1. «ДІРКИ» РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ
Про що це ми — що за «дірки»? Насправді, це дні і місяці, які нам потрібно виключити з розрахункового періоду. У п. 3 Порядку № 1266 визначено, що з кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються дні, не відпрацьовані з поважних причин:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичним висновком;
— відпустка без збереження зарплати, наданої згідно із законом.
Місяць, який був повністю не відпрацьований з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключають з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266, лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 // «ОП», 2016, № 21, с. 6). А тепер пройдемося нюансами.
1.1. «ДНІ МСЕК»
Отже, лікарняний вам приніс працівник з інвалідністю. Що слід знати?
1. Якщо інвалідність була встановлена протягом останніх 12 місяців розрахункового періоду (чи менше, якщо розрахунковий період складає менше ніж 12 місяців), то радимо вам «підняти» той лікарняний, в якому була відмітка про її встановлення. Погляньте на нього ще раз.
Перевіряйте: період, протягом якого документи хворого розглядалися в МСЕК, не має бути оплачений. Пояснимо чому.
По-перше, ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 вказує нам на те, що тимчасова непрацездатність оплачується тільки до дня встановлення інвалідності.
По-друге, дата встановлення інвалідності вказується в листку непрацездатності, а сам листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого в МСЕК (п. 4.3 Інструкції № 455).
По-третє, п. 3.11 Інструкції № 532 вказує на те, що обидві ці дати (дата встановлення інвалідності і дата надходження (реєстрації) документів у МСЕК) мають збігатися.
Усе перераховане означає: період, зазначений у лікарняному листі з відміткою про встановлення інвалідності, оплачується не повністю, а тільки до дня встановлення інвалідності. Сам же день встановлення інвалідності й усі подальші дні, зазначені в лікарняному листі як період розгляду документів у МСЕК, не оплачуються.
Детальніші роз’яснення з цього приводу містяться в листі ФСС з ТВП від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230 // «ОП», 2010, № 10, с. 9.
2. Повертаємося до «сьогоднішнього» лікарняного. «Дні МСЕК», що потрапили в розрахунковий період, треба виключити з розрахунку середньоденної зарплати. Так, такі дні не були оплачені, але вони все одно вважаються днями, пропущеними через тимчасову непрацездатність, тобто виключаються з кількості календарних днів за розрахунковий період. Така думка фахівців Мінсоцполітики (див. лист від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16 // «ОП», 2017, № 16, с. 10).
Приклад 1. Працівник надав лікарняний лист за період: з 3 по 22 січня 2018 року. Згідно з листком непрацездатності документи працівника були направлені в МСЕК 22 січня 2018 року, огляд у МСЕК — 26 січня. За результатами огляду працівник був визнаний особою з інвалідністю II групи з 22 січня 2018 року.
У зазначеній ситуації 5 «днів МСЕК» (з 22 по 26 січня 2018 року включно) не оплачуються, а 19 календарних днів тимчасової непрацездатності (з 3 по 21 січня 2018 року) оплачуються.
Цей же працівник захворів з 12 по 16 березня 2018 року. У розрахунковому періоді (березень 2017 року — лютий 2018 року) у працівника, окрім як у січні (з 03.01.2018 р. по 22.01.2018 р.), були ще листки непрацездатності:
— з 25.09.2017 р. по 31.10.2017 р. (37 к. дн.);
— з 01.11.2017 р. по 30.11.2017 р. (30 к. дн.);
— з 01.12.2017 р. по 02.01.2018 р. (33 к. дн.).
Загальна кількість календарних днів за розрахунковий період (березень 2017 року — лютий 2018 року) складає 365. Виключимо з нього усі дні, пропущені працівником з поважних причин, у тому числі ті, які не оплачувалися:
365 - 19 - 5дні МСЕК - 37 - 30 - 33 = 241 (к. дн.).
Саме така кількість календарних днів братиме участь у розрахунку середньоденної зарплати для визначення суми лікарняних за березень.
1.2. НЕОПЛАЧУВАНА ХВОРОБА
Чи братимуть участь у розрахунку «поточних» лікарняних дні попередньої неоплачуваної хвороби?
Забігаючи наперед скажемо: усе залежить від причини «неоплати».
