Звітування за сільгоспрік із податку на прибуток у 2024 році

Специфічний період

Хто може обрати. Звітувати не в загальні, а у специфічні строки мають право підприємства, які є виробниками сільськогосподарської продукції. Щоб вважатися сільгоспвиробником, треба одночасно виконувати такі дві умови (абзац другий п.п. 137.4.1 ПКУ):

1) основною діяльністю повинно бути виробництво сільськогосподарської продукції;

2) дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Причому сільгосппродукцією є продукція (товари), що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція (товари) вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цієї продукції (товарів), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ПКУ).

Якщо аграрій виконує ці дві вимоги, то він має право на звітування за специфічний період, так званий сільгоспрік, який триває з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ПКУ).

Причому,

Якщо аграрій вирішив його не використовувати, то звітувати йому потрібно в загальні строки.

Якщо не обрати сільгоспрік. На наш погляд, на відміну від всіх інших прибутківців виробники сільгосппродукції можуть бути тільки річними платниками податку на прибуток. Причому незалежно від того, який період обрав сільгосптоваровиробник: звичайний рік (з 01.01 по 31.12) чи зміщений на пів року (з 01.07 по 30.06). На це прямо вказує п.п. «б» п. 137.5 ПКУ.

Водночас у фіскалів із цього приводу є свої вимоги (див. листи ДПСУ від 24.04.2024 № 2308/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 28.04.2023 № 1059/ІПК/99-00-21-02-02-06, БЗ 102.20.01 тощо). На їх думку,

Тобто якщо дохід до 40 млн грн — звітують за рік, дохід більше 40 млн грн — звітують поквартально (див. інформаційний лист ДПСУ № 3/2023). Із цим, звичайно, сільгоспвиробники можуть спробувати посперечатися. Адже в ПКУ прямо зазначено, що агротоваровиробник є тільки річним платником податку на прибуток (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ).

Але оскільки податківці з давніх-давен дотримуються такого підходу, напевно, доводити свою позицію доведеться в суді. Тому навряд чи хтось забажає це робити.

Строки звітування та сплати

Виробники сільгосппродукції, які обрали сільгоспрік ще минулого року, повинні подати річну декларацію з податку на прибуток протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ). Оскільки сільгоспрік закінчується 30 червня, то рахувати ці 60 днів слід починаючи з 1 липня. Ураховуючи це,

Сплатити податок слід протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого граничного строку (п. 57.1 ПКУ). Тобто цього року — не пізніше 09.09.2024*.

* Граничний строк сплати аграріями податку на прибуток припадає на 8 вересня (неділя — вихідний день). Але враховуючи святково-вихідне перенесення строків сплати податків, останнім днем для сплати податку буде 9 вересня (понеділок).

За відсутності можливості подати декларацію з причини воєнного стану (ВС) діють інші строки (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Або треба чекати відновлення можливості, або закінчення ВС.

Зауважте! Відсутність можливості виконувати свої податкові обов’язки платник має обов’язково підтвердити згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225. Докладніше див. у статті «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51.

Заповнення декларації

Для звітування за сільгоспрік слід брати звичайну форму декларації, яка затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. Водночас в електронному кабінеті вона має свій ідентифікатор — J0100526 (БЗ 102.20.02).

А саме її слід зазначити в полі «виробника сільськогосподарської продукції» (див. інформаційний лист ДПСУ № 3/2023 і лист ДПСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17).

До відома! Якщо аграрій подає декларацію не за сільгоспрік, а за звичний період (як квартал, так і рік), то в цьому полі позначку зазначати не потрібно.

Заповнюють декларацію аграрії за тими ж правилами, що і підприємства, які звітують за звичайний звітний календарний рік. Із ними ви можете ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2024, № 6.

Тому далі поговоримо тільки про особливості заповнення цієї декларації.

Фінрезультат аграрія. Фінансовий результат до оподаткування для заповнення декларації за особливий період аграрій теж має обчислювати по-особливому. Спеціальні правила визначення фінрезультату за сільгоспрік прописано в п.п. 134.1.1 ПКУ.

Він вимагає здійснити нескладні арифметичні дії, а саме: фінрезультат до оподаткування за минулий звітний рік слід зменшити на фінрезультат до оподаткування за перше півріччя такого минулого року і збільшити на фінрезультат за перше півріччя поточного звітного року.

Тобто фінрезультат за сільгоспрік (з 01.07.2023 по 30.06.2024) аграрії розраховують так:

Крім того, у зв’язку з таким розрахунком фінрезультату за сільгоспрік аграрії мають подати разом із декларацією не одну фінзвітність, а три. А саме:

— за перше півріччя минулого (2023) звітного року;

— за минулий (2023) звітний рік;

— за перше півріччя поточного (2024) звітного року.

Аграрій був на спецЄП. Сільгоспвиробники, які обрали сільгоспрік у 2023 році, могли бути платниками спецЄП. Адже цей воєнний спецрежим проіснував до початку серпня 2023 року (п.п. 9¹.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Так от, якщо підприємство до переходу на спецЄП було на загальній системі і використовувало для звітування сільгоспрік, то воно тільки з 01.08.2023 автоматично повернулося із спецЄП у лави загальносистемників-сільгоспрічників (хоча могло відмовитися від спецЄП добровільно й раніше, наприклад з 01.07.2023). А оскільки сільгоспрік для аграрія починається не з 1 серпня, а з 1 липня, то всі

Щоб урахувати цей момент, заповнювати декларацію з податку на прибуток за сільгоспрік (період з 01.07.2023 по 30.06.2024) колишньому спецЄПешнику слід специфічним чином (див. п. 2.1 інформаційного листа ДПСУ № 4/2023 і БЗ 102.11):

— у рядку 01 зазначити обсяг бухдоходу за весь звітний період, включаючи липень-2023 — період перебування платника на спецЄП (тобто весь дохід за зміщений період з 01.07.2023 по 30.06.2024);

— у рядку 02 відобразити фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, тільки за час перебування колишнього спецЄПешника на загальній системі у статусі виробника сільгосппродукції, тобто лише за період з 01.08.2023 по 30.06.2024.

Податкові різниці

Хто має застосовувати. Незважаючи на те, що виробники сільгосппродукції звітують за сільгоспрік, правила визначення податку на прибуток для них такі ж, як і для інших платників. Тобто якщо сільгосптоваровиробник є високодохідником із доходом, що перевищує 40 млн грн за рік, то він зобов’язаний при розрахунку податку застосовувати податкові різниці. Якщо дохід менше 40-мільйонної межі, то можна жити без різниць.

Причому зверніть увагу, що

Якщо виявиться, що дохід за сільгоспрік не дотягує до 40-мільйонної межі, то можна відмовитися від податкових різниць, але про це слід повідомити податківців. Для цього аграрію-малодохіднику слід у заключній частині декларації в полі «Наявність рішення» проставити відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначити номер і дату розпорядчого документа (наказу керівника), на підставі якого прийнято таке рішення.

Причому якщо підприємство і в минулому році, і в поточному продовжує бути малодохідником (зберігає малодохідний статус), то треба дублювати відмітку (про рішення-відмову від різниць) у декларації й у наступних роках (БЗ 102.20.02).

Утім, сільгоспник-малодохідник має право розрахувати податкові різниці добровільно, тобто за бажанням. Щоб це робити, йому потрібно просто не вказувати рішення про відмову від різниць.

Обов’язкові різниці для всіх. У ПКУ є податкові різниці, які мають застосовувати всі платники, незважаючи на те, є вони високодохідниками чи малодохідниками. Такі різниці можуть виникати:

— при перенесенні непогашених податкових збитків минулих років (п.п. 140.4.4 ПКУ).

Нагадаємо: податкові збитки минулих років зменшують об’єкт оподаткування поточного року. А якщо вони не «зіграли», їх переносять на наступні податкові періоди до повного погашення такого від’ємного значення. Особливі правила перенесення збитків стосуються тільки перенесення збитків великих платників податків (п.п. 14.1.24 ПКУ). Адже починаючи з 2022 року вони можуть зменшувати фінрезультат тільки на 50 % суми від’ємного значення минулих років. І тільки якщо непогашена сума збитків минулих років становитиме не більше 10 % позитивного значення об’єкта оподаткування звітного періоду (без минулорічних збитків), то такі збитки можна врахувати відразу в повній сумі (п.п. 140.4.4 ПКУ).

Збитки минулих років, які залишилися непогашеними станом на 01.01.2022, враховуються у зменшення фінрезультату за тими ж правилами, що й поточні збитки, які виникли починаючи з 2022 року, до повного погашення (п. 4² підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Всі інші (дрібні) платники переносять податкові минулорічні збитки без обмежень. Деталі див. у статті «Збитки та податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66;

— при отриманні / використанні бюджетних грантів (пп. 140.4.8 і 140.5.16 ПКУ);

— при контрольованих операціях (ст. 39 ПКУ);

— при довгостроковому страхуванні життя (ст. 123¹ ПКУ);

— з підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, наприклад, при переході в прибутківці зі спрощеної системи оподаткування.

Додатки до декларації

Загальні правила. Крім трьох комплектів фінзвітності, аграрій разом із декларацією подає й інші додатки, які містять відповідні показники.

