Звісно, починаючи працювати в статусі платника ПДВ, треба зважати на можливість блокування ПН та розрахунків коригування (РК). Та чи можна якось підготуватися, щоб зменшити ймовірність блокування? Для того щоб відповісти на це питання, потрібно розуміти, де можуть з’явитися «пастки» в блокуванні.
Як уникнути блокування взагалі?
Стовідсотково уникнути блокування можна, хіба якщо ПН відповідатимуть ознакам безумовної реєстрації. Вони названі в п. 3 Порядку № 1165* (див. статтю «Загальний механізм блокування: робота СМКОР» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53). Так, наприклад, не блокуються ПН, складені на покупців — неплатників ПДВ (а ось РК до такої ПН можуть і заблокувати), ПН на звільнені операції.
* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.
Також без моніторингу проходять реєстрацію дрібні ПН/РК із обсягом постачання (гр. 10 ПН) не більше 5 тис. грн, тобто ПН із сумою ПДВ не більше 1000 грн, якщо ПДВ нараховано за ставкою 20 %. Але при цьому мають одночасно виконуватися і наступні умови: (1) загальний обсяг постачання у поточному місяці (з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК) не перевищує 500 тис. грн; (2) платник не має статусу ризикового платника; (3) керівник платника займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників ПДВ.
Як бачимо, ця
ознака безумовної реєстрації ПН (не більше 5 тис. грн) не надто надійна хоча б через те, що платник не повинен мати статусу ризикового
А повністю захистити себе від потрапляння до числа ризикових досить складно (причому присвоїти статус ризикового платнику можуть в будь-який момент і спрогнозувати це важко).
Є ще така ознака безумовної реєстрації — обсяг постачань (без ПДВ) у поточному місяці (з урахуванням поданої на реєстрацію ПН) менше 500 тис. грн (а з одним покупцем — не більше 50 тис. грн). Але тут є обов’язкова умова — за минулий місяць має бути сплачено ПДВ (не імпортного) більше 20 тис. грн.
Також ПН відповідає ознакам безумовної реєстрації, якщо в ній зазначені виключно коди товарів/послуг, на які є врахована Таблиця даних. Але
врахована Таблиця даних теж зараз не 100 %-ва гарантія, що ПН не будуть блокуватися
Адже, наприклад, якщо платнику присвоєно статус ризикового, то Таблиця не рятуватиме від блокування ПН. Крім того, навіть враховану Таблицю даних податківці можуть пізніше скасувати.
Інші ознаки безумовної реєстрації передбачають дотримання певного рівня податкового навантаження.
ПН не вписалася в ознаки безумовної реєстрації
Така ПН потрапляє під моніторинг, а значить, є ризик її блокування.
Ризиковість платника.
Передусім перевірять, чи є платник ризиковим (тобто чи відповідає він критеріям ризиковості платника, визначеним у додатку 1 до Порядку № 1165)
А потрапити до переліку ризикових досить легко. Навіть придбавши товар у контрагента, якому податківці присвоїли статус ризикового платника ПДВ (причому може бути й так, що на момент придбання цього товару контрагент ще не мав цього статусу). Отже, якось попередити потрапляння в ризиковий статус досить непросто. При цьому якщо платнику присвоїли ризиковий статус, то блокуватися будуть всі його ПН (окрім тих, які відповідають ознакам безумовної реєстрації, про які ми казали в попередньому розділі).
До речі,
у новоствореного платника можуть виникнути додаткові труднощі з виведенням із статусу ризикового
Адже для зняття ризикового статусу потрібно подавати документи, які свідчать про те, що діяльність платника є реальною (детальніше див. в статті «Ризиковість платника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53). Тобто інформацію про:
— наявні власні (із зазначенням документів власності) або орендовані (із зазначенням угод) приміщення, виробничі потужності та інші дані щодо основних засобів;
— власні/орендовані складські приміщення або опис угод про зберігання;
— наявність транспортних засобів (чи опис угод із суб’єктами господарювання, які надають транспортні послуги);
— земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод);
— найманий персонал (основний, за сумісництвом) із зазначенням посад/професій;
— розмір доходу від здійснення діяльності за попередній період;
— залишки готової продукції, сировини (найменування);
— сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи (за наявності).
Тож якщо мова йде про новоствореного суб’єкта господарювання то, зважаючи на відсутність податкової історії такого платника та ще, можливо, недостатньої бази ресурсів, — податківці можуть досить прискіпливо ставитися до документів, поданих платником.
Головне в такому разі — довести, що достатньо ресурсів (трудових, матеріально-технічних тощо) для того, щоб здійснювати відповідну діяльність.
Позитивна податкова історія. Якщо, на щастя, платнику не присвоїли статусу ризикового, то далі (якщо ПН не відповідає ознакам безумовної реєстрації), перевіряють відповідність платника критеріям позитивної податкової історії.
