Теми статей
Обрати теми

Новації у ризиковості платника

Децюра Сергій, податковий експерт
Наприкінці 2022 і на початку 2023 років Кабмін неодноразово вносив зміни до порядку блокування ПН/РК. Ці зміни не залишили в стороні правила включення/виключення платників податку до/із когорти ризикових платників податку. Про те, що саме змінилося і як це вплинуло на блокування ПН/РК, читайте далі.

Що сталося

Наприкінці минулого року з’явилася постанова КМУ від 23.12.2022 № 1428 (див. «Блокування ПН: чергові зміни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99), якою була внесена чергова порція змін до блокувального Порядку № 1165*. Запрацювали ці зміни з 11.01.2023.

* Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Зміни зачепили і ризиковість платника податку, а саме змінилися правила включення і виключення до/із ризикового переліку, а також деякі нововведення стосуються Критеріїв ризиковості платника, що наведені в додатку 1 до Порядку № 1165.

Далі поговоримо детально про те, що принесли ці зміни платникам податку.

Включення в ризикові: основи

Загалом правила включення платників ПДВ у когорту ризикових лишилися незмінними. Тобто, як і раніше, приймати рішення про те, чи є платник ризиковим, має регіональна комісія (п. 6 Порядку № 1165).

Ця комісія при відповідності платника ПДВ хоча б одному з восьми Критеріїв ризиковості платника ПДВ, які наведені в додатку 1 до Порядку № 1165, зараховує його у ризикові.

У день прийняття рішення регіональною комісією платникові надходить Рішення про зарахування в ризикові (за формою додатка 4 до Порядку № 1165) через Електронний кабінет (із зазначенням конкретного ризикового критерію). Також

перевірити свій ризиковий статус можна в Електронному кабінеті у розділі «Моніторинг ПН/РК»

Причому перевірку краще здійснювати до реєстрації ПН/РК. Адже якщо платникові присвоєний ризиковий статус, то більшість ПН/РК, що відправляються ним на реєстрацію (окрім тих, що відповідають безумовній реєстрації), блокуються (п. 6 Порядку № 1165).

Тому якщо у платника заблокують ПН через те, що він став ризиковим, то спочатку слід зняти ризиковість, а вже потім займатися розблокуванням ПН/РК (деталі у «Ризиковий статус — спочатку позбутися, потім реєструвати ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 88).

Із нововведень, які стосуються включення до когорти ризикових платників, слід виділити декілька.

Критерій 8: код податкової інформації

Перш за все слід пам’ятати той факт, що у випадку, коли платника ПДВ включили в число ризикових на підставі «популярного» у фіскалів критерію 8 («наявна податкова інформація»), то відтепер у відповідних полях Рішення про включення платника в число ризикових має бути наведена розшифровка інформації, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості.

А саме там має бути вказано:

1) код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові.

2) тип операції (придбання/постачання);

3) період здійснення господарської операції;

4) код згідно з УКТ ЗЕД /ДКПП/ умовний код товару;

5) податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Щоб реалізувати ці нововведення, Кабмін підкоригував і саму форму Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165). У ній тепер є спеціальна таблиця, в якій податківці і мають розшифрувати вищезгадану інформацію.

До відома! І раніше податківці повинні були конкретизувати в Рішенні інформацію, на підставі якої платника включено в число ризикових (див. «Включення в ризикові платники: податківці повинні чітко зазначати підстави» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83; лист ДПСУ від 24.10.2022 № 23876/7/99-00-18-02-02-07). Але не завжди це робили. Тепер же форма Рішення зобов’язує деталізувати інформацію.

На особливу увагу заслуговує код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові, що вказується у вищезгаданому Рішенні. Перелік таких кодів мали затвердити податківці. Зі своєю місією вони вже впоралися. Довідник кодів податкової інформації затверджено наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17. У цьому довіднику міститься аж 18 кодів.

