Торгівля пивом на розлив без споживання на місці продажу

Пиво — алкогольно-підакцизний продукт

На сьогодні торгують на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки саме звичайним пивом, тобто насиченим діоксидом вуглецю — пінистим алкогольним напоєм із вмістом спирту етилового від 0,5 % об’ємних одиниць, отриманим під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 (п.п. 14.1.144 ПКУ, ст. 1 Закону № 481*).

* Закон України від 19.12.95 № 481/95-ВР.

Враховуючи це, продавцям розливного пива треба пам’ятати, що вони торгують:

— по-перше, алкогольним напоєм. Це випливає із визначення звичайного пива (п.п. 14.1.144 ПКУ, ст. 1 Закону № 481);

— по-друге, підакцизним товаром. Про це свідчать п. 215.1 та п.п. 215.3.1 ПКУ, відповідно до яких серед підакцизних товарів є пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД. Це підтверджують і податківці у БЗ 114.02 та 114.04.

Торгівля алкогольними напоями, як і взагалі підакцизними товарами, висуває чимало обмежень і вимог. Тому далі про них і поговоримо у світлі торгівлі пивом на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшках.

На яких системах оподаткування можна торгувати пивом?

Оскільки звичайне пиво є підакцизним товаром, то торгувати ним на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшках можуть суб’єкти господарювання не на всіх системах оподаткування.

Загальна система. Відразу зауважимо, що немає заборони на торгівлю на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшках тими суб’єктами господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування. Тобто як юрособи — платники податку на прибуток, так і ФОП-загальносистемники можуть спокійно торгувати пивом на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшках.

ЄП групи 1 — 3. Що стосується спрощенців, то не всі з них можуть займатися торгівлею пивом. Вся проблема у п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ. Ця норма не дозволяє торгувати пивом юрособам-спрощенцям, а ось ФОП-єдиноподатникам — дозволяє. Але такий дозвіл не працює для ФОП — платників ЄП групи 1. Адже за правилами торгівлі пивом (про них нижче) торгувати звичайним пивом можна лише через торговельні приміщення (будівлі). ФОП групи 1 торговельних площ не мають, а торгують з торговельних місць на ринку. Отже, вони не можуть торгувати пивом через правила роботи на групі 1.

Інші категорії звичайних спрощенців (ФОП на ЄП групи 1 та юрособи на ЄП) цього права не мають.

Платники сільгоспЄП. Що стосується платників сільгоспЄП, то без проблем звичайним пивом (у тому числі й на розлив) можуть торгувати юрособи — платники сільгоспЄП. Адже ПКУ, а саме п.п. 291.5¹.2, їм заборонено займатися лише виробництвом підакцизного пива (деталі див. «Хто може перебувати у лавах сільгоспЄП групи 4 у 2024 році» // «Податки & бухоблік», 2024, № 9). Торгувати будь-якими підакцизними товарами, у тому числі й пивом на розлив, їм дозволено.

Тим юрособам — платникам сільгоспЄП, які будуть торгувати пивом на розлив, слід тільки пам’ятати, що дохід від торгівлі пивом є загальним доходом аграрія. А щоб бути на наступний рік на сільгоспЄП, аграрій має за загальним правилом втримати свою сільгоспчастку на рівні не меншому за 75 %, а якщо не менше 30 % сільгоспземель у попередньому році розташовувалися не менше 6 місяців на територіях бойових дій або тимчасово окупованих, то цю частку слід утримати на рівні не менше 50 % (див. «Як платнику сільгоспЄП непросто скористатися укороченою 50 % сільгоспчасткою» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32). Тому аграріям слід контролювати дохід від продажу такого пива, щоб він разом із доходом від іншої несільгоспдіяльності не перевалив за рік за 25 (50) % від загального доходу аграрія.

А от ФОП — платникам сільгоспЄП торгувати будь-яким пивом (як алкогольним, так і безалкогольним) заборонено. Адже такі ФОП можуть лише торгувати власновирощеною або відгодованою сільгосппродукцією. Пиво до такої продукції точно не належить.

Приміщення для торгівлі: вимоги

Тепер перейдемо до того, де саме можна торгувати таким пивом. Перш за все, слід пам’ятати, що торгувати пивом (і на розлив теж) відповідно до ст. 1 Закону № 481 можна тільки зі стаціонарних місць реалізації, тобто в торговому приміщенні (будівлі) без обмеження площі, хоча і з обладнанням такого місця РРО/ПРРО.

