Під час воєнного стану, як і до його запровадження, звичайні роботодавці надають щорічні відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Тобто цей нормативно-правовий акт залишається чинним. Але на додаток до нього слід ураховувати приписи Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136). Про встановлені Законом № 2136 особливості надання щорічних відпусток наша подальша розмова.
У мирний час при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховувалися святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП. Тобто відпустка фактично продовжувалася на кількість святкових/неробочих днів, які припадали на її період, але такі дні не оплачувалися.
Однак під час воєнного стану не застосовуються норми (див. ч. 6 ст. 6 Закону № 2136):
— ст. 73 КЗпП, що визначає перелік святкових та неробочих днів;
— ст. 781 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки, якими передбачається продовження щорічних відпусток на святкові та неробочі дні.