ТДНЧ, на відміну від звичайного трудового договору, передбачає, що роботодавець:
— самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, а також обсяг такої роботи;
— встановлює (за погодженням із працівником) режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання такої роботи (у передбачений трудовим договором строк). Звичайно, з дотриманням вимог трудового законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
У зв’язку з цим у ТДНЧ обов’язково зазначають, зокрема, інформацію про інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (так звані «базові» години та «базові» дні).
Коли саме встановлювати такі години і в які дні — вирішувати роботодавцю. Головне — не перевищувати максимальні норми.