Якщо основні засоби повністю замортизовані

Чи треба списувати об’єкт?

Ні, списувати замортизований об’єкт з балансу зовсім не обов’язково. Оскільки за бухобліковими правилами об’єкти ОЗ списують з балансу при їх вибутті (внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі) або при невідповідності критеріям активу (п. 33 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 41 Методрекомендацій № 561*). І

* Методрекомендації з бухобліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

А тому якщо замортизований об’єкт ще відповідає критеріям активу (п. 6 НП(С)БО 7) і здатен приносити економічні вигоди, то підприємство може продовжувати його використовувати і далі. І списувати з балансу такий об’єкт не треба. Рішення щодо замортизованих об’єктів ОЗ (про їх відповідність критеріям активу і можливість подальшого використання) зазвичай приймає створена на підприємстві комісія (п. 42 Методрекомендацій № 561).

Що робити в обліку з «нульовим» об’єктом ОЗ?

Продовження строку служби

Якщо замортизований об’єкт використовується і далі, то за ним треба продовжити строк служби (корисного використання). Продовження строку служби слід підкріпити наказом (п. 23 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 08.08.2012 № 31-08410-07-10/19584). І хоча п. 25 НП(С)БО 7 тепер (у дусі міжнародних правил та синхронізації з § 51 МСБО 16 «Основні засоби») говорить про необхідність щорічного перегляду строку корисного використання і ліквідаційної вартості в кінці року, проте за бажанням робити це не заборонено в будь-який момент, коли змінилися обставини й очікувані економічні вигоди від використання об’єкта.

Врахуйте:

Тому переглядати минулі періоди і перераховувати раніше нараховану амортизацію через продовження строку служби ОЗ не треба.

Продовження строку служби, по суті, в обліку нічого не змінить: об’єкт так і залишиться замортизованим. Хіба що, якщо об’єкт обнулився тільки в бухобліку, а в податковому ще не замортизований (і продовжений бухобліковий строк використання більший, ніж податковий), то податкову амортизацію далі розраховують з урахуванням нового продовженого бухоблікового строку (листи ДПСУ від 21.12.2019 № 2110/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і від 16.10.2019 № 786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Податковий облік витрат на утримання й експлуатацію об’єкта не залежить від закінчення бухгалтерського строку його корисного використання. Тож до витрат на утримання та експлуатацію об’єкта ОЗ питань бути не може. Та й продовження строку служби щодо замортизованого об’єкта повинне виключити будь-які причіпки податківців. Тим паче, що нацстандартами дозволено нараховувати бухамортизацію з урахуванням мінімальних податкових строків, установлених ПКУ (п. 26 НП(С)БО 7). А, отже, після їх спливу можлива поява в обліку замортизованих об’єктів ОЗ.

Причому і за національними, і за міжнародними правилами дані про повністю замортизовані ОЗ (які ще використовуються) треба розкривати в примітках до фінансової звітності (п.п. 37.6 НП(С)БО 7, п.п. «б» § 79 МСБО 16). А це тільки підтверджує можливість появи замортизованих об’єктів ОЗ!

До уваги тих платників ПДВ, хто купив такий об’єкт до переходу на спецЄП і відобразив ПК. У тому випадку, якщо ОЗ були введені в експлуатацію після переходу на спецЄП і повністю замортизовані на ньому, то після повернення на свою систему слід нарахувати компенсуючі ПЗ. Якщо ж куплені ОЗ почали використовуватися ще до переходу на спецЄП і досягли нульової балансової вартості на ньому, то після повернення на свою систему компенсуючі ПЗ нараховувати не потрібно. Детальніше див. «Відновлення ПДВ-статусу після спецЄП і компенсуючі ПЗ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 47.

Переоцінка

А чи треба переоцінювати «нульовий» об’єкт? Ні, переоцінювати замортизований «нульовий» об’єкт не обов’язково. Адже проведення переоцінки — це право, а не обов’язок підприємства (п. 16 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 20.03.2003 № 053-2940). Тому

Тож можна і далі без переоцінки продовжувати використовувати «нульовий» об’єкт.

Якщо все-таки зважилися на переоцінку, то врахуйте, що переоцінку «нульових» об’єктів ОЗ (з нульовою залишковою вартістю) проводять у загальному порядку — за загальними правилами, передбаченими абзацом першим п. 17 НП(С)БО 7 і п. 36 Методрекомендацій № 561. Тобто щодо них переоцінюють і первісну (переоцінену) вартість, і нарахований знос. При цьому можна визначити ліквідаційну вартість.

А ось спецнорма про переоцінку «нульових» об’єктів ОЗ (і визначення їх переоціненої залишкової вартості шляхом додавання справедливої вартості «нульового» об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу) ще минулого року була виключена. Детальніше про ці торішні зміни див. «Зміни від Мінфіну: ОЗ, фінпослуги, витрати, інвентаризація» // «Податки & бухоблік», 2022, № 55 і «Методрекомендації з бухобліку підмарафетили: нотатки про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81.

