ПДВ-особливості для аграріїв: 4 акценти

ПН на постачання сільгосппродукції

Поставочні ПН. До початку 2022 року сільськогосподарські підприємства, які були включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, при постачанні дотаційних сільгосптоварів заповнювали агроПН на таке постачання по-особливому. А саме:

1) у другій частині порядкового номера (після знака дробу) проставляли код «2» та

2) у графі 12 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» (яку наразі з ПН прибрали) зазначали код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товари, що постачається, у форматі: 701 — 716.

Утім ставку ПДВ 14 % застосовують усі, хто здійснює постачання певної сільськогосподарської продукції (див. лист ДПСУ від 05.10.2021 № 3705/ІПК/99-00-21-03-02-06). Ідеться про постачання сільгосппродукції за такими кодами УКТ ЗЕД (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ): 1001 (пшениця і суміші пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння свіріпи або ріпаку) та 1206 00 (насіння соняшнику).

А от постачання сільгосппродукції, класифікованої за всіма іншими кодами УКТ ЗЕД, оподатковують ПДВ за ставкою 20 %.

Отже, при постачанні вищезгаданих видів сільгосппродукції, яка підпадає під оподаткування за ставкою 14 %, у графі 8 розділу Б табличної частини ПН зазначають код ставки «14» (п.п. 6 п. 16 Порядку № 1307*).

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Тут врахуйте! При одночасному постачанні ПДВ-оподатковуваних товарів/послуг (до яких застосовують різні ПДВ-ставки 0 %, 7 %, 14 % та/або 20 %) складають одну ПН (п. 17 Порядку № 1307). Тоді операції, що оподатковуються за ставками 0 %, 7 %, 14 % або 20 %, відображають в окремих рядках табличної частини розділу Б ПН.

Отже, при постачанні сільгосппродукції, що оподатковується за загальною (20 %) і зниженою (14 %) ставкою ПДВ, складають одну ПН.

ПН на вивезення у режимі експортного забезпечення. Свої особливості заповнення Порядок № 1307 встановлює для ПН, що складаються на операції з вивезення товарів у режимі експортного забезпечення (ст. 19¹ Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII, п. 91 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). А саме (пп. 8 і 12 Порядку № 1307, див. статтю «Податкова накладна і декларація з ПДВ: зміни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56):

1) у верхній лівій частині в рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляється відмітка «X» і вказується тип причини «22»;

2) у даних покупця:

— у графі «Отримувач (покупець)» наводяться найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) нерезидента і через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);

— у полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний ІПН «300000000000»;

— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Врахуйте! У такій ПН слід зазначати одиниці виміру з митної декларації — тобто ті одиниці виміру товарів, які використовувалися при оформленні на них митної декларації (п. 16 Порядку № 1307).

Однак рішення про запровадження режиму експортного забезпечення Кабміном досі ще не прийнято. Тож такий режим поки що не працює (див. лист ДПСУ від 01.05.2023 № 10606/6/99-00-21-03-02-06). Докладніше про режим експортного забезпечення див. статтю «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

Нюанси ПДВ-декларації у аграріїв

Ще з 01.01.2022 припинив дію п. 51 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, який змушував аграріїв із Реєстру отримувачів бюджетної дотації заповнювати ПДВ-декларацію з урахуванням певних особливостей. Нагадаємо, що до цього аграрій мав заповнювати/вказувати:

— поле 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

— сільськогосподарський додаток ДС8;

— у додатку Д1 позначку «+» у графі «ознака здійснення с/г операцій».

Так от, відтепер

Тож єдиною аграрною особливістю ПДВ-декларації залишається наявність спеціальних рядків і граф для відображення даних про постачання і придбання сільгосппродукції за ставкою 14 %. Зокрема, до таких рядків декларації належать:

— рядок 1.3 — операції з постачання, що оподатковуються за ставкою 14 %;

— рядок 4.3 — нарахування компенсуючих та розподільчих податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ і п. 199.1 ПКУ;

— рядок 10.3 — придбання сільгосппродукції на митній території України зі ставкою 14 %;

— рядок 11.3 — ввезення на митну територію України сільгосппродукції зі ставкою 14 %.

Коригування податкових зобов’язань за ставкою 14 % відображають у рядку 7, а податкового кредиту — у рядку 14 декларації з ПДВ.

Подробиці про те, як заповнити декларацію з ПДВ, читайте у тематичному номері «Податки & бухоблік», 2023, № 37.

Сільгоспкритерій безумовної реєстрації — доля

Якщо ПН/РК або платник відповідає хоча б одній з ознак безумовної реєстрації, то ПН/РК реєструються без моніторингу і не блокуються (п. 4 Порядку № 1165*). Усього таких безумовних ознак 7 (див. статті «ПН/РК блокуватимуть по-новому: зміни до Порядку № 1165» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92 і «Загальний механізм блокування: робота СМКОР*» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53).

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою Кабміну від 11.12.2019 № 1165.

