Теми статей
Обрати теми

Непрофільні доходи неприбуткової організації

Вишневський Михайло, податковий експерт
Поряд з доходами від статутної діяльності неприбуткові організації (НПО) можуть отримувати інші доходи, не заборонені законодавством. На останніх зосередимося докладно. Але спочатку стисло нагадаємо про статутні доходи.

Статутні доходи неприбутківця

Основні доходи. До основних доходів (надходжень) НПО зазвичай належать:

— членські внески;

— благодійні внески;

— добровільні пожертвування;

— цільова і нецільова фінансова допомога;

— майно, отримане для реалізації цілей, завдань і напрямів діяльності НПО;

— грантові надходження, міжнародна технічна допомога;

— дотації (субсидії) із державного або місцевого бюджетів, а також

— інші доходи, пов’язані зі статутною діяльністю неприбуткової організації.

Підприємницькі доходи. Одночасно зі своєю основною діяльністю НПО можуть здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої була створена НПО, та сприяє її досягненню (ст. 86 ЦКУ). А отже,

неприбуткова організація може отримувати підприємницькі доходи, тільки якщо це пов’язано зі статутною діяльністю і відбувається в межах НПО-законодавства

Наведемо декілька прикладів:

релігійні організації для виконання своїх статутних завдань мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади — притулки, інтернати, лікарні тощо (ст. 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 № 987-XII);

громадські організації можуть здійснювати підприємницьку діяльність, як безпосередньо, якщо це передбачено статутом, так і через створені юрособи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадської організації та сприяє її досягненню (п.п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI);

благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню її статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI).

Головне, щоб неприбутківець щодо підприємницьких доходів дотримувався умов, визначених п. 133.4 ПКУ. Тобто не розподіляв ці доходи і належним чином їх використовував — тільки на цілі, передбачені п.п. 133.4.2 ПКУ. Тоді отримання підприємницьких доходів не призведе до втрати НПО-статусу. Такий підхід підтримує Мінфін (див. лист від 06.02.2019 № 11210-09-5/3214).

Погоджуються із можливістю отримання НПО підприємницьких доходів у межах статутної діяльності і податківці

(див. листи ДФСУ від 19.06.2018 № 2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 01.03.2018 № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Також фіскали не виключають можливості для НПО отримувати доходи від платних послуг у межах статутної діяльності (див. листи ДПСУ від 05.11.2020 № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 04.10.2021 № 3666/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 22.09.2020 № 3960/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 27.02.2020 № 821/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Утім, фіксуючи у статуті можливість здійснення господарської діяльності, не слід акцентувати увагу на її прибутковому характері. Натомість краще зазначити, що вона здійснюється для досягнення статутних цілей НПО і всі доходи, отримані від такої діяльності, використовуються на дозволені ПКУ цілі.

Інші доходи неприбутківця

Ще раз наголосимо: вкрай важливо, щоб

отримані неприбутковою організацією інші доходи використовувалися виключно на утримання такої НПО або фінансування її статутної діяльності (п.п. 133.4.2 ПКУ)

Можливість отримання таких інших доходів теж краще закріпити у статутних документах НПО. Тим паче, що профільне НПО-законодавство зазвичай вимагає від неприбутківців, аби їхні статутні документи містили відомості про джерела активів (доходів) і порядок їх використання.

Ну а позаяк абсолютно всі джерела передбачати нереально, у статутних документах можна зазначити, що майно формують також інші надходження, не заборонені законодавством, які спрямовуються на виконання статутних цілей НПО.

Наведемо найпоширеніші інші доходи НПО. Однак спершу ще раз повторимо: отримання таких доходів не буде порушенням і не призведе до втрати НПО-статусу, якщо інші доходи використовуються на цілі НПО і фінансування її статутної діяльності.

Дохід від оренди майна

НПО може отримувати доходи від здавання майна в оренду (Кт 713 «Дохід від операційної оренди активів») — це не заборонено (див. листи ДПСУ від 29.08.2023 № 2726/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 19.02.2021 № 637/ІПК/99-00-18-04-02-06, від 19.11.2020 № 4753/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 25.11.2019 № 1516/6/99-00-07-02-02-15/ІПК; ГУ ДПС у м. Києві від 19.02 .2021 № 612/ІПК/26-15-04-03-11 і ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 31.03.2020 № 1329/ІПК/04-36-04-05-05-15).

