Поновлені та зупинені строки: метаморфози-2022

Податкові строки

Загальне. Для платників та податківців на період воєнного стану зупиняється перебіг усіх строків, визначених податковим та іншим, підконтрольним фіскалам, законодавством, крім строків (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

1) реєстрації ПН/РК, подання звітності, сплати податків та зборів, подання документів (повідомлень) (у тому числі «трансфертних», що передбачені ст. 39, 39² та п. 46.2 ПКУ). Формулювання «документи (повідомлення)» досить спірне, бо остаточно не зрозуміло про які такі документи та повідомлення йдеться (див. деталі у «Податки & бухоблік», 2022, № 89). Однак податківці вже дійшли висновку, що, зокрема, повідомлення за ф. № 20-ОПП та заяви за ф. № 1-ОПП воно не стосується (див. 116.12 БЗ);

2) щодо камеральних перевірок:

— строків їх проведення;

— оформлення їх результатів (див. ст. 86 ПКУ). Раніше була згадка про строки надання заперечень на акти за результатами перевірок. Однак вважаємо, що ці строки і за актуального формулювання не мають зупинятися, оскільки саме ст. 86 ПКУ передбачає порядок подання цих заперечень;

— оскарження/розгляд скарг на податкові повідомлення-рішення (далі — ППР), винесені на підставі таких перевірок;

— нарахування пені;

3) щодо фактичних та документальних позапланових перевірок:

— строків їх проведення;

— оформлення їх результатів (див. ст. 86 ПКУ). Тут також була згадка про надання заперечень на акт за результатами цих перевірок. Однак вважаємо, що ситуація має бути та ж сама, що і з запереченнями на акт за результатами камеральних перевірок (див. вище);

— оскарження/розгляд скарг на ППР та рішення про застосування фінсанкцій, винесених на підставі таких перевірок;

— адмінарешту майна за результатами документальних позапланових та фактичних перевірок;

4) здійснення заходів із погашення податкового боргу платників, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки зі ст. 59, 60, 87 — 101 ПКУ;

5) визначення грошових зобов’язань за ст. 116 ПКУ (штраф за відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди контролюючого органу);

Верховною Радою вже прийнято відповідний законопроєкт, який чекає на набуття чинності (див. детальніше у статті «Оскраження блокувань: строки почали спливати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97).

І нагадаємо, що з 24.02.2022 по 27.05.2022* усі без винятку податкові строки були зупинені. Знову ж таки як для податківців, так і для платників.

* Дата набрання чинності редакцією п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, яка запустила строки-винятки (див. Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX).

Крім того, варто пам’ятати про зупинення певних строків на період карантину. Бо вони впливають на те, як потрібно їх відраховувати. Нагадаємо, що на період по останній день місяця (включно), в якому завершиться карантин, зупиняли строки (пп. 52² та 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— давності (ст. 102 ПКУ);

— щодо адміноскарження (ст. 56 ПКУ), окрім скарг щодо законності декларування відшкодування ПДВ та/або від’ємного значення цього податку. Йшлося як про подання адмінскарг, так і про строки їх розгляду податківцями;

— щодо надання індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі (ст. 52, 53 ПКУ);

— щодо надання відповідей на запити податківців (ст. 73, 78 ПКУ), крім запитів щодо:

а) декларування відшкодування ПДВ та/або від’ємного значення з цього податку;

б) оподаткування юрособами або нерезидентами, які проводять госпдіяльність через постійне представництво в Україні, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;

в) трансфертного ціноутворення;

г) податкового контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів);

д) валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зауважимо: винятки щодо запитів із нашого списку під пунктами «б» — «в» з’явилися нещодавно (з 24.11.2022). Про те, як бути з відповідями на запити, що потрапили до цих пунктів, читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 89 (ср. ).

Строки давності. Йдеться про строки, встановлені у ст. 102 ПКУ. Як ми зазначили вище, ці строки були зупинені на період карантину. Також вони продовжили бути зупиненими у період воєнного стану.

Але з 27.05.2022 строк давності було, як ми вважаємо, досить цікавим чином запущено. Усе через те, що з цієї дати у п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у винятки щодо зупинки строків потрапили строки «визначення грошових зобов’язань». Про це ми писали у «Податки & бухоблік», 2022, № 54.

Виглядало це так: якщо йдеться про дозволені у період воєнного стану перевірки, то строки давності запускалися. Якщо ж говоримо про заборонені перевірки (наприклад, планові), то цей строк залишався зупиненим.

Тим не менш, з 24.11.2022 формулювання «визначення грошових зобов’язань» зникло з п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Інші податкові строки. Все ще призупинені на період воєнного стану строки:

— подання документів на розблокування ПН/РК (включаючи їх розгляд);

— включення ПН/РК до податкового кредиту. Детальніше у «Податки & бухоблік», 2022, № 96;

— пов’язані із включенням платників ПДВ до ризикових;

— надання індивідуальних податкових консультацій.

Важливі неподаткові строки

Судскарження рішень держорганів (у тому числі податківців). Зауважте: строки звернення до суду для оскарження рішень контролюючих органів (у тому числі фіскалів) не призупинялися! Ні на період карантину, ні на період воєнного стану.

Нагадаємо, що з урахуванням актуальної позиції Верховного Суду строки такі:

— щодо ППР, яке не було оскаржено у адмінпорядку, — 1095 днів з дня отримання платником спірного рішення (п. 56.18 ПКУ);

— щодо ППР/інше рішення про нарахування грошового зобов’язання, яке було оскаржено у адмінпорядку (тобто подавалася скарга до ДПС України), — 1 місяць з дня, наступного за днем одержання платником рішення за скаргою (п. 56.19 ПКУ);

— щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, стосовно якого не подавалася скарга до Центральної комісії, — 6 місяців з дня одержання цього «відмовного» рішення (ч. 2 ст. 122 КАСУ);

— щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, стосовно якого подавалася скарга до Центральної комісії, — 3 місяці з дня одержання рішення за скаргою або 6 місяців з дня подання скарги (якщо рішення за скаргою не було надіслано у встановлені ПКУ строки). Хоча 6-місячний строк в умовах ПКУ не мав би застосовуватися, оскільки є принцип мовчазної згоди (який незабаром має, до речі, запрацювати, див. статтю «Оскраження блокувань: строки почали спливати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97).

Тим не менш, подати позов, пропустивши строки звернення до суду, можливо. Воєнний стан може стати поважною причиною такого пропуску, і судді, визнавши це, можуть прийняти позов до розгляду. Головне — не забути подати відповідне клопотання, посилаючись на ч. 1 ст. 123 КАСУ.

Позовна давність. Під час карантину позовну давність продовжили на строк його дії. Окрім строків, які збільшувалися за договором на підставі ст. 259 ЦКУ (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). А от у період дії воєнного та надзвичайного станів на строк їх дії продовжили усі, без винятку, строки позовної давності, які встановлені у ЦКУ.

Бенефіціари. Щодо подання даних про бенефіціарів діють нові строки. А за щорічне підтвердження (подання заяви за формою 6) взагалі можна не турбуватися. У цьому році ніхто не зобов’язаний був подавати це підтвердження у силу листів Мін’юсту від 24.11.2021 № 113677/124754-33-21/8.4.4 та від 12.01.2022 № 3738/8.4.3/32-22. А з 29.12.2022 підтвердження взагалі буде скасовано. Детальніше про правила щодо бенефіціарів читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 75.

От така достатньо складна історія з цими строками… Однак усе може змінитися знову. Надто вже нестабільна ситуація… Тож тримаємо руку на пульсі.