Директор не виходить на зв’язок: що робити?

Одразу скажемо: ситуація може бути напрочуд складною. І іноді, на жаль, навіть не мати вирішення. Але є кілька важливих моментів, про які не слід забувати у будь-якому випадку.

Загальні моменти. По-перше, часто буває, що бухгалтери мають доступ до електронного підпису зниклого директора. Є велика спокуса просто продовжувати нею користуватися ніби нічого не сталося. Та робити так не варто!

Не забуваймо про позицію податківців про те, що вони можуть визнати звітність не поданою й після отримання квитанції № 2. І з цим ми були завжди не згодні (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 66, стаття «Так, проте ні, або Не прийняли декларацію після квитанції № 2»).

Та й причин зникнення ви не знаєте. Може так статися, що факт відсутності директора може лекго виявлятися контролерами (наприклад, директор загинув). Тоді податківці спробують не лише визнати звітність не поданою, а й намагатимуться поставити під сумнів усю первинку, підписану електронним підписом зниклого. Бо подібні проблеми виникали навіть тоді, коли директор підписував первинку перебуваючи у відпустці (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 12, стаття «Директор підписав документи у відпустці: проблеми»). Що вже казати про підпис зниклого...

Слід пам’ятати, що підпис за іншу особу на офіційних документах без відповідних повноважень може тягнути на підробку документів, за яку передбачена кримінальна відповідальність (ст. 358 ККУ).

По-друге, не забувайте, що відповідальність особисто на бухгалтера покладається тільки на підставі КУпАП (адмінвідповідальність) і ККУ (кримінальна). При цьому обов’язковий елемент — вина. А в нашій ситуації про неї говорити напевно не доводиться.

Санкції, встановлені, наприклад, у ПКУ, накладаються на підприємство й повинні стягуватися тільки за рахунок майна цього підприємства. Більш того, на період воєнного стану існує досить багато пільгових норм у частині відповідальності (див. детальніше у «Податки & бухоблік», 2022, № 26, стаття «Перевірки та відповідальність: головні послаблення»)! Тож можливо кара для юрособи буде не такою вже й страшною. Якщо буде взагалі...

Ситуації. Але ж юрособі потрібно якось функціонувати?! Варіанти виходу із ситуації залежать від її деталей. Розглянемо можливі варіанти на прикладі ТОВ та приватних підприємств (далі — ПП), оскільки таких на сьогодні в Україні більшість.

А варіанти умов, за яких директор зникає, можуть бути такі. Директор:

1) не є учасником (власником) і в нього є заступник;

2) не є учасником (власником) і в нього немає заступника;

3) є учасником (власником), є ще й інші учасники (власники) та заступник;

4) є учасником (власником), є інші учасники (власники), але заступника немає;

5) є єдиним учасником (власником) та є заступник;

6) є єдиним учасником (власником), але заступника немає.

Директор — не учасник і…

…є заступник. Це, звісно, найпростіший варіант. У разі зникнення директора він може взяти на себе управління підприємством. Умови однакові як для ТОВ, так і для ПП.

Звернемо увагу на такі важливі моменти.

Бажано, щоб заступник був унесений до ЄДР* як підписант (особа, що має право здійснювати дії від імені юрособи (у тому числі підписувати договори) без довіреності).

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Повноваження заступника також добре б було закріпити в статуті і його посадовій інструкції та/або трудовому договорі. Інакше знадобиться довіреність. Уся проблема у ч. 2 ст. 207 ЦКУ: правочин від імені юрособи може підписати особа, уповноважена статутом, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. І заступник може потрапити у категорію «особа, уповноважена статутом» або «особа, уповноважена довіреністю».

Якщо на зараз у вас якогось з елементів оформлення немає, то виправити ситуацію можна. Але потрібно зважати на особливості проведення держреєстраційних дій в умовах воєнного стану.

Нагадаємо: перелік можливих держреєстраційних дій наразі обмежено! Однак

Актуальну інформацію потрібно відслідковувати на сайті Мін’юсту. Діючий перелік держреєстраційних дій, а також контакти держрорганів та органів місцевого самоврядування, які можуть зараз проводити реєстраційні дії див. за посиланням: minjust.gov.ua/news/ministry/onovleno-perelik-subektiv-yakim-v-umovah-voennogo-stanu-provoditsya-derjavna-reestratsiya-yuridichnih-osib-ta-fop-30363.

Якщо потрібно внести до ЄДР підписанта, то вам потрібні такі документи:

1) заява за формою 2** (заповнюємо сторінки 1, 5 (відомості про заявника) та 6), тільки їх і подаємо). Форму заяви можна знайти за посиланням: minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-8148;

** Затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5.

2) протокол (рішення) загальних зборів учасників (власників), у якому буде закріплюватися рішення про внесення даних щодо підписанта у ЄДР.

Якщо потрібно виправити ще й статут, то до пакету документів, визначених вище, додасться ще нова редакція статуту, а до протоколу — питання щодо затвердження нової редакції статуту.

…заступника немає. У цьому випадку можна розглянути варіант перекладення управління на засновника. Але слід врахувати, що у цьому випадку все-таки засновник (власник) має потрапити до ЄДР: у якості керівника або підписанта.

Однак якщо засновника визначати у якості керівника, то діючого але зниклого директора доведеться усувати від своїх обов’язків. Щодо ТОВ можна керуватися ч. 13 ст. 19 Закону про ТОВ.*** Там, зокрема, визначено, що одноосібний виконавчий орган або голова колегіального виконавчого органу може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Але тільки шляхом обрання нового кандидата.

*** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Для застосування цього варіанту у ПП бажано, щоб подібний механізм все-таки був передбачений у статуті. Хоча й тут можна застосовувати аналогію закону та опиратися на ч. 3 ст. 99 ЦКУ, де зазначено, що виконавчий орган може бути тимчасово відсторонено від своїх повноважень.

Також тут зверніть увагу на ще декілька нюансів.

1. Усунення не означає автоматичного звільнення. Аналогічних висновків доходить Верховний Суд у постанові від 12.08.2020 у справі № 761/35974/19. Звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 41 КзпП (припинення повноважень посадових осіб) можливе, але це дорого коштуватиме юрособі. Бо доведеться заплатити вихідну допомогу в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку (ч. 1 ст. 44 КЗпП).

2. Загальні збори можуть прийняти рішення про усунення директора від виконання ним повноважень на будь-яких підставах і в будь-який час. Якщо конкретні умови не передбачені в статуті. Про це йдеться у постанові Великої Палати ВС від 10.09.2019 у справі № 921/36/18. Так, справа стосується акціонерного товариства. Однак вважаємо, що подібний підхід має бути і щодо ТОВ або ПП. Бо ч. 3 ст. 99 ЦКУ, а також Закон про ТОВ мають аналогічні положення.

3. Відсторонення директора з посади не зіставне з усуненням з посади, передбаченим ст. 46 КзпП (див. рішення КСУ від 12.01.2010 № 1-рп/2010).

З точки зору ж КзпП (якщо ми не звільняємо директора за п. 5 ч. 1 ст. 41 КзпП) є такі варіанти:

— оформлення простою такому працівникові (ВС у вже згадуваному рішенні визнав таку ситуацію втратою організаційної можливості виконувати свої трудові функції);

— призупинення трудового договору на час дії воєнного стану. Нагадаємо: той факт, що роботодавець не має можливості проінформувати працівника про призупинення трудового договору не позбавляє його права призупинити такий трудовий договір (ч. 2 ст. 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX). Не забуваймо також, що така можливість з’явилася лише з 24.03.2022! Детальніше про призупинення див. у «Податки & бухоблік», 2022, № 24, стаття «Призупинення дії трудового договору».

А ось відразу звільняти директора за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) може бути небезпечно. Адже прогул — це відсутність на роботі без поважних причин. Перед таким звільненням у нього потрібно відібрати пояснення. Інакше звільнення вважається неправомірним. А причини його відсутності дійсно можуть бути поважними. І тоді ТОВ або ПП можуть поплатитися поновленням на роботі та середнім заробітком за час вимушеного прогулу.

Директор — учасник і…

…у товаристві є інші учасники (власники). Якщо в інших учасників частина в статутному капіталі більше 50 %, то вони можуть піти шляхом, який ми описали для ситуації з директором-«неучасником» і відсутністю заступника. Тобто або доручити управління ТОВ /ПП безпосередньо іншому засновнику, або зробити цього ж засновника підписантом. Оскільки саме у цьому випадку у загальних зборів є можливість прийняти відповідне рішення.

…у директора є заступник. Практично безпроблемний варіант. Поточні проблеми можна вирішувати. Не забуваємо про необхідні нюанси щодо оформлення, які ми описали за ситуації, коли в директора є заступник.

…він єдиний учасник (власник), а заступника немає. Це найскладніша ситуація. Адже учасник (власник) за своєї відсутності, звісно, не може прийняти тих рішень, які ми описали вище. Ліквідувати юрособу також неможливо. Принаймні до тих пір, поки не буде з’ясовано причину відсутності зв’язку з директором-учасником. Така ж проблема виникне, якщо інші учасники (власники) у ТОВ або ПП є, однак їх частка у статутному капіталі менше 50 %. Тобто голосів недостатньо для того, щоб приймати будь-які рішення.

Цей статус присвоюється у порядку, визначеному Законом України від 12.07.2018 № 2505-VIII (ср. ). Зокрема, для цього подається спеціальна заява про розшук. Її можуть подати родичі зниклого або навіть інша особа, якій відомо про зникнення. Далі таку особу вносять до спеціального реєстру.

Це, звісно, не позбавляє родичів права звернутися до суду з тим, щоб визнати таку особу безвісно відсутньою.

Для чого це робити? Якщо фізособа набуває статусу зниклої безвісти (у тому числі зниклої безвісти за особливих обставин), то є можливість призначити опікуна над майном такої особи.

Це здійснює нотаріус. При цьому за заявою будь-якої заінтересованої особи це може робитися ще до ухвалення судом рішення про визнання фізособи безвісно відсутньою (ч. 2 ст. 44 ЦКУ).

Опікун, у свою чергу, управляє майном зниклої особи у її інтересах (ч. 3 ст. 44 ЦКУ). Тож, вважаємо, що і необхідні дії щодо управління товариством він може зробити.

Але зверніть увагу: опіка над майном припиняється в разі скасування рішення суду про визнання фізособи зниклою безвісти, а також у разі появи особи, що зникла (ч. 5 ст. 44 ЦКУ).

Також потрібно врахувати, що може знадобитися внесення опікуна у якості керівника до ЄДР. Принаймні схоже роз’яснення надавала податкова щодо управителя спадщиною (див. БЗ 129.02****). Хоча ми не зовсім згодні з такою позицією.

**** Див. за посиланням: zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques

Сподіваємося, що з такими подіями ви таки не стикнетеся. Мирного неба нам усім над головою!