Щоправда, якщо майно в оренду здає НПО — комунальне некомерційне підприємство (КНП) (з розподілюваною орендною платою), то, аби не наразитися на вихід із лав неприбутківців, краще, щоб орендар самостійно розподіляв плату за оренду і направляв відповідні її частини безпосередньо КНП (балансоутримувачу) і до бюджету територіальної громади (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 19.01.2021 № 23, статтю «КНП здає в оренду: як залишитися неприбутківцем» // «Податки & бухоблік», 2021, № 12). Інакше, коли замість орендаря частину отриманої орендної плати до відповідного бюджету перераховує КНП (як посередник), контролюючі органи вбачають розподіл НПО отриманих доходів серед засновників (лист Мінфіну від 20.07.2020 № 11210-09-10/21871, БЗ 102.04). А отже, під питанням може опинитися неприбутковий статус і перебування в Реєстрі НПО.

Також, на думку фіскалів, здійснення об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) операцій з отримання доходу від проведення робіт за рахунок власних коштів для зовнішнього технічного забезпечення функціонування обладнання, що належить іншій юридичній особі, призводить до порушення норм Закону України від 29.11.2001 № 2866-ІІІ та п. 133.4 ПКУ (див. лист ДПСУ від 23.01.2024 № 384/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Доходи від продажу майна і надання послуг

НПО може отримувати доходи від продажу власного майна (у тому числі основних засобів) — наприклад, автотранспорту, нерухомості (Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»). Це у разі, якщо такий дохід спрямовано лише на фінансування витрат на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів статутної діяльності (див. лист ДПСУ від 27.11.2020 № 4873/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04). Щоправда, продаж дорогих об’єктів може спричинити необхідність реєстрації НПО платником ПДВ.

Не призведе, на думку податківців, до втрати КНП, що є закладом охорони здоров’я, НПО-статусу отримання доходів від надання платних транспортних послуг (перевезення вантажів), якщо такі доходи буде спрямовано на утримання НПО

(див. лист ГУ ДПС у Луганській обл. від 05.01.2024 № 45/ІПК/12-32-04-03-03).

Пасивні доходи

Проценти. НПО (і, зокрема, громадська організація) може одержувати проценти на залишки коштів на поточних рахунках НПО в банках (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності») або від розміщення вільних коштів на депозитних рахунках до запитання (Кт 719) чи за строковими депозитними вкладами (Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій»). Знов-таки за умови, що такі доходи використовуються виключно для фінансування витрат на утримання НПО, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (див. листи ДПСУ від 29.08.2023 № 2725/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 22.10.2021 № 3974/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 19.05.2021 № 1900/ІПК/99-00-21-02-02-06). Такі проценти є пасивними доходами.

Водночас, з позиції податківців, діяльність громадської організації з придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), акцій та/або корпоративних прав суб’єктів господарювання, інвестиційних сертифікатів пайових та/або корпоративних інвестиційних фондів, нерухомості для її подальшого надання в оренду не може вважатися такою, що відповідає меті (цілям) такого громадського об’єднання згідно зі ст. 21 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI, а отже, є порушенням НПО-вимог п. 133.4 ПКУ (див. лист ДПСУ від 29.08.2023 № 2725/ІПК/99-00-21-02-02-06 і статтю «Чи може неприбуткова організація придбавати ОВДП?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 9).

Не відповідає меті (цілям) і діяльність приватного закладу вищої освіти у статусі НПО з придбання ОВДП та інших цінних паперів. Фіскали вбачають тут нецільове використання коштів такого закладу (див. лист ДПСУ від 05.01.2024 № 44/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

Дивіденди. До пасивних доходів відносять і нараховані до отримання дивіденди (Кт 731 «Дивіденди одержані»). Позаяк деякі НПО (наприклад, кооперативи, релігійні організації, профспілки) також можуть бути засновниками підприємств. Тож отримувати дивіденди їм не заборонено (див. листи ДПСУ від 23.10.2023 № 3692/ІПК/99-00-21-02-02-06, ДФСУ від 15.08.2019 № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 21.03.2018 № 1154/6/99-99-15-02-02-15/ІПК; ГУ ДФС в Одеській обл. від 12.09.2018 № 3993/ІПК/15-32-12-01-04). А ось для благодійних організацій така можливість відсутня (див. лист ДФСУ від 22.08.2019 № 3955/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Роялті. Нараховані на користь НПО роялті (Кт 719) — це пасивні доходи. До речі, виплату роялті на користь НПО фіскали допускають (див. лист ГУ ДПС м. Києві від 11.11.2020 № 4652/ІПК/26-15-04-04-11). Як, власне, не проти, аби громадська організація отримували роялті як винагороду за використання або за надання права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності (див. лист ДПСУ від 03.11.2023 № 3968/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Інші доходи НПО

Штрафні санкції. До інших доходів включають санкції (неустойки/штрафи/пені) на користь НПО за порушення договірних зобов’язань за цивільно-правовими договорами (Кт 715 «Штрафи, пені, неустойки»).

