Валютний курс при імпорті товарів: коли, який, для чого?

Курс НБУ для митної декларації

Початок митного оформлення. Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі МД (ч. 8 ст. 257 МКУ). Розпочинається воно (ч. 1 ст. 248 МКУ):

— при оформленні МД на папері — з моменту подання митному органу МД (або документа — замінника МД), а також документів, необхідних для митного оформлення;

— у разі електронного декларування — з моменту отримання митним органом від декларанта (уповноваженої ним особи) електронної МД (або електронного документа — замінника МД).

При цьому за вимогами п. 39¹.1 ПКУ для цілей визначення податкових зобов’язань (ПЗ) зі сплати митних платежів застосовується курс НБУ, що діє на 0 годин дня подання митної декларації. Саме такий установлений на дату подання МД до оформлення курс НБУ зазначається у її графі 23 «Курс валюти» (гл. 2 розд. ІІ Порядку № 651).

* Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651.

Відтак, якраз наведений у графі 23 МД курс НБУ і застосовується при визначенні бази ПДВ-оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України (п. 190.1 ПКУ). Тобто

У випадку, що розглядається, МД була подана для митного оформлення 10.05.2023. Тож саме на цю дату у її графі 23 і зафіксований курс НБУ.

Нарахування митних платежів (зокрема, ПДВ) з відповідними кодами класифікатора видів надходжень до бюджету зазначається у графі 47 «Нарахування платежів» МД (гл. 2 розд. ІІ Порядку № 651). Для імпортного ПДВ — це код «028». Також у цій графі наводяться база та ставка ПДВ. У графі 47 імпортної МД відображається й сума ПДВ.

Завершення митного оформлення. У свою чергу, дату завершення митного оформлення визначають за фактом (ч. 5 ст. 255 МКУ, п. 16 Положення № 450*):

— посвідчення посадовою особою митного органу електронним підписом чи печаткою електронної МД — при електронному декларуванні або

— проставляння посадовою особою митного органу на всіх аркушах паперової МД відбитка особистої номерної печатки — при оформленні МД на паперовому носії.

* Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 № 450.

Саме на таку дату завершення митного оформлення МД вважається належним чином оформленою. Тому на таку дату оформлення МД при імпорті й виникає право відобразити ПК. Далі поговоримо про це детальніше.

Курс НБУ для імпортного ПК

Право на ПК за імпортним ПДВ. На сьогодні ПДВ-платник має право включати до ПК усі сплачені/нараховані суми ПДВ, у тому числі й суми, сплачені під час ввезення товарів на митну територію України (п. 198.1 ПКУ). Право на ПК при імпорті товарів виникає на дату сплати ПЗ з ПДВ (п. 198.2 ПКУ).

(пп. 198.2, 201.12 ПКУ, див. БЗ 101.10). Контролюючим органом для справляння імпортного ПДВ є митний орган (п.п. 41.1.2 ПКУ). Тому у складі ПК відображаємо суму імпортного ПДВ, вказану у оформленій МД. А належним чином оформленою МД, як ми з’ясували вище, вважається на дату завершення митного оформлення. У нашому випадку — це 12.05.2023. Хоча курс НБУ в ній зазначено на 10.05.2023.

Зауважте! Обмеження щодо типу МД п. 201.12 ПКУ не встановлює. Ба більше, п. 198.6 ПКУ дозволяє відносити до ПК суми ПДВ, підтверджені оформленими МД — тимчасовими, додатковими та іншими видами МД, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України. Тож зазначені МД виходячи з їх функціонального призначення цілком підтверджують сплату ПДВ. Тобто в періоді їх оформлення платник має право включити суму ввізного ПДВ до складу ПК (див. БЗ 101.13 щодо попередніх МД і БЗ 101.13 щодо тимчасових МД).

Повторимо: для формування ПК потрібні дві умові — (1) ПДВ має бути сплачений і (2) МД належним чином оформлена. Сплатити ж ПДВ необхідно ще до або на день подання МД до оформлення (п. 206.1 ПКУ).

Імпортний ПДВ у декларації. Відображати імпортний ПК потрібно в декларації з ПДВ за той період, у якому відбулася сплата ПДВ і оформлення МД. Відкласти «на потім» імпортний ПК не можна — правило «365 днів» з п. 198.6 ПКУ на нього не поширюється. При цьому

(див. листи ДПСУ від 30.12.2021 № 4819/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 31.08.2021 № 3187/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тобто період відображення імпортного ПДВ у декларації не залежить від відображення показників МД у СЕА ПДВ. Наприклад, МД, яка підтверджує сплату податку, була оформлена 31.03.2023. Проте показники такої МД були враховані в СЕА ПДВ лише 01.04.2023. Незважаючи на те, що дата оформлення МД (31.03.2023) і дата обрахунку в СЕА ПДВ суми податку, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України, (01.04.2023) не збігаються та припадають на різні звітні періоди, ПК слід відобразити у березні 2023 року. Адже саме у березні відбулися сплата ПДВ за імпортними ПЗ і оформлення МД.

Показують імпортний ПК у рядку 11.1, 11.2 або 11.3 декларації з ПДВ — залежно від ставки імпортного ПДВ 20 %, 7 % чи 14 % (див. статтю «Розділ II декларації з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 37).

Щоправда, якщо ви забаритеся і не включите імпортний ПК до декларації з ПДВ за період, у якому сплатили ввізний ПДВ і оформили МД, то відновити його можна шляхом уточнення — через подання до декларації за пропущений період уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ). Однак не забувайте, що до закінчення воєнного стану заборонено подавати уточнюючі розрахунки до довоєнних періодів (тобто до звітних періодів до лютого 2022 року) з показниками на зменшення ПЗ та/або декларування бюджетного відшкодування (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Яким чином відображати в бухобліку ПДВ імпортерам, читайте у статті «Облік ПДВ при імпорті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 92.

Курс НБУ для оприбуткування імпортного товару

Загальні правила. Взагалі-то МД не є документом-підставою для оприбуткування імпортних товарів. Первинка, яка дозволяє провести оприбуткування імпортного товару, — це товарно-транспортна накладна, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR), залізнична накладна (ЦІМ, УМВС або ЦІМ/УМВС), коносамент, авіавантажна накладна (Air Waybill), інвойс тощо. Щодо інвойсу див. статтю «Оплачений рахунок-фактура (інвойс) може замінити акт приймання-передачі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32.

МД — це первинний документ тільки щодо нарахування митних платежів, сплачених за товар при його розмитненні (п. 20 ч. 1 ст. 4 МКУ). Тобто

На цьому наголошує й Мінфін у листі від 23.01.2013 № 31-08410-07-16/2073.

Для того, щоб правильно визначити первісну вартість імпортованих товарів, завжди важливо знати, яка подія в ЗЕД-відносинах була першою: отримання товарів чи оплата їх вартості (пп. 5 і 6 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Адже від цього залежить, який курс НБУ використовуватимемо при перерахунку іноземної операції у валюту звітності — гривню (див. таблицю).

Таблиця 1. Курс НБУ для формування первісної вартості імпортного товару

Перша подія — отримання товарів. За вимогами п. 5 НП(С)БО 21 під час первісного визнання операції в іноземній валюті її перераховують у валюту звітності за курсом НБУ на дату здійснення операції — дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат. Тобто первісну вартість визначаємо за курсом НБУ на дату оприбуткування імпортних товарів.

Зазвичай, датою визнання активів при імпорті товарів є дата, на яку до підприємства переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані товари (див. лист Мінфіну від 18.11.2016 № 31-11410-07-27/32754 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 25).

Врахуйте! Дата відображення в обліку імпортного активу не залежить від дати оформлення МД. Хоча й може відповідати їй. Але тільки якщо якраз на дату оформлення МД підприємству передані ризики і вигоди, отримано контроль, а також вартість активів, що імпортуються, достовірно визначена. Докладно про це читайте у статті «Коли прибуткувати імпортний товар?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 27.

Перша подія — оплата товарів. Вартість передоплачених імпортованих немонетарних активів (зокрема, запасів) перераховуємо у гривню за курсом НБУ на дату сплати авансу постачальникові (п. 6 НП(С)БО 21). Відтак первісну вартість отриманого імпортного товару (друга подія) формуємо виходячи з курсу НБУ, встановленого на дату перерахування передоплати нерезиденту. При цьому

Якщо ж авансові платежі в інвалюті здійснювалися постачальникові частинами, первісну вартість імпортованих товарів визначаємо за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів (п. 6 НП(С)БО 21).

Тобто якщо було декілька авансових платежів — орієнтуємося на курси НБУ, які діяли на кожну дату здійснення часткових попередніх оплат. Наприклад, при перерахуванні передоплати за товар двома частинами первісну вартість цього товару складатиме сума в перерахунку на гривні цих двох авансових платежів — сум передоплат за курсами НБУ на дати їх перерахування. Тоді аби знайти ціну одиниці товару, гривневий еквівалент загальної вартості товару треба поділити на його кількість.

Вартість отриманого більше за аванс. За ситуації, коли вартість імпортованого товару перевищує суму передоплати, частину товару на суму такого перевищення перераховують у гривні за курсом НБУ на дату його оприбуткування. Відповідно тоді первісна вартість імпортованих товарів складатиметься із:

1) суми, яка дорівнює розміру авансу, перерахованого в гривні за курсом НБУ на дату такої часткової передоплати;

2) неоплаченої частини вартості товарів (тобто за вирахуванням суми попередньої оплати), перерахованої за курсом НБУ на дату їх оприбуткування.

Тобто в цьому випадку подальша оплата вартості вже оприбуткованого товару, що залишилася, на формування його первісної вартості не вплине.

Докладно про правила перерахунку часткових імпортних операцій див. у статті «Оплата імпорту частинами: формуємо первісну вартість» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62.

Курсові різниці і курс НБУ

Перша подія — отримання товарів. У зв’язку з придбанням товарів на умовах післяплати виникає кредиторська заборгованість перед іноземним постачальником, яка буде погашена грошима (Кт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»). Отже, це монетарна стаття балансу, за якою слід визначати курсові різниці (п. 8 НП(С)БО 21):

— на дату балансу і

— на дату здійснення господарської операції (тобто на дату погашення заборгованості). Причому у своїй обліковій політиці підприємство самостійно вирішує, розраховувати курсові різниці в межах такої операції або за всією статтею.

Перша подія — оплата товарів. При передоплаті імпортного товару виникає дебіторська заборгованість постачальника-нерезидента (Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами»). Така заборгованість є немонетарною, оскільки буде погашена отриманням товарів — немонетарних активів. А немонетарні статті в іноземній валюті перерахунку не підлягають (пп. 7 і 8 НП(С)БУ 21). Тому ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції (тобто на дату отримання товарів) курсові різниці за ними не визначають.

Детальніше про розрахунок курсових різниць див. у статті «Курсові різниці та як їх рахувати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62.

Таблиця 2. Ввізний ПДВ і оприбуткування імпортного товару