Так, перелік причин для відмови в оплаті лікарняного листа можна знайти в ст. 23 Закону № 1105. Найцікавішими є: відмітка про алкогольне, наркотичне сп’яніння, запис про порушення лікарняного режиму і т. д. Так от, яка б із цих причин не була у вашого працівника, лікарняний лист йому все одно видають. У нім просто робиться відмітка про «негарну поведінку» пацієнта. І хоча дні тимчасової непрацездатності, які зазначені в такому лікарняному, не підлягають оплаті (чи підлягають, але не усі), вони все одно вважаються невідпрацьованими через поважну причину. Тобто мають бути виключені з розрахункового періоду при оплаті подальших лікарняних листів.
Розберемо ще один випадок неоплачуваної хвороби: лікарняний лист з помилкою в оформленні. Такий документ, з точки зору Закону № 1105, не підтверджує тимчасову непрацездатність працівника. Немає можливості виправити помилку або працівник просто не хоче цього робити? Такий лікарняний не оплачують. Дні непрацездатності, зазначені в ньому, як уже було сказано, із законодавчої точки зору не є днями непрацездатності. Тобто вони залишаються в розрахунковому періоді і беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати. До таких висновків доходить ФСС з ТВП у своєму листі від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22.
Наведемо приклади.
У розрахунковому періоді — лікарняний з відміткою про алкогольне сп’яніння
Приклад 2. Працівник хворів у березні 2018 року. У місяці розрахункового періоду — грудні 2017 року — він теж хворів (отримав травму), що підтверджує лікарняний лист. При цьому в грудневому лікарняному стоїть відмітка про алкогольні проміле. Проведене роботодавцем розслідування показало, що алкогольне сп’яніння стало прямою причиною отриманої травми — лікарняний не оплачували. Як враховувати дні неоплачуваної грудневої хвороби при розрахунку лікарняних за березень 2018 року?
Тут усе просто. Грудневий лікарняний лист з відміткою про алкогольне сп’яніння не оплачується, але при цьому підтверджує тимчасову непрацездатність. З точки зору Закону № 1105, дні, зазначені в такому лікарняному листі, вважаються невідпрацьованими з поважної причини. Тобто такі дні мають бути виключені з кількості календарних днів розрахункового періоду при розрахунку лікарняних за березень.
У розрахунковому періоді — невиправлений лікарняний
Приклад 3. Працівник хворів у лютому, на підтвердження чого надав лікарняний лист. У січні він теж хворів, про що також свідчить лікарняний лист. Але в січневому лікарняному припустилися помилки — неправильно написано назву організації (роботодавця). Працівник відмовився її виправляти (звертатися в медустанову для її виправлення).
Січневий лікарняний лист не підтверджує тимчасову непрацездатність працівника. Дні хвороби, зазначені у ньому, роботодавець не має права оплачувати — поважна причина відсутності на роботі не підтверджена.
Тож дні січневої хвороби, «не доведені» документально, залишаються в розрахунковому періоді при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняного листа в лютому.
Якщо згодом працівник все-таки наважиться виправити лікарняний лист за січень, то роботодавець повинен буде його оплатити. Більше того, тоді доведеться перерахувати і суму лікарняних за лютневим листком непрацездатності.
Зверніть увагу: у бланку листка непрацездатності може бути зроблено лікарем не більше двох виправлень (п. 4.5 Інструкції № 532).
Якщо виправлень більше, лікарняний оплаті не підлягає, він є недійсним. У цьому випадку остаточно зіпсований лікарняний лист повертають працівникові, щоб він обміняв його на «новий» — дублікат (лист ФСС з ТВП від 19.05.2016 р. № 5.1-31-768 // «ОП», 2016, № 22, с. 5).
І ще один нюанс: оплату тимчасової непрацездатності провадять, якщо за її призначенням працівник звернувся не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105).
У розрахунковому періоді — «дитяча» довідка
Приклад 4. Працівниця установи хворіла у березні 2018 року. В одному з місяців розрахункового періоду — березні 2017 року — хворіла її дитина. За період її хвороби працівниці видали 2 документи:
— лікарняний лист по догляду за хворою дитиною;
— довідку за формою № 138/о.
Довідка за формою № 138/о, виписана працівниці у березні 2017 року, є підставою для звільнення від виконання посадових обов’язків (див. лист ФСС з ТВП від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812 // «ОП», 2017, № 16, с. 22). Усі календарні дні, зазначені в ній, — це тимчасова непрацездатність у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною. Такі дні, так само як і календарні дні за листком непрацездатності, слід виключати із загальної кількості календарних днів, що беруть участь у розрахунку лікарняних за березень 2018 року.
2. СТРАХОВИЙ СТАЖ:
Підтверджувати чи ні?
На запитання «Навіщо роботодавцеві знати величину страхового стажу працівника?» напевно відповість кожен бухгалтер: «Для того, щоб визначити % оплати лікарняного листа». І це правильно. Проте це не все.
