Ризиковість операцій

Перевірка ПН/РК на відповідність критеріям ризиковості операцій — по суті, завершальний етап блокувального моніторингу. Адже насамперед платника перевіряють на критерії ризиковості та наявність позитивної податкової історії. У ризикового платника ПН/РК (окрім тих, що підлягають безумовній реєстрації) блокуватимуться. Якщо ж платник — неризиковий і з позитивною податковою історією, його ПН/РК реєструватимуться. Тому в таких випадках до моніторингу на відповідність критеріям ризиковості операцій справа просто не дійде.

І тільки якщо виявиться, що платник — неризиковий і без позитивної податкової історії, то його ПН/РК перевірятимуть на предмет відповідності критеріям ризиковості операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій наведені в додатку 3 до Порядку № 1165* (усього їх 6). При відповідності хоча б одному критерію ПН/РК, відправлені на реєстрацію неризиковим і непозитивним (без позитивної податкової історії) платником, будуть заблоковані (п. 7 Порядку № 1165). Розглянемо їх.

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Критерій 1 (недостатньо залишків, пересорт)

Критерій 1 — який ще називають критерієм «пересорту» (відсутність товару в придбанні або перевищення реалізації товару в 1,5 раза над його придбанням) — передбачає одночасну перевірку двох умов.

Перша (зіставлення обсягів ппридбань і продажів). Операцію визнають ризиковою, якщо зіставлять придбання та продажі і випливе нерівність:

Опн/рк > Опридб х 1,5 - Опост.

Тобто якщо обсяг постачання товару/послуги в поданій на реєстрацію ПН/збільшуючому РК (Опн/рк) перевищує (до змін, внесених до критерію 1 постановою КМУ від 02.06.2023 № 574, було «дорівнює або перевищує») величину залишку, що визначається як різниця між:

— обсягом придбання (ввезення) такого товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН, і митних деклараціях (Опридб)*, помноженого на коефіцієнт 1,5, і

— обсягом постачання відповідного товару, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 у ЄРПН (Опост).

* Окрім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

Таку перевірку величини обсягів (придбань і продажів) — тобто наявність так званого «віртуального залишку» — здійснюють окремо за кожним товаром/послугою в розрізі кодів УКТ ЗЕД/ДКПП/умовних кодів*.

* Нагадаємо, що умовні коди товарів, відсутні в УКТ ЗЕД, визначені ДПСУ і розміщені на офіційному сайті (п.п. 1 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307).

Тому зазвичай ризик потрапити під критерій 1 виникає у виробників продукції, надавачів послуг (у яких різні коди на вході-виході і немає необхідного «віртуального залишку»); при придбаннях у неплатників ПДВ; при авансовій оплаті (отриманні авансів на ще не придбані товари); при націнці більше 50 %. До того ж занижує обсяг придбань і блокування вхідних ПН постачальників.

Ще проблеми (різні коди на вході-виході) можуть виникати через перехід з 01.01.2023 на нову редакцію УКТ ЗЕД (версію 2022 року). Детальніше див. статті «Нова редакція УКТ ЗЕД з 01.01.2023» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89 та «Оновлення УКТ ЗЕД і податкова накладна: роз’яснення фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4. Тому якщо за товаром (який реалізується або отримується) змінився код УКТ ЗЕД, то для уникнення блокування краще подати Таблицю даних. Тим більше що (після змін, внесених постановою КМУ від 02.06.2023 № 574) врахована Таблиця повинна взагалі захищати від критерію 1. Детальніше про це далі.

Друге (на код товару/послуги є врахована Таблиця). Як зазначалося, перевірку «віртуального залишку» (першої умови) здійснюють за відповідними кодами УКТ ЗЕД/ДКПП/умовними кодами. Проте величина «віртуального залишку» не важлива, якщо є врахована Таблиця!

Оскільки навіть якщо виникло перевищення (і за першою умовою обсяги постачання за відповідним кодом перевищують порахований залишок — між обсягами придбання х 1,5 і обсягами продажу), але відповідний код товару/послуги є у врахованій Таблиці даних, то блокувальний критерій 1 для такого товару/послуги не працює. Оскільки такий код від блокування захищений Таблицею!

Тому якщо врахована Таблиця даних є на всі коди з ПН/збільшуючого РК (тобто всі коди в ПН/РК захищені), то критерій 1 до такої ПН/РК не застосовується і її зареєструють без моніторингу та блокування.

Але що якщо в ПН/РК на одні коди є врахована Таблиця даних, а на інші врахованої Таблиці даних немає? Тоді схоже, що ПН/збільшуючий РК буде моніторитися частково і:

— враховані коди (які є у врахованій Таблиці даних) проходитимуть повз критерій 1 і блокувальний моніторинг, а

— коди, на які врахованої Таблиці немає, перевірятимуться за критерієм 1 (наявності «віртуального залишку»).

Тобто в такому разі Таблиця все одно працюватиме, але зможе захистити частково — лише враховані коди. Щоправда, якщо за неврахованими кодами виникне перевищення за критерієм 1, то ПН/збільшуючий РК усе-таки заблокують. Нагадаємо, що податківці в такому разі радять по можливості складати окремі ПН — відповідно на коди: враховані та невраховані в Таблиці даних (детальніше див. «Таблиця даних урахована, але не на всі коди: як «поділити» податкові накладні?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26).

