Інтернет-провайдери та спрощенка: стан справ натепер

Роз’яснення податківців

Одразу зазначимо, що, на жаль, ніяких позитивних змін у цьому питанні для платників ЄП немає. Податківці й надалі продовжують наполягати на тому, що інтернет-провайдери не мають права працювати на спрощенці. Відповідні роз’яснення тепер містяться не лише в численних індивідуальних податкових консультаціях, а ще й на сайті ДПСУ і БЗ. Зокрема,

1) на сайті ДПСУ 22.05.2024 було опубліковане інформаційне повідомлення, а потім 03.06.2024 ще одне про те, що юридичним особам при постачанні електронних комунікаційних послуг (у т. ч. які надають доступ до телекомунікаційних мереж) заборонено перебувати на спрощенці. Ті суб’єкти господарювання, які подають заяву про перехід на ЄП із зазначенням кодів КВЕД 61.10, 61.90, не мають права працювати на ЄП. А ті, хто вже працює при фактичному здійсненні діяльності за цими КВЕД, мають перейти на загальну систему оподаткування. Причому податківці зазначили, що таку позицію підтримало і Міністерство фінансів України;

2) 26.07.2024 з’явилося аналогічне роз’яснення і для ФОП у категорії 107.05 БЗ;

3) потім 29.07.2024 на сайті ДПСУ з’явилося інформаційне повідомлення, де було зазначено, що ФОП на ЄП, які обрали коди КВЕД 61.10; 61.20; 61.30; 61.90 та фактично здійснюють діяльність за цими КВЕД,

Та і відгуки з місць вказують на те, що інтернет-провайдери — платники ЄП отримують від податківців листи з вимогою перейти на загальну систему оподаткування.

Аргументи податківців при цьому залишаються тими самими, що й були, — новий Закон про телекомунікації* (який набрав чинності з 01.01.2022), на відміну від попереднього, ототожнює поняття оператора та постачальника при постачанні електронних комунікаційних послуг. Крім того, податківці посилаються на те, що згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

* Закон України «Про електронні комунікації» від 16.12.2020 № 1089-IX.

Ми, нагадаємо, не погоджуємося з таким рішенням податківців (аргументи див. у вищезгаданій статті «Інтернет-провайдери: чи можуть працювати на спрощенці?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 34).

А що Мінфін?

Зазначимо, що в статті «Інтернет-провайдери: чи можуть працювати на спрощенці?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 34» ми говорили про те, що податківці зверталися до Мінфіну з пропозицією підготувати узагальнюючу податкову консультацію з приводу можливості інтернет-провайдерів перебувати на спрощенці.

Відповідне питання було навіть заплановане для розгляду Експертною радою з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Мінфіні.

Але воно

Тобто Мінфін платників ЄП не захистить.

Про це, зокрема, свідчить і те, що податківці зазначили у своїх інформаційних повідомленнях про підтримання їх позиції (що інтернет-провайдери не можуть працювати на спрощенці).Міністерством фінансів України.

Отже, все зводиться до змушування інтернет-провайдерів у примусово-добровільному порядку перейти на загальну систему оподаткування.

Судова практика — на користь платників ЄП

Судова практика, яка зараз є, — на боці платників ЄП (див., зокрема, рішення Шостого апеляційного адмінсуду від 02.07.2024 у справі № 320/40139/23; рішення Одеського окружного адмінсуду від 18.04.2024 у справі № 420/4796/24).

Аргументи суду таеі:

1) якщо інтернет-провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ (не надаються послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і не надаються в користування канали електрозв’язку), то він може працювати на спрощенці;

2) підтверджувати те, що інтернет-провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ, може Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Якщо суб’єкт господарювання визначений в цьому Реєстрі саме як постачальник електронних послуг (код послуги IA.S1, IA.S2) і не включений як постачальник електронних телекомунікаційних мереж (код послуги OS.S1),то його діяльність не підпадає під дію п.п. 8 п.п. 291.5.1 ПКУ і він може працювати на спрощенці;

3) податківцями не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що суб’єкт господарювання використовував у своїй діяльності обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Перехід на загальну систему та ПДВ

Інтернет-провайдерів, які працюють на безПДВшній ставці ЄП 5 % і, керуючись роз’ясненнями податківців, планують перейти з IV кварталу 2024 на загальну систему, цікавлять ПДВ-питання, зокрема щодо складання податкових накладних.

Але спочатку зазначимо важливий момент щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ у випадку переходу з ЄП групи 3 ставка 5 % на загальну систему оподаткування. Поки платник працює на ставці ЄП 5 %, він може не турбуватися про реєстрацію платником ПДВ. Але як тільки він переходить на загальну систему, ситуація змінюється. Обсяг оподатковуваних операцій за останні (попередні) 12 календарних місяців стає для такого платника знов актуальним.

Нагадаємо, що за загальним правилом

При цьому в підрахунок 12 місяців в експлатника ЄП потрапляє і період роботи на ЄП. І якщо є факт перевищення, то і ПДВ-реєстрація є обов’язковою.

Які операції включаються до підрахунку 1 млн грн — зможете з’ясувати за допомогою статті «Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців роботи перевищив 1 млн грн, то подати заяву на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ) потрібно

Тобто, наприклад, якщо перехід з ЄП на загальну систему відбувається з 01.10.2024 (з IV кварталу), то подати заяву на обов’язкову ПДВ-реєстрацію потрібно не пізніше 10 жовтня 2024 року (якщо обсяг операцій за період з 01.10.2023 по 30.09.2024 перевищив 1 млн грн).

Важливі деталі щодо подання заяви ф. № 1-ПДВ знайдете у статті «Реєструємося платником ПДВ із запізненням: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24 (ср. ).

Щодо складання податкових накладних на послуги доступу до мережі «Інтернет», то тут є можливість скористатися нормою п. 201.4 ПКУ, яка дозволяє складати раз на місяць зведені податкові накладні в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер.

У п. 201.4 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

При цьому послуги доступу до мережі «Інтернет» більш логічно розглядати як такі, постачання яких має безперервний характер.

Зазначимо, що позиція податківці щодо того, які послуги вважаються безперервними або ритмічними, є доволі неоднозначною. Наприклад, щодо постачання послуг з оренди вони вважають, що таке постачання «не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер, якщо періодичність оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг за договором оренди, визначається за місяць або за довший період» (категорія 101.16 БЗ). Тобто фактично вони говорять про те, що якщо акт наданих орендних послуг складається тільки раз на місяць, то це не постачання, яке має безперервний або ритмічний характер.

Але ми все ж вважаємо, що послуги мобільного зв’язку, послуги доступу до мережі «Інтернет» можуть розглядати як такі, які мають безперервний характер. Тим більше податківці прямо про це зазначали, наприклад, у листі ДФСУ від 13.11.2018 № 4811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК:

«постачання телекомунікаційних послуг та послуг мобільного зв’язку з метою застосування норм пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ може розглядатися як операції з постачання, які мають безперервний або ритмічний характер».

Зведена накладна на «безперервні» постачання складається не пізніше останнього дня місяця (складається вона з кодом ознаки зведеності «4»). При цьому на всі «безперервні» постачання, які здійснюються неплатникам ПДВ (зокрема, звичайним фізособам) можна скласти одну зведену податкову накладну (п. 201.4 ПКУ).

Тобто виписувати окрему зведену податкову накладну на кожного неплатника ПДВ не потрібно. При цьому зведена податкова накладна складається на обсяг постачань, наданий покупцям протягом періоду, за який вона складається (тобто послуг, наданих протягом такого місяця). Якщо сума передоплати, що надійшла протягом місяця, перевищує вартість послуг, поставлених за місяць, то на різницю (оплату, не перекриту наданими послугами) не пізніше останнього дня місяця складається ще додатково і звичайна податкова накладна.

Тобто це означає, що зведена накладна складається не на обсяг отриманої протягом місяця оплати, а саме на обсяг наданих протягом такого місяця послуг. А у тих випадках, коли оплати надійшло більше, на суму перевищення оплати має бути ще додатково складена звичайна податкова накладна (не пізніше останнього дня такого місяця).

Більш детально про ритмічні / безперервні зведені податкові накладні див. у статті «Зведена ритмічна ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48.