Інвентаризація та подання фінзвітності під час війни

Річна інвентаризація — обов’язок

Провести річну інвентаризацію перед складанням річної фінансової звітності — обов’язок всіх без винятку підприємств, навіть в умовах ВС (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік*, п. 7 розд. І Положення № 879**). Тобто стосується ця процедура всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм, форм власності, системи оподаткування чи категоріїв — мікро-, мале, середнє або велике підприємство (п. 2 розд. І Положення № 879).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Ба більше,

Мета річної інвентаризації активів і зобов’язань — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, п. 5 розд. І Положення № 879). Досягається вона шляхом перевірки і документального підтвердження наявності об’єктів інвентаризації, їх стану, відповідності критеріям визнання та оцінки.

Річна інвентаризація має бути суцільною. Тобто інвентаризацією охоплюють всі види активів і зобов’язань підприємства незалежно від їх місцезнаходження, технічного стану і особливостей використання, у тому числі передані у прокат чи здані в оренду (п. 6 розд. І Положення № 879).

У загальному випадку річну інвентаризацію слід провести до дати балансу, тобто до 31 грудня (п. 10 розд. І Положення № 879). Втім конкретні строки початку та закінчення інвентаризації, її тривалість, а також об’єкти, що підлягають інвентаризації, встановлює керівник підприємства у наказі про проведення інвентаризації. Головне — встигнути завершити інвентаризацію до кінця звітного року і провести її протягом періоду, встановленого п. 10 Положення № 879 для різних груп активів і зобов’язань (докладно див. статтю «Річна інвентаризація: організаційні нюанси» // «Податки & бухоблік», 2021, № 82). Тобто залежно від виду активів і зобов’язань — не раніше ніж за 3 місяці до дати балансу (у період із 1 жовтня до 31 грудня), не раніше ніж за 2 місяці до дати балансу (у період із 1 листопада до 31 грудня) чи до дати тимчасового вибуття з підприємства.

Водночас п. 10 розд. І Положення № 879 встановлює певні особливості при визначенні строків проведення інвентаризації для окремих активів. Скажімо, земельні ділянки, будівлі, споруди та інші нерухомі об’єкти можна інвентаризувати не щороку, а один раз на три роки. Є також інші активи з особливостями щодо строків проведення їх інвентаризації, зокрема, інструменти, прилади, меблі, бібліотечні фонди тощо.

А якщо майно підприємства знаходиться на тимчасово окупованій території та/або в районах проведення бойових дій? У які строки таким підприємствам подавати річну фінзвітність та проводити річну інвентаризацію?

Строки подання фінзвітності під час війни

Порядок і строки подання річної фінансової звітності визначає Порядок № 419*.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Органам статистики. Абсолютно всі підприємства незалежно від приналежності до тієї або іншої класифікаційної групи (мікро-, малі, середні, великі), а також від аудитзобов’язаності повинні відзвітувати за минулий рік перед статистикою. Строк подання річної фінзвітності — не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (п. 5 Порядку № 419). У цей строк усі без винятку підприємства подають дві фінзвітні форми — Баланс і Звіт про фінансові результати (див. статтю «Фінзвітність: як подаємо у 2022-му?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 104).

Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, мають подавати до статистики також повторно річну фінзвітність, але у повному комплекті (див. статтю «1. Річна фінзвітність: приціл на базові знання» // «Податки & бухоблік», 2021, № 102).

Цю ситуацію регулює п. 2 Порядку № 419. Там зазначено, що підприємства, які не подали у період дії ВС або стану війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінзвітність у визначені строки, мають її подати протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни (тобто до спливу цього 3- місячного терміну). Зробити це слід за весь період неподання (а це, погодьтеся, справа досить клопітна). Тоді відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде (п.п. 2 п. 1 Закону № 2115*). Причому доводити факт неможливості подання фінансової звітності Закон № 2115 не вимагає.

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2020 № 2115-IX.

Податківцям. Усі без винятку платники податку на прибуток подають податківцям річну фінзвітність у складі прибуткової декларації (п. 5 Порядку № 419). Загальний строк подання — протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року. У цей строк фінзвітність фіскалам (як і в статистику) подають в усіченому вигляді — у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Саме ці дві форми є додатком до прибуткової декларації (звіту неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною. Крім того, підприємства, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, подають податківцям фінзвітність повторно. Подати вони мають повний комплект річної фінзвітності разом з аудиторським звітом не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Зауважте! У зазначений 60-тиденний строк повинні вкластися платники, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки. Тобто можливість відзвітувати у них була постійно.

