Для зручності наводимо ПДВ-правила у вигляді таблиці.
Правила оподаткування ПДВ: новації воєнного стану
| ПДВ-сфера | Зміни |
| ПДВ-строки і штрафи | Згідно з п. 102.9 ПКУ, на період ВС зупиняється перебіг строків, визначених, зокрема, ПКУ. Водночас спецнорма п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ визначає, що призупинення строків на період ВС наразі не стосується строків: — реєстрації ПН і РК в ЄРПН; — подання податкової звітності (у тому числі з ПДВ); — сплати податків і зборів (у тому числі податкових зобов’язань з ПДВ). Щодо зазначених податкових обов’язків п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ наразі встановлює спеціальні строки виконання. Варіант 1. Платник не має можливості виконувати податкові обов’язки. В такому разі він звільняється від відповідальності за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію, подання ПДВ-звітності й сплату ПДВ, якщо виконає такі обов’язки протягом шести місяців після скасування ВС. Якщо такої можливості не має філія чи інший структурний підрозділ, платник звільняється від відповідальності за виконання податкових обов’язків щодо них на період до припинення або скасування ВС. Заковика з цим варіантом — Мінфін має спеціальним порядком визначити хто має, а хто не має можливості виконувати податкові обов’язки. Такий порядок досі не з’явився й існує лише у вигляді проекту на сайті Мінфіну (див. статтю «Підтвердження «податкової» неможливості: проєкт Порядку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49). Варіант 2. Платник має можливість виконувати податкові обов’язки. В такому разі для нього встановлено спеціальні строки виконання податкових обов’язків, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 по 26.05.2022: — для реєстрації ПН і РК у ЄРПН — до 15.07.2022; — для подання ПДВ-звітності — до 20.07.2022; — для сплати податкових зобов’язань з ПДВ — не пізніше 31.07.2022. До речі, податківці потрактували це спецправило доволі сприятливо для платників. Зокрема, дозволили застосовувати його до ЄРПН-реєстрації, подання ПДВ-звітності й сплати ПДВ за травень 2022 року (див. запитання 16 інформлиста № 3). Хоча граничні строки виконання цих податкових обов’язків настали пізніше, ніж 26.05.2022 Варіант 3. Платник перейшов на спец-ЄП. Для таких платників строк виконання податкових обов’язків, що мали бути виконані до переходу на спец-ЄП, — 60 календарних днів після повернення зі спец-ЄП. Якщо граничний строк настав уже після переходу на спец-ЄП, тоді мали би застосовуватися загальні строки, встановлені у варіанті 2. Але податківці знову ж таки проявили лояльність до платників. Тому, наприклад, вони дозволяють платникам спец-ЄП після повернення з цієї системи оподаткування у 60-денний строк зареєструвати усі ПН/РК, за операціями постачання з лютого і до дня переходу на ЄП за ставкою 2 %. Навіть якщо граничний строк їх реєстрації настав уже після переходу на спец-ЄП (див. запитання 7 інформлиста № 3). А тепер увага! У разі порушення зазначених спецстроків штрафи за невиконання трьох вищезазначених варіантів податкових обов’язків застосовуватимуться. І карантинний мораторій на штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) тут не допоможе (див. БЗ 132.01, статтю «Чи застосовується під час воєнного стану «карантинне» звільнення від штрафів: позиція ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 53). Аби уникнути штрафів за порушення цих податкових обов’язків доведеться доводити форс-мажор (п.п. 112.8.9 ПКУ). Починаючи з червня 2022 року застосовуються загальні строки: — реєстрації ПН і РК в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ); — подання декларації з ПДВ (пп. 203.1, 2081.8 ПКУ); — сплати податкових зобов’язань з ПДВ (п. 203.2, 2081.9 ПКУ). При цьому для ПН/РК, датованих лютим — травнем 2022 року порушення строків реєстрації (і кількість днів прострочки) буде обраховуватися починаючи з 15.07.2022. Усі ПН/РК з такими датами, зареєстровані до 15.07.2022, вважаються зареєстрованими своєчасно. Водночас для платників ПДВ на період ВС наразі повністю зупиняються такі строки: — обов’язкової реєстрації платником ПДВ (ст. 183, п. 2081.2 ПКУ); — відображення податкового кредиту (п. 198.6, п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто якщо вхідну ПН складено після 24.02.2022 до 365-денного строку на податковий кредит додається увесь період ВС (див. роз’яснення ДПСУ від 01.07.2022, БЗ 101.13); — подання скарги на постачальника через додаток Д7 (п. 201.10 ПКУ) |