Які саме додатки має подавати аграрій, залежатиме від багатьох факторів. А саме від того, застосовує він податкові різниці чи ні, якщо застосовує, то які саме, а також, які операції він здійснює чи які правила оподаткування певних операцій він має застосовувати.

Так, наприклад, якщо аграрій:

— застосовує податкові різниці, то йому слід подати додаток АМ і РІ, а коли аграрій відмовився від різниць і переносить збитки минулих періодів (застосовує податкову різницю для всіх), то доведеться подати тільки додаток РІ;

— виплачував дивіденди, навіть засновникам-фізособам, йому слід подати додаток АВ і ЗП (за потреби);

— виплатив нерезиденту дохід, навіть коли не сплачував податок на репатріацію внаслідок звільнення за міжнародним договором, подає додаток ПН;

— застосовував пільгу з податку на прибуток за птахівництвом (п. 57 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), то йому слід подати також додаток ПЗ і ПП;

— є контролюючою особою іноземної компанії, то варто подати додаток КІК тощо.

Додаток МПЗ. Окремо хотілося б виділити додаток МПЗ і МПЗ-З. Адже ці додатки доводиться подавати практично всім сільгоспвиробникам, бо зазвичай вони мають у власності чи користуванні сільгоспугіддя. А хто має справу з сільгоспугіддями, змушений уже не перший рік рахувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).

Розрахунок відбувається у вищезгаданих додатках МПЗ і МПЗ-З, які треба подати разом із декларацією.

Про те, як рахувати МПЗ платнику податку на прибуток, тут не говоритимемо. Про це можна прочитати у статті «Додатки МПЗ та МПЗ-З — розрахунок загального МПЗ» // Податки & бухоблік» 2024, № 7 (ср. ).

Звертаємо увагу! Незважаючи на те, що аграрій звітує з податку на прибуток за зміщений сільгоспрік, рахувати МПЗ і враховувати податки, збори та витрати на орендну плату у виконання МПЗ аграрій буде, опираючись на дані минулого календарного року. Тобто

Адже норми, які вимагають рахувати МПЗ, містять однакові правила розрахунку для всіх платників без винятків для зміщеного сільгоспперіоду.

Перехід на / відмова від сільгоспроку

Обираємо сільгоспрік. Якщо аграрій з початку 2024 року звітував за звичайний рік, а тепер вирішив перейти на звітування за сільгоспрік або йому довелося з початку 2024 року перейти з ЄП на загальну систему і тепер він вирішив звітувати за сільгоспрік, то, щоб це зробити, він має подати декларацію за перше півріччя 2024 року.

На думку фіскалів, це слід зробити у квартальні строки (п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто декларацію за період перебування у 2024 році на звичайному звітному періоді слід подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, — у 2024 році не пізніше 09.08.2024 (див. листи ДПСУ від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07, від 28.04.2023 № 1059/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Крім того, аграрію, який вирішив обрати специфічний річний звітний період, доцільно повідомити податківців про таке рішення. На думку фіскалів, подавати таке повідомлення слід, надавши відповідні пояснення до декларації за перше півріччя поточного звітного року (див. лист ДПСУ від 28.04.2023 № 1059/ІПК/99-00-21-02-02-06, БЗ 102.20.01). На наш погляд, достатньо буде вказати про це в спецполі «Наявність доповнення» наприкінці декларації.

Відмова від сільгоспроку. Також аграрій, який використовував для звітування сільгоспрік, має право самостійно відмовитися від його використання. Або йому це доведеться зробити, якщо він не виконає умови, які роблять його сільгоспвиробником, а саме коли сільгоспчастка за рік менша 50 %.

У цьому разі аграрій після останнього звітування за сільгоспрік має переходити на звітування за загальні періоди.

Причому, щоб визначити, як звітувати після відмови від сільгоспроку, слід орієнтуватися на річний бухдохід за попередній річний звітний період (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ). Тобто на бухдохід за зміщений рік (БЗ 102.20.01).

Якщо розмір цього доходу (за минулий сільгоспрік — з 01.07.2023 по 30.06.2024) виявиться (див. інформаційний лист ДПСУ № 3/2023):

— більшим 40 млн грн, то далі у 2024 році аграрію доведеться звітувати за квартальні звітні періоди, тобто слід подати декларацію за три квартали (за період з 01.07.2024 по 30.09.2024) і за рік (за період з 01.07.2024 по 31.12.2024);

— меншим 40 млн грн, то має звітувати тільки за підсумками 2024 року (за період з 01.07.2024 по 31.12.2024).

Тим, хто відмовляється від сільгоспроку, слід, на думку фіскалів, повідомити про таку відмову. Для цього слід подати відповідні пояснення (за п. 46.4 ПКУ в довільній формі) з декларацією за сільгоспрік (див. інформаційний лист ДПСУ № 3/2023).