Помилки ФОП-новачків: як зарадити?

Запитання 1. ФОП відкрився в травні 2022 року. Не подав заяву на єдиний податок. З травня по сьогоднішній день дохід близько 450 тис грн. Жодних звітів не подавав, податки не сплачував, підтверджених витрат не має. Що робити?

Важливо знати, що коли реєструється новенький ФОП, він автоматично потрапляє на загальну систему оподаткування. Тому

Зазвичай для цього платником складається (заповнюється) та направляється податківцям відповідна заява*.

* Заява про застосування спрощеної системи оподаткування (за формою, що затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308).

Але є і дещо спрощені шляхи:

1) якщо ФОП реєструється через «Дію», можна на відповідному кроці заповнення реєстраційних даних вибрати спрощену систему оподаткування;

2) якщо ж ФОП реєструєтеся в ЦНАП, він може про бажання обрати спрощену систему заявити безпосередньо в заяві про держреєстрацію (сторінка 4 форми 1).

У цих випадках відповідні відомості буде передано податківцям без участі фізособи.

Тож навіть якщо ФОП окремо заяву податківцям не подавав, не виключено, що він виявив таке бажання під час держреєстрації. Тож слід з’ясувати цей момент.

До речі, перевірити, чи є ФОП спрощенцем, можна в телеграм-боті @OpenDataUABot.

Якщо ж ФОП дійсно не виявляв бажання працювати на спрощенці (чи виявляв, але йому було відмовлено в переході на спрощенку), треба хоча б зараз подати заяву про застосування спрощеної системи (ідентифікатор в Електронному кабінеті — F0102003).

Важливо,

Якщо ж діючий ФОП обирає групи 1, 2 чи «звичайну» 3, то він стане спрощенцем з 1-го числа найближчого кварталу. Тобто це буде вже аж з 01.10.2022 (за умови подання податківцям заяви не пізніше 15.09.2022).

А що робити з доходом, який ФОП уже отримав? Оскільки він був на загальній системі, то з такого доходу теоретично треба сплатити 18 % ПДФО та 1,5 % ВЗ. Узагалі ці податки сплачують з чистого доходу, тобто з різниці між виручкою та «дозволеними» документально підтвердженими витратами. Але оскільки у ФОП немає жодних «витратних» документів, то виходить досить серйозна сума.

За звичайних умов у «скарбничку» обов’язкових платежів слід додати і ЄСВ «за себе» за ставкою 22 % від тієї ж бази, що і ПДФО з ВЗ. Але тут на виручку прийде той факт, що

ПДВ також можна не платити, бо ФОП з оборотом не більше 1 млн грн не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).

Чи можна уникнути такого «податкового навантаження»?

Як варіант, якщо на це погодяться контрагенти чи така можливість прямо передбачена договором, можна вдатися до розірвання договорів та повернення всього отриманого за ними, у т. ч. отриманих за ними грошей.

У такому разі — доходу у ФОП не буде. З цим погоджуються і податківці:

«Фізична особа — підприємець не включає до загального оподатковуваного доходу суму коштів, яка була отримана на розрахунковий рахунок та повернута у зв’язку з розірванням договірних відносин» категорія 104.04 БЗ

А можливо, отримані гроші взагалі були не оплатою за товари, а поворотною фіндопомогою (позикою). Такі надходження також не будуть вважатися доходом ФОП (категорія 104.04 БЗ).

Втім слід подбати про належне документальне оформлення. Зокрема, змінити «Призначення платежу» в платіжках. Якщо контрагент наплутав і поворотну фіндопомогу перерахував як оплату за іншим договором.

Для цього покупець має направити підприємцю листа (в довільній формі) про зміну призначення платежу. У ньому варто вказати дату та суму платежу, номер платіжки, а також те, яке призначення платежу треба вважати правильним.

Ну а банк тут, до речі, ні до чого.

Також врахуйте, що у ролі позикодавця, на думку податківців, не може виступати «класичний» ФОП-єдиноподатник (категорія 107.01.03 БЗ). А от платник спецЄП 2 % — може без проблем (більше деталей знайдете у статті «Поворотна фіндопомога і спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 34).

Втім могла бути і така ситуація. Спочатку сторони уклали договір поставки, а потім вирішили його розірвати, уклали додаткову угоду про розірвання договору поставки, а отримані на його виконання кошти вирішили направити на виконання зобов’язань за іншим укладеним договором — про надання поворотної фіндопомоги. Тут і «Призначення платежу» в платіжках змінювати не доведеться.

Ну і раз ФОП планує переходити на спрощенку, то, по-перше, позику має бути повернуто протягом 12 календарних місяців від дня її отримання, а по-друге, як прийде час повертати кошти, не здумайте повертати фіндопомогу товарами, бо бартер на спрощенці заборонений! Лише грошима.