Утім, врахуйте, що «дрібні» ПН/РК (з обсягами ≤ 5 тис. грн) узагалі не повинні блокуватися (критерії безумовної реєстрації за пп. 6, 7 п. 3 Порядку № 1165).

Критерій 2 (немає ліцензій на алкоголь/тютюн)

За цим критерієм можуть блокувати алкогольні та тютюнові ПН. Тобто операцію можуть розцінити як ризикову, якщо в ПН/РК фігурують алкоголь і тютюн, а постачальник не має відповідної ліцензії (на оптову торгівлю, експорт або імпорт). А раз немає діючої ліцензії, то немає і права на постачання.

Зверніть увагу, що дослівно в критерії 2 говориться про відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю алкоголем та тютюном (пп. 215.3.1 і 215.3.2 ПКУ) щодо товарів, зазначених у ПН/РК, поданих на реєстрацію на дату їх складання. Тож роздрібні постачання за цим критерієм блокуватися не повинні. Проте на практиці система автоматичної перевірки їх не завжди розпізнає.

Критерій 3 (незареєстрований продавець пального)

За цим критерієм можуть блокувати ПН/РК на пальне (з кодами з п.п. 215.3.4 ПКУ), якщо на момент складання ПН/РК про продавця немає актуального запису в Реєстрі платників пального акцизу. Причому навіть якщо пальне реалізується в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) — хоча для цілей пального акцизу такі операції взагалі не вважаються реалізацією (виняток — виробники).

Під загрозою блокування перебувають і ПН/РК, складені посередниками з продажу пального — неплатниками пального акцизу (див. статтю «Неплатник акцизу може реалізовувати пальне?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10). Також можливі питання з блокуванням ПН/РК при продажу паливних талонів / карток на пальне (див. статтю «Реалізація пальних талонів, смарт-/скретч-карток: проблеми» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75).

Критерій 4 (РК на зміну номенклатури)

За цим критерієм можуть заблокувати РК на зміну номенклатури (РК-104), складені на ПДВ-платників, якщо заміна номенклатури передбачає зміну перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД товару / перших двох цифр коду ДКПП послуг або (як уточнюється після постанови КМУ від 02.06.2023 № 574) перших п’яти цифр умовного коду товару. Це можливо, наприклад, при зміні номенклатури після передоплати (і при постачанні іншої номенклатури, ніж та, що була оплачена).

Утім, від блокування за цим критерієм може врятувати врахована Таблиця даних, якщо вона містить код (УКТ ЗЕД/ДКПП/умовний код) товару/послуги, на який здійснюється заміна.

Хоча, взагалі-то (згідно з критерієм безумовної реєстрації за п.п. 7 п. 3 Порядку № 1165), не повинні блокуватися «дрібні» РК (з коригуванням суми компенсації ≤ 5 тис. грн). А отже, і «нульові» номенклатурні РК.

Критерій 5 (пересорт за зменшуючим РК)

За цим критерієм можуть заблокувати зменшуючий РК на платника, якщо податківці виявлять розбіжність придбань та продажів і засумніваються в достатності залишків для повернення. Тобто за критерієм 5 блокуванню підлягає зменшуючий РК на платника ПДВ, якщо сума компенсації вартості товару/послуги за ним перевищить різницю між обсягом придбання* та обсягом постачання, зменшеним у 1,5 раза. При цьому обсяги придбань і продажів беруть згідно із зареєстрованими ПН/РК з 01.01.2017. Таким чином перевіряють наявність у покупця залишків для повернення.

* Окрім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування і підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

І якщо сума зменшення ПЗ за таким РК виявиться більше різниці між обсягом придбання одержувачем у цього постачальника товару/послуги та обсягом постачання цього товару/послуги, зменшеним у 1,5 раза, яка здійснена одержувачем, то РК заблокують.

Нагадаємо, що коефіцієнт 1,5 при розрахунку цього критерію (як за критерієм 1) з’явився після змін, внесених ще постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428 (детальніше див. «Блокування ПН: чергові зміни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99). Тоді як раніше цей критерій не враховував торгові націнки одержувача при перепродажах товару цього коду своїм покупцям. Тому тепер немає сенсу робити зворотний продаж, щоб уникнути блокування такого зменшуючого РК.

Утім, врахуйте, що «дрібні» РК на платника (з коригуванням суми компенсації ≤ 5 тис. грн) реєструються без моніторингу і не блокуються (критерій безумовної реєстрації за п.п. 7 п. 3 Порядку № 1165).

Критерій 6 (зменшуючий РК на неплатника)

І, нарешті, за критерієм 6 під блокування підпадають зменшуючі РК, складені на неплатників ПДВ і подані на реєстрацію пізніше 30 календарних днів з дати складання ПН (за умови її своєчасної реєстрації). Нагадаємо, що строк (з 14 до 30 календарних днів) був збільшений ще завдяки постанові КМУ від 23.12.2022 № 1428.

Тому врахуйте, що зменшуючі РК на неплатників, які відправляються на реєстрацію після 30-денного строку, — ризикові. Виняток — «дрібні» зменшуючі РК (з обсягом коригування ≤ 5 тис. грн), які не блокуються (за п.п. 7 п. 3 Порядку № 1165).

Проте під цей критерій не потрапляють зменшуючі РК до ПН на постачання:

— електричної енергії (код УКТ ЗЕД 2716);

— природного газу (коди УКТ ЗЕД 2705, 2709 і 2711 11);

— теплової енергії (умовний код товару 00401).