Декларуємо іноземні доходи

Що декларуємо

До іноземних належать доходи, одержані з джерел за межами України, включаючи (п.п. 14.1.55 ПКУ):

— проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;

— спадщина та подарунки;

— виграші та призи;

— доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;

— доходи від надання в оренду (користування) майна, розташованого за кордоном;

— доходи від продажу майна, розташованого за межами України;

— доходи від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;

— інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України чи територій, які не підконтрольні контролюючим органам.

Як зазначено у п.п. 168.2.1 ПКУ, резиденти*, які отримували іноземні доходи, зобов’язані включити їх суму до загального річного оподатковуваного доходу та подати Податкову декларацію за підсумками звітного податкового року.

* Про те, хто є резидентом, див. у статті «Резидентський статус фізособи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 19.

Тобто

Але є винятки.

Зокрема, згідно з п. 27 підрозд. І розд. ХХ ПКУ не оподатковуються суми коштів або безоплатно отриманих товарів (послуг), наданих у 2022 році за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів фізособі та членам її сім’ї першого ступеня споріднення, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України. Умова неоподаткування допомоги — такі фізособи отримали тимчасовий захист згідно із законодавством іноземної держави.

Дія цієї норми поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її отримання як додаткового блага, а також від іноземних компаній та організацій, які згідно із законодавством відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Але майте на увазі! Отримана неоподатковувана іноземна допомога також має бути задекларована фізособами-резидентами. А все тому, що такий дохід не зазначено серед звільнених від декларування (див. п. 179.2 ПКУ). Докладніше про це ви можете дізнатись зі статті «Закордонна допомога біженцям: декларування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.

Таким чином,

Важливо! Відповідно до п.п. 39².5.2 ПКУ особи, які згідно з критеріями, встановленими п.п. 39².5.1 цього Кодексу, є прямими або опосередкованими власниками контрольованої іноземної компанії* (далі — КІК), зобов’язані подавати разом із річною Податковою декларацією Звіт про КІК. При цьому 2022 рік є першим звітним (податковим) роком для подання такого Звіту.

* Про них ми писали у статтях «Контрольовані іноземні компанії» // «Податки & бухоблік», 2021, № 104; «КІК — що це за фрукт?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 45.

Проте згідно з п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ контролююча особа має право подати Звіт про КІК одночасно з поданням річної Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік. Тоді відображений у Звіті про КІК скоригований прибуток, що підлягає оподаткуванню в Україні, включатиметься до показників Податкової декларації за 2023 рік. При цьому жодних штрафів та/або пені не застосовується (див. БЗ 103.10). Тобто до декларації за 2022 рік прибуток КІК можна не включати.

Як оподатковуємо

Отже, ми з’ясували, що всі іноземні доходи резидента мають бути відображені у Податковій декларації. При цьому для її заповнення виплати в іноземній валюті слід перерахувати у гривню. Роблять це за валютним курсом НБУ, що діяв на момент отримання інвалютних доходів (п. 164.4 ПКУ).

У загальному випадку доходи, отримані з джерел за межами України, обкладають ПДФО за ставкою 18 % (пп. 170.11.1 та 167.1 ПКУ).

Винятками є:

— доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами. Для них застосовується ставка ПДФО 9 % (п.п. 167.5.4 ПКУ);

— прибуток від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується у порядку, визначеному п. 170.2 ПКУ;

— прибуток КІК, що оподатковується у порядку, визначеному п. 170.13 ПКУ;

— виплати у грошовій чи негрошової формі у зв’язку з розподілом прибутку (його частини), джерелом яких є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юрособи. Їх оподатковують згідно з п. 170.11¹ ПКУ.

Крім ПДФО, з оподатковуваних іноземних доходів слід сплатити ВЗ за ставкою 1,5 %.

А от якщо доходи не обкладаються ПДФО (або оподатковуються за нульовою ставкою), то в загальному випадку з них не сплачують ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але є виняток — доходи КІК, зазначені у пп. 3 та 4 п. 170.13¹ ПКУ, з яких доведеться сплатити ВЗ.

Увага! Окремі доходи вже могли бути оподатковані в іноземній державі. Сплачені за кордоном суми не пропадуть, якщо з державою, в якій отримано дохід, укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування*.

* Перелік чинних міжнародних конвенцій можна знайти на сайті Мінфіну.

На підставі чинної Конвенції сума ПДФО зменшується на сплачений за кордоном податок. Про те, як це можна зробити, читайте далі.

Зменшуємо нарахований податок

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ, платник податку може зменшити річне податкове зобов’язання на податки, сплачені за кордоном, він визначає суму такого зменшення у річній Податковій декларації (п.п. 170.11.2 ПКУ).

Щодо ВЗ, то до нього застосувати норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування не вийде. Це враховано й у формі річної Податкової декларації про майновий стан і доходи.

Крім того, пам’ятайте, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання:

— податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

— поштові податки;

— податки на реалізацію (продаж);

— інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземної держави.

Як же працює механізм зменшення суми ПДФО на сплачені за кордоном податки?

Відповідно до п. 13.5 ПКУ платнику податків необхідно отримати від уповноваженого державного органу країни, в якій виплачено дохід, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі — Довідка).

Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Для країн, що приєдналися до Гаазької конвенції, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.61, достатньо проставляння на Довідці апостилю.

Не вимагають ані легалізації, ані посвідчення апостилем документи, видані країнами — учасницями двосторонніх договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, та документи країн — учасниць багатосторонньої Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93.

Але будьте пильні! Лише наявність двостороннього договору про правову допомогу не гарантує автоматичного звільнення від легалізації чи проставляння апостилю. Важливими є формулювання, наведені в таких договорах. Про це попереджав Мін’юст у листах від 11.05.2010 № 26-26/291 та від 29.11.2012 № 11891-0-4-12/12.2.

Також майте на увазі: податківці вимагають (див. БЗ 103.19), щоб Довідка супроводжувалася нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У разі відсутності підтвердних документів, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, слід подати до ДПІ за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним (п.п. 170.11.2 ПКУ).

Увага! Зарахована сума податку з іноземного доходу, що сплачена за межами України, не може перевищувати ПДФО, розрахованого на базі загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 ПКУ).

При цьому, на наш погляд, податок в іноземній валюті логічно перераховувати у гривні за курсом НБУ на дату його сплати за кордоном. Саме такий підхід пропонували податківці у листах ДФСУ від 15.10.2019 № 761/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та від 25.09.2018 № 4149/6/99-99-15-02-02-15/ІПК стосовно зменшення податку на прибуток на суму податку, сплаченого за кордоном.

Як відображаємо іноземні доходи

Для відображення іноземних доходів у Податковій декларації призначено такі рядки:

— 10.10 — для всіх оподатковуваних доходів, одержаних за межами України, крім наведених нижче. У цьому рядку, крім сум доходу, ПДФО та ВЗ, необхідно зазначити країну, в якій отримано дохід, та назву валюти;

— 10.14 — для відображення частини прибутку КІК. Цей рядок заповнюється на підставі додатків КІК. Зауважимо: зазначені додатки складають окремо за кожною контрольованою іноземною компанією, а загальну суму прибутку КІК переносять у рядок 10.14 декларації. При цьому нагадаємо, що до Податкової декларації за 2022 рік прибуток КІК можна не включати;

— 10.15 — для відображення доходів, отриманих у зв’язку з розподілом прибутку (його частини) утворення без статусу юрособи, яке створене на підставі правочину або зареєстроване згідно із законодавством іноземної держави (території) та не є КІК.

За зазначеними рядками у графі 3 наводять суму іноземних доходів, перераховану у гривню. Відповідно у графі 6 показують ПДФО, а у графі 7 — ВЗ, що підлягають сплаті до бюджету з таких доходів.

А що з неоподатковуваними іноземними доходами? Де відображати, наприклад, звільнену від оподаткування закордонну допомогу, отриману фізособами — резидентами України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах?

Зауважимо, що за формальними ознаками на 100 % жоден з рядків Податкової декларації для цих цілей не підходить. Судіть самі.

Рядок 10.10 призначений для відображення оподатковуваного іноземного доходу.

Неоподатковувані доходи зазвичай потрапляють до рядків 11 — 11.3 Податкової декларації. Може, підійде рядок 11.3 «Інші доходи, що не підлягають оподаткуванню»? Але згідно з п.п. 3 п. 3 розд. III Інструкції № 859* у ньому слід наводити інші доходи, які не оподатковуються на підставі ст. 165 ПКУ. У свою чергу, пільгу для закордонної допомоги встановлено не ст. 165, а п. 27 подрозд. І розд. ХХ ПКУ.

* Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859.

Податківці у своїй консультації (див. БЗ 103.24) зазначили про необхідність задекларувати неоподатковувану закордонну допомогу як іноземний дохід. При цьому оскільки ПДФО та ВЗ із таких сум не визначають та не сплачують, у Податковій декларації слід відобразити лише суму отриманого доходу (без податку та збору). Виходячи з цього роз’яснення можна припустити, що податківці вважають за краще бачити неоподатковувану іноземну допомогу у рядку 10.10 Податкової декларації. Хоча було б непогано, щоб свою думку вони висловили чіткіше.

Щодо сум сплачених за кордоном податків, на які зменшується сума річного податкового зобов’язання з ПДФО, то їх показують у рядку 18 Податкової декларації.