Декларація з ПДВ: основи подання

Форма декларації

Мінфін наказом від 28.12.2022 № 463 (див. «Нові форми податкової накладної та декларації з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10) виклав у новій редакції форму декларації з ПДВ. Опублікування наказу № 463 відбулося 02.02.2023. Отже. нова форма декларації з ПДВ набула чинності з 01.04.2023. Тож нову форму ПДВ-декларації слід почати використовувати вперше при звітування за квітень 2023 року.

Про це чітко заявили фіскали у БЗ 101.24:

Також податківці заявили, що починаючи з 01.05.2023 платники ПДВ повинні використовувати і нову форму уточнюючого розрахунку.

Сподіваємось, нова форма не додасть проблем платникам, адже зміни загалом є технічними. Вони пов’язані в основному із тим, що ще з початку 2022 припинив дію п. 51 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, який змушував аграріїв із Реєстру отримувачів дотації заповнювати декларацію з урахуванням певних особливостей. Наприклад, аграрій мав заповнювати/вказувати:

— поле 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;

— сільськогосподарський додаток ДС8;

— у додатку Д1 ознаки здійснення с/г операцій.

Так от,

Також у декларацію були внесені й інші нововведення. І вони також є технічними. Якщо проаналізувати внесені зміни, то робимо висновок, що ні рядки декларації, ні зміст інформації, яка в ній відображається, у новій формі не змінювалися. Тобто якихось принципових змін у заповненні безпосередньо самої декларації і УР немає. Водночас оскільки форма нова, то не зайвим буде нагадати правила її подання і заповнення.

Способи подання декларації

Оновлену 01.04.2023 форму ПДВ-декларації, як і її попередницю, платники ПДВ- можуть подати тільки в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Для подання слід використовувати декларацію з ідентифікатором форми J0200124/ F0200124.

При цьому за загальним правилом, щоб декларація була подана своєчасно, її слід подати не пізніше за закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання податкової декларації (п. 49.4 ПКУ, п. 2 розд. II, п. 3 розд. III Порядку № 21*).

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Водночас у воєнний час відповідно до п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Сама форма декларації, як і раніше, складається зі вступної частини, службових полів, трьох розділів, обов’язкових додатків і, можливо, інших документів. Розпочнемо зі вступної частини декларації: згадаємо деякі правила її заповнення..

Період і строки подання декларації

Подання за квітень. Подати декларацію з ПДВ слід протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду (п. 202.1 ПКУ, п. 2 розд. II Порядку № 21). При цьому якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Враховуючи це, а також той факт, що 20.05.2023 — вихідний день (субота), то

Тільки якщо у платника ПДВ відсутня можливість виконати податковий обов’язок і це підтверджено належним чином, тоді декларацію з ПДВ можна подати (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— протягом 6 місяців після ВС, якщо можливості не буде до кінця ВС;

— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей під час ВС.

Детально про це читайте у «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67 та «Неможливість виконання податкових зобов’язань: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73.

Проблема для спецЄП. Стосується тих платників ПДВ, які наприкінці квітня 2023 перейшли на спецЄП. Вони за правилами ПКУ повинні відзвітувати за квітень 2023 у звичайні квітневі строки (не пізніше 22.05.2023). Адже вони не можуть скористатися спецстроком «60 днів після повернення» з п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тому, що строк подання декларації з ПДВ за квітень не минув до переходу на спецЄП. Водночас після переходу на спецЄП немає технічної можливості подати декларацію, адже реєстрація платником ПДВ призупиняється. Тому іншого варіанта, як відзвітувати за квітень після відмови від спецЄП, немає. При цьому, на наш погляд, це можна робити без штрафу, адже тут відсутнє порушення. Деталі у «Спецстроки виконання податкових обов’язків для тих, хто перейшов на спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29.

Перший звітний період. Якщо особа реєструється платником ПДВ не з початку календарного місяця, першим звітним періодом для неї є період, який починається з дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ). Припустимо, дата реєстрації особи платником ПДВ припадає на 10.04.2023. Тоді уперше відзвітувати з ПДВ платник зобов’язаний за період з 10 квітня по 31 травня 2023 року. При цьому в першій декларації в полі 02 він зазначає перший повний календарний місяць — у нашому випадку травень 2023 року. Тобто вперше подати звітність слід уже у червні.

На цьому наголошують і податківці у БЗ 101.24.

Останній звітний період. У разі анулювання ПДВ-реєстрації останнім звітним періодом платника є період, який розпочинається з дня, що йде за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ). У такому разі в полі 02 заголовної частини декларації зазначають останній неповний період, а в заключній частині проставляють відмітку «Х» про подання останньої декларації.

Подати декларацію платник зобов’язаний протягом 20 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ. Наприклад, якщо анулювання реєстрації платником ПДВ припадає на 27.04.2023, то платник подає декларацію за період з 01.04.2023 по 27.04.2023 не пізніше 22.05.2023.

Порожня декларація. За загальним правилом декларацію з ПДВ платник подає за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ (п. 9 розд. III Порядку № 21).

