Податкові накладні на сільгосппродукцію: особливості заповнення

ПН на звичайну сільгосппродукцію (неРЕЗ)

На постачання звичайної сільгосппродукції (що не підпадає під режим експортного забезпечення (РЕЗ), про яке детальніше скажемо далі) сільгоспвиробники складають ПН, дотримуючись у цілому загальних правил.

Тому сьогодні, зокрема, при заповненні порядкового номера і заголовної частини таких ПН жодних особливостей немає. Специфіка таких ПН, мабуть, тільки в тому, що:

— деякі види с/г продукції — оподатковуються ПДВ за ставкою 14 %. Така ставка (14 %) поширюється на операції з постачання та імпорту сільгосппродукції з наступними кодами УКТ ЗЕД: пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння кользи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00) (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ). Тому для такої сільгосппродукції (оподатковуваної 14 % ПДВ) у гр. 8 розд. Б ПН зазначають код ставки «14»;

— постачання іншої сільгосппродукції (з іншими кодами УКТ ЗЕД) — оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %. Тому в такому разі в гр. 8 розд. Б ПН зазначають код ставки «20».

Причому врахуйте, що в одній ПН можна об’єднувати оподатковувані постачання (з різними ставками ПДВ). Тому при одночасному постачанні ПДВ-оподатковуваних товарів / послуг (оподатковуваних за різними ставками ПДВ 14 % і 20 %) — складають одну ПН (п. 17 Порядку № 1307*).

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Також майте на увазі, що

ПН на сільгосппродукцію з РЕЗ

Для деякої сільгосппродукції з 01.12.2024 до кінця воєнного стану введено режим експортного забезпечення (РЕЗ). Перелік окремих видів сільгосптоварів, на які поширюється РЕЗ (далі — «окремі види товарів»), визначений ст. 19² Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII і постановою КМУ «Про запровадження режиму експортного забезпечення» від 29.10.2024 № 1261.

Це товари з кодами УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпаку (з ріпаку або кользи) або гірчична), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії). Детальніше про РЕЗ див. статтю «З грудня запроваджується режим експортного забезпечення ПДВ для деяких сільськогосподарських товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92.

Експортні постачання (ПН-22). Залежно від відсотка експортної валютної виручки, що надійшла, експортна ПН на сільгосппродукцію (що підпадає під РЕЗ) може складатися зі ставкою 0 % (чи зі ставкою 14% (20 %) — з подальшим коригуванням таких ПЗ за допомогою РК до ставки 0 % після закінчення розрахунків).

Особливості заповнення такої експортної ПН у тому, що:

1) у верхній лівій частині:

— у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляється відмітка «X» і зазначається тип причини «22», а також

— наводяться реквізити (дата і номер) експортного договору (контракту), а ось

— реквізити МД (дата, номер) не зазначаються (тобто поле про МД не заповнюється, листи ДПСУ від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07);

— якщо ПН складається відразу на ставку 0 % ПДВ, то в другій частині порядкового номера (після /) проставляється код «7». А ось якщо ПН складається на ставку 20 % або 14%, то код «7» у порядковому номері після дробу проставляти не треба;

2) у даних покупця:

— у графі «Отримувач (покупець)» наводяться найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) нерезидента і через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);

— у полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається умовний ІПН «300000000000»;

— поля «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» і «код» не заповнюються;

3) базою оподаткування для експорту таких товарів є договірна (контрактна) вартість, але не нижче мінімально допустимих експортних цін, визначених за офіційним курсом НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН (п. 97.3 підрозд. 2 розд. XX) (див. постанови КМУ від 20.08.2024 № 944 і від 11.11.2024 № 4089);

4) така ПН може складатися тільки на одну товарну позицію (один код УКТ ЗЕД) (п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто

При цьому в ЕК уже додані окремі форми такої експортної ПН (J/F 1211001) і РК до неї (J1211201).

Детальніше про складання таких ПН і їх коригування див. статті «Податкова накладна на експорт окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79, «РК до ПН на експорт окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 83, «Експортне забезпечення: як заповнити податкову накладну та ПДВ-декларацію» // «Податки & бухоблік», 2024, № 96.

Постачання на території України. ПН на внутрішньоукраїнські постачання «окремих видів товарів» (що підпадають під РЕЗ) може складатися:

— зі ставкою ПДВ 14 % — для деякої сільгосппродукції (з кодами УКТ ЗЕД з п.п. «г» п. 193.1 ПКУ);

— зі ставкою ПДВ 20 % — для іншої сільгосппродукції (з іншими кодами УКТ ЗЕД).

Більшість реквізитів таких ПН заповнюють з урахуванням загальних правил (проте є особливості для гр. 3.2.2 і гр. 4, про які скажемо далі).