Так склалося, що страховий стаж у нас буває двох видів:
— «загальний», або накопичений працівником за його трудове життя (впливає на % оплати лікарняного);
— «спеціальний», або накопичений працівником за останні 12 місяців перед настанням дня хвороби (впливає на те, чи будуть до розрахунку сум лікарняних застосовані обмеження за ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).
У розрахунку лікарняних беруть участь обидва — кожен у свою чергу. Але нас зараз цікавить більше «спеціальний». Черпати інформацію про нього роботодавець може:
— зі звітів з ЄСВ (форма № Д4), сформованих роботодавцем;
— з відомостей, що містяться в довідці за формою № ОК-7 (ОК-5), наданій працівником.
І якщо перший варіант підходить більше для працівників, які останній рік (12 місяців) і до дня хвороби працювали на вашому підприємстві (в організації), то для новоприйнятих (нещодавно прийнятих) працівників потрібна інформація з Пенсійного фонду, наявна в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування.
Ці дані Пенсійний фонд надає безпосередньо працівникові в довідці за формою № ОК-7 (ОК-5). Головне її призначення: підтвердити кількість стажу, необхідного для того, щоб «захистити» розрахунок лікарняних працівника від обмеження «мінімалкою» (передбачене ч. 4 ст. 19 Закону № 1105: середня зарплата для розрахунку лікарняних не може бути вище за розмір, обчислений з МЗП та встановлений у місяці настання страхового випадку). Ну і, звичайно ж, ця інформація бере участь у визначенні «загального» страхового стажу.
Якщо працівник набрав потрібну кількість стажу (більш ніж 6 місяців за останні 12), то обмеження не застосовують.
А тепер поговоримо про те, що робити, якщо працівник довідку не надав, і про те, як діяти, якщо надав, але пізніше — вже після розрахунку і виплати лікарняних.
Немає довідки № ОК-7 (ОК-5)? — І не потрібно!
Приклад 5. Працівник прийнятий на роботу 01.11.2017 р. З 12 по 20 лютого 2018 року він хворів, а довідку № ОК-7 (ОК-5) не надав.
Його зарплата за листопад 2017 року — січень 2018 року склала 11500 грн.
Записи в трудовій книжці свідчать про те, що працівник працював у інших роботодавців, у тому числі й у 2017 році. З неї також видно, що на 01.01.2011 р. його трудовий стаж складає більше 10 років.
Як розрахувати суму лікарняних?
Отже, перед хворобою працівник відпрацював трохи більше 3 місяців. Щоб уникнути обмежень за п. 4 ст. 19 Закону № 1105 і для підтвердження наявності страхового стажу у розмірі більше 6 місяців за 12 місяців, що передують настанню страхового випадку, йому необхідно надати роботодавцеві довідку за формою № ОК-7 (ОК-5) (листи ФСС з ТВП від 05.06.2015 р. № 5.2-32-946, від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924 // «ОП», 2017, № 16, с. 16).
Працівник за умовами запитання таку довідку не надав, хоча терміни призначення і оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності вже невдовзі спливуть. Що робити?
Усе просто: нарахувати і виплатити лікарняні з урахуванням обмеження «мінімалкою».
Спочатку розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:
11500 грн. : 92 к. дн. = 125 грн.,
де 11500 — нарахована зарплата за листопад 2017 року — січень 2018 року;
92 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді: листопад 2017 року — січень 2018 року (30 + 31 + 31).
Врахуємо «загальний» стаж:
125 грн. х 100 % = 125 грн.
Розраховуємо середньоденну зарплату виходячи з МЗП, що діє на момент настання страхового випадку (у лютому 2018 року — 3723 грн.):
3723 грн. : 30,44 к. дн. = 122,31 грн.
Порівнюємо 2 «середніх»:
125 середня ЗП > 122,31 середня МЗП.
Застосовуємо обмеження: суму оплати лікарняного розраховуємо виходячи з середньоденної МЗП — 122,31 грн. Вона складе:
122,31 грн. х 9 к. дн. = 1100,79 грн.
У тому числі:
— за рахунок роботодавця:
122,31 грн. х 5 к. дн. = 611,55 грн.;
— за рахунок ФСС:
122,31 грн. х 4 к. дн. = 489,24 грн.
Додаткова умова. Припустимо, оплата була не 100 %, а, наприклад, 70 % («загальний» страховий стаж працівника складав від 5 до 8 років), тоді б ситуація з розрахунком суми лікарняних склалася по-іншому:
87,50 125 х 70 % < 122,31 середня МЗП.