Водночас якщо звичайним пивом на розлив збираєтесь торгувати поряд з іншим алкоголем, то доведеться обзавестися торговельною площею у розмірі не менше 20 м² (ст. 1 Закону № 481).

Причому, на наш погляд, якщо суб’єкт господарювання збирається торгувати пивом на розлив в ПЕТ-пляшках, тобто за схемою, коли покупець приходить у торгову точку і йому там наливають пиво у тару з бочки (тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо) і покупець таке пиво не споживає на місці продажу, то місцем торгівлі може бути будь-яка торговельна точка (ларьок, кіоск, палатка тощо).

Водночас із цим не погоджуються податківці (БЗ 113.03). Вони вважають, що торгувати будь-яким алкоголем (у тому числі й пивом) на розлив без споживання на місці (навинос) мають право тільки заклади ресторанного господарства та спеціалізовані відділи, що мають статус суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. Всім іншим суб’єктам торгувати на розлив заборонено. За таке порушення світить штраф у розмірі 6800 грн (абзац чотирнадцятий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Такий підхід, на наш погляд, помилковий. Аргументуємо це тим, що Закон № 481

Якщо ж торгівля відбувається на розлив навинос без споживання на місці торгівлі, то таких обмежень немає.

Добре, що нашу позицію на сьогодні підтримують і суди (див., постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 27.03.2024 у справі № 300/5058/21, постанову ВС від 28.08.2018 у справі № 806/1285/17 тощо). Суд заявляє, що продаж суб’єктом господарювання алкогольних напої на розлив за наявності діючої ліцензії та за умови відсутності факту їхнього споживання покупцями на місці торгівлі такими напоями, виключає можливість застосування до такого суб’єкта господарювання штрафних санкцій за продаж алкоголю не через заклади ресторанного господарства.

Зберігання пива

Для того щоб торгувати пивом, його десь слід зберігати. Якщо пиво зберігається за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, то таке місце зберігання слід внести до Єдиного реєстру місць зберігання алкоголю (ст. 15 Закону № 481).

Подати заяву на внесення місця зберігання до Реєстру можна навіть онлайн через Електронний кабінет (пункт меню «Листування з ДПС»). Форма заяви наведена в додатку 2 до Порядку № 251*.

* Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251.

Виняток із цього правила становить тільки випадок, коли склад і місце торгівлі пивом знаходяться за однією адресою. Тоді дані про таке місце зберігання вносити до Єдиного реєстру не слід.

Якщо торговець зберігає таке пиво не за місцем торгівлі і не внесе дані про місце зберігання у вищезгаданий реєстр, йому світить штраф у розмірі 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн (ст. 17 Закону № 481).

Ліцензія на продаж

Ліцензування. Як було сказано вище, звичайне пиво є алкогольним напоєм. Отже, щоб торгувати таким товаром, суб’єкту господарювання варто отримати роздрібну ліцензію на продаж алкоголю (частина двадцята ст. 15 Закону № 481).

Для того щоб отримати таку ліцензію, слід:

1) мати зареєстрований РРО/ПРРО на місце здійснення торгівлі пивом;

2) подати до ГУ ДПС в областях та м. Києві або до Центру обслуговування платників податків за місцем провадження діяльності нарочно, поштою або в електронному вигляді (ст. 16 Закону № 481, БЗ 113.03):

— заяву. У ній варто зазначити перелік РРО/ПРРО, що знаходяться в місці торгівлі, а також інформацію про них, адже від кількості РРО/ПРРО залежить розмір плати за алколіцензію.

— копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату квартальної суми за таку ліцензію.

Платити за ліцензію слід щокварталу рівними частками. Ця плата зараховується до місцевих бюджетів. Перший платіж слід зробити до дати подання документів на отримання ліцензії, щоб було що додавати до заяви на отримання ліцензії.

Ліцензію видають протягом 10 днів від дня подання заяви строком на 1 рік.

Розмір плати визначається на кожний окремий зазначений у ліцензії РРО, що знаходиться у місці торгівлі (ст. 15 Закону № 481). Звичайний розмір плати становить 8000 грн.

За торгівлю без ліцензії загрожує штраф у розмірі 200 % від вартості партії товару, але не менше 17000 грн (ст. 17 Закону № 481). Крім того, загрожує й адмінштраф за ст. 164 КУпАП у розмірі від 17000 до 34000 грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адмінправопорушення, чи без такої.

