У чому проблеми
Виявилося, що ці «свіжі» проблеми з нереєстрацією деяких АН, складених на відпуск пального неплатникам, здебільшого пов’язані із змінами, внесеними у сферу ліцензування операцій з пальним Законом № 3817.
Але перш ніж розкрити причини проблем, спочатку нагадаємо про колишні перевірочні «удосконалення» фіскалами їхнього програмного забезпечення Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі скорочено — СЕАРП).
Незаконні алгоритми перевірки АН. Нагадаємо, що напередодні війни — у другій половині 2021 року фіскали розпочали незаконне електронне втручання в процес реєстрації АН в ЄРАН. Ними було «винайдено» і втілено чотири «удосконалення» (контрольні заходи), які податківці додали в програмне забезпечення СЕАРП для цілей перевірки АН, що надсилаються на реєстрацію. Тобто тоді вони розпочали таку собі «АНтигуманну» кампанію на кшталт блокування податкових накладних з ПДВ.
Нагадаємо ці чотири електронні «камені АН-спотикання». Отже, програма СЕАРП має здійснювати перевірку:
— реалізатора пального на наявність відповідних ліцензій;
— отримувача пального на наявність ліцензії на зберігання пального (!);
— доступного обсягу зареєстрованих резервуарів для отримання пального на акцизному складі, на який відвантажується пальне;
— допустимого обсягу транспортних засобів (ТЗ) для перевезення пального.
У разі відсутності відповідних ліцензій у реалізатора чи ліцензії на зберігання у отримувача пального та/або у разі недостатності обсягів резервуарів чи ТЗ-перевізника у реєстрації АН програма відмовляє
Тут заразом нагадаємо, що податківці вперто продовжують цю свою стратегію неприйняття АН до реєстрації. Вже під час війни (!) вони вигадали й втілили ще один незаконний перевірочний алгоритм: ідентифікатори об’єкта щодо акцизних складів у Заяві № 1-АКПС, повідомленні за формою № 20-ОПП та ліцензійній справі повинні бути ідентичні. Інакше в реєстрації АН в ЄРАН теж буде відмовлено.
Детально про таке АН-свавілля фіскалів і відсутність для нього будь-яких законних підстав ми писали в матеріалах: «Пальний акциз: здрастуй, «блокування» реєстрації АН!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 77, «АН-блокування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33, «Чому фіскали не реєструють деякі акцизні накладні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16 (про те, який «геморой» влаштувала платникам перевірка обсягу резервуарів), «Нові перешкоди для реєстрації акцизних накладних» // «Податки & бухоблік», 2024, № 80 (щодо звіряння ідентифікаторів об’єкта).
Перевірка отримувача і Закон № 3817. У наших же випадках відмовляється в реєстрації АН саме через перевірку отримувача пального на наявність ліцензії на зберігання пального.
Адже за цим алгоритмом перевірці підлягають будь-які отримувачі пального, на яких складено АН: як платники, так і неплатники пального акцизу.
А от тут нагадаємо, що з 27.07.2024 — дати набрання чинності Законом № 3817 — ліцензію на зберігання пального можуть не отримувати зберігачі пального виключно для власних потреб, якщо пальне зберігається у споживчій тарі (каністрах тощо) кожна об’ємом до 60 літрів включно (ч. 5 ст.28 Закону № 3817). Тобто
після 27.07.2024 з’явилася певна кількість отримувачів пального (зокрема, з числа неплатників пального акцизу), яким стала не потрібна ліцензія на зберігання.
Однак перевірочний алгоритм програми СЕАРП цих змін аж ніяк не врахував
Раніше ми вже читачів попереджали про такі можливі наслідки та наводили додаткові аргументи щодо незаконності цієї перевірки в матеріалі «Незаконні відмови в реєстрації АН: «відсутність ліцензії» // «Податки & бухоблік», 2024, № 72. Цей матеріал є нашим коментарем до консультації фіскалів у БЗ 114.11.03, у якій ДПС намагається абсолютно недбало «підв’язати» алгоритм АН-перевірки щодо наявності ліцензій до нового Закону № 3817…
Окрім того, додамо, що ця «ліцензійна» перевірка також хибна / шкідлива щодо випадків складання АН на постачання, коли отримане пальне одразу розливається прямо в баки обладнання, устаткування транспортних засобів тощо. Звісно, у таких отримувачів, які не є платниками акцизу, може взагалі не бути операцій зі зберігання пального, які потребують наявності ліцензії. Однак і в таких випадках програма СЕАРП не допускає АН до реєстрації!..
Порада фіскалів
ДПСУ досі ніяк не відреагувала на такі зміни / факти і цей перевірочний алгоритм АН не скасувала / не змінила. Єдину реакцію на такі незаконні відмови в реєстрації АН ми знайшли у ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, на його сайті.
Водночас надана цими податківцями (кураторами «великих») інформація і порада прямо стосується лише випадків, коли пальне реалізується у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів (включно), — госпсуб’єктам, які не є платниками пального акцизу, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. Але вважаємо, що її можна поширити й на інші випадки, коли ліцензія на зберігання отримувачам пального не потрібна.