Звісно, ці варіанти підійдуть не завжди.

Запитання 2. ФОП працював без РРО, бо думав, що спрощенцю РРО не потрібен. Що робити?

З 01.01.2022 всі ФОП, навіть єдиноподатники (крім групи 1), повинні застосовувати РРО чи ПРРО, якщо вони (одночасно):

1) здійснюють розрахункові операції в розумінні Закону про РРО*. Тобто приймають в оплату готівку або платіжні картки;

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

2) не мають РРО/ПРРО-звільнень, які прописані в ст. 9 та 10 Закону про РРО. Найпоширеніші випадки таких звільнень — це:

— єдиноподатники групи 1;

— ФОП, які продають воду, молоко, квас, олію та живу рибу з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;

— ФОП, які надають послуги та отримують оплату за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (наприклад, через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay тощо). Тобто такий ФОП не має приймати оплату готівкою або безпосередньо з платіжної картки покупця через POS-термінал;

— ФОП-єдинники груп 2 — 4, які торгують уроздріб на території сіл та селищ. Втім, таким ФОП хоч і не потрібен РРО(ПРРО), але потрібна КОРО з РК, зареєстрована у податківців. У нашій ситуації, це теж не варіант. Бо ФОП нічого такого не вів.

Отож бо, якщо цей ФОП не вписується у звільнення зі ст. 9 Закону про РРО, то теоретично йому загрожує штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО чи за невидачу розрахункових документів (ст. 17 Закону про РРО):

— 100 % вартості товарів, проданих без РРО (за перше порушення);

— та 150 % вартості товарів, проданих без РРО (за кожне наступне порушення).

Втім,

Податківці зараз можуть лише накласти невеликий адмінштраф (про що детальніше у статті «Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 36).

Але будьте готові, що податківці можуть «згадати» про ці порушення та штрафи після закінчення війни (більше деталей та критику цієї позиції податківців знайдете у статтях: «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54, «За воєнні РРО-порушення каратимуть по повній!?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49).

Тож ваша задача — мінімізувати штрафи. Для цього, по-перше, треба якнайшвидше зареєструвати та почати застосовувати РРО або ПРРО.

А по-друге, розуміємо, що якщо ФОП отримував готівку від громадян, то ніхто ніколи не довідається, яка сума йому зайшла без РРО і чи взагалі щось зайшло (звісно, якщо сам ФОП не світитиме до-РРОшний дохід у своїх облікових регістрах та звітності). Отже, порушення може зійти з рук.

Якщо мова про той же інтернет-еквайринг, то дохід вже «не сховаєш», бо він безготівковий. Податківці зможуть запросити у ФОПа виписку за рахунком та дізнатися про дохід. Також у податківців буде інформація про виплати на користь ФОП, якщо дохід виплачувала на його користь юрособа чи інший ФОП. Бо податківці вимагають від податкових агентів інформацію про виплати на користь ФОП показувати в Об’єднаній ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звітності.

У такому разі доведеться тільки сподіватися на те, що податківці після війни не знайдуть порушення або змінять свою думку.

Запитання 3. ФОП-ЄП групи 2 не знав, що не має права здавати в оренду приміщення загальносистемнику. Що робити?

У п. 291.4 ПКУ сказано, що єдиноподатник групи 2 може надавати послуги тільки населенню або іншим єдиноподатникам (юрособам або ФОП).

Але ж у нас мова йде про оренду, а не про послуги — скажете ви. Так, з точки зору ЦКУ, оренда й послуги — то різні речі. Але для податкових цілей оренда все-таки вважається послугою (п.п. 14.1.203 ПКУ). І заперечувати проти цього немає ніякого сенсу. Тому

Що ж робити? Почнемо з того, чого робити не слід.

По-перше, не залишайте ситуацію на самотік, бо якщо податківці виявлять порушення самі, вони зможуть скинути ФОП зі спрощенки заднім числом — з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ). І за весь цей період донарахують ПДФО та ВЗ у розмірі 19,5 % від доходу замість вашої ставки ЄП. А враховуючи, що строки давності на час війни призупинено (за деякими винятками), в них буде, як мінімум, 3 роки після закінчення війни, щоб виявити порушення.

По-друге, не треба в договорі міняти оренодавця з ФОП на фізособу, бо це нічого не дасть. Це все одно не врятує від сплати 19,5 % ПДФО та ВЗ. Та й ще може нашкодити вашому контрагенту (бо саме він тоді стане відповідальним за утримання та перерахування ПДФО з ВЗ до бюджету).

До того ж податківці не дозволяють здавати в оренду нерухомість від імені фізособи, якщо така фізособа — це ФОП на єдиному податку й має у Реєстрі платників єдиного податку вид діяльності 68.20 (надання в оренду) (категорія 107.01.04 БЗ).