Воєнний стан і алколіцензії. Перш за все зазначимо, що ВС не дає право торгувати пивом без ліцензії. Варіант торгувати таким алкоголем на основі поданої спецдекларації замість отримання алколіцензії за традиційною схемою з поданням повного пакета документів не діє. Адже постанова КМУ від 18.03.2022 № 314, якою на період воєнного стану допускається здійснення низки видів діяльності без отримання дозвільних документів (зокрема, ліцензій) на алколіцензії на сьогодні не поширюється.

Водночас якщо у торговця є на руках довоєнна алколіцензія, то як і в минулих роках (2022 та 2023), так і у 2024 році, вона продовжує діяти до припинення або скасування воєнного стану на території України, навіть якщо за неї не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін дії такої ліцензії (ст. 18 Закону № 481).

Тобто

Детальніше: «Реанімовані «пальні» (а також «алко-» та «тютюнові») ліцензії» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18.

Пиво та пері, сидр та інший алкоголь. Для того щоб торгувати уроздріб на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки тільки пивом, суб’єкт господарювання отримує звичайну алколіцензію. Ця ліцензія нічим не відрізняється від ліцензії на роздрібний продаж, який отримують для продажу іншого алкоголю. Тобто

Але якщо суб’єкт господарювання вирішить це робити, він має пам’ятати, що Закон № 481 дозволяє здійснювати реалізацію пива в місцях торгівлі без обмеження торгової площі. Тому якщо торгове приміщення, де суб’єкт господарювання торгує пивом:

— менше за 20 м², то навіть маючи на таке місце торгівлі алколіцензію, торгувати в цьому конкретному місці торгівлі й іншими алкогольними напої, окрім пива, не можна. За таке порушення суб’єктові господарювання загрожує штраф у розмірі 6800 грн за продаж іншого алкоголю у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 15³ та 17 Закону № 481, 113.03 БЗ);

— складає 20 м² і більше (тобто відповідає вимогам для продажу іншого алкоголю), то суб’єкт господарювання може за такою алколіцензією торгувати й іншим алкоголем. Причому маючи ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, нічого доплачувати та оформляти додатково для торгівлі іншим алкоголем не слід.

Пиво і столове вино. Що стосується торгівлі поряд з пивом і столовим вином, то ним можна торгувати і без отримання алколіцензії. Крім того, при продажу такого вина не встановлено обмеження щодо площі місця, де відбувається такий продаж. Тому, за великим рахунком, тим торговцям, які мають ліцензію на продаж пива і торгують пивом на площі менше 20 м², поряд з пивом можна торгувати і столовим вином. Детально про продаж столового вина читайте у «Як торгувати столовим вином? (частина 1)» // «Податки & бухоблік», 2024, № 22.

РРО/ПРРО та торгівля пивом

Обов’язкове використання РРО/ПРРО. При роздрібній торгівлі пивом за готівку чи з використанням платіжних карток від РРО/ПРРО не заховатися. Адже такі розрахунки — це чистого виду розрахункові операції. Крім того, жоден нормативно-правовий акт, у тому числі й ст. 9 Закону про РРО*, не містить РРО-звільнення для торговців пивом.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Воно і не дивно. Адже без наявності РРО/ПРРО у торговця пивом отримати алколіцензію на таку торгівлі не вдасться.

Також не можна замінити використання РРО/ПРРО при продажу пива на використання РК з КОРО (ст. 10 Закону про РРО). Адже для того щоб це можна було зробити, слід відповідати вимогам постанови № 1336*.

* Постанова Кабміну «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336.

А у цій постанові прямо говориться, що

А пиво, як ми з’ясували вище, є нічим іншим, як підакцизним товаром (п. 2¹ постанови № 1336).

Звертаємо увагу! На думку податківців, якщо суб’єкт господарювання, що торгує алкоголем у роздріб, отримуватиме оплату за такий товар тільки у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), тобто оплату, яка зазвичай не вимагає використання РРО/ПРРО, то все одно такому торговцю слід провести операції через РРО/ПРРО і видати покупцю фіскальний чек (БЗ 109.02).

Такі вимоги фіскалів, звичайно, виглядають дивними, адже тут узагалі немає розрахункової операції. Але якщо ви не бажаєте суперечок із фіскалами, то краще дотриматися їх.

