Помилкові оплати та єдиний податок: як визначати дохід

Помилково зараховані кошти та єдиний податок

Для початку зазначимо, що помилковою / неналежною платіжною операцією вважається операція, внаслідок якої відбувається списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача (п.п. 42, п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону № 1591).

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

При цьому:

— неналежний отримувач — особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції (п. 43 ст. 1 Закону № 1591);

— неналежний платник — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ст. 1 Закону № 1591).

Помилкове зарахування коштів може відбутися як з вини банку (надавача платіжних послуг), так і з вини платника.

Помилково зараховані кошти підлягають поверненню. Якщо в помилковому зарахуванні / переказі:

— винен банк (надавач платіжних послуг), то строк на повернення помилково зарахованих коштів становить 3 робочих дні з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної платіжної операції (п. 1 ст. 88 Закону № 1591);

— винен платник (ініціатор платежу), то, вважаємо, для повернення коштів орієнтуватися треба на загальний строк виконання зобов’язання, що міститься в ч. 2 ст. 530 ЦКУ, — протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги про їх повернення.

Але! Ці строки повернення напряму ніяк не впливають на визнання чи невизнання доходу платника ЄП від цих отриманих коштів.

Визнання ЄП-доходу. Податківці щодо помилково отриманих коштів платником ЄП дотримуються такої позиції. За їх роз’ясненням, ключовим у питанні, чи потрібно визнавати дохід на суму помилково отриманих коштів, є те,

Так (див, зокрема, роз’яснення в категорії 107.01.03 БЗ):

— якщо

Додамо, що при цьому не важливо, були повернені кошти саме у відведені 3 (7) дні чи пізніше. Головне, щоб повернення відбулося в межах того самого звітного періоду (якщо йдеться про платників ЄП групи 3 — в межах того самого кварталу), в якому кошти отримані;

— якщо ж

Причому визнавати дохід, якщо повернення припало вже на наступний період, потрібно, навіть якщо таке повернення відбулося в межах установлених 3 (або 7) днів, відведених для повернення помилкових коштів.

Такий підхід податківці поширюють як на платників ЄП — ФОП, так і на платників ЄП — юросіб. По суті, до помилково зарахованих платнику ЄП коштів податківці застосовують ті самі правила, що і для «звичайних» повернень оплат покупцям з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ.

Причому

Зверніть увагу: цей же підхід визнання доходу за помилково отриманими коштами податківці використовують і для обрахунку ліміту доходу платника ЄП. Тобто якщо помилковий платіж може спричинити перевищення ЄП-ліміту, то такий платіж потрібно повернути в тому ж звітному періоді, в якому він отриманий. Інакше (якщо кошти будуть повернені лише в наступному періоді) податківці визнають такі кошти ЄП-доходом, і в разі якщо це призведе до перевищення ЄП-ліміту, можуть позбавити платника спрощенки.

Чи правомірний такий підхід податківців щодо визнання ЄП-доходу за помилково отриманими коштами?

Звісно, помилково отримані кошти доходом не мають бути. Але для цілей ЄП податківці традиційно наполягають на тому, що п. 292.1 ПКУ, по суті, дозволяє будь-які грошові надходження (крім тих, які названі в п. 292.11 ПКУ) визнавати ЄП-доходом. Оскільки про помилкові платежі в п. 292.11 ПКУ нічого не сказано, то фактично залишається тільки керуватися «загальним» п.п. 5 п. 292.11 ПКУ щодо повернення коштів.

Відображення в ЄП-декларації / регістрі обліку. Якщо:

1) отримання та повернення помилкових коштів припали на один і той самий звітний період, то в ЄП-декларації такі помилкові зарахування та повернення ніяк не будуть відображені.

А ось підприємцям-єдиноподатникам у регістрі обліку доходів / типовій формі краще розгорнуто показати і отримання, і повернення таких сум. Прямо про це податківці у своїх роз’ясненнях не говорять, але зважаючи на те, що до помилкових зарахувань вони застосовують ті самі правила, що і для «звичайних» повернень, то в обліковому регістрі ФОП бажано показати ці суми розгорнуто;

2) якщо отримання та повернення помилкових коштів припали на різні періоди, то механіка тут така сама, як і при звичайному поверненні. Тобто

При цьому:

