РРО-штрафи: нові віяння воєнного часу

* Первісно очікувалося, що це буде з 1 липня, але, схоже, скасування воєнних норм відкладається принаймні до 1 серпня, а може, ще довше.

РРО-штрафи у війну

Введення в Україні 24.02.2022 ВС не вплинуло на правила використання РРО/ПРРО. Їх мають використовувати всі суб’єкти господарювання, в тому числі ФОП, якщо вони:

— провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг;

— здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зокрема, із застосуванням електронних платіжних засобів (ЕПЗ) при продажу товарів (наданні послуг);

— не потрапляють під звільнення від РРО/ПРРО за ст. 9 або 10 Закону про РРО.

Крім того, протягом дії ВС податківці мають змогу виявити порушення, провівши один із видів дозволених під час ВС перевірок. Наприклад, таке порушення вони можуть виявити під час проведення фактичних перевірок. Такі перевірки дозволені під час ВС практично з самого початку запровадження ВС. Детально про РРО-перевірки читайте у «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» // «Податки & бухоблік» 2022, № 54.

Водночас, навіть виявивши під час дії ВС порушення РРО-законодавства, фіскали не можуть покарати всіх суб’єктів господарювання.

Причина цього криється в п. 12 розд. ІІ Закону про РРО. Відповідно до нього

Це звільнення:

— стосується всіх суб’єктів господарювання — як ФОП, так і юросіб;

— не обмежено якоюсь територією, наприклад, де ведуться/велися бойові дії. Тобто стосується всієї території України;

— амністує порушення всіх вимог Закону про РРО. Тобто не лише власне застосування РРО/ПРРО, а й вимог щодо ведення обліку товарних запасів ФОП.

Отже, під час війни п. 12 розд. ІІ Закону про РРО має рятувати від штрафів за порушення РРО-законодавства тільки при продажу непідакцизних товарів. Якщо ж із порушеннями РРО-правил ви продаєте підакцизні товари, уникнути штрафів у період дії ВС не вдасться.

Незабаром з подачі законопроєкту № 8401 дія п. 12 розд. ІІ Закону про РРО напевно буде скасована (див. «Що буде з 1 липня: проєкт № 8401 наближається» // «Податки & бухоблік» 2023, № 44).

Не звільнення, а відтермінування штрафу?

Щодо РРО-порушень, вчинених під час ВС тими, хто не торгує підакцизкою, то в них на сьогодні часто виникає запитання:

Думка фіскалів. Фіскали вважають, що в них є право і перевіряти, і штрафувати за РРО-порушення в період ВС. Про це вони вже встигли заявити не раз (див. листи ДПСУ від 11.04.2023 № 878/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 16.01.2023 № 99/ІПК/99-00-07-04-01-06; ГУ ДПС Вінницької області від 22.02.2023 № 404/ІПК/02-32-07-05-14, а також БЗ 109.18

Аргументують фіскали цей висновок формулюваннями, які використав законодавець, коли надав звільнення від РРО-штрафів. Так, вони наголошують, що синтаксична конструкція «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України», використана в п. 12 розд. ІІ Закону про РРО, встановлює тимчасову (у певний проміжок часу) заборону на застосування РРО-штрафів, а не звільняє їх від відповідальності в цілому. Тому вони переконані, що суб’єкти господарювання, які допустили РРО-порушення (незалежно від того, вчинені ці порушення «до», «під час» чи «після» воєнного стану), нестимуть відповідальність згідно із законом.

Хоча водночас податківці не проти простити РРО-проступки тим, у кого невиконання приписів РРО-законодавства пов’язано із форс-мажором (див. лист ДПСУ від 19.08.2022 № 1303/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 09.12.2022 № 2181/ІПК/99-00-07-04-01-06, а також БЗ 109.18). Так, вони кажуть, що не будуть карати тих суб’єктів, які допустили РРО-порушення з причин, наприклад, потенційного/аварійного відключення електроенергії чи початку повітряної тривоги. Але щоб отримати таке звільнення, вони будуть вимагати від суб’єкта господарювання підтвердження факту форс-мажору належними доказами. Так, зокрема, якщо порушення викликано:

— зникненням світла, то підтвердити форс-мажор можна інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливість її постачання через пошкодження енергетичних мереж;

— початком повітряної тривоги, то, на думку фіскалів, для підтвердження форс-мажору достатньо пояснення торговців, що причина порушення — алгоритм роботи його торгової точки під час повітряної тривоги. На наш погляд, підійде наказ керівництва про те, що в разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину мають покинути магазин (торговий зал), а у випадку якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, у якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно із розкладом, то всі РРО-операції проводяться наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/ПРРО.

Ініціатива непогана. Фіскали навіть знайшли підтвердження своїх висновків у ПКУ, а саме вони спираються на вимоги п.п. 112.8.9 ПКУ, в якому сказано, що

Водночас оскільки про звільнення від РРО-штрафів через форс-мажор у Законі про РРО немає і слова, великих надій на форс-мажор покладати не варто. Хоча і забувати про нього, особливо торговцям підакцизних товарів, не слід.

Тим, хто торгує непідакцизними товарами, варто більше сподіватися на звільнення від РРО-штрафів на час дії ВС через п. 12 розд. ІІ Закону про РРО. Хоча, як бачимо, і тут податківці намагаються встромляти палиці в колеса. Хоча законотворці обіцяють, що зроблять так, щоб фіскали не могли покарати за порушення, допущені під час дії ВС, при торгівлі непідакцизкою, навіть якщо таке порушення контролери виявлять після ВС.