Обмеження, передбачене ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, у цьому випадку не порушено. Розрахунок суми лікарняних здійснювався б виходячи з розміру — 87,50 грн.
У такому разі довідка № ОК-7 (ОК-5) взагалі не потрібна. Усе тому, що навіть якщо у працівника і є 6 місяців «спеціального» стажу, нестача «загального» стажу і невелика зарплата все одно призведуть у результаті до розрахунку лікарняних виходячи з розміру фактичної денної зарплати — 87,50 грн. Тож подумайте (а краще прорахуйте): чи завжди треба «ганяти» працівника за довідкою.
Отримав лікарняні, а потім приніс № ОК-7 (ОК-5)? ☹ Перераховуємо!
Приклад 6. Беремо за основу умови прикладу 5. Припустимо, що працівник «доніс» довідку № ОК-7 у березні 2018 року. Вона підтвердила наявність у нього стажу: більш ніж 6 місяців за останні 12 місяців перед днем настання хвороби — 12 лютого 2018 року. Які наші дії?
Ну що сказати?! Є довідка. Є підтвердження «6 місяців стажу». Значить, немає підстав для застосування обмеження за ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Суму лікарняних слід перерахувати виходячи з розміру фактичної денної виплати. Підтримує правомірність такого «перерахунку» і ФСС з ТВП у своїх листах від 04.01.2017 р. № 5.2-28-4 // «ОП», 2017, № 7, с. 7; від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924 // «ОП», 2017, № 16, с. 16.
Сума оплати лікарняного листа складе:
125 грн. х 9 к. дн. = 1125 грн.
У тому числі:
— за рахунок роботодавця:
125 грн. х 5 к. дн. = 625 грн.;
— за рахунок коштів ФСС:
125 грн. х 4 к. дн. = 500 грн.
Таким чином, працівникові необхідно доплатити ще 24,21 грн. лікарняних (1125 - 1100,79). Частина цієї суми, а саме 10,76 грн. (500 - 489,24) — це витрати ФСС. На цю суму слід подавати ще одну заяву-розрахунок, повторно вказавши при цьому дані про лікарняний працівника.
Увага! Перерахунок лікарняних треба зробити незалежно від того, коли працівник надав довідку за формою № ОК-5 або № ОК-7, якщо, звичайно, вона підтвердила наявність потрібного стажу.
На такій «безстроковості» наполягає сам Фонд у листі від 04.01.2017 р. № 5.2-28-4 (ср. ).
Виходить так: навіть якщо працівник надасть роботодавцеві довідку після закінчення граничного строку для призначення лікарняних, встановленого ч. 5 ст. 32 Закону № 1105, а це — 12 місяців з дня відновлення працездатності, то перерахунок лікарняних все одно треба зробити.
Обґрунтування: первинне звернення працівника за призначенням оплати за лікарняним відбулося вчасно, тобто у строки, передбачені цією нормою.
3. ВИПЛАТИ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ: перехідні, кориговані, разові
До розрахунку «лікарняної» середньоденної зарплати включають виплати, за якими одночасно виконуються такі умови (п. 3 Порядку № 1266):
Але є такі виплати, які включаються в розрахунок середньої зарплати по-особливому. Про що мова?
Поговоримо про коригування, разові виплати і перехідні відпускні, що потрапили «на межі» розрахункового періоду.
3.1. ПЕРЕХІДНІ ВІДПУСКНІ:
«на межах» розрахункового періоду
Меж у розрахункового періоду дві. Тому ситуацій, що цікавлять нас, теж дві:
1. Перехідні відпускні нараховано в місяці, що передує початку розрахункового періоду, у тому числі за дні відпустки, які входять у рамки розрахункового періоду.
2. Відпускні нараховано в останньому місяці розрахункового періоду, у тому числі за дні відпустки, які виходять за рамки розрахункового періоду.
Відразу зазначимо: перехідні відпускні як у першому, так і в другому випадку враховуються тільки в сумі за дні відпустки в межах розрахункового періоду. Пропорційний розподіл сум відпускних (відповідно до днів відпустки) здійснюється незалежно від фактичної виплати відпускних. Обґрунтування — п.п. 1.6.1 Інструкції № 5.
На це вказувало Мінсоцполітики у своєму листі від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 // «ОП», 2017, № 16, с. 14) і ФСС з ТВП у листі від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422.
Перехідні відпускні в місяці, що передує розрахунковому періоду
Приклад 7. Працівниця хворіла з 13 по 23 березня 2018 року. Розрахунковий період: березень 2017 року — лютий 2018 року.