Поява цього довідника дає уявлення платнику податків, чому його віднесено до когорти ризикових платників податку. Тобто

тепер, щоб довідатися причину ризиковості, не доводиться гадати на кавовій гущі, а достатньо просто заглянути у Рішення, отримане від податківців

Так, наприклад, якщо підприємство віднесено до ризикових через те, що воно здійснювало операції з ризиковим контрагентом, то у рішенні має бути вказано, або код:

— «12», який свідчить, що платник продав товар покупцю з ризиковим статусом;

— «13», який говорить, що платник ПДВ придбав товар (послугу) у платника з ризиковим статусом.

Детально про ризикові коди податкової інформації читайте у «ПДВ-блокування: зустрічайте коди для включення в ризикові платники» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6 (ср. ).

Звертаємо увагу! Ігнорування податківцями цієї вимоги Порядку № 1165 — це процедурне порушення, яке є серйозним аргументом для оскарження їх рішення. Тобто якщо у рішенні, де підставою фігурує критерій 8, не буде вказано код податкової інформації, то у платника ПДВ є всі шанси через суд скасувати рішення фіскалів про присвоєння їм ризикового статусу. На це вказує і позитивна судова практика, див. «Критерії ризиковості платника» // «Податки & бухоблік», 2021, № 30, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2021/april/issue-30/article-114335.html.

Критерії 6 та 7: не подали звітність

Що стосується інших критеріїв ризиковості платника, то змін зазнали тільки критерії 6 та 7. Відповідно до цих двох критеріїв платника ПДВ могли віднести до ризикових платників на тій підставі, що:

— платник не подав звітність з ПДВ за два останніх звітних періоди (критерій 6);

— платник податку на прибуток не подав податківцям фінансову звітність за останній податковий період (критерій 7).

Проблема було в тому, что ці критерії ігнорували «воєнне» подовження строків/можливості/неможливості виконання податкових обов’язків.

Тому

щоб врахувати воєнні правила подання звітності, відтепер критерії 6 та 7 мають застосовуватися з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ

Так, наприклад, якщо зараз із спецЄП на загальну систему буде повертатися платник ПДВ, то тільки зараз буде відновлюватися його ПДВ-статус і він зможе подати протягом 60 календарних днів після повернення зі спецЄП ПДВ-декларацію. яку він не подав до обрання спецЄП (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Так от, до того часу, поки не скінчиться цей 60-денний строк ПДВ-декларації за періоди, що йдуть до переходу на спецЄП, не будуть вважатися неподаними. А це має зберегти багатьох платників від отримання ризикового статусу.

Всі інші 5 критеріїв ризиковості навіть після цих змін лишилися незмінними. Тому про них тут говорити не будемо. Якщо є бажання поновити у пам’яті їх вимоги, відкривайте «Ризиковий платник — нещастя для ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 46).

Виключення з ризикових

Після того як платника ПДВ віднесено до когорти ризикових, більшість його ПН/РК підлягають блокуванню. Крім того, над контрагентами такого платника ПДВ Дамокловим мечем нависає ризик самим потрапити до ризикових.

Щоб самому уникнути блокування і не наражати своїх контрагентів на блокування, потрібно зняти із себе ризикове клеймо.

Антиризиковий пакет документів. Щоб це зробити, платник надає регіональній комісії документи, невичерпний (!) перелік яких наведено в п. 6 Порядку № 1165. Антиризиковий пакет документів складається із:

— Повідомлення за кодом форми J(F)13149, в електронному вигляді у форматі ХМL, де наводять дані про те, чому платник не відповідає критерію ризиковості;

— документи, як додаток до Повідомлення, кількість документів довільного формату (файлів) не повинна перевищувати 100 штук. Разом з тим один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб (БЗ 101.18).

Термін розгляду документів. У мирні часи комісія повинна розглядати документи платника протягом 7 робочих днів та надіслати рішення в день прийняття до приватної частини Електронного кабінету. Якщо не встигали, то ризиковість із платника повинна була знятися автоматично, тобто мало б діяти правило мовчазної згоди.

Але на час дії ВС відповідно до п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ перебіг цього строку зупиняється.

А отже, регіональна комісія зараз може ігнорувати строк, відведений на прийняття рішення у скасуванні ризикового статусу платника ПДВ,

Рішення — відповідь. До відома! У отриманому рішенні у відповідь на подані документи для зняття ризикового статусу податкова або вказує, що з платника знімається ризиковий статус, або (що є новинкою) зазначає, що ризиковий статус лишається і вказуються причини, чому так сталося. А саме: в переліку документів вказуються ті, які не були надані.

