Теми статей
Обрати теми

Підтвердження неможливості: якщо податківці відмовили

Казанова Марина, податковий експерт
Ситуація. Була подана заява щодо неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків. Але податківці прийняли рішення щодо можливості. Які будуть наслідки для попередніх періодів, враховуючи, що ми не виконували податкові обов’язки, вважаючи, що мали достатньо доказів для отримання позитивного рішення від податківців?

Очікувано, що отримати від податківців рішення щодо неможливості своєчасно виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану буде не так вже й просто. Навіть якщо у вас дійсно не було таких можливостей. Достатньо тут хоча б провести аналогію з тим, як податківці «охоче» розблоковують податкові накладні (ПН) платникам під час воєнного стану.

Але що тепер робити, якщо не змогли отримати від податківців рішення щодо неможливості, а навпаки отримали рішення щодо можливості?

Для початку, декілька слів скажемо про саму процедуру прийняття такого рішення.

Якщо поданих до заяви документів, які підтверджують неможливість своєчасного виконання податкових обов’язків, податківцям здалося недостатньо, вони спочатку мали винести та направити платнику попереднє рішення щодо можливості виконання платником податкових обов’язків з пропозицією надання конкретних (!) додаткових документів (п. 1 розд. III Порядку № 225*).

А далі, отримавши таке рішення, платник мав право подати контролюючому органу додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав. Строк — протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення від податківців.

* Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Але цілком прогнозовано, що навіть цих додаткових документів могло виявитися замало податківцям. І вони винесли остаточний вердикт — рішення з відміткою «щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку».

Зазначимо, що це рішення можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Сподівань на адміністративне (у податковому органі) оскарження, чесно кажучи, небагато. А ось судове оскарження — цілком може бути ефективним.

Якщо не будемо оскаржувати. Припустимо, що ми не хочемо судитися з податківцями. В такому разі для нас одразу запрацює п. 7 розд. II Порядку № 225, в якому сказано, що:

«платники податків, щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи».

Тобто

для податківців платник буде вважатися таким, що має і мав можливість виконувати податкові обов’язки

Така сама «історія» з тими, хто взагалі до податківців не звертався щодо підтвердження неможливості. Чи звертався з порушенням установлених для цього строків.

Отже, податківці будуть вважати, що платник мав виконати податкові обов’язки в «загальні» строки.

Тобто, наприклад, податкові обов’язки:

1) за періоди лютий — травень слід було виконати в строки, визначені абз. 3 п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ:

— ПН /РК зареєструвати в строк до 15.07.2022;

— податкові декларації подати до 20.07.2022;

— сплатити податки не пізніше 31.07.2022;

2) за податкові періоди починаючі з червня — виконати в стандартні строки, визначені нормами ПКУ.

І, відповідно, з дати спливу цих строків (з дня наступного за днем спливу цих строків) будуть рахувати штраф. І «карантинний» штрафний мораторій тут, на жаль, не врятує (про що детальніше у статті «Чи застосовується під час воєнного стану «карантинне» звільнення від штрафів: позиція ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 53).

Наприклад, ПН від 16 лютого 2022 року платник зареєстрував 14.10.2022.

Штраф нарахують вже за фактом реєстрації ПН (звичайно — спочатку платнику направлять акт камеральної перевірки на порушення). Кількість днів прострочення — 92 дні (з 15.07.2022 по 14.10.2022), штраф — 40 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82). І так — по кожному податковому обов’язку.

Чи справедливі штрафи. Не зовсім справедливі. І пов’язане це з тим, що фактично рішення щодо можливості/неможливості виконання податкових обов’язків платник міг «фізично» отримати лише після 06.09.2022. Тобто коли набув чинності Порядок № 225.

А на дату набуття чинності цим Порядком вже встигли спливти «загальні» строки виконання податкових обов’язків за лютий — травень з абз. 3 п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, та й навіть, як мінімум, строки за червень та липень.

Тож до 06.09.2022 не було навіть критеріїв, за якими визначалася можливість/неможливість виконання податкових обов’язків. А отже,

є питання щодо практичного застосування норм з п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ до появи Порядку № 225

Саме через законодавчу прогалину (несвоєчасне прийняття нормативного документа) платник не зміг отримати «вчасно» рішення щодо можливості/неможливості виконання податкових обов’язків.

Можливо, суди не залишать без уваги факт такого законодавчого вакууму. Але судова практика щодо цього лише тільки попереду.

А як щодо форс-мажору? Дійсно, серед обставин, що звільняють платника від фінансової відповідальності за вчинене правопорушення, є:

«вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)» (п.п. 112.8.9 ПКУ).

І навіть «перехідна» штрафна військова норма (п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) говорить про те, що штрафів не буде, якщо буде доведено, що є обставини з п.п. 112.8.9 ПКУ:

«у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Тож

так, форс-мажор рятує

Втім що ми бачимо? Що подання заяви про підтвердження неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків — за своєю суттю і є процедурою підтвердження факту впливу обставин непереборної сили (форс-мажору) на платника. Але аналіз впливу тут проводять податківці, а не Торгово-промислова палата (ТПП). Дивіться, як сказано в п. 1 розд. III Порядку № 225 щодо дій податківців:

«Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов’язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов’язку…».