Якщо є відповідність хоча б одному показнику позитивної податкової історії (перелічені у додатку 2 до Порядку № 1165), то ПН не блокують
Причому варто врахувати, що відповідність цим критеріям визначається автоматично (чи є відповідність хоча б одному з них, можна перевірити в Електронному кабінеті).
Але тут проблема в тому, що сама назва «позитивна історія» передбачає, що відповідати цим показникам досить непросто. Серед показників податкової історії є виконання певного рівня податкового навантаження (у т. ч. по зарплаті), історія сумлінного платника тощо (див. статтю «ПН/РК блокуватимуть по-новому: зміни до Порядку № 1165» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92).
Хоча є і показник, в який, у принципі, можна вписатися, — обсяг постачання в зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК не перевищує 1 млн грн (без ПДВ) за умови, що:
— обсяг постачання поточного місяця «в одні руки» не перевищує 100 тис. грн (без ПДВ);
— керівник займає цю посаду не більше ніж у трьох платників ПДВ.
Ризиковість операції. Якщо немає показників позитивної податкової історії, то
далі ПН перевіряються на ознаки критеріям ризиковості операцій
Критерії ризиковості здійснення операцій наведені в додатку 3 до Порядку № 1165. І тут найбільшою є ймовірність потрапити під критерій 1 ризиковості операцій — невідповідність кодів «на вході» і «виході».
Якщо платник здійснює перепродаж товару, то щоб упередити блокування, йому варто спочатку отримати вхідні ПН на відповідний код, а потім вже реєструвати свою вихідну ПН.
Тож
якщо платник почне з продажу залишків, які були придбані ще до отримання ПДВ-статусу, то доведеться подавати Таблицю даних (у поясненнях до якої і потрібно надати інформацію та документальне підтвердження про наявність таких залишків)
А ось якщо платник здійснює виробництво чи надає послуги — тут складніше. Адже в нього коди на вході та на виході будуть відрізнятися. Тож вхідні ПН справі не допоможуть. І спрацювання критерію ризиковості операцій 1 є майже гарантованим.
У цьому випадку також
від блокування за критерієм 1 ризиковості операцій врятує Таблиця даних платника
Але варто зважити на те, що розраховувати на прийняття Таблиці даних можна, якщо вдасться переконати податківців у тому, що у платника достатньо ресурсів (матеріально-технічної бази, трудових ресурсів) для здійснення діяльності.
Як підготуватися?
Як бачимо, якщо ПН складена на покупця — платника ПДВ і платник не може виконати певний рівень податкового навантаження, то залишається ризик блокування його ПН. Найкраще в цьому випадку — попіклуватися про те, щоб було достатньо майна (матеріально-технічних ресурсів) /трудових ресурсів для того, щоб підтвердити, що у вас є можливості здійснювати діяльність (тобто що ви можете реально здійснювати операції, на які складено ПН). Без цього, швидше за все, будуть проблеми і з прийняттям Таблиці даних, і з розблокуванням ПН, і з виведенням із числа ризикових платників ПДВ.
Що спочатку: ПН чи Таблиця?
(ср. )Податківці в категорії 101.18 БЗ запевняють, що Таблицю даних можна подати і без факту зупинення реєстрації ПН. Але на практиці нерідко приходить відмова в прийнятті Таблиці даних з тієї причини, що ПН з такими кодами не зупинялися.
Тому можна спробувати спочатку подати Таблицю даних. Якщо прийде відмова (у зв’язку з тим, що ПН з такими кодами не блокувалися), то подавати ПН на реєстрацію. Якщо її заблокують, — знову подати Таблицю даних (кількість спроб подання Таблиці не обмежена). При цьому зараз Порядок № 1165 передбачає, що у разі прийняття Таблиці даних автоматично (при виконанні певних умов — щодо «давності» ПН, наявності реєстраційного ліміту) розблокують і раніше заблоковану ПН (якщо така ПН була заблокована за критерієм ризиковості операцій 1). Детальніше про це див. в статті «Автоматичне розблокування податкової накладної після врахування Таблиці даних» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53.
Висновки
- Стовідсотково уникнути блокування можна, хіба якщо ПН відповідатиме ознакам безумовної реєстрації. В принципі, вони не є якимись суперекзотичними. Втім повністю сховатися за ними від блокування вийде далеко не у всіх.
- Найкраще тут — попіклуватися про те, щоб у вас було достатньо майна (матеріально-технічної бази) / трудових ресурсів для того, щоб підтвердити, що у вас є можливість здійснювати операції. Без цього, швидше за все, будуть проблеми і з розблокуванням ПН, і з поданням Таблиці даних, і з виведенням зі статусу ризикового платника.
- Щоб попередити блокування, можна спробувати спочатку подати Таблицю даних. Але на практиці нерідко приходить відмова в прийнятті Таблиці даних з тієї причини, що ПН з такими кодами не зупинялися. В такому разі починаємо з подання ПН на реєстрацію.