| Податковий кредит | За ПДВ-періоди лютий, березень, квітень і травень 2022 року платник ПДВ може відобразити податковий кредит без ПН/РК, зареєстрованої в ЄРПН. Це можливо, якщо на момент початку ВС (тобто станом на 24.02.2022) ПН/РК від постачальника не було зареєстровано в ЄРПН. В такому разі аби відобразити податковий кредит достатньо первинного (чи розрахункового) документа на операцію з придбання (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). При цьому власне дата операції з ПДВ-придбання, за якою відображається податковий кредит, у межах лютого значення не має. Це може бути як після, так і до 24.02.2022 (див.: питання 20 роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022). Первинний документ має містити обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік. При цьому, податківці схоже натякають на те, що вони проти, аби податковий кредит відображався на підставі самоакта (бухдовідки) про оприбуткування придбаних товарів (див.: роз’яснення ДПСУ від 07.04.2022). Однак, на нашу думку, бухдовідка — це також первинний документ. І за наявності проблем з документами від постачальника (а під час ВС це цілком можливо) податковий кредит на підставі самоакта цілком можливий (див. статтю «Первинка відсутня або запізнилася: складаємо самоакт» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50). Також податківці рекомендували податковий кредит, відображений без зареєстрованих ПН/РК, фіксувати у додатку Д7. Запевняючи, що для постачальника це не матиме жодних наслідків (див.: роз’яснення ДПСУ від 16.03.2022). ПК за первинкою потрібно відображати у тому ПДВ-періоді, на який припадає дата складення первинного документа. Якщо постачальник підтвердить цей ПК вхідною ПН, зареєстрованою у строки, встановлені п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, жодних уточнень робити не потрібно. Якщо ж вхідну ПН буде зареєстровано пізніше, необхідно зняти ПК в періоді складення первинного документа. Відобразити його можна лише в періоді ЄРПН-реєстрації вхідної ПН (див. запитання 9 інформлиста № 3) |
| СЕА-ліміт | Хоча покупець на період ВС отримав право відображати податковий кредит без зареєстрованої вхідної ПН, це жодним чином не змінює правила обрахунку ПДВ-ліміту. Якщо податковий кредит відображено, а у ЄРПН інформація щодо вхідної ПН відсутня, ПДВ-ліміт, звичайно ж, не збільшиться. А от коли на підставі первинних документів у ПДВ-декларації відображаються податкові зобов’язання, ліміт зменшується і ВС не є перешкодою цьому. Тому якщо до ПДВ-декларації потрапляють податкові зобов’язання, не підтверджені зареєстрованою ПН, у продавця формується показник ∑Перевищ. І щоб створити собі можливість зареєструвати вихідну ПН в подальшому без повторного зняття регліміту, податківці рекомендують фіксувати дані про податкові зобов’язання, відображені на підставі первинних документів, у таблиці 1.1 додатку Д1 (див.: роз’яснення ДПСУ від 16.03.2022). Як вийти із ситуації, коли через виникнення показника ∑Перевищ став від’ємним реєстраційний ліміт, читайте у статті «Відновлюємо реєстраційний ліміт і реєструємо воєнні податкові накладні» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41 |
| Бюджетне відшкодування | Бюджетне відшкодування під час ВС заявляти можна. Такий висновок можна зробити, якщо взяти до уваги, що сума бюджетного відшкодування узгоджується тільки за результатами камеральної перевірки (п. 200.10 ПКУ). А камеральні перевірки, покликані підтвердити заявлену суму відшкодування, на час ВС не зупиняються (п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Проте на суму ПДВ-мінуса, яка сформувалася за рахунок операцій з пальним, заявляти бюджетне відшкодування не дозволяється (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Також не можна заявляти як бюджетне відшкодування суми ПДВ за ПК по знищених війною активах (п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) |