Тобто фактично той же п.п. 112.8.9 ПКУ, але за спрощеним/специфічним механізмом. Подання заяви не потребувало отримання сертифіката ТПП, і якщо б ми отримали позитивне рішення про неможливість своєчасного виконання податкових обов’язків — мали б, по суті, законне право відстрочити виконання таких обов’язків до появи можливості їх виконувати.

А якщо ми посилаємось конкретно на п.п. 112.8.9 ПКУ (як окрему звільняючу від відповідальності норму), то фактично нам доводити потрібно все те саме, тільки вже перед ТПП, тобто доводити вплив форс-мажору на кожне зобов’язання. Але це вже робимо на рівні оскарження рішень податківців. Податківці надішлють акт перевірки на порушення, і ми вже, подаючи заперечення до акта перевірки або оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, можемо посилатися на те, що на несвоєчасне виконання певного зобов’язання вплинув форс-мажор, та надавати той же сертифікат ТПП.

Так от, як нам здається, не можна виключати, що податківці будуть взагалі заперечувати можливість уникнення відповідальності за порушення строків виконання податкових обов’язків, про які йдеться у п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, через сертифікат ТПП. Чи будуть просто ігнорувати заперечення платника. А погодяться на це лише щодо інших порушень, виявлених під час дозволених на час воєнного стану перевірок. Тобто порушень, які не пов’язані з виконанням податкових обов’язків, названих у п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (не пов’язаних з реєстрацією ПН, поданням декларацій, сплатою податків).Тож доведення наявності форс-мажору за п.п. 112.8.9 ПКУ, враховуючи, що платник отримав відмову за заявою про підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків, скоріш за все, теж буде можливим лише на рівні судового оскарження.

Тому, можливо,

доцільним буде все ж оскаржити у суді рішення про можливість виконання платником податкових обов’язків

Якщо рішення про відмову прийнято по контрагенту. Проблема тут у тому, що податківці (та це й, у принципі, було цілком справедливо і випливало з норми п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ)

дозволяли платникам не «знімати» податковий кредит, відображений за первинкою (лютий — травень), якщо ПН не була зареєстрована до 15 липня 2022 року платником, який не мав можливості виконувати податкові обов’язки

Пояснювалося це тим, що таким платникам надавалося для реєстрації ПН 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Детальніше про це див. у статті «Інформлист № 3/2022: воєнний ПДВ очима фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.

Деякі платники навіть надсилали листи своїм контрагентам, в яких інформували про те, що не мають можливості виконувати податкові обов’язки. Але

підставою для віднесення платників до тих, хто не може виконувати податкові обов’язки, є саме рішення податківців

Листи контрагентів не врятують. І тут знову спливає законодавчий вакуум із запізненням прийняття Порядку № 225. Адже фактично на граничні дати складання декларацій за лютий — травень 2022 року (строк подання — до 20 липня 2022 року) контрагент ніяк не міг фізично надати рішення податківців про неможливість виконання податкових обов’язків. І висновок про неможливість виконання податкових обов’язків платники могли зробити, лише керуючись власними судженнями про обставини, в яких опинилися контрагенти, і листами контрагентів.

А тому якщо по контрагенту, який не зареєстрував до 15 липня 2022 року податкову накладну, прийнято рішення про можливість виконання ним податкових обов’язків і контрагент не оскаржує це рішення,

краще подати УР до відповідного періоду лютого — травня, в якому був відображений непідтверджений зареєстрованою ПН податковий кредит і зняти цей податковий кредит

Звісно, доведеться це робити з нарахуванням «самоштрафу» (якщо зняття податкового кредиту призвело до заниження рядка 18 відповідної декларації).

Висновки

  • Якщо платник подав податківцям заяву про неможливість виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану, але податківці прийняли «негативне» рішення, то платник вважається таким, що мав можливість виконувати податкові обов’язки.
  • Кількість днів прострочення невиконання податкових зобов’язань за попередні періоди податківці будуть «відраховувати» від строків їх виконання, які діяли для платників, які мали можливість виконання податкових обов’язків.
  • Є законодавча прогалина в застосуванні норми п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, яка пов’язана з тим, що рішення про неможливість виконання податкових обов’язків платник фізично міг отримати лише після 06.09.2022 (коли і з’явився відповідний порядок). Тобто вже після спливу строків виконання податкових обов’язків за лютий — травень. Але реакцію тих же судів на цей момент передбачити наразі нереально.
  • Чи допоможе тут сертифікат ТПП, сказати важко. Не виключено, що у разі прийняття податківцями рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку вони не будуть звертати уваги на сертифікат ТПП.
  • Якщо ви не згодні з рішенням податківців, доцільно оскаржити рішення податківців про можливість виконання податкових обов’язків у суді.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі