Надаєте онлайн-послуги в групі 2 спрощенки? Обережно з іноземними клієнтами!

Кому ФОП групи 2 мають право надавати послуги?

Коли мова заходить про надання ФОП послуг, то група 2 спрощенки має істотну специфіку. Чому? Тому що такий ФОП не може надавати послуги (так само, як і виконувати роботи) кому завгодно. Забігаючи трішки наперед, зазначимо, що ЗЕД (зовнішньо-економічна діяльність) тут ні до чого. Бо прямої заборони на ЗЕД-послуги для спрощенців немає. Тут справа в іншому.

Дивіться. Пункт 291.4 ПКУ дозволяє платникам єдиного податку (ЄП) групи 2 надавати послуги* тільки платникам ЄП та/або населенню.

* Зверніть увагу, що продаж програмної продукції, інших цифрових товарів (того, що може скачуватися з сайту) — для цілей ПКУ може бути розцінений як постачання послуг (див. із цього приводу статтю «Постачання програмної продукції для ПДВ-обліку: товар чи послуга?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 82).

Тож із кола потенційних замовників у спрощенця групи 2 відразу випадають ті ж:

— юридичні особи, що не є платниками ЄП;

— ФОП, що не є платниками ЄП.

А от якщо замовниками є звичайні фізособи/громадяни, то такі послуги цілком дозволені на групі 2. Але навіть за таких умов ФОП не може почуватися в безпеці, якщо він надає послуги онлайн.

Чому так, — запитаєте ви? Справа ось у чому.

ФОП на ЄП групи 2 може надавати послуги населенню. Резонно розуміти це так, що це будь-які звичайні фізособи. Адже у чому був задум законодавця? Це обмеження мало стати на заваді оптимізації податків юрособами та ФОП-загальносистемниками, які придбавали послуги у спрощенців, щоб накрутити собі витрати. Бо у ФОП на ЄП групи 2 від розміру доходу розмір ЄП до сплати не залежить (ставка ж фіксована). Тож став доходу скільки хочеш у рамках ЄП-ліміту*. А от у загальносистемника такі витрати зменшують чи то податок на прибуток (в юрособи на загальній системі), чи то ПДФО/ВЗ/ЄСВ за себе до сплати (у ФОП на загальній системі).

* Вам буде цікавою стаття «Як ФОП завищити свій дохід» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17.

Але не тут-то було! На жаль, у ПКУ немає визначення терміна «населення». І фіскали, користуючись загальним трактуванням цього терміна з Українського юридичного термінологічного словника, вважають, що спрощенці групи 2 мають право надавати послуги тільки тим фізособам, які перебувають на території України і підлягають її юрисдикції (категорія 107.05 БЗ). Тобто це громадяни України, іноземні громадяни, які живуть на територій України тривалий час, особи без громадянства, особи з подвійним громадянством. І

До речі, погоджувався із таким трактуванням і Верховний Суд (постанова ВС від 12.11.2020 у справі № 826/247/16), коли викидав із категорії населення незалежних професіоналів (приватних нотаріусів, адвокатів, судових експертів, арбітражних керуючих тощо)*.

* Якщо такі незалежні професіонали хочуть придбати у ФОП на ЄП групи 2 послуги для задоволення своїх професійних (а не особистих) потреб, то ФОП має їм відмовити, бо інакше злетить зі спрощенки (більше деталей знайдете у статті «Орендний» ФОП групи 2 ЄП: якщо орендар — фізособа» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26).

Тож якщо ви не маєте наміру щось обговорювати із податківцями

Інакше, з точки зору фіскалів, ФОП порушить правила перебування в групі 2 ЄП і його зможуть скинути зі спрощенки заднім числом (вам також буде цікавою стаття «ФОП на ЄП групи 2 та ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24).

Якщо фізособа-нерезидент перебуває в Україні

У цьому випадку спрощенець групи 2 може надавати їй послуги. Якщо, звісно, ця особа не діє у своїх бізнес-інтересах чи професійних інтересах (з урахуванням думки ВС, про яку було сказано вище), а замовляє послуги у ФОП для задоволення особистих потреб.

Податківці прямо це дозволяють, якщо нерезидент проживає на території України тривалий час (категорія 107.05 БЗ). Втім, навіть якщо він приїхав в Україну на кілька днів і отримав тут послуги від спрощенця групи 2, на наш погляд, нічого крамольного в цьому не буде.

Бо, по-перше, не зрозуміло, що таке «тривалий час» (один день, тиждень, місяць, рік?), а по-друге, ця вимога не закріплена в законодавстві. Це просто тлумачення юридичного словника. Ніде немає норми, яка б установлювала строк, протягом якого іноземець повинен прожити в Україні, щоб вважатися населенням для цілей, що нас цікавлять.

Навіть самі податківці погоджуються з цим, визнаючи, що:

Тож головне, щоб саме на момент отримання послуги іноземець знаходився в Україні.

Сигнали для податківців запідозрити недобре

Отже, ми з’ясували, що єдиноподатник групи 2 може надавати онлайн послуги будь-яким фізособам (для задоволення їх особистих потреб), які на момент отримання послуги знаходяться на території України.