Наша позиція. Ми не погоджуємося з тим, що п. 12 розд. ІІ Закону про РРО дає тільки відстрочку від РРО-штрафів, а не звільнення. Адже:

— по-перше, звільнення від РРО-відповідальності при торгівлі непідакцизними товарами з’явилося в п. 12 розд. ІІ Закону про РРО перед тим (07.03.2022), як податківцям було дозволено (17.03.2022) під час дії ВС здійснювати фактичні перевірки. Деталі шукайте у «Нововведення у перевірках під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39 (ср. ).

І вже тільки це може свідчити про те, що законодавці РРО-звільнення при торгівлі непідакцизними товарами надали саме у форматі повного звільнення від штрафів (незалежно від того, коли такі порушення будуть виявлені), а не у форматі перенесення відповідальності на післявоєнні періоди. Адже навіщо було вводити перенесення РРО-відповідальності при продажу непідакцизного товару на період після закінчення ВС, якщо в періоді звільнення від штрафів жодних перевірок і так фіскали проводити не могли (адже діяв тотальний мораторій на перевірки). Те, що згодом фактичні перевірки були відновлені, на суть РРО-звільнення поширювати не можна. Адже ніхто не міг спрогнозувати строк дії ВС і того факту, що до кінця ВС РРО-перевірки будуть відновлені;

— по-друге, звільнення від штрафів при торгівлі непідакцизкою було надано через те, що з початку ВС у багатьох торговців не було просто об’єктивної можливості проводити операції через РРО. Наприклад, так могло статися тоді, коли у суб’єкта, який відмовився від використання КОРО і РК, зникло світло. У цьому випадку слід було або припинити розрахунки, або торгувати з порушенням РРО-правил.

А оскільки в Законі про РРО не передбачено звільнення від відповідальності за невиконання приписів цього Закону через настання форс-мажору, то напевно законодавець вирішив не заморочуватися і звільнити від РРО-штрафів усіх, хто торгує непідакцизними товарами;

— по-третє, торговець, який уже припустився помилки, наприклад, через відсутність об’єктивної можливості проводити операції через РРО (зокрема, коли в нього зникло світло чи немає паперу для друкування чеків), виправити таку помилку не може фізично. А отже, логічно звільнити його від штрафів у воєнний час назавжди, а не переносити покарання на пізніші періоди.

Враховуючи все це, ми вважаємо, що

При цьому дата виявлення РРО-помилки значення не має.

Розмір штрафу

Вимоги фіскалів. Податківці найчастіше застосовують до торговців і напевно будуть так робити і за порушення, допущені у воєнний час, штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Він застосовується за найпоширеніші РРО/ПРРО-порушення — непроведення або неповне проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО, невидача розрахункового документа. Розмір цього штрафу становить:

— якщо порушення вчинене вперше — 100 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг);

— за кожне наступне порушення — 150 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).

І ось тут виникає головне запитання:

Податківці вважають, що продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням. А отже, невидача касового чека РРО/ПРРО під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням (БЗ 109.18). Навіть якщо ці порушення виявлені вперше під час однієї перевірки.

Таким чином, на їх погляд, перший факт невидачі чека РРО/ПРРО є порушенням, вчиненим вперше, а наступний факт невидачі — уже повторним порушенням.

Тому якщо торговець два рази не видав чек РРО/ПРРО, то в нього будуть два окремих порушення. При цьому за перший факт невидачі чека вони накладуть штраф у 100 %, а за кожний наступний факт невидачі чека (як протягом одного дня, так і взагалі протягом періоду, який вони перевіряють) накладуть штраф у розмірі 150 % суми продажу товарів із порушенням.

Позиція судів. Щоб відстояти такий підхід, торговцям доводилося йти в суд. І суди раніше ставали на бік торговця. Вони говорили, що непроведення операцій через РРО/РРО — це продовжуване порушення (не ототожнювати з триваючим). Тому вони вважали, що коли один торговець вчиняє низку ідентичних проступків неодноразово з однаковою метою, формою вини, то такі дії слід вважати єдиним правопорушенням (див. постанову ВС від 27.08.2020 у справі № 815/4014/16).

Виходячи з цього слуги Феміди робили висновок, що РРО-порушення вважається вчиненим повторно, тільки якщо воно вже фіксувалося податківцями під час попередніх перевірок (задокументоване актом попередньої перевірки).

Водночас на сьогодні позиція судів змінилася (див. постанову ВСУ від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19). Вони почали підтримувати фіскалів і наполягати на тому, що кожен встановлений податківцями факт непроведення розрахункових операцій через РРО є окремим правопорушенням (деталі у «РРО-відповідальність: нова позиція Верховного Суду щодо повторності порушень, штрафи за воєнні порушення» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24).

А отже, загальний розмір фінансових санкцій необхідно визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, виявлено такі порушення податківцями в межах однієї перевірки чи ні.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки підтверджених належним чином декількох фактів неодноразових порушень РРО-вимог (незалежно від того, допущені вони були підряд чи протягом певного періоду в окремі дні) тільки перший факт порушення карається штрафом у розмірі 100 % продажу, решта — 150 %.

Прикро те, що позицію ВС уже взяли на озброєння інші суди різного підпорядкування (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 12.04.2023 у справі № 420/19741/21).