Отже, з цього випливає, що платник ПДВ може не подавати порожні декларації з ПДВ, але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21):

— відсутній об’єкт оподаткування ПДВ;

— немає інших показників, що підлягають декларуванню.

За таких умов вона не може вважатися порожньою, адже є такий показник до декларування, як від’ємне ПДВ-значення.

І тільки коли господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати. Можливість не подавати порожні ПДВ-декларації підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Але немає правил без винятків. Так, зобов’язані подавати ПДВ-декларації за кожний звітний період незалежно від того, провадили господарську діяльність у звітному періоді чи ні, платники, які (п. 49.2¹ ПКУ):

— реалізують пальне або спирт етиловий;

— мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Детально про це читайте у «Декларація з ПДВ під час воєнного стану: здавати чи не здавати?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 33.

Облікові дані платника

Після того, як платник ПДВ визначить статус ПДВ-декларації («звітна» чи «нова звітна») і заповнить поле 02, в якому вкаже місяць, за який подається декларація (як його визначити, описано вище), слід переходити до відображення даних про самого платника ПДВ.

Така інформація наводиться у шапці декларації у полі 03 «Платник». У цьому полі слід вказати найменування платника, відповідно:

— повне найменування для юрособи і представництва нерезидента;

— прізвище, ім’я — для фізичної особи. При цьому ФОП — платники ПДВ у полі 03 таку частину свого імені, як «по батькові», зазначають тільки за наявності в реєстраційних документах;

— повне найменування, дата і номер договору — для договорів про спільну діяльність тощо.

У полі 04 «Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість» зазначають ІПН (індивідуальний податковий номер) платника ПДВ (згідно з Реєстром платників ПДВ). Відповідно:

— 12-значний — у юридичних осіб;

— 10-значний — у фізичних осіб, зареєстрованих платником ПДВ до 09.03.2020; 12-значний — у фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ після 09.03.2020;

— 9-значний — для договорів про спільну діяльність, договорів про управління майном, угод про розподіл продукції;

— 12-значний (або 9-значний) — у постійних представництв нерезидентів.

У полі 05 «Податкова адреса» зазначають податкову адресу:

— для фізособи — її місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ);

— для юрособи — її місцезнаходження, відомості про яке містяться в ЄДР. Для підприємства, переданого в довірче управління, — місцезнаходження довірчого власника (п. 45.2 ПКУ). Також у цьому полі зазначають: поштовий індекс, телефон, факс, електронну адресу.

Крім того, не варто забувати, що коли платник ПДВ суми податку враховує за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ (майте на увазі: порядок відображення сум ПДВ за п. 187.7 ПКУ — не касовий метод), то обов’язково повинен поставити позначку «+» у заключній частині декларації. Інші «касовики» за п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та п. 187.1 ПКУ в заключній частині декларації таку позначку не ставлять.

Сплата ПДВ

Сума податкового зобов’язання до сплати, що визначена у поданій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що йдуть за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що йде за вихідним або святковим днем.

Склад ПДВ-декларації

Крім самої декларації з ПДВ, платник має також подати у її складі передбачені Порядком № 21 додатки. Крім того, можуть подаватися й інші документи, які не є складовими звітності (про їх наявність проставляють відмітки «Х» у заключній частині декларації). А також платник може подати пояснення довільної форми (п. 46.4 ПКУ), заповнивши спецполе в заключній частині декларації.

Додатки до декларації. Кількість додатків до декларації після останнього оновлення зменшилася — тепер їх 7, а не 8. Із складу додатків вибув сільгоспдодаток ДС8. Це пов’язано з тим, що ще з 01.01.2022 припинив дію п. 51 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, внаслідок чого зник сенс у заповненні цього додатка.

Інші ПДВ-документи. Разом з декларацією з ПДВ суб’єкти господарювання можуть подавати не тільки додатки, а й інші документи. Це можуть бути:

— повідомлення про делегування філіям права складання ПН/РК (за формою додатка 1 до Порядку № 21) — подається на початку року (разом із декларацією за перший звітний період року) і надалі протягом року (разом із декларацією за той період, у якому змінився перелік філій). Про подання цього повідомлення у заключній частині декларації проставляють відмітку «Х». На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 101.23;

— заява про відмову/зупинення використання «вугільної» пільги, передбаченої п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (за формою додатка 2 до Порядку № 21). У заяві зазначається звітний (податковий) період, з якого платник податку не передбачає використання податкової пільги, але не раніше звітного (податкового) періоду, що настає за звітним (податковим) періодом, в якому подано заяву (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21);

— оригінали «експортних» митних декларацій (примірників декларанта) — тільки якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України (заповнений ряд. 2 декларації), здійснювалося не з використанням електронної митної декларації, а на підставі паперової митної декларації (п. 12 розд. III Порядку № 21). У заключній частині декларації зазначають їх кількість (шт.). на цьому акцентують увагу і фіскали (див. БЗ 101.24);

— документи, що звільняють від нарахування ПДВ-зобов’язань при ліквідації основних засобів (п. 189.9 ПКУ). Подавати такі документ контролерам слід або добровільно або за запитом податківців (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673, та БЗ 101.27);

— копії документів, що додаються до скарги Д7 на постачальника (п. 201.10 ПКУ).