ФОП-бухгалтер або юрособа надає бухпослуги: чи треба ставати на облік у Держфінмоніторингу?

Облік у Держфінмоніторингу: чи треба ставати на облік, коли та як?

Право чи обов’язок? Якщо коротко, то ФОП, які надають бухгалтерські послуги, зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу. Те ж саме стосується юросіб, які надають бухпослуги. Пояснюємо чому.

Справа у тому, що є таке поняття — суб’єкт первинного фінмоніторингу (СПФМ). До них належать, зокрема:

— бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

— суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Про це йдеться у пп. «б», «в» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361*.

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

При цьому

Про що йдеться у тому ж п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361.

Тому-то і виходить, що ФОП та юрособи, які надають бухгалтерські послуги та/або консультують щодо оподаткування, є СПФМ.

А одним з обов’язків СПФМ як раз і є постановка на облік у спеціально уповноваженому органі (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону № 361). І таким уповноваженим органом для цих суб’єктів є саме Держфінмоніторинг.

Коли ставати на облік та як? Треба врахувати такі важливі моменти.

1. Той чи інший код КВЕД (наприклад, 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування») ще не є однозначним показником для постановки на облік. Втім як і його відсутність.

Дивіться: логіка не у наявності/відсутності КВЕД, а у фактичному наданні тих чи інших послуг. Зокрема, йдеться про послуги з:

— ведення бухобліку;

— надання консультацій щодо оподаткування госпсуб’єктам та фізособам, якщо у вас є доступ до інформації про госпоперацію(ії) клієнта (див. лист Мінфіну від 09.03.2021 № 26110-05-10/7351).

Більш детально про наявність/відсутність КВЕД для статусу СПФМ читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 82.

2. Правила постановки на облік можна знайти у постанові КМУ від 09.09.2020 № 850 (далі — Порядок № 850). Порядок № 850 набрав чинності з 01.01.2021, про що ми попереджали у «Податки & бухоблік», 2020, № 86.

Цей документ так визначає строки для постановки на облік у Держфінмоніторингу:

— для юросіб, які надають бухпослуги / податкові консультації, це — 3 робочих дні з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінмоніторингу (про це ми скажемо пізніше). Але не пізніше дня проведення першої фіноперації або дати встановлення ділових відносин з клієнтом;

— для ФОП, які надають бухпослуги / податкові консультації, це — не пізніше дня проведення першої фіноперації або дати встановлення ділових відносин з клієнтом.

Звісно, для тих, хто надає бухпослуги, більш актуальним є саме встановлення ділових відносин.

Детально про ці строки можна почитати у «Податки & бухоблік», 2020, № 86.

Подати відповідну інформацію можна через електронний кабінет за посиланням: cabinet.fiu.gov.ua/ (обираємо «Кабінет СПФМ»). Для цього, звісно, знадобиться електронний підпис. Також можна зайти за допомогою id.gov.ua.

Однак у період воєнного стану є нюанс. Під час входу до електронного кабінету повідомляється, що інформація, подана до Держфінмоніторингу через цю систему, не береться на облік доти, доки не набуде чинності наказ Мінфіну від 04.06.2021 № 322. А це відбудеться тільки після завершення воєнного стану (у перший понеділок четвертого місяця після цієї події).

І тут працюватимуть норми п. 4 Порядку № 850: якщо можливості стати на облік через електронний кабінет немає, то усю необхідну інформацію можна подати у паперовому вигляді. Зокрема, шляхом надсилання поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Держфінмоніторингу або вручення під розписку. Необхідні форми беремо з наказу Мінфіну від 29.01.2016 № 24. Що підтверджує і Дерфінмоніторинг*.

* Див. за посиланнями: cabinet.fiu.gov.ua/news/3efa900153ce429b962c54728325ad7c та cabinet.fiu.gov.ua/news/b1f66565dd014dbbb1a2f87be9617bcd.

Наслідки (не)обліку у Держфінмоніторингу та контроль

Наслідки обліку. Для ФОП та юросіб вони дещо відрізняються. Про це ми будемо робити зауваження під час їх перелічення. Отже, якщо ви маєте статус СПФМ, то йдеться про такі найголовніші, на нашу думку, обов’язки:

1. Повідомляти в Держфінмоніторинг про:

а) підозрілі операції клієнтів. В операції треба шукати ознаки злочинної діяльності, у тому числі відмивання доходів. У цьому потрібно орієнтуватися на типологічні дослідження і рекомендації, розроблені, зокрема, Держфінмоніторингом. Увага! ФОП та юрособи (які надають бухпослуги / консультують з питань оподаткування) про порогові фіноперації не повідомляють (це, наприклад, усім нам відомі операції на суму більше 400 тис. грн; див. ч. 2 ст. 10 Закону № 361);

б) невідповідність даних про бенефіціарів в ЄДР* з даними про реальних бенефіціарів. Актуальну інформацію про подання юрособами даних щодо бенефіціарів можна знайти у «Податки & бухоблік», 2023, № 80 та «Податки & бухоблік», 2022, № 75.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Повідомляти про усе потрібно буде через електронний кабінет.

2. Розробляти свої правила фінмоніторингу і призначати спецспівробітника, який виконує функції фінмоніторингу.

Про таке звільнення нам говорить ч. 1 ст. 8 Закону № 361.

Але юрособам та ФОП з найманими працівниками розробляти правила фінмоніторингу та призначати спецспівробітника доведеться.

Хто контролює СПФМ? ФОП та юросіб, які надають бухпослуги / консультують з питань оподаткування, контролює Держфінмоніторинг та Мінфін. Порядок нагляду встановлено у постанові КМУ від 16.06.2023 № 662.

Наслідки (не)обліку: відповідальність. Штрафи саме за те, що ви не стали на облік, прямо не передбачені.

Але є досить сумнівна за формулюванням штрафна санкція у п. 14 ч. 5 ст. 32 Закону № 361: «за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії». Розмір штрафу — до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн). Ключове тут — «до». Не до всіх мають застосовувати саме максимальну суму. Усе залежатиме від конкретних обставин, перелічених у ч. 7 ст. 32 Закону № 361. Наприклад, враховуватиметься фінансовий стан СПМФ, наявність співпраці з держорганами та наявність/відсутність збитків для третіх осіб.

Хоча тут також варто врахувати, що діє Закон України від 03.03.2022 № 2115-IX. Він передбачає, що до юросіб та ФОП не застосовується адмін- та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та документів. Однак у Держфінмоніторингу роз’яснюють, що інформацію можна не подавати лише за відсутності фізичної можливості це зробити.

Також все ще лишається відкритим питання виявлення порушників (тобто тих, хто не став на облік)… Але сподіватися на те, що вас не спіймають, — така собі стратегія. Тож будьте обережні!