В обліку переоцінка відобразиться такими записами:

Таблиця 1. Дооцінка «нульового» об’єкта ОЗ

Щоправда, врахуйте, що:

— для переоцінки потрібно буде залучити професійного оцінювача — що недешево (ст. 7 Закону про оцінку*);

— переоцінюючи «нульовий» об’єкт, доведеться переоцінити й усі об’єкти тієї ж групи ОЗ. І далі регулярно на дату балансу їх переоцінювати (п. 16 НП(С)БО 7);

— у високодохідників і малодохідників-добровольців у податковоприбутковому обліку проведена дооцінка ніяк не візьме участь у податковій амортизації (при нарахуванні якої бухоблікові переоцінки не беруть у розрахунок, п.п. 138.3.1 ПКУ).

* Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III.

Поліпшення

За необхідності «нульовий» об’єкт можна покращувати. У такому разі за загальними правилами витрати на поліпшення збільшать первісну (тобто і залишкову) вартість об’єкта ОЗ (п. 14 НП(С)БО 7). Тож з’явиться амортизована вартість, строк служби об’єкта буде переглянутий (продовжений). І з місяця, що настає за місяця поліпшень, щодо цього об’єкта (з урахуванням нової залишкової вартості та нового строку використання) нараховуватимемо амортизацію (п. 26 Методрекомендацій № 561).

У податковоприбутковому обліку у високодохідників і малодохідників-добровольців витрати на поліпшення ОЗ у загальному порядку підлягатимуть податковій амортизації. Причому можливість проведення, наприклад, ремонтів «нульових» ОЗ і відображення в податковому обліку ремонтних витрат за бухобліковими правилами визнавали і податківці (лист ДПСУ від 20.08.2020 № 3479/ІПК/99-00-05-05-02-06).

В обліку поліпшення «нульових» об’єктів відобразиться такими записами:

Таблиця 2. Поліпшення «нульового» об’єкта ОЗ

Продаж

«Нульовий» об’єкт можна продати. Причому для цього переводити його до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (на субрахунок 286), в обліку не доведеться, оскільки об’єкт уже замортизований і переводити за фактом нічого (залишкова вартість дорівнює нулю). Тому при продажу замортизований об’єкт просто списують з балансу проводкою: Дт 131 — Кт 10.

А також при продажу треба нарахувати ПДВ. І тут радує те, що базою оподаткування буде фактична договірна вартість (яка може бути будь-якою — хоч 1 грн) і на мінбазу орієнтуватися не доведеться. Правило мінбази для «нульових» об’єктів не працює. Оскільки мінбазою для необоротних активів є їх балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку на початок місяця продажу (абзац другий п. 188.1 ПКУ). А в «нульових» об’єктів вона дорівнює нулю. Тому мінбаза буде нульовою. І

Проте будьте обережні з «дешевими» продажами покупцям-фізособам. Оскільки при занадто «дешевому» продажі об’єкта фізособі може виникнути необхідність утримати ПДФО і військовий збір (за п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ — як з наданої індивідуальної знижки зі звичайної ціни). Тому краще, якщо при продажу фізособі ціна буде наближена до звичайної. Детальніше див. «Продаж «нульового» ноутбука: дістати з небуття» // «Податки & бухоблік», 2020, № 12 (ср. ).

У податковоприбутковому обліку у високодохідників і малодохідників-добровольців при продажу повністю замортизованого в бухгалтерському і податковому обліку об’єкта ОЗ (з нульовою залишковою вартістю) жодних продажних різниць (за пп. 138.1 і 138.2 ПКУ) не виникне.

В обліку будуть зроблені такі записи:

Таблиця 3. Продаж «нульового» об’єкта ОЗ

Ліквідація

І нарешті, якщо встановлено, що «нульовий» об’єкт більше не відповідає критеріям активу, то може бути прийняте рішення про його списання з балансу — ліквідацію (п. 41 Методрекомендацій № 561).

У такому разі документально ліквідацію «нульового» об’єкта ОЗ треба оформити так, як і ліквідацію звичайного об’єкта ОЗ — тобто скласти акт на списання ОЗ. Такий акт можна скласти за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. А можна і за формою № ОЗ-3/ОЗ-4 з наказу від 29.12.95 № 352 (на сьогодні втратив чинність). Або в довільній формі з обов’язковими реквізитами первинного документа.

При цьому

Оскільки при такому документальному оформленні від нарахування ПДВ при ліквідації звільняє абзац другий п. 189.9 ПКУ (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673 і коментар до неї «Ліквідація ОЗ — без ПДВ (і підтверджувальні документи)» // «Податки & бухоблік», 2018, № 65). Причому подавати акт ф. № ОЗ-3 (ф. № ОЗ-4) разом з декларацією з ПДВ за період ліквідації ОЗ не обов’язково. А його можна подати після отримання запиту від податківців (БЗ 101.27). Тому актом радимо не нехтувати.

А також при ліквідації ОЗ не треба нараховувати компенсуючі ПЗ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

У податковоприбутковому обліку у високодохідників і малодохідників-добровольців при ліквідації об’єкта ОЗ, повністю замортизованного в бухгалтерському і податковому обліку (з нульовою залишковою вартістю), жодних ліквідаційних різниць (за пп. 138.1 і 138.2 ПКУ) не виникне.

В обліку ліквідація об’єкта відобразиться так:

Таблиця 4. Ліквідація «нульового» об’єкта ОЗ

Та все ж слід зауважити, що торішні зміни до стандартів бухобліку, націлені на щорічний перегляд оцінок (і зміну за необхідності: строку служби, ліквідаційної вартості, методу амортизації), фактично спрямовані на те, щоб мінімізувати можливість появи на балансі «нульових» об’єктів ОЗ.