Так от, за критерієм 5 безумовної реєстрації протягом воєнного стану мали б реєструватися без моніторингу ПН/РК, у яких відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД (крім підакцизних товарів). Причому лише тоді, коли виконуються дві додаткових умови:

1) ПН/РК складені платником, який належить до мікро- або малого підприємства відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV;

2) основним видом діяльності платника, який подає на реєстрацію ПН/РК, є хоча б один із сільськогосподарських видів діяльності, перелічених у п.п. 5 п. 3 Порядку № 1165.

Утім постановою від 17.05.2022 № 603 Кабмін скасував цей критерій, як нереалізований. Проте Порядок № 1165 при цьому так і не було змінено. Тож наразі цей відсікаючий критерій не працює, хоча формально й існує.

Таблиця даних сільгосптоваровиробника

Таблиця — автоматом. Без подання Таблиці даних платника ПДВ аграріям не обійтися. Адже для них типове явище — різні коди УКТ ЗЕД на вході та виході. Тож аби захиститися від блокування ПН/РК, аграрію доцільно мати враховану податківцями Таблицю даних (п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165). Звісно, врятує Таблиця за умови, що платника не віднесено до ризикових (тобто щодо нього відсутнє діюче рішення про відповідність критеріям ризиковості ПДВ-платника). При цьому

Так, із числа аграріїв до кола щасливчиків, чиї Таблиці даних урахують в автоматичному режимі (без розгляду комісією), потрапили сільгосптоваровиробники, які одночасно дотримуються трьох умов (п. 18 Порядку № 1165):

1) унесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або на 31.12.2016 застосовували спецрежим із ПДВ;

2) мають у власності (право власності/користування) та/або орендують земельні ділянки загальною площею не менш як 200 га (включно) станом на 1 січня, задекларовані до 20 лютого поточного року;

3) зазначили в поданій Таблиці даних коди УКТ ЗЕД про постачання (виготовлення) товарів груп 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.

Тож якщо вписалися в ці три умови, тоді податківці мають врахувати Таблицю даних в автоматичному режимі. Тобто комісія регіонального рівня не буде її розглядати протягом п’яти робочих днів після отримання (п. 15 Порядку № 1165).

Однак з 01.01.2022 із Реєстру отримувачів бюджетної дотації по факту виключили всіх аграріїв. Відтак розраховувати на автоматичне врахування Таблиці даних можуть тільки ті сільгосптоваровиробники, які були свого часу на спецрежимі з ПДВ. А от усі аграрії, які утворені після скасування спецрежиму з ПДВ (тобто починаючи з 01.01.2017), претендувати на автоматичне врахування Таблиці не можуть.

Незважаючи на можливість автоматичного врахування,

Про правила заповнення і подання Таблиці даних читайте у статті «Таблиця даних: правила з 08.07.2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53. А подробиці щодо автоматичного врахування Таблиці даних аграріїв ви можете знайти в статті «Преференція аграріям — Таблиця автоматом» // «Податки & бухоблік», 2021, № 30 (ср. ).

Скасування вже врахованої Таблиці. У сільгосптоваровиробника, як і будь-якого іншого платника ПДВ, врахована Таблиця даних (навіть автоматом) за певних обставин може перетворитися на невраховану (п. 19 Порядку № 1165). Таке рішення може прийняти як комісія регіонального рівня, так і центрального (пп. 19 і 25 Порядку № 1165).

Тож саме врахування Таблиці даних може відбутися в автоматичному режимі, але згодом (протягом п’яти робочих днів) комісія регіонального рівня переглядає цю Таблицю і може її відмінити. Підставами для прийняття рішення про неврахування автоматично врахованої Таблиці даних можуть стати, зокрема (додаток 7 до Порядку № 1165):

— постачання сільгосппродукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку платником групи 4) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільгосппродукції за наявності земельних ділянок;

— відсутність пояснень до Таблиці даних або якщо у поясненні недостатньо інформації щодо змісту госпдіяльності. Тобто без пояснень податківці Таблицю даних не приймають.

Утім ці підстави, наведені в додатку 7, суперечать вимогам Порядку № 1165. Позаяк вони не названі в п. 19 Порядку № 1165. А отже, такі причини не можуть використовуватися як підстави для скасування вже врахованої Таблиці даних. На це звертають увагу й суди (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 04.04.2023 у справі № 420/15855/22).

Якщо ж Таблицю даних фіскали відхилили, тоді є декілька варіантів дій:

1) надіслати Таблицю даних повторно. Щоправда, якщо стара Таблиця була врахована автоматично, а потім скасована, то надалі подана нова Таблиця даних підлягає розгляду регіональною комісією в загальному порядку — протягом п’яти робочих днів після її отримання (п. 20 Порядку № 1165);

2) оскаржити відхилення Таблиці даних (п. 19 Порядку № 1165):

— в адміністративному або судовому порядку — у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;

— у судовому порядку — у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.

Докладно про автоматичне розблокування ПН/РК, які були заблоковані до врахування Таблиці даних, див. у статті «Автоматичне розблокування податкової накладної після врахування Таблиці даних» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53.