У лютому 2017 року (місяці, що передує розрахунковому періоду) працівниця брала щорічну відпустку (з 27.02.2017 р. по 13.03.2017 р.). У лютому нараховані відпускні:
— за 2 дні відпустки у лютому 2017 року;
— за 12 днів відпустки у березні 2017 року.
Попри те, що нарахування відпускних відбулося за рамками розрахункового періоду, при розрахунку лікарняних треба врахувати суму відпускних, що припадають на розрахунковий період.
Таким чином, у розрахунок лікарняних потрапляють відпускні за 12 днів відпустки у березні 2017 року.
Перехідні відпускні в останньому місяці розрахункового періоду
Приклад 8. Працівник з 06.02.2018 р. по 01.03.2018 р. був у щорічній відпустці.
Йому нараховано відпускні:
— за 23 дні відпустки у лютому 2018 року;
— за 1 день відпустки у березні 2018 року.
З 15.03.2018 р. працівник захворів.
Розрахунковий період для визначення «лікарняного» середнього заробітку: березень 2017 року — лютий 2018 року.
Попри те, що уся сума відпускних нарахована в місяці розрахункового періоду (лютому 2018 року) — суму за березневий день відпустки враховувати в розрахунку середньої зарплати не можна — це виплата за календарний день, що виходить за межі розрахункового періоду.
Тобто в розрахунку беруть участь тільки відпускні за лютий 2018 року.
3.2. КОРИГУВАННЯ
Умовно можна позначити три основних типи коригувань і те, як вони впливатимуть на розрахунок середньоденної зарплати:
Коригування зарплати без уточнення відпрацьованого часу
По-перше, якщо донараховано зарплатну виплату за минулі періоди, то для обчислення середньоденної зарплати її вважають доходом того місяця, в якому здійснили таке донарахування.
По-друге, сторновану суму зарплати враховують в загальній сумі зарплати в місяці її сторнування.
Обидва твердження виходять з наказу Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.2015 р. № 1022 (далі — Приклади № 1022) (див. «ОП», 2015, № 21, с. 3). Такої ж думки і фахівці ФСС та Мінсоцполітики (див. лист ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 і лист Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 // «ОП», 2017, № 16, с. 29).
Коригування зарплати «усередині» розрахункового періоду
Приклад 9. Працівниця хворіла з 27 лютого по 12 березня 2018 року (14 к. дн.). У травні 2017 року їй донараховували зарплату за січень 2017 року. Страховий стаж — 2 роки.
Інші початкові дані наведемо в таблиці.
| Місяці розрахункового періоду | Кількість календарних днів | Нараховані виплати, грн. |
| Лютий — Квітень — 2017 | 89 | 12000 |
| Травень-2017 | 31 | 4000 — зарплата за травень-2017 |
| 250 — донарахована зарплата за січень-2017 | ||
| Червень-2017 — Січень-2018 | 245 | 34500 |
| Разом | 365 | 50750 |
При розрахунку суми лікарняних донараховану в травні зарплату за січень 2017 року включаємо в загальний дохід травня 2017 року.
Середньоденна зарплата складе:
50750 грн. : 365 к. дн. = 139,04 грн.
Сума денної виплати становитиме:
139,04 грн. x 50 % = 69,52 грн.
Сума оплати перших п’яти днів:
69,52 грн. x 5 к. дн. = 347,60 грн.
Сума допомоги за рахунок коштів ФСС:
69,52 грн. x 9 к. дн. = 625,68 грн.
Коригування зарплати «за межами» розрахункового періоду
Приклад 10. Працівниця хворіла з 1 по 15 березня 2018 року. У цьому ж місяці з’ясувалося, що працівниці помилково не нараховані ще 200 грн. зарплати за лютий 2018 року. Донарахування здійснене у березні.
Розрахунковим періодом у цьому випадку є березень 2017 року — лютий 2018 року.
Зарплатне коригування (донарахування) здійснене у березні 2018 року, — місяці який не входить у розрахунковий період і тому не братиме участі у розрахунку середньої зарплати.
Коригування відпускних
Відмітимо, що облік коригування відпускних у розрахунку середньоденної зарплати відрізняється від усіх інших зарплатних коригувань.
Як уже було сказано: усі кориговані зарплатні виплати враховуються в місяці розрахункового періоду, в якому здійснюється коригування. А ось суми коригованих відпускних розподіляються пропорційно календарним дням того місяця, на який припадають дні відпустки у відповідному місяці. Причому незалежно від порядку їх фактичної виплати.
Усьому причиною — п.п. 1.6.1 Інструкції № 5:
«Суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, який припадає на дні відпустки у відповідному місяці.»
Говорячи простіше: якщо ви донараховуєте суму відпускних за дні липня і робите це в серпні, то таке донарахування відпускних ви відносите до липня. Сторнуєте суму відпускних за серпень у грудні — відносите «сторно» до серпня і т. д.
Аналогічні роз’яснення наведені в листі Мінсоцполітики від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16 // «ОП», 2017, № 16, с. 29).
Коригування відпускних «усередині» розрахункового періоду
Приклад 11. Працівниця хворіла з 27 лютого по 12 березня 2018 року (14 к. дн.). У травні 2017 року їй донараховували відпускні за січень 2017 року. Страховий стаж — 2 роки.
Інші початкові дані — у таблиці.
| Місяці розрахункового періоду | Кількість календарних днів | Нараховані виплати, грн. |
| Лютий — Квітень — 2017 | 89 | 12000 |
| Травень-2017 | 31 | 4000 — зарплата за травень-2017 |
| 250 — донараховані відпускні за січень-2017 | ||
| Червень-2017 — Січень-2018 | 245 | 34500 |
| Разом | 365 | 50750 - 250 відпускні за січень-2017 = 50500 |
При розрахунку суми лікарняних донараховані відпускні за січень 2017 року відносимо до січня 2017 року, тим самим виключаємо їх з виплат «усередині» розрахункового періоду.
Середньоденна зарплата складе:
50500 грн. : 365 к. дн. = 138,36 грн.
Загальний розмір лікарняних при цьому вийде:
138,36 грн. х 50 % х 14 к. дн. = 968,52 грн.
Коригування відпускних «за межами» розрахункового періоду
Приклад 12. Працівниця хворіла з 5 по 12 березня 2018 року (8 к. дн.). Загальний страховий стаж — 9 років і 2 місяці (100 % оплати).
У розрахунковому періоді (березень 2017 року — лютий 2018 року) їй були нараховані:
— зарплата в сумі 46000 грн.;
— відпускні за період відпустки з 19.02.2018 р. по 04.03.2018 р. у сумі:
• 1260 грн. — за лютий (126 грн. х 10 к. дн.);
• 504 грн. — за березень (126 грн. х 4 к. дн.).
Окрім цього, у березні 2018 року з'ясувалося, що середня зарплата, за якою були оплачені відпускні, занижена на 14 грн. Працівниці донарахували відпускні:
• 140 грн. — за лютий (14 грн. х 10 к. дн.);
• 56 грн. — за березень (14 грн. х 4 к. дн.).
Розрахунковим періодом для визначення лікарняних у цьому випадку є березень 2017 року — лютий 2018 року. Сума відпускних включається в розрахунок «середньої» пропорційно дням відпустки, що припадають на розрахунковий період. Тобто в розрахунок «потрапить» тільки сума відпускних, що припадає на лютий 2018 року, — 1260 грн.
Аналогічно в розрахунок включають і коригування відпускних — суму донарахованих відпускних також відносять до місяця, на який припадає відпустка. Такі донарахування включають у розрахунок «середньої» пропорційно дням відпустки, що припадають на розрахунковий період. Тобто в розрахунок включатиметься тільки сума донарахованих відпускних, що припадають на лютий 2018 року, — 140 грн.
Таким чином, загальна сума заробітку в розрахунковому періоді складе:
46000 + 1260 + 140 = 47400 (грн.).
Середня заробітна плата становитиме:
47400 грн. : 365 к. дн. = 129,86 грн.
Сума лікарняних:
129,86 грн. х 100 % х 8 к. дн. = 1038,88 грн.
Коригування зарплати і відпрацьованого часу
Йдеться про таку значно поширену ситуацію на практиці, як сторнування зарплати за минулий місяць у поточному місяці у зв'язку з тим, що минулого місяця працівник був на лікарняному.
Так, п.п. 1.6.2 Інструкції № 5 і п.п. 3 п. 3 розд. IV Інструкції № 449 передбачено, що якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, то нараховані суми включаються в зарплату того місяця, в якому були здійснені нарахування.
Порядок розрахунку лікарняних у разі, коли в розрахунковому періоді проводилися коригування зарплати у зв'язку з уточненням робочого часу, проілюстровано і в прикладі 6 розд. III Прикладів № 1022. Із нього виходить, що:
— суми коригування зарплати враховуються в місяці їх проведення;
— дні, за які проведено коригування, враховуються в тому місяці, на який припадають такі коригування.
Не забуваємо при цьому: дні, пропущені працівником за однією з поважних причин (хвороба, декретна відпустка і т. д.), мають бути виключені з розрахункового періоду. А дохід за ці дні (лікарняні, декретні) не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати.
Аналогічні роз'яснення наведені в листах Мінсоцполітики від 03.12.2015 р. № 1837/18/93-15, від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16.
Зарплатно-лікарняне коригування «усередині» розрахункового періоду
Приклад 13. Працівник хворів з 5 по 14 березня 2018 року (10 к. дн.).
У розрахунковому періоді працівникові за дні хвороби з 28 по 31 серпня 2017 року була помилково нарахована зарплата. Кількість відпрацьованого часу уточнили у вересні 2017 року:
— сторнували «зайву» зарплату (за серпень) у розмірі 800 грн.;
— нарахували лікарняні (за серпень) у розмірі 600 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 10 років і 3 місяці.
Представимо рішення у вигляді таблиці.
| Місяці розрахункового періоду | Кількість календарних днів | Загальна сума нарахованих виплат, грн. | ||
| первісно | коригування | первісно | коригування | |
| Березень — Липень — 2017 | 153 | 22000 | ||
| Серпень-2017 | 31 | - 4 дні хвороби | 4400 | |
| Вересень-2017 | 30 | 4400 | - 800 зарплата за серпень + 600лікарняні за серпень (не беруть участі в розрахунку) | |
| Жовтень-2017 — Лютий-2018 | 151 | 22000 | ||
| Разом | 361 | 52000 | ||
Пояснимо. Дні хвороби за серпень заносяться в табель працівника за серпень як дні тимчасової непрацездатності і виключаються з розрахункового періоду як дні, пропущені через поважну причину. Суми лікарняних за ці дні, відповідно, теж не беруть участі в розрахунку.
«Зайву» зарплату за серпень віднімаємо із загальної суми зарплати за вересень.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
52000 грн. : 361 к. дн. = 144,04 грн.
Сума лікарняних складе:
144,04 грн. х 100 % х 10 к. дн. = 1440,40 грн.
Зарплатно-лікарняне коригування «за межами» розрахункового періоду
Приклад 14. У лютому 2018 року працівниці нарахували зарплату як за повністю відпрацьований місяць (3723 грн.). У березні з'ясувалося, що вона з 26 по 28 лютого хворіла. Надмірно нараховану зарплату в сумі 558,45 грн. за ці дні сторнували і нарахували лікарняні — 319,92 грн.
З 12 по 16 березня працівниця знову захворіла.
Страховий стаж — 8 років і 5 місяців.
Розрахунковим періодом для березневого лікарняного є: березень-2017 — лютий-2018. У лютому (останньому місяці розрахункового періоду) за 3 дні хвороби помилково нарахована зарплата. Її коригування («сторно») було здійснене у березні — місяці, який не входить до розрахункового періоду. Виникає запитання: чи треба враховувати при розрахунку середньоденної зарплати «зайву» лютневу зарплату?
Відповідаємо. Згідно з пп. 3 і 32 Порядку № 1266 до розрахунку середньої зарплати включають зарплату, на яку нарахований ЄСВ і яка включена в ЄСВ-звіт.
На заробітну плату за лютий 2018 року (у тому числі «зайву») нарахований ЄСВ, вона в повному обсязі показана в ЄСВ-звіті за лютий. Обидві обов'язкові умови включення виплати в розрахунок «середньої» дотримані, отже, зарплата за лютий бере участь у розрахунку березневої «середньої» в повній сумі.
Сторнована сума зарплати за 3 робочих дні (з 26 по 28 лютого) буде віднесена на зарплату березня 2018 року, місяця, який не входить у розрахунковий період, тому ця сума не увійде в розрахунок середньої зарплати.
Що з днями? Тут усе навпаки. При підрахунку загальної кількості календарних днів за розрахунковий період коригування за кількістю календарних днів, що припадають на період хвороби, мають бути враховані, а саме — виключені із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період.
Розрахуємо середньоденну зарплату. Умовні дані для розрахунку наведемо в таблиці.
| Місяці розрахункового періоду | Кількість календарних днів | Сума нарахованих виплат, грн. | ||
| первісно | коригування | первісно | коригування | |
| Березень — Липень — 2017 | 153 | 22000 | ||
| Серпень-2017 | 31 | 4400 | ||
| Вересень-2017 | 30 | 4400 | ||
| Жовтень-2017 — Лютий-2018 | 151 | - 3 дні хвороби | 22000 | |
| Разом | 362 | 52800 | ||
Березень 2018 року не є місяцем розрахункового періоду.
Середньоденна зарплата дорівнює:
52800 грн. : 362 к. дн. = 145,86 грн.
Визначимо суму лікарняних :
145,86 грн. х 100 % х 5 к. дн. = 729,30 грн.
3.3. РАЗОВІ ВИПЛАТИ
Включати або не включати разові виплати в розрахунок лікарняної «середньої», залежить від різних факторів.
Як уже було сказано, якщо на виплату нарахований ЄСВ і ви її в одному рядку із зарплатою відобразили в ЄСВ-звіті, то у вас є усі підстави враховувати таку виплату при розрахунку лікарняної середньоденної зарплати. Але це не все.
Для включення/невключення разових виплат в розрахунок матиме значення ще один фактор, а саме те, як працівник працював у місяці її нарахування. Наведемо можливі варіанти.
Разова виплата нарахована в місяці, в якому працівник не працював (з 1-го по 1-ше число) з поважних причин.
Рішення:
1. Місяці розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266).
2. Якщо особа цього місяця отримала заохочувальну або компенсаційну виплату разового характеру, то сума цієї виплати не включається в розрахунок середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 526/18/99-15, від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 // «ОП», 2016, № 21, с. 6).
Приклад 15. Працівник хворів з 27 лютого по 15 березня 2018 року. У розрахунковому періоді йому була надана відпустка без збереження заробітної плати з 01.11.2017 р. по 15.11.2017 р. включно. Окрім цього, з 16.11.2017 р. по 05.12.2017 р. працівник теж хворів. У листопаді такому працівникові була нарахована матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2000 грн.
У наведеному прикладі весь листопад 2017 року працівник не працював з поважних причин:
— з 1-го по 15-те число у зв'язку з відпусткою без збереження заробітної плати;
— з 16-го по 30-те число у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Це означає, що розрахунковий період зменшиться з 12 до 11 місяців (відповідно і кількість днів за розрахунковий період зменшиться на 30). Усі виплати, нараховані в такому календарному місяці, не включаються в розрахунок середньої зарплати. Матеріальна допомога у розмірі 2000 грн. буде виключена з розрахунку «середньої».
Разова виплата нарахована в місяці, в якому працівник частину місяця не працював з поважних причин.
Рішення. Нараховані і виплачені цього місяця заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру, які обкладаються ЄСВ, включаються при обчисленні середньої заробітної плати в повному обсязі (див. лист ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380).
Приклад 16. Працівник хворів з 27 лютого по 15 березня 2018 року.
У розрахунковому періоді:
— з 01.11.2017 р. по 15.11.2017 р. він хворів;
— з 16.11.2017 р. по 05.12.2017 р. йому була надана щорічна відпустка.
Крім того, в листопаді 2017 року працівникові була нарахована матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки у розмірі 2000 грн.
Суми відпускних за період відпустки з 16 листопада по 5 грудня 2017 року і матеріальної допомоги на оздоровлення (2000 грн.) беруть участь у розрахунку середньої зарплати. Причому матеріальну допомогу включають у розрахунок у повній сумі, навіть попри те, що увесь місяць не відпрацьований. Діючим Порядком № 1266 не передбачено включення разових виплат у розрахунок середньої зарплати пропорційно відпрацьованому часу, якщо місяць відпрацьований не повністю з поважної причини.
Разова виплата нарахована в місяці, в якому працівник не працював з поважних причин, але є вихідний день, на який поважна причина не поширюється.
Рішення. Якщо в місяці, який входить у розрахунковий період, застрахована особа ні дня не працювала з поважної причини, цей місяць виключається з розрахункового періоду. Відповідно матеріальна допомога, разова премія та інші виплати, нараховані цього місяця, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 // «ОП», 2016, № 21, с. 6, лист ФСС з ТВП від 20.09.2016 р. № 2.4-46-1616).
Приклад 17. Працівник хворів з 13 по 19 березня 2018 року. У розрахунковому періоді він приносив лікарняні листи:
— з 1 по 9 лютого 2018 року;
— з 12 по 28 лютого 2018 року.
У лютому йому була нарахована і виплачена матеріальна допомога, з якої утримано ЄСВ, у розмірі 3723 грн.
У цій ситуації з розрахункового періоду (березень 2017 року — лютий 2018 року) повністю виключається лютий. Матеріальна допомога, нарахована цього місяця, не включається в розрахунок середньоденної зарплати.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
Інструкція № 532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП та ФНВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
