На сьогодні в переважній більшості випадків готівкові розрахунки мають проводитися через РРО/ПРРО незалежно від статусу продавця (юрособа, ФОП) чи покупця (населення, госпсуб’єкти), обраної системи оподаткування (загальна, спрощена), виду торгівлі (роздрібна, оптова), місця продажу (село, місто) тощо. Тим більше, що навряд чи сільгоспвиробник, про якого йдеться в запитанні, звільнений від РРО як ФОП-єдиноподатник групи 1.
Разом з тим для конкретної ситуації, сформульованої читачем, у Законі про РРО можна віднайти кілька норм, що полегшують загальну РРО-повинність. Проаналізуємо кожну з них.
Звільнення від РРО/КОРО/РК
Одразу зауважимо:
це звільнення працює лише щодо юридичних осіб
Тож якщо наш сільгоспвиробник — ФОП, він може розраховувати на інші послаблення (про них нижче).
А для сільгоспвиробників-«юриків» зазначимо, що п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяє не застосовувати РРО/ПРРО (а також і КОРО з РК) при торгівлі продукцією власного виробництва за одночасного дотримання таких умов:
1) відсутності реалізації так званих ризикових товарів (ТСПТ, медвиробів, ліків та ювелірки);
2) підприємство не належить до підприємств торгівлі чи громадського харчування;
3) розрахунки мають проводитися у касі підприємства з оформленням прибуткових (ПКО) і видаткових (ВКО) касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою.
Очевидно, першу умову виконати нескладно.
Щодо другої умови зауважимо, що сільгоспвиробник — це не підприємство торгівлі або громадського харчування, навіть якщо воно продає свою продукцію. За визначенням (див. п.п. 14.1.235 ПКУ),
сільськогосподарський товаровиробник — це юрособа або ФОП, яка займається виробництвом сільгосппродукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання
Тобто операції з вирощування і продажу (постачання) власної сільгосппродукції — це єдиний вид діяльності. Такими видами діяльності, як торгівля (перепродаж товарів без обробки) та/або громадське харчування (забезпечення стравами та напоями) тут і не пахне. Хоча, звісно, сільгоспвиробникам не заборонено займатися також і ними. Просто щоб не потрапити до категорії підприємств торгівлі або громадського харчування, для яких п. 1 ст. 9 Закону про РРО під забороною, ці види діяльності не повинні бути основними ні згідно зі статутом, ні згідно з ЄДР (БЗ 109.01).
Щодо третьої умови (розрахунки слід здійснювати в касі підприємства з оформленням ПКО і ВКО), то вона може значно зменшити привабливість цього звільнення. Справа в тому, що обмежитися виключно готівковими розрахунками, як цього хоче сільгоспвиробник, навряд чи вийде.
Адже з 01.01.2023 торговці мають забезпечити покупцеві можливість розрахуватися за придбані товари/послуги в безготівковій формі, серед іншого, за допомогою POS-термінала (докладно про це читайте в статті «Розрахунки в офісі vs Платіжний термінал» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79). А визначення торговця доволі широке (див. БЗ 109.01), і сільгоспвиробники охоплюються ним теж. Причому ігнорувати цей обов’язок ми б не радили через доволі значні штрафи (див. про це в БЗ 109.18).
Так от,
якщо сільгоспвиробник продаватиме свою продукцію з оплатою через POS-термінал, то не зможе оформлювати такі операції через касу, отже, втратить звільнення від РРО за п. 1 ст. 9 Закону про РРО щодо продукції, оплаченої карткою
На це вказують і податківці в БЗ 109.02.
Ви скажете: а як же відстрочка від POS-терміналів до 01.01.2026, передбачена постановою КМУ від 29.07.2022 № 894 для торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції?
Наше бачення, що можна вважати такою продукцією, ми висловлювали в статті «Продаж продукції власного виробництва: чи є відстрочка від POS-терміналів?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10). Її висновок, на жаль, невтішний: юридичним особам небезпечно користуватися цією відстрочкою, оскільки слово «власноручно» (яке буквально означає «власними руками») до «юрика» якось не зовсім ліпиться. А сприятливих роз’яснень з цього питання поки що немає…
Зате у «юриків» є шанс скористатися іншою відстрочкою від POS-терміналів — за чисельністю населення. На ту, що надається в населених пунктах з чисельністю від 5 до 25 тисяч осіб включно, розраховувати вже запізно, оскільки вона діє лише до 01.01.2024.