— для ФОП на ЄП — податківці дозволяють зменшувати на суму повернення дохід того звітного періоду, в якому ФОП фактично повертає кошти, а не того звітного періоду, в якому він отримав такі кошти (див. статті «ФОП на ЄП і повернення авансу: як двічі не сплатити ЄП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 54, «Чи врятує ФОП від перевищення ліміту доходу повернення коштів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 10, «Повернення у ФОП на єдиному податку: облікове питання (приклади)» // «Податки & бухоблік», 2022, № 68);

— для юросіб на ЄП — податківці говорять, що якщо кошти отримано в одному податковому періоді, а їх повернення відбувається в іншому, то «перерахунок» доходу проводиться в періоді повернення коштів — «шляхом подання уточнень до раніше поданої Декларації або уточнення показників у складі звітної Декларації за наступний податковий період» (категорія 108.01.05 БЗ). Тобто, по суті, вони говорять про коригування доходу того періоду, в якому було отримано дохід, а не того, в якому він був повернений. Для цього вони пропонують: (1) або подати уточнюючу декларацію за період, в якому було відображено дохід від отриманого авансу; (2) або уточнити дані за відповідний період у поточній декларації — через заповнення розділу IV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок».

Бухоблік в юрособи на ЄП. У бухобліку помилкове зарахування коштів не впливає на дохід. Помилкові гроші підприємство-отримувач показує записом: Дт 311 — Кт 685. Їх повернення відображають зворотною проводкою: Дт 685 — Кт 311.

Помилкове списання коштів із наступним їх поверненням

Тепер розглянемо іншу ситуацію — коли помилково (з вини банку чи самого платника ЄП) були списані кошти з рахунку самого єдиноподатника, а потім ці ж кошти йому повертаються.

Чи буде доходом повернута помилково списана сума?

Ні, не буде. Тут теж можна провести аналогію зі «звичайним» поверненням коштів платнику ЄП від його постачальників. Відповідно до п.п. 5 п. 292.11 ПКУ суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику ЄП, не включаються до складу ЄП-доходу, якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, за наявності документального підтвердження помилкового перерахування коштів (зокрема, листів-заяв про повернення коштів) повернені платнику ЄП помилково перераховані кошти не включаються в ЄП-дохід.

Податківці також із цим погоджуються. Так, наприклад, у категорії 107.01.03 БЗ на запитання: «Чи включаються до доходу ФОП — платника ЄП повернені на його рахунок кошти, які були списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції такою особою?»

При цьому ФОП на ЄП не треба в цьому разі і відображати таке повернення в регістрі обліку доходів / типовій формі.

А в бухобліку в юрособи на ЄП помилкове списання коштів буде відображено проводкою: Дт 377 — Кт 311, а їх повернення — Дт 311 — Кт 377.

Помилкове списання банківської комісії з наступним поверненням

Інколи трапляються й ситуації, коли банк помилково списує комісію з платника ЄП (наприклад, вона утримана двічі), а потім повертає її. Чи буде повернення такої комісії визнаватися ЄП-доходом?

Спочатку нагадаємо, що якщо банк утримує комісію із зарахованих платнику ЄП коштів, то все одно дохід платник ЄП має визнати на повну суму, не зменшуючи її на суму комісії. Тобто на суму ще до утримання комісії (див. консультації в категорії 107.01.03 БЗ; 108.01.02 БЗ). Утримана ж при зарахуванні коштів комісія — це вже інша операція: плата за послуги платіжної системи (в обліку юрособи на ЄП відображається проводкою: Дт 92 — Кт 685). Тож, по суті, це витрати, які ніяк не впливають на ЄП-дохід і його не зменшують.

А отже, утримана з надходжень банком комісія, по суті, все одно потрапляє в ЄП-дохід платника (оскільки суму комісії платник не вираховує з доходу).

Якщо ж потім виявляється, що комісія утримана помилково і банк її повертає, то підстав знову визнавати на це надходження ЄП-дохід немає.

По суті, тут можна говорити про ситуацію, аналогічну попередній, — це повернення помилково списаних із платника коштів. А щодо цих коштів податківці підтверджують, що ЄП-доходу не буде.

Єдине, бажано все ж таки отримати від банку підтвердження, що це повернення саме помилково списаної комісії.

Хоча вважаємо, що навіть якщо додаткового документа від банку не буде, то підтверджувати, що це саме повернення помилково списаних коштів банком, буде та ж банківська виписка. Крім того, у разі претензій податківців можна наголошувати на тому, що ця сума і так уже була врахована в доході (при зарахуванні коштів від покупця / замовника).