Чи є доходом спрощенця відшкодування витрат / збитків за рішенням суду?

Що можуть відшкодувати або компенсувати?

Коли суб’єкт господарювання звертається в суд за захистом своїх прав, він вимушений нести певні судові витрати. Але у разі успіху в суді ці витрати йому згодом компенсують, наприклад: судовий збір (ст. 3 Закону № 3674*), витрати на професійну юрдопомогу (адвоката), на експертів або свідків та проведення експертиз, на витребування доказів (платні запити тощо) та на інші процесуальні дії (на явку ФОП або його представника до суду тощо). Більше деталей знайдете у статті «Судові витрати та їх розподіл» // «Податки & бухоблік», 2020, № 68.

* Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Також у суді суб’єкт господарювання може вимагати у контрагента-відповідача відшкодування збитків. Наприклад, якщо перевізник втратив товар, він повинен відшкодувати його вартість. Якщо вам цікаво, як розрахувати і стягнути збитки з контрагентів, то вам допоможе стаття «Відшкодування збитків: що це та як стягнути?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69.

Хто відшкодовує витрати / компенсує збитки?

У разі перемоги у суді єдиноподатник може отримати відшкодовування судових витрат з бюджету (якщо судився з держорганами — ст. 139 КАСУ) або за рахунок відповідача (якщо судився з контрагентом чи громадянином — ст. 129 ГПКУ, ст. 141 ЦПКУ).

Отримана компенсація може або дорівнювати фактичним витратам позивача, або бути навіть меншою. Рішення про відшкодування судових витрат приймає суд.

Що ж стосується відшкодування збитків, то звичайно, їх відшкодовує відповідач у разі, якщо позивач виграє справу в суді.

Чи включається відшкодування / компенсація в ЄП-дохід?

Коли в ПКУ мова йде про доходи єдиноподатника, компенсації та відшкодування згадуються двічі:

1) у п.п. 1 п. 292.1 ПКУ, де зазначено, що до доходу ФОП на єдиному податку (ЄП) «…не включаються… страхові виплати і відшкодування». Без сумніву, тут мова йде саме про страхові відшкодування, а не ті, які виплачуються за рішенням суду. А відтак, ця норма в нашому випадку не працює;

2) у п. 292.15 ПКУ, де зазначено, що компенсації (відшкодування), отримані за рішенням суду (тобто і компенсація судових витрат, і відшкодування збитків від контрагентів за рішенням суду) за попередні звітні періоди, не враховуються при визначенні обсягу доходу, який дає право перебувати на спрощенці.

А звідси логічно напрошується висновок про те, що

Юрособи на ЄП. Найцікавіше те, що податківці з цим висновком цілком погоджуються, коли йдеться про юросіб на ЄП (категорія 108.01.02 БЗ, лист ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2020 № 4659/ІПК/26-15-04-08-18, лист ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 29.08.2018 № 3764/ІПК/02-32-12-04). Див. також статтю «Відшкодування шкоди і єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69 (ср. ).

ФОП на ЄП. А ось коли відшкодування отримує ФОП на ЄП, вони вже починають щось вигадувати (див. далі).

Думка податківців щодо доходу ФОП на ЄП

Відшкодування судових витрат. Ще рік тому фіскали цілком погоджувалися, що суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, повернуті за рішенням суду третьою особою на поточний рахунок ФОП на ЄП, включаються до ЄП-доходу такого платника.

Але зараз вони змінили свою офіційну думку. У свіжому роз’ясненні вони вже говорять (категорія 107.01.03 БЗ), що

Хтось скаже: ну й добре, адже не треба сплачувати ЄП із цих сум.

Але все набагато складніше. Бо податківці не залишать ці суми неоподаткованими. І логіка у них така:

1) відшкодування судових витрат не є підприємницьким доходом ФОП, бо не пов’язане з виробництвом чи продажем товарів або наданням послуг з метою отримання прибутку;

2) оскільки це не підприємницький дохід, то це — цивільний дохід фізособи (п.п. 2 п. 297.1 ПКУ), а конкретно — додаткове благо, з якого

Про це ми ще далі поговоримо детальніше.

Відшкодування збитків. Тут, вважаємо, дещо інша історія. По-перше, згадане вище роз’яснення ДПСУ не стосується відшкодування збитків. По-друге, відносно збитків значно складніше стверджувати, що вони не пов’язані зі здійсненням господарської діяльності. По-третє, податківці погоджуються, що включається в ЄП-дохід ФОП відшкодування збитків, яке він отримує від контрагента не за рішенням суду, а на підставі претензії, наприклад, у разі втрати чи пошкодження товару (лист ДПСУ від ДПСУ від 10.09.2024 № 5290/К/99-00-24-03-03-09, див. також статтю «ФОП-спрощенець отримує відшкодування шкоди: ПДФО чи єдиний податок?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 76). А природа цих відшкодувань однакова: будь то за рішенням суду чи добровільно за претензією.

Також є чинна консультація в категорії 107.01.03 БЗ, де податківці погоджуються з тим, що згідно з п. 292.15 ПКУ судові компенсації не враховуються в доході ФОП на ЄП для цілей (не)переліміту. Тобто визнають, що це саме підприємницькій дохід (адже згадують про п. 292.15 ПКУ). Що відкриває шлях для включення в ЄП-дохід для цілей оподаткування.

Тобто

Втім настійно радимо отримати з цього приводу ІПК на свою користь.

Хто сплачує ПДФО та ВЗ з компенсації судових витрат ФОП?

Тут є цікава деталь. З будь-якого цивільного (непідприємницького) доходу ФОП

Єдине, що треба розуміти, так це те, що податковими агентами є юридичні особи та ФОП, а от звичайні громадяни (не ФОП) ніколи ними не можуть бути (п.п. 14.1.180 ПКУ). З огляду на це, якщо ФОП на ЄП отримує компенсацію / відшкодування судових витрат від:

— Держказначейства (наприклад, якщо судився з податківцями) або від контрагента (ФОП чи юрособи), то саме вони і повинні перейматися тим, щоб утримати ПДФО та ВЗ і відзвітувати;

— звичайної фізособи, тоді вже сам ФОП-отримувач зобов’язаний сплатити ПДФО та ВЗ та відзвітувати.

Виходить,

Тут може дещо збентежити підхід податківців щодо лікарняних ФОП, де вони кажуть, що ФОП може бути сам собі податковим агентом (див. з цього приводу статтю «ФОП сам собі податковий агент: ДПСУ змінює позицію щодо лікарняних!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 34). Але щодо лікарняних є специфіка, пов’язана з тим, що ФОП є страхувальником відносно самого себе. А в ситуації, що ми розглядаємо, такої специфіки немає.

Та і податківці у своїх роз’ясненнях для тих суб’єктів господарювання, хто виплачує компенсацію (тобто для податкових агентів), роз’яснюють, що саме вони і мають перейматися сплатою ПДФО з ВЗ із виплати компенсації на користь фізосіб (категорія 103.02 БЗ, лист ДПСУ від 20.05.2024 № 2824/ІПК/99-00-24-03-03).

Єдине, якщо ФОП судився з суб’єктом владних повноважень (тими ж податківцями), то навряд чи Держказначейство стане виконувати функції податкового агента. І ось тут не можна виключати якихось випадів податківців у бік ФОП — отримувача компенсації. Тож у такому разі, можливо, безпечніше буде (якщо ПДФО з ВЗ не буде утримано з виплати) самостійно задекларувати після закінчення звітного року отримане відшкодування в декларації про майновий стан і доходи та сплатити на підставі цієї декларації відповідну суму ПДФО з ВЗ. Хоча, насправді, тут можна знайти аргументи на користь того, що такі суми не мають узагалі оподатковуватися ПДФО з ВЗ, оскільки потрапляють до винятку, зазначеного в п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ (про що детальніше далі).

Як відбитися від сплати ПДФО та ВЗ?

До речі, навіть якщо погодитися з податківцями, що відшкодування судових витрат не є ЄП-доходом, то все одно в позиції податківців є вкрай суперечливий момент.

Дивіться. У п. 164.2 ПКУ надходження у вигляді компенсацій (відшкодувань) згадуються двічі:

— у п.п. 164.2.14 ПКУ, де сказано, що до оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;

— у п.п. 164.2.17 ПКУ, де сказано, що до оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

При цьому податківці орієнтуються саме на п.п. 164.2.17 ПКУ і вважають компенсацію судових витрат додатковим благом, з якого податковий агент повинен утримати ПДФО та ВЗ.

Тобто, з точки зору судів, судові витрати — це збитки в розумінні абз. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ, а тому їх відшкодування не повинно включатися до загального оподатковуваного доходу (постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 22.11.2022 у справі № 640/962/21, постанова Другого апеляційного адмінсуду від 22.01.2020 у справі № 520/5925/19).

Тож отримана від відповідача компенсація судових витрат не є додатковим благом. Вона є відшкодуванням збитків згідно з абз. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ, а тому не повинна включатися до оподаткованого доходу. Тож ПДФО та ВЗ із такої компенсації не утримуються.

Але знов-таки,