Отже, фіскали визнають факти законної відсутності ліцензій на право зберігання пального в отримувачів пального в таких ситуаціях. Але замість програмного вирішення проблеми вони перекладають її зі своєї «хворої голови» на здорові голови платників, що реалізують пальне таким отримувачам.
Фіскали радять таке. Постачальник пального, який має намір реалізувати пальне у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів (включно) госпсуб’єкту для потреб власного споживання та/або промислової переробки без отримання останнім ліцензії на зберігання (загальної чи спрощеної) відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону № 3817,— може у встановленому ст. 42 ПКУ порядку
надіслати ДПСУ лист у довільній форми з повідомленням даних госпсуб’єкта — отримувача пального з обов’язковим зазначенням коду ЄДРПОУ (РНОКПП — для ФОП) покупця такого пального
Це потрібно для включення такого отримувача пального до відповідного довідника суб’єктів господарювання, які мають право на зберігання пального без отримання ліцензії (загальної чи спрощеної) на право зберігання пального, для використання такого довідника в алгоритмах реєстрації АН.
Такі вимоги вони висувають «для запобігання та уникнення фактів відмови реєстрації, приймання та обробки АН, з урахуванням необхідності дотримання сукупності вимог під час їх реєстрації в ЄРАН та коректного відображення в СЕАРП ліміту пального»…
У нас немає слів, лише вирази… Отже, виходить, доки конкретний такий отримувач не потрапить до «відповідного довідника» ДПС, складені на таких отримувачів АН реєструватися в ЄРАН не будуть! Отакої!
Що робити?
Тож після таких порад фіскалів у постачальників пального на користь госпсуб’єктів, які абсолютно законно не мають ліцензій на зберігання пального, залишається такий вибір.
1. Дослухатись згаданої поради і завчасно надіслати (надсилати) до ДПСУ лист(и) з поданням інформації про отримувачів—неплатників, які не мають ліцензій на зберігання.
2. Припинити постачання пального на адресу таких осіб.
3. «Забити» на це: тобто не реєструвати АН на такі постачання (див. нижче щодо наслідків).
4. Примусити ДПС реєструвати такі АН (шляхом судових позовів до ДПС та/або просуванням скарг в КМУ, Мінфін, Бізнесомбудсмену тощо на незаконне втручання головних фіскалів у процес реєстрації АН).
5. Ваш варіант…
Обирати вам, але кожен з наших варіантів має свої недоліки…
Наслідки нереєстрації АН
На перший погляд, нереєстрація таких АН в ЄРАН до негативних податкових наслідків не призведе. І навіть навпаки— адже в СЕАРП у платника на залишках рахуватимуться зайві обсяги пального, яких вже немає в наявності. А пальний акциз, нагадаємо, обчислюється з від’ємних залишків пального…
Водночас за несвоєчасну реєстрацію та нереєстрацію АН передбачені штрафи у ст. 1202 ПКУ. Розмір штрафу залежно від кількості днів прострочення може становити від 2 до 40 % суми акцизу, обчисленого з обсягів пального в АН. А у разі несплати такого штрафу протягом 10 днів можна отримати ще й 50 %-й штраф...
Однак
вважаємо, що в таких випадках штрафи за ст. 1202 ПКУ можна буде відбити. Адже порушення відбулося не з вини платника, а з вини ДПСУ,
оскільки не передбачена ніякими нормативами перевірочна функція в програмі СЕАРП штучно «спаплюжила» процес реєстрації АН в ЄРАН (це може підтвердити і квитанція з незаконною відмовою в реєстрації АН)…
Звичайно, ДПС варто негайно скасувати цю незаконну перевірочну програму (як і решту інших)! Адже у світлі норм Закону № 3817 недосконалість цього перевірочного алгоритму значно збільшилась. Не кажучи вже про абсолютну незаконність, несвоєчасність та недолугість таких втручань у діяльність платників. Та й узагалі, постачальник пального не має відповідати за діяльність отримувача пального.
Висновки
- Станом на зараз у програмі СЕАРП передбачені, як мінімум, 5 різних алгоритмів перевірки АН, які можуть призвести до незаконних відмов системою в реєстрації АН.
- Останнім часом все більше АН не реєструють через алгоритм перевірки отримувача пального на наявність ліцензії на зберігання пального. Оскільки перевірка не враховує, що згідно із Законом № 3817 ліцензія стала не потрібна для зберігання пального у тарі кожна об’ємом до 60 л (включно).
- Для вирішення проблеми фіскали пропонують постачальнику, який реалізовує пальне у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів (включно) для власних потреб отримувача, надіслати ДПСУ лист у довільній форми з повідомленням даних отримувача пального. Тоді фіскали включать отримувача у свій довідник і складені на нього АН «блокуватись» не будуть.
- Тож тим, хто постачає пальне отримувачам, у яких немає ліцензії на зберігання, доведеться: або надсилати згадані листи до ДПСУ, або припинити постачання таким отримувачам, або не реєструвати такі АН (останнє загрожує штрафами), або примусити ДПС реєструвати такі АН (скаргами в різні органи).