Крім того, варто пам’ятати! Навіть якщо суб’єкт господарювання знаходиться на «бойових» територіях, то йому теж слід обов’язково при продажу пива на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки використовувати РРО/ПРРО. Адже воєнне звільнення від РРО-штрафів, що міститься у п. 14 розд. ІІ Закону про РРО і дає право не карати за РРО-порушення торговців з бойових територій, не працює при продажу алкоголю (в тому числі звичайного пива). Адже це звільнення не поширюється на здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів. А пиво — підакцизний товар.

Деталі у «Захист від штрафів за Законом про РРО: для кого він актуальний сьогодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41 (ср. ).

Чек РРО/ПРРО. Проводячи через РРО/ПРРО продаж пива на розлив, варто пам’ятати, що воно є підакцизним товаром, а тому у чеку, сформованому РРО/ПРРО, обов’язково має бути вказано код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД алкоголю, що продається (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

Оcкільки при продажу пива на розлив використовують пляшки ПЕТ мiсткiстю менше 10 л, а надходить пиво у кегах, об’єм яких більше 10 літрів, то виникає закономірне запитання:

Відповідь на це запитання вже давно дали фіскали. Вони заявляють, що у чеку РРО/ПРРО при продажу пива на розлив має, зокрема, зазначатися найменування пива, його ціна за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару (див. лист ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 01.09.2021 № 3248/ІПК/08-01-07-09-13, лист ДПСУ від 01.09.2021 № 3209/ІПК/99-00-07-05-02-06 тощо).

Отже, податківці вважають, що у чеку РРО/ПРРО при продажу на розлив пива клієнту-фізособі продавець має вказувати код УКТ ЗЕД тієї тари, в якій надійшло пиво продавцю від його постачальника. Оскільки пиво надходить у кегах, то слід зазначати код УКТ ЗЕД кегів, а не тієї тари, в якій продаватиметься пиво клієнту. Тобто при продажу пива на розлив слід вказувати код 2203001000 згідно з УКТ ЗЕД.

Також у чеку РРО/ПРРО слід вказувати повне найменування алкоголю, що продається. Не можна зазначати назву групи товарів, навіть якщо ви — ФОП на ЄП. Наприклад, у чеку РРО/ПРРО недостатньо при продажу пива вказати просто «пиво» — треба вказувати повне найменування марки пива, що продається: «Пиво жигулівське» (лист ДПСУ від 21.07.2023 № 2003/ІПК/99-00-07-04-02-06). А якщо в продажу є світле і темне пиво цієї марки, то слід вказати в чеку й це, особливо якщо в них різна ціна.

Водночас незважаючи на те, що пиво є підакцизним товаром, воно не є повноградусним алкогольним напоєм. Адже рідко коли градус пива, що продається на розлив, дотягує до 8,5 %. А якщо пиво має міцність, меншу за 8,5 % об’ємних одиниць, то такі напої не підлягають маркуванню акцизними марками (п. 226.6 ПКУ). А тому при продажу такого низькоградусного пива у чеку РРО/ПРРО не слід вказувати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, який обов’язково вказується при продажу міцного алкоголю.

Інші особливості

Акцизний податок. Роздрібний продаж пива підлягає оподаткуванню 5 %-м роздрібним акцизом (п.п. 215.3.10 ПКУ).

Більше деталей щодо його сплати шукайте у «Роздрібний акциз з алкоголю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67.

Обмеження на продаж. Торгуючи пивом, у тому числі на розлив, суб’єкт господарювання має також ураховувати вимоги ст. 15³ Закону № 481 щодо місць продажу пива та осіб, які його можуть купувати чи продавати. Так, наприклад, відповідно до цих вимог

Також слід пам’ятати і про регіональні обмеження щодо торгівлі пивом. Так, наприклад:

— на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі);

— на певній території сільські, селищні та міські ради можуть своїм рішенням встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного) у певний час доби.

А під час дії ВС військові адміністрації можуть забороняти торгівлю алкогольними напоями (п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону № 389*). Причому на практиці інколи вони передбачають нюанси у т. ч. відносно продажу алкоголю конкретно військовослужбовцям / особам у військовій формі.

* Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Мінціни. Хоча звичайне пиво і є алкогольним напоєм, але при його продажу орієнтуватися на мінціни на алкоголь (зафіксовані у додатку до постанови Кабміну від 30.10.2008 № 957) не слід.

Алкозвіти. Суб’єкти господарювання, які реалізують пиво саме на розлив, на сьогодні жодних алкозвітів (за ф. № 1-ОА та ф. № 2-РС) не подають. Такі звіти подають тільки оптові торговці.