Окрім того, п. 6 Порядку № 1165 передбачає виключення платника з переліку ризикових на підставі рішення суду. Але суд — це не швидкий (і не дешевий) шлях.

Коли знімуть ризиковий статус «за компанію». Також варто звернути увагу на ще одне нововведення. Мова йде про випадки зняття з платниками ПДВ ризикового статусу, якщо платник його отримав через те, що мав справу із ризиковими контрагентами.

Так от, якщо вашого контрагента виключили з числа ризикових, то автоматично і всі його контрагенти (в тому числі й ви) будете виключені з числа ризикових. Але при цьому мають виконуватися такі умови, що:

1) контрагент (тобто ви) був уключений в число ризикових внаслідок здійснення операції з контрагентом, якого включили в число ризикових (а тепер виключили);

2) відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Ризиковий контрагент

На сьогодні ризиковість контрагента відіграє велику роль для платника ПДВ. Адже у випадку включення контрагента до ризикових і платник ПДВ по ланцюжку може стати ризиковим, а у випадку виключення контрагента із когорти ризикових і платник ПДВ також автоматично може теж бути позбавлений такого ризикового статусу. Тому багато платників ПДВ запитують:

як довідатися, присвоєно контрагенту ризиковість чи ні?

На сьогодні єдиного джерела інформації, яке б однозначно давало відповідь на це запитання, не існує.

На наш погляд, довідатися, що ваш контрагент ризиковий, можна в різний спосіб, а саме:

1) прямо запитати про це у свого контрагента, або, наприклад, попросити надати вам скрін сторінки з Електронного кабінету, де наведена інформація про відповідність критеріям ризиковості платника.

Хоча не виключено, що контрагент може відмовити у наданні такої інформації або ввести вас в оману. Крім того, навіть якщо він надасть скрін із Електронного кабінету і там буде вказано, що він не ризиковий, то ніхто не гарантує, що на момент реєстрації ПН/РК він не стане ризиковим;

2) після того як вам надійде рішення про блокування ПН/РК на операції з таким контрагентом із вказівкою на те, що ваш контрагент є ризиковим. Але цей варіант не врятує вас від взаємодії з таким контрагентом. Адже про його ризиковість стане відомо після того, як відбудеться блокування ПН/РК;

3) з реєстру судових рішень, в яких буде фігурувати ваш контрагент по справах про оскарження рішення про «ризиковість», рішення про відмову у реєстрації ПН/РК тощо. Щоб таким чином установити ризиковість вашого контрагента, доведеться перелопатити великі стоси документів.

Було б добре, щоб ризиковість контрагента можна було б перевірити, заглянувши в якусь єдину базу. Та на сьогодні такої бази немає.

Мінфін має намір дати право перевірити свого контрагента на ризиковість через інформацію, яку той дозволяє оприлюднювати через Електронний кабінету. А щоб це сталося, має відбутися декілька подій.

Спочатку Мінфін має внести зміни в додаток 5 до наказу Мінфіну від 14.07.2017 № 637. У ньому, серед іншого, повинен з’явиться реквізит, який буде свідчити про наявність чи відсутність ризикового статусу у вашого контрагента.

На сьогодні Мінфін оприлюднив проєкт наказу, яким має намір додаток 5 доповнити датою включення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та датою виключення з нього, а також критерієм ризиковості. А після цього сам контрагент має дати згоду на оприлюднення такої інформації через Електронний кабінет.

Допоки цього не станеться, оперативне відслідковування присвоєння контрагенту ризикового статусу буде неможливе.

Висновки

  • Якщо до ризикових платника віднесено через критерій 8, то із самого рішення можна дізнатися причину присвоєння ризиковості.
  • Якщо причиною присвоєння ризиковості за критерієм 8 став ризиковий контрагент, то виключення такого контрагента з ризикових стає причиною втрати ризикового статусу і платником.
  • Щоб зняти ризиковість, платнику потрібно оскаржити рішення про надання йому ризикового статусу, в адміпорядку чи в суді.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі