Не врахували «пропорційність» ЄП-ліміту і перевищили його: як тепер діяти?

«Пропорційний» ліміт доходу

Дійсно, якщо частину 2023 року єдиноподатник працював на спецЄП, то:

1) спецЄП-дохід (якого б розміру він не був) у розрахунку ліміту участі не бере

(п.п. 9¹.4.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ);

2) але одночасно з цим сам ліміт (граничний обсяг доходу) для відповідної групи платників ЄП визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник ЄП не застосовував спецЄП (п.п. 9¹.4.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Нагадаємо, що у 2023 році «загальний» ліміт доходу для платників групи 3 складав 7 818 900 грн (1167 х 6700 грн).

Якщо, як у нашому прикладі, платник ЄП працював на звичайному ЄП (5 %) з 01.01.2023 по 31.03.2023 (3 місяці), а потім з 01.08.2023 по 31.12.2023 (5 місяців), то «пропорційний» ліміт доходу визначається так*:

* Детальніше про розрахунок «пропорційного» ліміту див., зокрема, в статтях: «З 01.01.2023 — на спецЄП, з 01.08.2023 — на ЄП: ліміт доходу для 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93, «Всередині» 2023 року — на спецЄП, з 01.08.2023 — на ЄП: ліміт доходу для 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93.

7 818 900 грн: 12 місяців х 8 місяців = 5 212 600 грн.

У нашому ж випадку загальний дохід, отриманий на звичайному ЄП, склав 5 900 000 грн. Отже, граничний ліміт доходу перевищено і це перевищення відбулося в IV кварталі 2023 року.

Наприклад, якщо платник податку з самого початку 2023 року перебував би на 2 % (спецЄП), а з 01.08.2023 разом зі всіма повернувся на звичайний єдиний податок, то ліміт доходу, який такий платник міг би отримати на звичайному єдиному податку у 2023 році, склав би 3 257 875 грн (7 818 900 грн : 12 місяців x 5 місяців). Відповідно в такому випадку будь-яке перевищення саме цієї суми, яке відбулося у IV кварталі 2023 року, призводить до наслідків, про які ми докладно розповімо далі.

Якщо перевищили «пропорційний» ліміт

У такому разі для платника настають наслідки як при перевищенні ліміту доходу. У платника виникає обов’язок:

Перейти на загальну систему оподаткування. У нашому випадку перевищення обсягу доходу у платника групи 3 відбулося в IV кварталі 2023 році. Тому з 01.01.2024 (з 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення) платник зобов’язаний

За вимогами ПКУ подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування в цьому випадку потрібно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому допущено перевищення доходу (абз. 3 п.п. 3 п. 293.8 ПКУ). Тобто граничний строк подання такої заяви (якщо перевищення доходу припало на IV квартал 2023 року)

Заяву (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308; електронна форма J/F0102003) подають:

1) з позначкою в полі «Відмова»;

2) при цьому в полі «5.5. «Відмова від спрощеної системи оподаткування»:

— зазначаємо дату відмови — «01 січня 2024 року»;

— а причиною відмови обираємо «перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктами 1 — 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Кодексу (для платників першої — третьої груп).

Якщо граничний строк подання заяви буде пропущено? В такому разі, вважаємо, варто подати заяву із запізненням, особливо, якщо ви працювали на безПДВешній ставці ЄП 5 % і після переходу на звичайну систему оподаткування у вас виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ. Адже

Про це ще окремо піде мова далі.

Якщо заяву так і не буде подано, то, скоріш за все, після подання декларації за 2023 рік (із задекларованою сумою перевищення «пропорційного» ліміту) податківці самостійно за актом камеральної перевірки анулюють реєстрацію платника ЄП датою «01.01.2024». Але щось стверджувати тут напевно важко.

Задекларувати перевищення доходу та сплатити ЄП з перевищення. Оскільки перевищення доходу відбулося в IV кварталі 2023 року, то в декларації з ЄП за 2023 рік потрібно:

— суму доходу, яка вписалася в «пропорційний» ліміт (у нашому випадку це 5 212 600,00 грн) — показати в рядку 1 розд. II декларації;

— а суму перевищення доходу (у нашому випадку це 687 400,00 грн (5 900 000,00 - 212 600,00)) — в рядку 2 розд. II декларації.

Із суми перевищення:

— платники ЄП групи 3 — юрособи сплачують ЄП за подвійною ставкою. Так, якщо юрособа була платником ПДВ, то до «перевищеного» доходу вона застосовує ставку 6 % (3 % х 2), а якщо не була платником ПДВ — ставку 10 % (5 % х 2);

— ФОП — сплачують ЄП за ставкою 15 %.

