«Холодні» надбавки до норм витрат пального
Загальне про норми. Нагадаємо, що Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 № 43 (далі — Норми № 43), все так само залишаються головним нормативом, який регулює питання списання пально-мастильних матеріалів (ПММ) на автотранспорті.
Щодо (не)обов’язковості дотримання, а також щодо різних деталей застосування Норм № 43 ми докладно писали в статті «Норми ПММ: про головне» // «Податки & бухоблік», 2020, № 81.
Сьогодні ж обговоримо особливості списання ПММ у холодну пору року (взимку та в прилеглі до неї осінні-весняні холодні часи).
У цьому матеріалі ми виходимо з того, що положень Норм № 43 усе-таки краще дотримуватись, щоб мати менше проблем щодо списання пального з фіскалами на перевірках. Адже останні постійно наполягають на обов’язковості застосування положень Норм № 43 платниками усіх «іпостасей» та форм власності.
Цим нормативом встановлено базові лінійні норми витрат пального низки автомобілів вітчизняного та імпортного виробництва. Вони наведені у розрізі моделей (модифікацій) автомобілів у таблицях додатків А і Б до Норм № 43.
Коефіцієнти та надбавки. У нормах також передбачена «система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації». Саме ці коригуючі «кліматичні» тощо коефіцієнти нас найбільше сьогодні цікавлять.
Коригуючі коефіцієнти можуть бути як підвищуючими норми витрат пального (п. 3.1 Норм № 43), так і зменшуючими (п. 3.2 Норм № 43). Звісно, щодо холодної пори року більш актуальні саме підвищуючі коефіцієнти. Бо як ми зазначили в преамбулі, холодна пора року та пов’язані з нею несприятливі температурно-дорожні фактори спонукають до підвищених витрат ПММ.
Тому згрупуємо інформацію щодо саме надбавок/підвищуючих коефіцієнтів, прив’язаних до холодної пори року, та випадки їх застосування, визначені в Нормах № 43. Це допоможе вам краще орієнтуватись, у яких випадках, наскільки і як можна збільшувати у холодний період базові норми витрат пального.
«Холодні» надбавки до норм (коефіцієнти та застосування)
| Види надбавок до норм у холодний період (підпункт Норм № 43) | Коефіцієнти надбавки до норми | Особливості застосування |
| «Температурна» надбавка (п.п. 3.1.1.1) | Від 0 °C (включно) до -5 °C включно — до 2 %; нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 4 %; нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 6 %; нижче ніж -15 °C та до -20 °C включно — до 8 %; нижче ніж -20 °C та до -25 °C включно — до 10 %; нижче ніж -25 °C — до 12 %. | Застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону: — за даними Укргідрометцентру, — інших достовірних офіційних джерел або — за результатами задокументованих власних вимірювань. Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря для певного (затвердженого керівництвом підприємства) звітного періоду експлуатації. Для всього автопарку чи груп авто може бути встановлений єдиний звітний період, а у разі потреби — індивідуальні звітні періоди для кожного авто. Для розрахунків може братися значення середньодобової температури, або, в разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки. У разі використання власних вимірювань температури керівництво підприємства призначає відповідальну особу та організовує постійне ведення відповідного журналу. Якщо середня довжина поїздки у загальному пробігу авто перевищує 10 км, рекомендується застосовувати мінімальне значення надбавки… Детальніше — у Примітках 1 — 4 до п.п. 3.1.1.1 |
| На пробіг до перших 2 км | Ті ж самі, що і в «температурній» надбавці | Фактично це — надбавка для розігріву і доведення двигуна до робочої температури. Правила застосування надбавки подібні до «температурної». Але є такі тонкощі: — умови експлуатації, що передбачають перерву перед початком руху (із вимкненим двигуном протягом щонайменше 1 години), мають бути задокументовані. Зокрема, відповідальні особи мають зробити записи про це у подорожніх листах або в інших звітних документах; — надбавку додають до «температурної» тільки на пробіг у межах перших 2 км. Цю надбавку радять застосовувати у разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви із вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля |
| На важкі шляхові умови* | Поза межами доріг загального користування — до 50 %. На дорогах загального користування — до 35 % | Коефіцієнт застосовується окремо лише до частини маршруту з відповідними умовами руху, які мають бути належно задокументовані (записами відповідальних осіб у подорожніх листах та/або інших звітних документах). Період використання відповідної надбавки не більше 30 днів на рік (сумарно)! Крім того, одночасне застосування коефіцієнтів, передбачених пп. 3.1.7 та 3.1.8, заборонено! |
| На обігрів салону й скла | 1. Вбудованою системою обігріву (залежно від температури повітря): нижче ніж +5 °C та до -5 °C включно — до 0,5 %; нижче ніж -5 °C та до -15 °C включно — до 1 %; нижче ніж -15 °C та до -25 °C включно — до 1,5 %; нижче ніж -25 °C — до 2 %. 2. Автономним обладнанням**: нижче ніж +15 °C та до +5 °C включно — до 2 %; нижче ніж +5 °C та до -5 °C включно — до 4 %; нижче ніж -5 °C та до -15 °C включно — до 6 %; нижче ніж -15 °C та до -25 °C включно — до 8 %; нижче ніж -25 °C — до 10 % | Для всіх автомобілів, крім автобусів, значення цієї надбавки коригується залежно від робочого об’єму двигуна шляхом множення її базового значення на умовний коефіцієнт використання потужності двигуна КВП, що дорівнює КВП = 2000 : Vр, де Vр — робочий об’єм двигуна у кубічних сантиметрах. Порядок застосування коефіцієнта залежно від температури повітря такий самий, як і порядок, визначений у п.п.3.1.1.1 (щодо «температурної» надбавки) |
| На випадок простою (пп. 3.4.3 та 3.4.4) | У разі тривалих вимушених простоїв (обґрунтованих або в заторах) автомобілів з увімкненим двигуном у холодну пору року — до 5 % на одну годину простою | З можливим коригуванням відповідно до поточних кліматичних умов шляхом додавання надбавки «на обігрів», зазначеної в п.п. 3.1.13 (з розрахунку у відсотках від базової лінійної норми на одну годину простою) |
| Додаткова нормана запуск авто, що працюють на газі*** | Залежно від температури повітря: +15 °C та вище — до 0,5 % (для автомобілів із системою впорскування газу, конструкція яких потребує запуску на бензині); нижче ніж +15 °C до +5 °C включно — до 1 % (для автомобілів із системою впорскування газу, конструкція яких потребує запуску на бензині); нижче ніж +5 °C до -5 °C включно — до 2 %; нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 3 %; нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 4 %; нижче ніж -15 °C — до 5 % | Ця норма не застосовується під час експлуатації таких авто на рідкому паливі. Норму додаткового споживання пального встановлюють лише у випадку запуску (запусків) двигуна на рідкому паливі з подальшим переходом на газове пальне. При цьому факт здійснення такого запуску (запусків) має бути зафіксовано у подорожньому листі та/або іншому звітному документі. Конкретний обсяг додаткового споживання пального залежить від кількості запусків двигуна протягом звітного періоду. Так, слід застосовувати мінімально можливі значення норми відповідно до фактичних потреб та з урахуванням рекомендацій заводу — виробника автомобіля або газобалонного обладнання. Водночас часті запуски двигуна після довготривалих простоїв (з вимкненим двигуном) та поїздки на короткі відстані вимагають застосування більшого значення надбавки |
| * У період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих. ** За умови відсутності в додатку Г до Норм № 43 норм витрат пального на роботу зазначеного обладнання. *** Під час експлуатації таких автомобілів на рідкому паливі ця надбавка не застосовується. | ||
| Примітка. Щодо граничного розміру коефіцієнтів — прийменник «до» треба розуміти і як «включно» (п.п. 3.5.1 Норм № 43). Тобто якщо коефіцієнт визначено «до 5 %», надбавка може скласти й рівно 5 %! | ||
У випадку застосування одночасно кількох коригуючих коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, який враховує усі відповідні надбавки: KΣ = K1 + K2 + … + Кn (п. 3.3 Норм № 43)*.
* Зменшуючі коефіцієнти підставляють у формулу зі знаком «мінус».
Пам’ятайте, що згідно з п.п. 3.5.2 Норм № 43
максимальні значення коефіцієнтів коригування норм витрат палива, зазначених у п.п. 3.1, та норм витрат, зазначених у пп. 1.3, 1.8, 3.4, відповідають гранично допустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації рухомого складу та не можуть бути встановлені одночасно на всі автомобілі (обладнання) підприємства і на весь період їх експлуатації
Механізм підвищення
Документальне. Конкретні величини коефіцієнтів у регламентованих межах та терміни їх дії встановлюються керівником підприємства і затверджуються наказом (розпорядженням) по підприємству (п.п. 3.5.8 Норм № 43).
Тож необхідно розробити відповідний розпорядчий документ щодо надбавок, які застосовуються до норм в холодну пору року, та ввести його в дію з того часу, коли виникне потреба (впаде температура повітря). Підстави для використання кожної із надбавок (у першу чергу — середньої температури повітря) мають бути належним чином обґрунтовані і задокументовані— записами відповідальних осіб у звітних документах згідно з порядком, затвердженим цим розпорядчим документом (п. 3.4 Норм № 43).
Розрахунок норм. Після того як необхідні «холодні» коефіцієнти визначено, обґрунтовано і встановлено та затверджено керівником, можна розраховувати «холодні» норми витрат пального (з урахуванням усіх підвищень) за формулою з п. 4.1 Норм № 43:
Qн = 0,01 х Hs х S х (1 + 0,01 х KΣ),
де Qн — нормативна витрата пального, л (м3);
Hs — базова лінійна норма витрати пального, л/100 км (м3/100 км);
S — пробіг автомобіля, км.
Приклад обчислення норм з урахуванням різних надбавок
Підприємство використовує службовий автомобіль Skoda Octavia з об’ємом двигуна 1595 см3. Базова лінійна норма витрати пального становить 7,5 л/100 км.
За наказом керівника встановлено звітний період — доба. І коригуючі коефіцієнти за такий період переглядаються щодня згідно з середнім значенням температури повітря та інших критичних факторів.
«Температурна» (К1). Середня температура повітря за звітну добу склала -7 °C (згідно з даними Укргідрометцентру), тому «температурна» надбавка встановлена на рівні 4 %.
«На пробіг до 2 км» (К2). Дані подорожніх листів свідчать, що загальна відстань поїздок за день склала 50 км. З них три поїздки були із перервою між ними більше години та на відстань більше 2 км (що підтверджено даними подорожнього листа).
Обраховуємо надбавку на «пробіг до 2 км»:
3 х 2 : 50 х 4 % = 0,48 %.
«На обігрів салону» (К3). Система обігріву на цьому авто — вбудована. Надбавку на обігрів салону встановлено у розмірі 1 %.
Обраховуємо її розмір:
КВП = 1,254 (2000 : 1595 см3), тож розмір надбавки складе: 1 % х 1,254 = 1,254 %.
«На важкі шляхові умови» (К4). 25 км із загальних 50 км денних поїздок було у важких умовах —дорогами загального користування, не розчищеними від снігу (що підтверджено даними подорожнього листа).
Розмір надбавки складе: (25 : 50) х 35 % = 17,5 %.
«На вимушений простій» (К5)». Протягом дня було 1,5 години вимушеного простою авто з увімкненим двигуном (що підтверджено документально). З коригуванням на поточні кліматичні умови коефіцієнт на час простою визначено у розмірі 4 %.
Обраховуємо надбавку 1,5 х 4 % = 6 %.
Сумарний коефіцієнт (KΣ). Тепер визначимо сумарний коефіцієнт «холодних» надбавок до базової лінійної норми:
KΣ = 4 % + 0,48 % + 1,254 % + 17,5 % + 6 % = 29,234 %.
Нормативна витрата. Розрахуємо нормативну витрату пального за формулою з п. 4.1 Норм № 43:
Qн = 0,01 х 7,5 х 50 х (1 + 0,01 х 29,234) = 4,85 л.
Отже, у нашому прикладі максимальна нормативна (планова) витрата пального автомобілем Skoda Octavia за звітну добу складає 4,85 л.
Списання
Списують ПММ на підставі первинного документа, що містить дані про пробіг автомобіля, використовуючи при цьому для контролю відповідні норми (зокрема, з урахуванням «холодних» надбавок). Документом, який фіксує фактичні витрати пального, на практиці й досі залишається подорожній лист. Використовують або його стару форму (хоча вона і втратила чинність), або власно розроблену, у якій наявні усі необхідні для первинки обов’язкові реквізити.
У подорожньому листі (та/або іншому документі) необхідно зазначати відповідну додаткову інформацію, яка підтвердить застосування конкретних надбавок (див. щодо цього також у листі Мінінфраструктури від 29.01.2018 № 900/25/10-18).
Списують фактично витрачені обсяги пального, складаючи акт списання ПММ.
Детально щодо списання пального, у тому числі у випадках наднормативних витрат, читайте «Списання пального: якщо факт перевищує норму» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33.
«Сезонні» норми для спецтехніки
Нас запитував читач щодо норм списання пального для автонавантажувача і, зокрема, в холодний період. Його підприємство бажає розробити для автонавантажувача власні норми витрат пального. Причому дві: «теплу» й «холодну». І застосовувати «холодну» з жовтня по березень, без ведення журналу обліку температури. Читача цікавить, чи так можливо?
По-перше, нагадаємо, що низку питань щодо норм для різної спецтехніки ми розглядали в матеріалі «Норми витрат пального для особливої і спеціальної техніки: де їх узяти?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33. Ми там зазначали, що для деяких видів техніки норми витрат пального офіційно розроблено і затверджено відповідними компетентними органами. Окрім Норм № 43, призначених для автотранспорту, під які напевно автонавантажувач не підпадає, є, зокрема, норми для:
— техніки в будівництві (автонавантажувачі, трактори, тягачі та інші спецмашини), визначені у ДБН В.2.8-12-2000, які затверджені наказом Держкомбуду від 12.01.2000 № 9;
— на роботу дорожніх машин та механізмів — у СОУ 42.1-37641918-094:2017, затвердженому наказом Державтодору від 22.09.2017 № 365*.
* Іще одним із джерел норм витрат пального для спецтехніки можуть бути довідники, розроблені різними науковими установами.
По-друге, якщо наш читач не знайде там норму конкретно для свого чи подібного типу автонавантажувача, він може розробити її сам*. У першу чергу, для такої цілі будуть корисні «паспортні» норми витрат пального автонавантажувача. Вони можуть зазначатись і в техдокументації на відповідний транспортний засіб/техніку. Їх також можна запросити у виробника або пошукати в інших офіційних джерелах. У таких питаннях читач може скористатися за аналогією положеннями цих двох згаданих (або ще якихось спеціальних) нормативів та/або Норм № 43, зокрема щодо коригувань норм тощо.
* Щодо самостійної розробки норм або із залученням ДП «ДержавтотрансНДІпроект» на автомобільному транспорті див., зокрема, в листі ДПСУ від 26.05.2021 № 2026/ІПК/99-00-21-02-02-06.
А ці
нормативи не передбачають можливості використання норм двох таких типів («холодної» й «теплої»), там норми «базові лінійні». Проте ці нормативи передбачають коригування норм витрат пального залежно від зовнішньої температури повітря
Зокрема, у п. 4.4 ДБН В.2.8-12-2000 установлено, що норми витрат пального підвищуються при роботі машин у холодний час року при сталій середньодобовій температурі повітря нижче 0°С — до 5 %. Якщо наше підприємство не із сфери будівництва, то цей норматив для нього не обов’язковий. Однак ми б радили тут піти за аналогією (бо там є норми і для навантажувачів) і знайти чи створити одну «базову лінійну» норму, яку підвищувати залежно від температури повітря на відповідний коефіцієнт (наприклад, на згадані 5 % чи якийсь/якісь інші — належним чином обґрунтовані й затверджені наказом) в холодну пору року. Тому ми б не радили уникати обліку температури, бо від неї напряму залежать і фактичні витрати пального. При цьому, як ми згадували вище, можна використовувати дані Укргідрометцентру або т. п. офіційних джерел. Тобто робити власні вимірювання і вести журнал температур не обов’язково.
Водночас оскільки пальне списується «за фактом» і вся його вартість йде до витрат, то тут негативні наслідки можуть бути тільки з ПДВ* (якщо немає ознак розкрадання пального)…
* Фіскали наднормативні витрати вважають «негосподарським» використанням пального…
Висновки
- Норми № 43 передбачають застосування до базових лінійних норм витрат пального низки надбавок через систему коригуючих коефіцієнтів. Вони дозволяють враховувати різні (кліматичні, дорожні та інші) складнощі експлуатації авто в холодну пору року.
- Конкретні величини коефіцієнтів та терміни їх дії затверджуються наказом керівника підприємства. Підстави для використання кожної із надбавок (у першу чергу — середньої температури повітря) мають бути належним чином обґрунтовані і задокументовані — записами відповідальних осіб у звітних документах (подорожніх листах тощо).
- Після того як необхідні «холодні» коефіцієнти визначено, обґрунтовано і встановлено та затверджено керівником, можна розраховувати (з урахуванням усіх підвищень) «холодні» норми витрат пального за формулою з п. 4.1 Норм № 43.
- Списують ПММ за фактом на підставі первинного документа, що містить дані про пробіг автомобіля, використовуючи при цьому для контролю відповідні норми (зокрема, з урахуванням «холодних» надбавок).
- Норми списання пального для автонавантажувачів та іншої спецтехніки Норми № 43 не встановлюють. Тут можна пошукати норму в спеціальних нормативах (ДБН В.2.8-12-2000, СОУ 42.1-37641918-094:2017 тощо) або розробити норму самим, використовуючи за аналогією положення згаданих нормативів.