Детальніше про заповнення таких ПН (а в разі їх коригування — складання до них РК) див. статті «Податкова накладна на постачання в Україні окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79 і «РК до ПН на постачання в Україні окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 83.

Загальні особливості (для ПН з РЕЗ). Важливо! Для «окремих видів товарів» (що підпадають під РЕЗ) і в експортних ПН-22, і в ПН на внутрішні постачання (на території України):

— одиницю виміру в гр. 4 — зазначають тільки (!) в «кг» (п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);

— у гр. 3.2.2 проставляють відмітку «X» — якщо експортується або постачається власна сільгосппродукція (див. виноску до цієї графи ПН).

Далі на цьому зупинимося детальніше.

Одиниця виміру — «кг». В експортних (поставних на території України) ПН на сільгосппродукцію, що підпадає під РЕЗ, зазначається:

— у гр. 4 — одиниця виміру виключно «кг» (п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);

— у гр. 5 — код такої одиниці виміру «0301».

Така єдина одиниця виміру, очевидно, пов’язана з тим, що при РЕЗ експорт «окремих видів товарів» повинен здійснюватися за цінами не нижче мінімально допустимих експортних цін, які, у свою чергу, встановлюються в доларах США за 1 кг (див. ст. 19² Закону про ЗЕД, постанови КМУ від 20.08.2024 № 944 і від 11.11.2024 № 4089). Тому при такій уніфікованій одиниці виміру державі простіше буде контролювати, чи відповідають ціни постачання ринковим і чи не занижені дохід і база оподаткування ПДВ.

Хоча така одиниця може принести певні незручності платникам податків. Тому, як вихід, у договорі та первинці можна зазначати одночасно дві одиниці виміру (і загальноприйняту, і в «кг»). А ПН уже заповнювати з урахуванням одиниці виміру «кг» і ціни за 1 кг

Графа 3.2.2 (відмітка про власну продукцію). У цій графі треба проставляти відмітку «Х», якщо при експорті (чи внутрішньоукраїнських постачаннях) постачається власна сільгосппродукція, на яку поширюється РЕЗ.

Про те, що гр. 3.2.2 заповнюється (тобто відмітка «Х» про власну сільгосппродукцію проставляється) тільки після запровадження РЕЗ і виключно в ПН на сільгосппродукцію, на яку поширюється режим РЕЗ, говорилося у БЗ 101.29 і роз’ясненні ДПСУ від 07.10.2024.

А ось (1) при постачаннях власної сільгосппродукції, на яку режим експортного забезпечення не поширюється (тобто складанні звичайних ПН — неРЕЗ), або (2) при РЕЗ-постачаннях невласної продукції відмітку «Х» у гр. 3.2.2 проставляти не слід.

Як зазначалося в пояснювальній записці до наказу Мінфіну від 09.08.2024 № 400 (що оновив форму ПН і додав до неї гр. 3.2.2), проставляння платниками ПДВ у цій графі відмітки «Х» дасть змогу визначити обсяги сільгосппродукції, яку виробник (використовуючи власні земельні ділянки, основні засоби та найману працю) виробив самостійно, а також при аналізі операцій, що підпадають під РЕЗ, допоможе розмежувати постачання власної сільгосппродукції і продукції, придбаної в інших виробників (постачальників), — з метою визначення походження відповідного обсягу товару. Також врахуйте, що

У свою чергу, п.п. 14.1.33¹ ПКУ визначено, що «власна сільськогосподарська продукція — це сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції — власником, орендарем або користувачем на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах». Тобто, передусім, важливо, щоб така продукція була самостійно вирощена, а також виготовлена / вироблена сільгоспвиробником або продукція була вироблена (із самостійної вирощеної сировини) на давальницьких умовах.

Хоча в консультації БЗ 101.29 контролери роз’яснюють, що відмітку «Х» у гр. 3.2.2 проставляють, у тому числі, виробники, які закупили сировину (тобто які самостійно її не вирощували) і випустили сільгосппродукцію в результаті її переробки — зокрема, виробники рослинної олії, які виробили її із закупленої в іншої особи сировини. І все-таки вважаємо, що податківці тут викривляють ситуацію і таку вироблену сільгосппродукцію не можна розцінювати власною. Детальніше про це див. статтю «Коли заповнювати нову гр. 3.2.2 податкової накладної» // «Податки & бухоблік», 2024, № 96 (ср. ).

Ще врахуйте, що оскільки в експортній ПН (у табличній частині) при РЕЗ може бути заповнено тільки один рядок, то в разі експорту (за однією МД) тих, що одночасно підпадають під РЕЗ: (1) власної (самостійно вирощеної) сільгосппродукції (за якою слід проставити відмітку «Х» у гр. 3.2.2), і (2) придбаної сільгосппродукції (без проставляння такої відмітки) — необхідно складати 2 окремі ПН (БЗ 101.29).