Суму податку, нарахованого за зазначеними вище ставками, потрібно сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал (п. 295.7 ПКУ), тобто у звичайний строк для сплати ЄП групи 3 (у складі загального зобов’язання з ЄП, визначеного у поданій ЄП-декларації). У нашому випадку — не пізніше 19 лютого 2023 року.

Якщо працювали на безПДВешній ставці 5 % — зареєструватися платником ПДВ. Якщо перевищено ліміт доходу для групи 3 (навіть якщо мова йде про «пропорційний» ліміт), то, скоріш за все, перевищено і межу обов’язкової реєстрації платником ПДВ в 1 млн грн.

Обов’язок реєстрації платником ПДВ при приході з ЄП без ПДВ на загальну систему, нагадаємо, виникає, якщо обсяг оподатковуваних ПДВ-операцій постачання (продажу) товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (в нашому випадку це буде обсяг операцій за 2023 рік) перевищив 1 млн грн (без урахування ПДВ) (п. 183.4 ПКУ).

В обсяг 1 млн включаються оподатковувані ПДВ-операції постачання, тобто ті, які (1) підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та (2) звільнені від оподаткування (пільгові).

При цьому не включаються в обсяг 1 млн операції, які не є об’єктом оподаткування. Тобто, наприклад, якщо, перебуваючи в рядах платника ЄП, суб’єкт господарювання надавав послуги, місце постачання яких, визначене за правилами ст. 186 ПКУ, знаходиться за межами України, — то ці послуги необ’єктні і в обсяг 1 млн не включаються. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «1 млн для ПДВ-реєстрації: як порахувати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12.

Припустимо, що обсяг постачань за останні 12 календарних місяців перевищив межу обов’язкової ПДВ-реєстрації (тобто 1 млн грн). Тоді важливо врахувати, що

Але цей строк уже сплив.

Якщо платник не подав заяву на ПДВ-реєстрацію в цей строк, то треба врахувати, що:

1) починаючи з 11.01.2024 суб’єкт господарювання нестиме відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника. Тобто

2) а ось права як платника ПДВ (право на податковий кредит, можливість реєструвати податкові накладні)

Тобто лише після того, як платник подасть заяву на ПДВ-реєстрацію і податківці включать платника в Реєстр платників ПДВ. При цьому відповідно до п. 3.11 Положення № 1130* зареєструють суб’єкта в цьому випадку платником ПДВ з дня внесення запису до Реєстру платників ПДВ.

* Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

Отже, фактично з 11.01.2024 і до дати реєстрації платником ПДВ (до внесення запису в Реєстр платників ПДВ) ПДВ перетвориться за податок з обороту (адже права на податковий кредит за операціями до дати реєстрації у платника не буде). До того ж податківці зажадають, окрім власне нарахування ПДВ, застосувати і штрафи «за донарахування» за ст. 123 ПКУ.

Тому

Якщо 10-денний строк сплив, то можна подати заяву про ПДВ-реєстрацію із запізненням. У самій заяві ф. № 1-ПДВ як причину реєстрації потрібно обрати причини (одночасно):

- «Пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу», «Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує встановлену статтею 181 розділу V Кодексу суму (без урахування податку на додану вартість), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої груп»;

- «Абзац перший пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу», «Особа переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом, із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку».

На розгляд заяви податківцям відводиться 3 робочих дні. Але слід урахувати, що

Тобто спочатку потрібно, щоб була подана заява про відмову від ЄП або податківці за результатами перевірки анулювали реєстрацію платника ЄП.

Припустимо, що платника внесуть в Реєстр платників ПДВ з 23.01.2024. У такому разі:

1) з 11.01.2024 по 22.01.2024 за всіма операціями постачання (продажу) має нараховуватися ПДВ;

2) за операціями придбання, здійсненними в період з 11.01.2024 по 22.01.2024, платник не буде мати право на податковий кредит;

3) платник не зможе зареєструвати ПН з датами 11.01.2024 — 22.01.2024;

4) право на подання ПДВ-декларації у платника в цьому випадку виникне тільки починаючи зі звітного періоду «23.01.2024 — 29.02.2024» (див. п.п. «а» п. 202.1 ПКУ)*, тобто зі звітного періоду, коли особа стала платником ПДВ. А це означає, що донарахувати податкові зобов’язання за операціями постачання, що виникли з 11.01.2024 по 22.01.2024, зажадають самі податківці із застосуванням штрафів за ст. 123 ПКУ.

* «Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця» (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ).