Дешеві продажі — що це таке і коли можливі?

Дешеві продажі — що під ними розуміємо?

Перш за все треба визначитися, що ми розуміємо під терміном «дешевий продаж». Взагалі-то дешевими продажами вважають реалізацію товарів / послуг за ціною, нижчою за фактичну собівартість. А фактична собівартість, визначена відповідно до НП(С)БО 9 «Запаси», у свою чергу, є первісною вартістю запасів (а отже, і товарів) (п. 4 НП(С)БО 9). При цьому первісною вартістю запасів, що:

— придбані за плату, є ціна їх придбання з урахуванням фактичних витрат, перелічених у п. 9 НП(С)БО 9 (п. 9 НП(С)БО 9);

— виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за НП(С)БО 16 «Витрати» (п. 10 НП(С)БО 9).

Відтак,

Докладно про збитковий продаж власновирощеної сільгосппродукції (за ціною, нижчою за собівартість) читайте у статті «Продаж аграрієм власновирощеної сільгосппродукції нижче собівартості» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97.

Щодо основних засобів, то їх дешевим продажем будемо вважати реалізацію за ціною, меншою ніж балансова (залишкова) вартість таких активів.

Продаж нижче ціни придбання — чи можливо?

Ціна є однією з умов договору (ч. 1 ст. 632 ЦКУ), який є за своєю сутністю домовленістю сторін (ч. 1 ст. 626 ЦКУ). У випадках, визначених законом, застосовують ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 ЦКУ).

Заразом ч. 1 ст. 11 Закону про ціни* визначено, що суб’єкти господарювання самостійно встановлюють вільні ціни за згодою сторін на всі товари. Виняток передбачено лише для тих товарів, щодо яких здійснюється державне регулювання цін згідно зі ст. 12 Закону про ціни.

* Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI.

Тож, виходячи з того, що відносини сторін вибудовуються на взаємній домовленості (тобто ціна на товар є договірною),

Особливо, коли такі збиткові операції здійснюються без злого наміру — через вимушені обставини. Наприклад, може існувати низка цілком об’єктивних і суб’єктивних причин, таких як:

— намагання суб’єкта господарювання уникнути ще більших збитків, пов’язаних зі зміною кон’юнктури ринку;

— втрата товаром унаслідок тривалого зберігання своїх корисних якостей та властивостей;

— термінова потреба в обігових коштах;

— підвищення продажів (певна маркетингова стратегія, проведення рекламних акцій) тощо.

Тому дешеві продажі є абсолютно правомірними. Адже законодавством не передбачено заборону на продаж товарів за ціною нижче собівартості / ціни придбання. І сама по собі збитковість окремих господарських операцій ще не свідчить про відсутність ділової мети у платника податків, а отже, і про негосподарність цих операцій. Детально про це див. у статті «Дешеві продажі і податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2025, № 36.

Проте слід бути вкрай обережними з продажем тих товарів, щодо яких держава регулює ціни. Хоча ці операції безпосередньо цього тематичного номера не стосуються, сказати про них треба.

Держрегульовані ціни — обмеження

Способи державного регулювання цін визначає ч. 1 ст. 13 Закону про ціни. Так, держрегулювання цін здійснюється шляхом:

1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:

— фіксованих цін;

— граничних цін;

— граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

— граничних нормативів рентабельності;

— розміру постачальницької винагороди;

— розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

В умовах воєнного стану (ВС) встановлені, зокрема, такі обмеження щодо цін.

Ціни на продовольчі товари. На період ВС та трьох місяців після його припинення чи скасування постановою Кабміну від 19.06.2023 № 650

крім товарів, маркованих як органічна продукція:

— борошно пшеничне вищого сорту;

— молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці);

— хліб житньо-пшеничний;

— яйця курячі категорії С1;

— птиця (тушки курячі, чверть тушки курячої);

— батон;

— олія соняшникова рафінована.

Зауважте! По-перше, ідеться саме про обмеження щодо роздрібних цін. І, по друге, у ці 10 % ураховуються рекламні, маркетингові послуги, послуги з підготовки, обробки, пакування, інші послуги, пов’язані з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.

Ціни на ліки. З 01.03.2025 згідно з постановою Кабміну від 14.02.2025 № 168 змінилися правила формування цін на ліки. Так, із цієї дати:

— граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби не можуть бути вищими за 8 %, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів;

— граничні торговельні (роздрібні) надбавки, що встановлюються до закупівельних цін з урахуванням податків, мають перебувати в межах від 10 % до 25 %, залежно від вартості препарату.

Експортні ціни на РЕЗ-товари. Під час дії ВС експорт окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (РЕЗ) ПДВ, дозволено лише за умови, що експортна ціна (ціна, яка зазначена у ЗЕД-контракті) є не нижчою, ніж мінімально допустимі експортні ціни. Порядок, за яким визначають мінімальний рівень експортних цін, затверджено постановою Кабміну від 20.08.2024 № 944.

Інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщена на офіційному вебсайті Мінагрополітики. Детальніше про РЕЗ див. статтю «З грудня запроваджується режим експортного забезпечення ПДВ для деяких сільськогосподарських товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92.

Мінціни встановлено також на вино та виноробну продукцію (див. статтю «Мінімальні ціни на вино та виноробну продукцію» // «Податки & бухоблік», 2024, № 101).

Ще державним регулюванням цін / тарифів охоплені й інші напрями господарської діяльності. А саме: паливно-енергетична галузь (зокрема, тарифи на електроенергію, що відпускається населенню), транспорт (зокрема, тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом), зв’язок (зокрема, тарифи на оплату послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги), платні послуги (освітні послуги та інші платні послуги, що надаються державними та комунальними навчальними закладами) тощо.

Про те, яка відповідальність загрожує тим, хто має справу з держрегульованими цінами, читайте у статті «Ціни під час війни: контроль і штрафи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 21.

Алкоголь, тютюн, РЕС. Є певні обмеження щодо продажу специфічних товарів — алкоголь, тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Деякі алкогольні напої можна продавати за цінами не нижче мінімальних, що визначені постановою № 957* (див. із цього приводу, зокрема, статті «Мінімальні ціни на вино та виноробну продукцію» // «Податки & бухоблік», 2024, № 101, «Мінімальні роздрібні ціни, столове вино, сидр тощо, «алкогольні» акції…» // «Податки & бухоблік», 2024, № 84).

* Постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.

А за роздрібну торгівлю тютюновими виробами та РЕС (рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) за цінами, нижчими за рівень роздрібної ціни, визначений відповідно до п.п. 14.1.106 ПКУ з 01.07.2025 передбачено штраф (див. статтю «Новий акциз на тютюнові й РЕС та інші зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 26).