Чи можна без РРО/ПРРО?
Досить часто ФОП вважають, що на територіях бойових дій (активних чи можливих) дозволено працювати без РРО/ПРРО. Але це не так. Є звільнення від відповідальності в деяких випадках. Це також важливо. Але це трошки інша справа.
Тож давайте по-порядку. Спочатку про дійсні вимоги щодо застосування РРО/ПРРО. А потім про звільнення від відповідальності, щоб було цілком правильне сприйняття ситуації.
Так от, насправді,
якщо ФОП на єдиному податку (ЄП) групи 2 торгує за готівку, то розрахункові операції він має проводити через зареєстрований РРО або ПРРО, незалежно від того, працює він на території бойових дій згідно з Переліком № 309* чи на якійсь іншій території
Це тільки якщо такий ФОП:
— потрапляє під дію ст. 9 Закону про РРО*, то він може працювати без РРО/ПРРО, КОРО (книга обліку розрахункових квитанцій), РК (розрахункова книжка). Але це досить рідкісні випадки. Наприклад, продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;
— торгує вроздріб на території села або селища, причому не продає підакцизні товари і не торгує через інтернет (плюс виконується ще декілька вимог), він може не використовувати РРО/ПРРО, але з обов’язковим використанням КОРО з РК (п. 1 Переліку № 1336*). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Торгівля в селі ФОП на ЄП гр. 2: якщо додались онлайн-послуги» // «Податки & бухоблік», 2024, № 48.
При цьому
якщо ФОП, який приймає готівку, вирішить поставити POS-термінал, то нічого не зміниться (в плані обов’язковості застосування РРО/ПРРО, КОРО, РК). Бо приймання карток через POS-термінал — то така ж сама розрахункова операція, як і приймання готівки
При цьому:
— POS-термінал ніяким чином не замінює РРО/ПРРО чи КОРО з РК. Він не виконує фіскальних функцій. Це лише інструмент для приймання карток. Операції, які здійснюють за допомогою термінала, оформляються квитанцією, у якій немає інформації про кількість проданого товару (п. 160 Положення № 164*). Тобто цей документ не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО (ст. 2 Закону про РРО, лист НБУ від 28.11.2019 № 57-0007/62082);
— POS-термінал не потрібно реєструвати в податковій або якимось чином повідомляти про його наявність. ФОП може звернутися до будь-якого банку (і навіть не одного), укласти з ним договір еквайрингу — і матиме POS-термінал. При цьому банк ніяким чином не контролює наявність у ФОП РРО/ПРРО — це цілковита відповідальність торговця. Банк лише налаштує термінал і забезпечить надходження грошей з карток клієнтів на рахунок ФОП;
— установлення POS-термінала (чи забезпечення можливості споживачу в інший спосіб розрахуватися безготівково) — це вимога законодавства про платіжні послуги та захист прав споживачів (більше деталей знайдете у статті «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98). Це не вимога Закону про РРО). Єдине,
якщо у ФОП з’явиться POS-термінал, то з’являться нюанси із його з’єднанням / поєднанням з РРО/ПРРО та формуванням чека РРО/ПРРО (всі деталі з цього приводу знайдете у статті «РРО, не зʼєднаний / не поєднаний з POS-терміналом: штрафонебезпечно чи ні?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41)
А якщо РРО/ПРРО немає?
ФОП із «бойових територій». А ось тут починається найцікавіше для ФОП, які працюють на територіях бойових дій. Справа в тому, що на сьогодні вони дійсно звільнені (за деякими винятками) від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО (п. 14 розд. ІІ Закону про РРО). Звільнення діє з 01.10.2023 і до дати: завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення окупації. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Захист від штрафів за Законом про РРО: для кого він актуальний сьогодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41.
А до 01.10.2023? Не хвилюйтеся, з 01.01.2022 по 01.10.2023 звільнення від РРО-штрафів діяло взагалі для усіх ФОП, окрім торговців підакцизними товарами, інвалютою та організаторів азартних ігор (п. 14 розд. ІІ Закону про РРО). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Порушення РРО-правил з 01.01.2022 по 30.09.2023: як вирішилося штрафне питання?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41.
Тож
якщо ФОП працює на території можливих бойових дій (і не займається реалізацією підакцизних товарів), то за розрахункові операції, здійснені з 01.01.2022 і до закінчення можливості бойових дій, його не оштрафують за незастосування РРО/ПРРО
Може, щоправда, бути адмінштраф за ст. 1551 КУпАП, який хоча і невеличкий (34 — 85 грн), але оскільки рішення щодо нього приймає суд, то на ФОП лягає ще й тягар судового збору, а це у 2024 році — 605,60 грн. Втім, ФОП із «бойових» територій все-таки мають шанс відбитися навіть від адмінштрафу у суді. Вам можуть бути корисні статті «Адмінштрафи за порушення РРО-законодавства: подробиці для ФОПів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 36, «Порушення, пов’язані з касовими апаратами: під час війни адмінки не буде?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.
За таких обставин від наявності POS-термінала не холодно й не жарко — РРО/ПРРО все одно потрібен, просто відповідальності за його відсутність немає. Але як тільки закінчиться можливість бойових дій, варто обов’язково придбати і зареєструвати в податковій РРО або ПРРО (незалежно від того, буде у ФОП на той момент POS-термінал чи ні). Бо приймати без РРО/ПРРО готівку не можна!
До речі, тільки-но закінчиться можливість бойових дій на відповідній території, то, ймовірніше за все, закінчиться (після спливу 3 місяців) і відстрочка для встановлення POS-термінала (див. статтю «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).
ФОП, звільнений від РРО/ПРРО. Якщо ж у ФОП є звільнення від РРО/ПРРО (див. вище), то навіть поставивши POS-термінал, він зможе й надалі працювати без РРО/ПРРО. Бо в нормативці немає вимог застосовувати РРО/ПРРО тільки на підставі того, що у ФОП є POS-термінал.
ФОП — IBANник. А от ФОП, який не використовує РРО/ПРРО тільки на тій підставі, що у нього немає розрахункових операцій, бо він отримує оплату виключно на IBAN-реквізити рахунку, повинен бути обережним. У нього наявність POS-термінала якраз-таки призведе до необхідності мати РРО/ПРРО. Бо розрахункова операція — це не тільки приймання готівки, а ще й приймання в оплату карток клієнтів, зокрема через POS-термінал (ст. 2 Закону про РРО).
Якщо ФОП отримує оплату тільки за IBAN-реквізитами рахунку, то встановивши POS-термінал, він зобов’язаний буде проводити через РРО або ПРРО розрахунки, проведені за допомогою POS-термінала
Втім, якщо цей ФОП працює на бойових територіях з Переліку № 309, його поки що не оштрафують за роботу без РРО/ПРРО.
Висновки
- Щоб поставити POS-термінал, достатньо підписати договір з банком. Це можна зробити навіть без РРО/ПРРО, бо банки не контролюють наявність фіскальних апаратів.
- Стандартно, якщо ФОП приймає готівку, він зобов’язаний мати РРО/ПРРО (за деякими винятками). Тому наявність POS-термінала в нього нічого не змінить: РРО/ПРРО все одно потрібен.
- ФОП, які працюють на території активних чи можливих бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, не звільняються від обов’язку мати РРО/ПРРО. Але вони звільняються від відповідальності за всі РРО-порушення до закінчення бойових дій чи окупації. Наявність POS-термінала при цьому нічого не змінює.