При цьому не слід сподіватись, що податківці просто повірять ФОП на слово, що саме так він і чинив. Недарма ж податківці завжди підкреслюють, що єдиноподатники повинні мати первинку на дохід та «підтверджувати факт включення або невключення певних доходів до загального складу доходу» (категорія 107.01.06 БЗ).

Але як вони дізнаються, де знаходився замовник послуг, якщо, припустимо, він брав участь у вебінарі, тренінгу чи отримав консультацію онлайн?

Платежі тільки з українських рахунків. На наш погляд, перше, що податківці перевірятимуть, — то виписка банку. Якщо з неї буде видно, що всі платежі надійшли з рахунків фізосіб, відкритих в українських банках, то навряд чи у фіскалів узагалі виникнуть сумніви щодо наявності клієнтів-іноземців.

Малоймовірно, що фіскали вимагатимуть додатково підтверджувати власне факт знаходження замовника на території України в момент отримання ним послуги.

Але якщо хочете додатково перестрахуватися (у випадку з онлайн-послугами), можете додати на сайт віконечко, в якому замовник проставлятиме свої П. І. Б. і вказуватиме свою адресу в Україні або проставлятиме галочку про те, що в момент отримання послуги він знаходиться на території України. Такі дані можна зберігати у вигляді окремого файлу для надання податківцям під час перевірки (ми про це ще говоритимемо пізніше).

Платежі з-за кордону. Якщо ж перевіряючі побачать, що спрощенцю зайшли кошти з:

— з IBAN-рахунків, які починаються не з UA;

— із платіжних систем Wise, Payoneer тощо;

— через WesternUnion, MoneyGram та інші сервіси переказу коштів,

вони точно запідозрять недобре. І

Також, якщо у виписці податківці побачать, що ФОП перерахував власний підприємницький дохід із свого закордонного рахунку (в Wise, Payoneer тощо) на свій український рахунок, вони, судячи з усього, захочуть побачити розшифровку всіх (!) доходів, які ФОП отримав за кордоном: від кого й за що вони зайшли. І якщо з’ясують, що ФОП отримував доходи від іноземців з-за кордону за надані їм послуги, скинуть його зі спрощенки. Також вони по всіх не переведених на український рахунок доходах донарахують громадянські ПДФО та ВЗ (19,5%). Вас може зацікавити стаття «ФОП — платник єдиного податку та доходи на Payoneer та Wise» («Податки & бухоблік», 2024, № 14).

Як підтвердити, що клієнт перебував в Україні

Звісно, сам по собі той факт, що оплату здійснено не з українського рахунку, не може однозначно свідчити про порушення. Адже теоретично клієнтом може бути фізособа, яка на момент надання послуг перебувала в Україні, але розрахувалася з іноземного рахунку. Чому б і ні, якщо зараз багато українців мають рахунки за кордоном, мають якісь кошти на них і можуть їх витрачати. Також це взагалі нормальна історія для іноземця, якщо він на момент отримання послуги перебував в Україні.

Але як підтвердити той факт, що клієнт (українець чи іноземець) перебував на території України під час отримання онлайн-послуг?

Якщо оплати заходять з українських рахунків, то, як ми вже казали, навряд чи до ФОП узагалі будуть запитання. Втім, як ми вже казали, для підстрахування можна зробити на сайті віконечко, в якому клієнт зазначатиме свої П. І. Б. та адресу в Україні.

А от у випадку отримання оплат з іноземних рахунків чи від громадян-іноземців такої інформації податківцям може виявитися замало.

У такому випадку можна порадити:

— по-перше, розмістити на сайті ФОП договір надання послуг саме як договір приєднання*.

* Згідно зі ст. 634 ЦКУ договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У цьому договорі можна зазначити, що послуги надаються виключно фізособам, які перебувають на території України. Тобто приймаючи умови цього договору (наприклад, оплачуючи послуги), фізособа-замовник погоджується з тим, що на момент отримання послуг вона перебуває на території України;

— по-друге,

У цьому рахунку-фактурі слід буде зазначити, серед іншого, факт отримання клієнтом послуги саме в Україні. Нагадаємо, що оплачений рахунок-фактура (інвойс) навіть для бухобліку є достатньою первинкою та може заміняти акт приймання-передачі послуг, а у сфері ЗЕД навіть замінює договір! Це неодноразово підтверджував і Мінфін, зокрема, в листі «Про застосування рахунків-фактур (інвойсів)» від 24.03.2023 № 41010-06-5/7983 (ср. ).

А якщо ФОП працює за передоплатою, то такою первинкою може бути акт наданих послуг. В якому, знову ж таки, буде зазначено, серед іншого, факт отримання клієнтом послуги саме в Україні. Але навряд чи це буде реально саме у нашому випадку (через специфіку діяльності ФОП) — складати акти наданих послуг. Адже його повинні підписати обоє: і замовник, і виконавець. А це досить непросто організувати.

У такому разі як вихід можна виписувати звичайні рахунки на оплату (фактично це буде проформа-інвойс, що не є первинкою), в яких посилатися на договір, в якому зазначено, що ФОП надає послуги лише тим, хто перебуває в Україні. І сподіватися, що податківці цим задовольняться.

Ну а щоб взагалі уникнути всіх цих ризиків, як варіант, можна перейти в групу 3 ЄП, де немає заборон надавати послуги особам, що перебувають за межами України. Втім розуміємо, до витрати на сплату ЄП тут будуть зовсім іншими.