Якщо ж сільгоспвиробник провадить господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю менше ніж 5 тисяч, то до 01.01.2025 він має право приймати лише готівку, причому без РРО, але при виконанні всіх умов, передбачених п. 1 ст. 9 Закону про РРО
Крім того, відстрочку від POS-терміналів також мають торговці, які здійснюють господарську діяльність на територіях проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Забезпечити покупцеві можливість розрахуватися безготівково вони повинні протягом 3 місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або їх деокупації, звільнення від оточення (блокування). Перелік таких територій затверджено наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309. Детальніше про це читайте в статті ««Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6 (ср. ).
І щоб поставити в цьому питанні крапку, слід нарешті з’ясувати, а що ж це за продукція власного виробництва, продаж якої підпадає під РРО/ПРРО-звільнення за п. 1 ст. 9 Закону про РРО? Згідно із роз’ясненнями податківців, це продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (БЗ 109.03).
Втім оскільки в запитанні читача йдеться не взагалі про виробника, а про сільгоспвиробника, то логічніше орієнтуватися на визначення терміна «власна сільськогосподарська продукція» із п.п. 14.1.331 ПКУ:
«сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції — власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах»
У такому випадку стає очевидним, що й продукція, вироблена/перероблена на давальницьких умовах, теж належить до власної продукції. Отже, при її продажу за готівку цілком можна розраховувати на РРО-звільнення за п. 1 ст. 9 Закону про РРО, хоча фіскали й пручаються щодо цього (подробиці — в статті «Фіскали непохитні: продаж давальницької продукції — тільки з РРО!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97).
Підсумуємо сказане вище.
По-перше, ФОП-сільгоспвиробнику це РРО-звільнення не світить.
По-друге, ще рік-два — і воно стане малопривабливим для всіх «юриків»-сільгоспвиробників, оскільки вони будуть змушені надати покупцеві можливість безготівкового розрахунку. А його провести через касу з оформленням ПКО і ВКО в принципі неможливо. Тож все одно доведеться реєструвати РРО/ПРРО і пробивати через нього карткові розрахунки. При цьому ті продажі, які здійснюватимуться за готівку, напевно, можна буде й надалі проводити через касу без застосування касового апарата. Принаймні, прямої заборони на це в Законі про РРО ми не бачимо…
По-третє, проблеми, які створюють фіскали навколо статусу давальницької сільгосппродукції (власна вона чи чужа), суттєво зменшують привабливість цього звільнення. Тож є сенс пошукати інші законні шляхи, як сільгоспвиробнику обійтися без касового апарата. Стаття 9 Закону про РРО в цьому нам більше нічим не допоможе. Саме час звернутися до ст. 10 цього Закону.
Звільнення від РРО, але із застосуванням РК і КОРО
Стаття 10 Закону про РРО дозволяє працювати без РРО/ПРРО, але з обов’язковим застосуванням зареєстрованих у податковій КОРО з РК.
Перевагою цього звільнення є те, що ним можуть скористатися як «юрики», так і ФОП, за одним винятком (див. нижче в таблиці). Крім того, не завадить його застосуванню і встановлення POS-терміналів.
А суттєвий недолік полягає в тому, що на кожну покупку, оплачену готівкою або карткою, доведеться оформлювати розрахункову квитанцію (як її правильно заповнювати, див. у статті «Заповнення розрахункової квитанції: чи обов’язково зазначати найменування та одиницю виміру кожного товару?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58). Це, звісно, морока.
Та й вона доступна не для всіх. Бо існують ще й певні обмеження щодо видів діяльності суб’єктів господарювання, які мають право на таке звільнення, а також щодо території провадження такої діяльності та граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій. Ці обмеження прописані в спеціальному Переліку № 1336*, прийнятому на виконання ст. 10 Закону про РРО.
* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
Нижче в таблиці наведено ті пункти Переліку № 1336, які можуть знадобитися сільгоспвиробникам, що бажають торгувати власною продукцією без РРО.