Дохід від продажу інвалюти. У складі інших доходів НПО показують дохід від продажу іноземної валюти —позитивну різницю між комерційним курсом іноземної валюти на валютному ринку (тобто курсом продажу валюти) і офіційним курсом НБУ на дату її продажу (Кт 711 «Доходи від купівлі-продажу іноземної валюти»). Якщо ринковий курс нижчий за курс НБУ — відображають витрати від продажу валюти (Дт 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»). Докладно про це див. статтю «Купівля-продаж валюти: правила — нові, облік — старий» // «Податки & бухоблік», 2019, № 21 (ср. ).

До речі, податківці не вважають порушенням НПО-умов отримання ОСББ внесків від співвласника квартири, який знаходиться за кордоном, у іноземній валюті. Щоправда, загальними зборами співвласників об’єднання має бути прийнято рішення про відкриття поточного рахунку у валюті (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 04.01.2024 № 20/ІПК/26-15-04-05-07).

Курсові різниці. До інших доходів також зараховують курсові різниці (КР) (див. листи ДПСУ від 02.12.2020 № 4959/ІПК/99-00-05-05-02-06 і ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2016 № 9374/10/26-15-12-05-11). Визначають КР за монетарними статтями в іноземній валюті за правилами НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» (див. статтю «Курсові різниці та як їх рахувати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 62). Утім,

не завжди КР будуть впливати на доходи/витрати неприбутківця

Приклад. НПО отримала цільову фінансову допомогу (Кт 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень») у сумі 10000 євро для передання художньому музею. У договорі конкретно обумовлено суму, яку треба переказати. Євро продали на валютному ринку і передали художньому музею (ХМ) отриманий гривневий еквівалент. Але оскільки курс НБУ змінився, вилізли КР.

У цьому випадку цільову фіндопомогу НПО сама не споживає, а передає грошові кошти, отримані від продажу інвалюти, набувачу такої допомоги. Тож НПО логічно діяти за посередницькою схемою відображення КР. Адже надходження, що належать іншим особам, не визнаються доходами (п.п. 6.6 НП(С)БО 15 «Дохід»). Водночас інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БО 16 «Витрати», не є витратами (п.п. 9.4 НП(С)БО 16).

Зауважте! КР визначаємо виключно за монетарними статтями Балансу. За залишком цільового фінансування на рахунку 48 (і на субрахунку 484 зокрема) КР не розраховуємо. Позаяк цільові надходження є немонетарною статтею балансу (див. таблицю).

Цільові надходження в інвалюті, отримані і передані набувачу

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

€/грн

дебет

кредит

1

Отримано цільове фінансування від нерезидента

(€10000 х 41,6 грн/€)

316

484/ХМ

€10000

416000

2

Зараховано валюту на поточний рахунок НПО

(курс НБУ — 41,8 грн/€)

312

316

€10000

418000

3

Відображено КР за розподільчим рахунком

(€10000 х (41,8 грн/€ - 41,6 грн/€))

316

484/ХМ

2000

4

Перераховано з поточного рахунку валюту для продажу

(€10000 х 41,7 грн/€)

334

312

€10000

417000

5

Відображено КР між курсом НБУ на дату списання валюти з поточного рахунку і курсом НБУ на дату зарахування

(€10000 х (41,7 грн/€ - 41,8 грн/€))

484/ХМ

312

1000

6

Зараховано на поточний рахунок кошти від продажу валюти (за вирахуванням комісії банку)

((€10000 х 42,5 грн/€) - 5000 грн)

311

334

420000

7

Відображено суму комісійної винагороди

484/ХМ

685

5000

685

334

5000

8

Відображено різницю між сумою, вирученою від продажу інвалюти (за ринковим курсом на дату продажу), і балансовою вартістю інвалюти (за курсом НБУ на цю ж дату)

(€10000 х (42,5 грн/€ - 41,7 грн/€))

334

484/ХМ

8000

9

Перераховано кошти цільової фінансової допомоги художньому музею

484/ХМ

311

420000

А якщо отриману інвалюту не продавали на валютному ринку, а фінансову допомогу надали за рахунок власних коштів у гривні?

Тоді орієнтуємося на кредитове сальдо за субрахунком 484 після зарахування інвалюти на поточний валютний рахунок НПО і в її межах переказуємо кошти набувачу.

У разі ж коли набувачу цільової фіндопомоги замість грошових коштів передали товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), придбані за гривні, то за таких обставин визначати КР взагалі немає ніяких підстав. Адже тут відсутня операція в іноземній валюті в принципі. Первісну вартість переданих ТМЦ визначаємо за нормами НП(С)БО 9 «Запаси».

Висновки

  • Податківці погоджуються із можливістю отримання НПО підприємницьких доходів у межах статутної діяльності.
  • Отримання інших доходів не буде порушенням і не призведе до втрати НПО-статусу, якщо такі доходи використовуються виключно на цілі НПО і фінансування напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі