Почнемо з азів. Списувати витрачене пальне на витрати (як у межах норм, так і понад норму) потрібно на підставі оформленого первинного документа, який підтверджуватиме фактичне витрачання пального і міститиме обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік* (див. лист Мінфіну від 15.05.2020 № 35220-07-10/14347).
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Що це буде за первинний документ, залежить від агрегата і виду робіт. Для обліку витраченого пального автомобілем якнайкраще підходить подорожній лист. Втім нормативно встановлених форм подорожніх листів давно не існує. Відтак доцільно самостійно розробити і затвердити форму подібного документа (див. листи Мінінфраструктури від 23.04.2013 № 4492/25/10-13 і ДФСУ від 09.06.2015 № 11999/6/99-99-19-01-01-15).
Для розроблення власної форми подорожнього листа на практиці орієнтуються на скасовану типову форму, пристосовуючи її під свої потреби. Однак вкрай важливо при цьому пам’ятати про обов’язкові реквізити первинного документа з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік (див. статті «Подорожній лист: живий паросток чи сухий бур’ян» // «Податки & бухоблік», 2023, № 31 і «Подорожній лист: практичні ситуації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 31).
Саморозроблену форму варто затвердити внутрішнім розпорядчим документом