Фактично вирішальним тут є дата акта прийому-передачі приміщення. Якщо можливо, то слід оперативно перейти на спецЄП 2 % та зробити так, щоб дата акта була вже після переходу на спецЄП. А вже отриману плату «переробити» на щось інше (див. вище про зміну «Призначення платежу»).

Також можливо, що через якісь не залежні від орендаря обставини / перешкоди орендар не може користуватися взятим в оренду майном. Тоді договір можливо розірвати, отриману плату повернути. А укласти заново вже після того ж переходу ФОП на спецЄП.

Якщо ж «відіграти назад» нічого неможливо, то, по суті, маємо констатувати порушення. У такому випадку ФОП повинен:

1) відмовитися від спрощенки (подати відповідну заяву) та перейти на загальну систему — п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ;

2) сплатити ЄП з отриманої орендної плати за ставкою 15 % (п. 293.4 ПКУ);

3) подати деку єдиноподатника за період з 01.01.2022 до останнього дня того кварталу, в якому він подав заяву про відмову від спрощенки. Наприклад, якщо заяву подали в серпні, то останню деку подаємо за 9 місяців 2022 — не пізніше 09.11.2022.

Далі, здається, можна спробувати знову повернутися на спрощенку, але тільки на спецЄП 2 % (детальніше про це ми розповідали в статті «Перехід на спецЄП — мінливий вибір» // «Податки & бухоблік» 2022, № 53). Якщо пустять — можна буде сміливо укладати договір оренди із ФОП-загальносистемником і сплачувати ЄП у розмірі 2 % від орендної плати.

Запитання 4. ФОП-ЄП зазначив у декларації основний вид діяльності, а не той, яким він фактично займався. Чи треба виправляти цю помилку і як?

Дійсно, коли ми заповнюємо декларацію єдиноподатника, треба бути уважним, бо:

— у декларації ми вказуємо ті КВЕДи (види діяльності), якими ФОП фактично займався протягом кварталу/року;

— а в ЄСВ-додатку до декларації вказуємо тільки основний КВЕД (неважливо, виконував ФОП цей вид діяльності протягом року чи ні).

Так от, якщо ФОП помилився з КВЕД, але це не якийсь заборонений для спрощенців КВЕД чи той, що відсутній в Реєстрі платників ЄП, то фактично ніяких негативних наслідків така помилка не матиме. Бо ФОП вказав той вид діяльності, яким мав повне право займатися. Тому навряд чи податківці взагалі звернуть на це увагу.

На наш погляд, таку помилку можна не виправляти.

Втім, якщо хочете, можете подати декларацію знову з типом «Звітна нова» (якщо строк дозволяє) або «Уточнююча» і зазначити в ній правильний код КВЕД у розділі I та інші дані. А ось розділ, що стосується виправлення сумових помилок (розд. VI декларації), заповнювати не слід.

Запитання 5. ФОП перейшов з групи 2 на спецЄП 2 % та не подав декларацію єдиноподатника. Думав, що може відзвітувати протягом 60 днів після повернення в свою стару групу 2 (після війни). Що за це загрожує?

Коли єдинник змінює групу, він обов’язково повинен подавати квартальну деку — п.п. 296.5.1 ПКУ (ср. ). Строк подання — 40 календарних днів після останнього кварталу роботи в старій групі.

Наприклад, якщо ФОП перейшов на спецЄП з 17.05.2022, то він:

1) повинен подати декларацію єдиноподатника групи 2 за II квартал (а точніше — за півріччя). Заповнюємо в ній розділ ІІІ та рядок 08. Строк подання такої декларації — не пізніше 09.08.2022. Подати її треба вчасно, жодних перенесень тут, на жаль, немає.

Деякі звіти, дійсно, можна подати пізніше — протягом 60 календарних днів після повернення в стару групу спрощенки. Але ця відстрочка працює тільки для тих звітів, граничний строк подання яких настав у період з 24.02.2022 до дня переходу на спецЄП (п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У нашому прикладі ФОП перейшов на спецЄП 17.05.2022. Це означає, що він може не поспішати з поданням лише тих звітів, граничний строк подання яких припав на період з 24.02.2022 по 17.05.2022. А граничний строк подання декларації єдиноподаника за півріччя — це 09.08.2022, тобто в пільговий період не потрапляє. Отже, декларацію слід було подати вчасно, інакше можна отримати штраф у розмірі 340 грн (п. 120.1 ПКУ);

2) може не подавати декларацію єдиноподатника групи 2 за 2022 рік;

3) повинен подавати декларацію за спецЄП щомісяця, починаючи з декларації за травень (граничний строк її подання — 20.06.2022).