Види діяльності, дозволені сільгоспвиробнику без РРО, але з РК і КОРО
| Пункт Переліку № 1336 | Умови діяльності, за яких можна працювати з КОРО та РК замість РРО/ПРРО | Територія, на якій можна працювати | Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій |
| Дозволено «юрикам» і ФОП | |||
| Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень | Без обмежень | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | Без обмежень | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Роздрібна торгівля сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва | На території села, селища* | 250 тис. грн на один пункт продажу товарів | |
| Роздрібна торгівля насінням у кіосках | На території сіл, селищ та селищ міського типу* | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Дозволено лише ФОП на єдиному податку | |||
| Роздрібна торгівля товарами (крім підакцизних товарів) за одночасного дотримання таких умов: — така роздрібна торгівля не здійснюється в торговельному об’єкті, в якому інші суб’єкти торгують підакцизними товарами; — ФОП не займається дистанційною торгівлею, зокрема через Інтернет; — місцева рада не прийняла рішення щодо обов’язкового застосування в такому разі РРО/ПРРО | На території села, селища* | У 2023 році — 1 млн 118 тис. 900 грн, у 2024 році — 1 млн 185 тис. 700 грн на кожен пункт продажу товарів | |
| * Податківці доволі давно під селищами розуміють також і селища міського типу — смт (БЗ 109.04). Втім такий їхній підхід трохи передчасний, оскільки Закон України від 28.07.2023 № 3285-IX, що врегульовує це питання, набуде чинності тільки 26.01.2024. А до цього часу відповідні пункти Переліку № 1336 на територію смт, на нашу думку, не поширюються, якщо про це в них немає окремого застереження (як, наприклад, у п. 17). | |||
Зверніть увагу! Сільгоспвиробник може на свій розсуд обрати той пункт Переліку № 1336 з перелічених вище, який йому вигідніший (БЗ 109.03, БЗ 109.04). Наприклад, або п. 4 з максимально дозволеним річним обсягом розрахункових операцій 250 тис. грн на один пункт продажу товарів, або п. 1, де такий обсяг значно більший. Звісно, при цьому слід ураховувати, що п. 1 Переліку № 1336 призначений тільки для ФОП-єдиноподатників і тільки на території села, селища.
А ще слід знати, що
в разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій доведеться в місячний термін з дати перевищення зареєструвати РРО/ПРРО та проводити розрахунки через нього
Про це йдеться в п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 № 121.
Насамкінець обговоримо ще одне важливе питання.
Роздрібна торгівля — що це? Одразу впадає в око, що в кожному з перелічених у таблиці пунктів згадана саме роздрібна торгівля. Податківці, аби відрізнити її від оптової, пропонують відповідні визначення із алко-тютюно-пального Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР (див. БЗ 109.01). На нашу думку, сільгоспвиробникам він ні до чого. Їм цілком досить того, що написано в Поясненнях до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396:
роздрібна торгівля — це продаж товарів для особистого споживання або домашнього використання переважно населенню
За КВЕД-2010 така діяльність відповідає коду 47. Крім того, до роздрібної торгівлі відноситься код 45.32. Водночас продаж сільгоспвиробниками самостійно вирощеної сільгосппродукції класифікується в розділі 01 КВЕД. Виникає запитання: а чи може бути роздрібна торгівля продукцією власного виробництва?
Перелік № 1336 це допускає (див. п. 4 у таблиці вище). На цьому фоні, як уявляється, має право на життя широке трактування, згідно з яким роздрібну торгівлю з Переліку № 1336 можна розуміти не лише як купівлю-продаж, але і як продаж своєї продукції уроздріб. До речі, податківці згодні, що продаж власної продукції уроздріб теж може кваліфікуватися як роздрібна торгівля (див. консультації з БЗ 109.04 — цю і цю).
Головне при цьому, щоб такий продаж здійснювався для особистого споживання або домашнього використання переважно населенню. Тоді сільгоспвиробник зможе скористатися перевагами будь-якого з пунктів Переліку № 1336, наведених у таблиці.
Якщо ж сільгоспвиробник має намір продавати власну сільгосппродукцію іншим суб’єктам господарювання (про що теж ідеться в запитанні читача), то це вже — оптова торгівля
В такому разі жоден із наведених вище пунктів Переліку № 1336 такому сільгоспвиробнику не підійде. Доведеться або підлаштовуватися під РРО-звільнення за п. 1 ст. 9 Закону про РРО (див. попередній розділ), або застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
Висновки
- Сільгоспвиробник — юридична особа може скористатися п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що дозволяє не застосовувати РРО/ПРРО, а також РК і КОРО при торгівлі продукцією власного виробництва (за дотримання низки умов).
- Якщо звільнення за п. 1 ст. 9 Закону про РРО юрособі-сільгоспвиробнику не підходить, то можна працювати згідно з Переліком № 1336 без РРО/ПРРО, але з обов’язковим застосуванням РК і КОРО та виписуванням на кожний продаж розрахункових квитанцій.
- Варіант із застосуванням РК і КОРО дозволений також для сільгоспвиробників з числа ФОП. При цьому з Переліку № 1336 юрособа чи ФОП може на свій розсуд обрати той пункт, який йому вигідніший (бо таких пунктів декілька).