У разі ж відсутності у платника можливості своєчасно виконувати свій податковий обов’язок строки звітування будуть іншими (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А саме подати без штрафів податківцям фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна буде:

— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення такої можливості. Це якщо можливості відзвітувати не було, а згодом протягом ВС вона відновилася;

— протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану, якщо до закінчення ВС так і не відновиться можливість виконувати податковий обов’язок.

Детальніше про це читайте у статтях: «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67, «Неможливість виконання податкових зобов’язань: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73, «Підтвердження неможливості: якщо податківці відмовили» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87.

Та все ж якщо підприємство розташоване в більш-менш спокійному районі і ви маєте змогу подати фінансову та податкову звітність, обов’язково зробіть це. Адже цей дамоклів меч нікуди не дінеться.

Щодо юросіб — єдиноподатників груп 3 і 4, то податківцям фінансову звітність вони не подають. Це обов’язок виключно платників податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).

Строки інвентаризації непідконтрольного майна

Що робити з майном, яке фактично перебуває на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій та до якого немає безперешкодного доступу чи такий доступ небезпечний? Звісно, проінвентаризувати його у підприємства не вийде. Але таке майно повинно і надалі обліковуватися у складі активів підприємства — списати його з балансу у підприємства немає підстав. Відтак у річній фінансовій звітності п. 12 Порядку № 419 вимагає відображати інформацію про нього за даними бухобліку. Стосується це:

— активів, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та

— зобов’язань і власного капіталу, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Причому той факт, що інформацію у фінзвітності наведено без проведення інвентаризації через відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства, слід зазначити у примітках до фінзвітності (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254).

Втім, як тільки стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ до майна, первинки і регістрів бухобліку, підприємства з тимчасово окупованих територій та територій бойових дій зобов’язані (п. 8 розд. І Положення № 879):

— провести за загальним порядком суцільну інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;

— відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

І якщо дата здійснення такої інвентаризації вписується в рамки періодів для проведення річної інвентаризації з п. 10 Положення № 879, тоді повторно інвентаризувати таке майно перед складанням річної фінзвітності підприємству не потрібно.

Водночас у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення провести інвентаризацію цього окремо визначеного майна на день установлення таких фактів (п. 8 розд. І Положення № 879). Тож у такому разі не потрібно чекати 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, а можна діяти оперативно. За таких обставин інвентаризацію проводять в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879). Відповідно така вибіркова інвентаризація не замінює річну інвентаризацію. Останню тоді доведеться провести в повному обсязі до 31 грудня звітного року.

Базові правила інвентаризації

Інвентаризаційні комісії. Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Її персональний склад, функції та завдання затверджують розпорядчим документом керівника підприємства. У загальному випадку інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства. Така інвентаризаційна комісія працює цілорічно.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт належне проведення інвентаризації одна комісія забезпечити не може, для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях зберігання і виробництва створюють робочі інвентаризаційні комісії. До складу робочої інвентаризаційної комісії не можна включати матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії у присутності матеріально відповідальної особи (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Усі матеріали інвентаризації мають підписати всі члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальні особи (п. 18 розд. ІІ Положення № 879).

Відсутнього довгий період часу через хворобу, відрядження чи відпустку члена комісії потрібно замінити (див. лист Мінфіну від 15.12.2003 № 31-04200-30-23/191). Для заміни видають наказ керівника, яким відсутнього працівника виключають зі складу інвентаризаційної комісії, а замість нього вводять іншого.

Документальне оформлення. Аби дати старт інвентаризації, керівник має видати наказ (розпорядження) про проведення інвентаризації. У ньому, зокрема, вказують: дату, на яку проводять інвентаризацію, строки її проведення, види активів і зобов’язань, що інвентаризуються.

Під час проведенні інвентаризації інвентаризаційна комісія складає (п. 15 розд. II Положення № 879):

— інвентаризаційні описи, в яких фіксує наявність, стан і оцінку активів підприємства та активів, що належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом;

— акти інвентаризації, в яких показує наявність готівки, грошових документів, бланків документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повноту відображення грошових коштів на рахунках у банку, дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог НП(С)БО, МСФЗ та інших актів законодавства.

У ньому наводять (п. 1 розд. IV Положення № 879):

— причини нестач, втрат, лишків;

— пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Протокол інвентаризаційної комісії має розглянути і затвердити керівник підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 розд. IV Положення № 879).

Результати річної інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності не пізніше ніж у грудні звітного року (п. 3 розд. IV Положення № 879).