотриманням (зокрема, щодо непіднаглядних операцій «до 400 тис. грн», (не)впливання форс-мажору, розрахунків з країнами-агресорами, законності і наслідків перевірок тощо) читайте в публікації «Граничні строки ЗЕД-розрахунків: 90, 120, 180!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62.
«Заборона» ЗЕД-заліків. З 06.09.2022 НБУ до «воєнної» постанови № 18 було додано новий пункт 146. У ньому, зокрема, зазначено, що банк не має права завершити валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог*. Тож з 6 вересня фактично накладено заборону на проведення ЗЕД-взаємозаліків, які НБУ раніше дозволяв за наявності певних обставин, передбачених у п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7**. Точніше, заборонено не проведення ЗЕД-заліків, а зняття з нагляду підконтрольних ЗЕД-операцій після проведення сторонами заліку.
* Виняток залишено тільки для ЗЕД-заліків за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
Але бартерні операції не під забороною, тому якщо з нерезидентом були зустрічні постачання, то замість проведення заліку можна «спробувати зустрічні» контракти об’єднати у один бартерний і добиватися зняття з нагляду (але сюди, можливо, доведеться підключати й митницю).
Отже, з 6 вересня 2022 року — незалежно від факту проведення заліку —«піднаглядний» не оплачений грошима експорт чи неотоварений імпорт після закінчення граничного терміну (180 чи 365 днів) підпадають під нарахування ЗЕД-пені! Про різні нюанси цієї заборони і проведення ЗЕД-заліків див. у статті «Взаємозалік у ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2022, № 76.
ЗЕД-розрахункові обмеження
Основні заборони й дозволи на переказ за кордон. Постановою № 18 (п. 14) заборонено банкам під час воєнного стану здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей. Але там же визначено й винятки з цієї заборони — операції, коли такий переказ можливий. Крім того, для розрахунків за цими винятковими операціями ст. 12 постанови № 18 дозволяє також придбавати на міжбанку інвалюту (за відсутності у резидента власної). Див. про це нижче.
Основним з цих винятків є здійснення переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові КМУ від 24.02.2022 № 153. Спочатку у цій постанові (точніше, в доданому до неї Переліку товарів критичного імпорту) були зазначені лише товари для забезпечення військових потреб, критичні продовольчі товари і деякі з видів специфічних послуг (у тому числі «віртуальних»). Але з 9 липня Кабмін постановою від 07.07.2022 № 761 відмінив і цей «товарний» Перелік, і Критерії визначення товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану. З цієї дати стало дозволено придбавати та переказувати інвалюту за будь-які товари (продукцію), що класифікуються в товарних групах 01 — 97 УКТ ЗЕД!
Обмеження залишились лише щодо оплати послуг/робіт/прав, які не потрапили до нового Переліку, яким замінили «товарний». Цей діючий Перелік доволі широкий: до нього «переїхали» ті роботи/послуги, які раніше були в «товарному» переліку, ще й додали багато нових позицій. І він станом на зараз вже тричі доповнювався. У той же час
для оплати тих робіт/послуг/прав, які до Переліку не потрапили, придбавати на міжбанку та/або перераховувати за кордон інвалюту й надалі заборонено
Інші винятки/дозволи. Щодо робіт/послуг/прав, які не потрапили в новий Перелік, нагадаємо: юридичним (!) особам дозволяються транскордонні перекази валюти за окремими дозволами (рішеннями) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень КМУ (п.п. 6 п. 14 постанови № 18).
Окрім того, п.п. 9 п. 14 постанови № 18 дозволяє госпсуб’єктам оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном з використанням електронних платіжних засобів*. Причому з валютних рахунків — без обмеження, а з усіх гривнєвих — лише в екв. 100 тис. грн на календарний місяць**. Решту винятків, коли НБУ дозволяє транзакції за кордон, детальніше див. у постанові № 18.
* За винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211 (МСС-код для послуг брокерів на ринку цінних паперів).
** Це «100-тисячне» обмеження не поширюється на госпсуб’єктів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів…
Є ще низка винятків зі згаданої заборони.
На цю тему ми детально писали в статті «ЗЕД: розрахункові та інші обмеження» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62. Там же читайте й щодо заборони будь-яких валютних операцій, пов’язаних з країнами-агресорами та їх резидентами.
Придбання інвалюти
Заборони й дозволи. Банкам заборонено (п. 12 постанови № 18) здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів). Але з цієї заборони є низка винятків, наведених у цьому ж пункті.
Зокрема, можливість придбання резидентами інвалюти на міжбанку залежить напряму від ЗЕД-розрахункових обмежень: придбавати інвалюту дозволено для проведення валютних операцій, визначених у п. 14 постанови № 18 (див, зокрема, вище).
Тобто для розрахунків з нерезидентами за роботи/послуги, які не потрапили до Переліку, а також для операцій, не згаданих у інших підпунктах п. 14 (крім пп. 23, 9, 23 та 30) і не зазначених серед інших винятків у п. 12 постанови № 18, інвалюту придбавати заборонено.
Зокрема, серед винятків — у п.п. 3 п. 12 є дозвіл на здійснення валютних операцій з обміну інвалюти в межах групи 1 Класифікатора іноземних валют банками за дорученням клієнтів щодо як готівкової, так і безготівкової інвалюти.
Придбав? Одразу використай! Придбану починаючи з 11 липня 2022 року інвалюту клієнт-резидент зобов’язаний використати не пізніше ніж за 2 робочих дні (!) після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю інвалюти (п. 129 постанови № 18).
Коли є своя інвалюта. Починаючи з 6 вересня згідно з п. 1212 постанови № 18 уповноважений банк на дату купівлі іноземної валюти має контролювати, чи є у клієнта-госпсуб’єкта залишки інвалюти на власних рахунках (поточних та вкладних (депозитних). Звичайних фізосіб це не стосується!
Детальніше щодо цих змін читайте в матеріалі «Чергові валютні зміни: платіть своєю інвалютою, ЗЕД-залік заборонено та інше» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67 (ср. ).
Епілог
Оскільки усі ці інвалютні обмеження/дозволи перебувають у постійній динаміці змін, уважно вивчайте саме останні (діючі) редакції як постанови № 18, так і інших нормативів та документів, що регулюють цю сферу.