| Компенсуючі зобов’язання | Протягом ВС компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ НЕ нараховуються на придбані з ПДВ товари, які (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ): — знищені (чи втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період ВС. Водночас ПК при придбанні таких товарів не можна відображати у складі бюджетного відшкодування; — передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань тергромад, а також надані на користь інших осіб для забезпечення оборони України у період ВС. У зазначених випадках товари не вважаються такими, що використані в неоподатковуваних операціях чи за негосподарським призначенням |
| ПДВ- звільнення | На період ВС повністю звільняються від ПДВ операції з імпорту та постачання на митній території України (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ): — спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, шоломи, бронежилети тощо), призначені для потреб ЗСУ та інших українських силових структур, включаючи підрозділи тероборони; — лікарських засобів та медичних виробів для потреб лікарень, де лікуються наші військові; — товарів оборонного призначення (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України від 17.07.2020 № 808-IX); — ударних капсулів, детонаторів, освітлювальних та сигнальних ракет; — апаратури для комунікації та прослуховування; — легкоброньованих або обладнаних з’ємною бронею автомобілів (пасажирських і вантажних); — бойової зброї, безпілотників та парашутів; — біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів тощо; — прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше; — скла безпечного, включаючи скло зміцнене (загартоване) або багатошарове; — оптичних приладів для слідкування; — апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації; — апаратури прослуховування направленої дії; — радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення; — розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя; — безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин; — броньованих автомобілів. Усі зазначені товари звільняються від ПДВ за однієї простої умови. А саме: що їх кінцевим отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міноборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону або оборону України |
| Пальне | На період ВС встановлено ставку ПДВ 7 % на операції з імпорту та постачання на митній території України: — моторних бензинів, важких дистилятів та скрапленого газу (п.п. 215.3.4 ПКУ), на які згідно п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено нульову ставку акцизного податку; — нафти або сирих нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00. Якщо за рахунок операцій із пониженою ставкою сформувався ПДВ-мінус, його, повторюємо, заборонено ставити на відшкодування. Такий мінус можна відносити лише на податковий кредит наступних періодів. Це правило стосується усіх платників ПДВ, у тому числі експортерів (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А от пальне, яке надається безоплатно і безпосередньо для потреб армії у воєнний час, оподатковується ПДВ за нульовою ставкою (п.п. 195.1.2 ПКУ) |
| Допомога армії | Не вважається постачанням безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача будь-яких товарів чи надання будь-яких послуг ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Управлінню держохорони, Держслужбі спецзв’язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, ДСНС, силам цивільного захисту, закладам охорони здоров’я державної і комунальної власності, структурним підрозділам з питань охорони здоров’я (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Це означає, що при передачі товарів і наданні послуг зазначеним структурам, не буде ніякого мінбазного ПДВ (див. п. 188.1 ПКУ). Не треба нараховувати й компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) |
| Благодійна допомога | До уваги громадських об’єднань та благодійних організацій! Благодійна допомога, яку вони надають, і до ВС звільнялася від ПДВ за загальним правилом, установленим п.п. 197.1.15 ПКУ. Але операції із надання благодійної допомоги у 2022 році НЕ враховуються у ПДВ-мільйон, який рахують вищезгадані неприбуткові організації для цілей обов’язкової реєстрації ПДВшником відповідно до п. 181.1 ПКУ (п.п. 69.12 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) |
| Уточнюючі розрахунки | На період ВС платникам ПДВ заборонено подавати УР до ПДВ-періодів раніше лютого 2022 року зі зменшенням суми ПДВ до сплати або зі збільшенням суми бюджетного відшкодування |
