| Запитання | Відповідь |
| З якою метою проводиться коригування відпускних? | Основною метою коригування є недопущення заниження середнього заробітку при підвищенні посадових окладів |
| Коли потрібно проводити коригування? | Відповідно до п. 10 Порядку № 100 коригування передбачене для випадків, коли підвищення посадових окладів відбулося: • у розрахунковому періоді; • у періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток. У випадку якщо середній заробіток нараховують у місяці підвищення посадових окладів, то на коефіцієнт підвищення коригують зарплату всього розрахункового періоду (див. лист Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165). Крім того, варто зазначити, що коригування здійснюється, якщо підвищення окладів пов’язане з положеннями актів законодавства, а також рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах). Зауважимо, що в бюджетних установах посадові оклади підвищують тільки згідно із законодавством. Як правило, основний фактор, що впливає на підвищення окладів, — законодавче підвищення соціальних стандартів, зокрема збільшення ПМПО з 1 січня поточного року (з 01.01.2020 р. — 2102 грн) |
| Приклад 1. Працівник бюджетної установи йде у щорічну відпустку з 25.05.2020 р. Розрахунковий період: травень 2019 року — квітень 2020 року. У січні 2020 року працівникові було підвищено оклад. Підвищення окладу відбулося в розрахунковому періоді. Тому треба відкоригувати заробіток за місяці до підвищення, тобто за травень — грудень 2019 року. Приклад 2. Працівник перебував у відпустці з 27.12.2019 р. по 11.01.2020 р. З 01.01.2020 р. йому було підвищено оклад. Оклад підвищений тоді, коли працівник перебув у відпустці, тому йому слід було відкоригувати вже нараховані відпускні за період з 01.01.2020 р. по 11.01.2020 р. | |
| Чи впливає підвищення розміру надбавки, доплати на проведення коригування відпускних? | Ні, не впливає. «Середню» коригують тільки в разі підвищення окладів. Це означає, що «точкою відліку» для коригування є виключно підвищення окладу (тарифної ставки). Збільшення розміру таких складових зарплати працівника, як надбавки, доплати, премії, не є підставою для проведення коригування |
| Приклад 3. Працівник, який був прийнятий на роботу з 13.01.2020 р., іде в щорічну відпустку з 20.05.2020 р. У розрахунковому періоді (лютий — квітень 2020 року) його оклад не змінювався і становив 5087 грн. При цьому з 01.04.2020 р. працівник набув права на надбавку за вислугу років у розмірі 20 %. Підвищення суми зарплати за квітень 2020 року відбулося за рахунок збільшення розміру «вислужної» надбавки. При цьому оклад працівника не підвищувався (залишився незмінним — 5087 грн). Отже, коригування не проводимо. | |
| Що потрібно коригувати? | Коригуванню підлягають виплати, перелічені в п. 3 Порядку № 100. До них належать: 1) основна зарплата; 2) доплати та надбавки (за надурочну роботу, за роботу в нічний час, за суміщення професій і посад, за складність, напруженість у роботі, за класність, за ненормований робочий день, за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за вчене звання (науковий ступінь), за вислугу років тощо); 3) премії, що мають постійний характер; 4) винагорода за підсумками річної роботи та за вислугу років; 5) виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток: • період попередньої щорічної відпустки; • лікарняні як за рахунок роботодавця, так і за рахунок соцстраху; • декретні (див. лист Мінсоцполітики від 25.12.2015 р. № 1675/13/84-15); • суми індексації (див. листи Мінпраці від 06.09.2007 р. № 554/13/155-07 і від 11.06.2007 р. № 371/13/155-07) |
| Чи підлягає коригуванню доплата до МЗП? | Доплата до МЗП включається до розрахунку середньої зарплати в усіх випадках її збереження. Тому доплата до «мінімалки» коригується на загальних підставах разом з іншими виплатами (див. лист Мінсоцполітики від 10.05.2017 р. № 1380/0/101-17/282) |
| Як здійснюють коригування? | Коригування здійснюють шляхом множення зарплати, нарахованої за місяці розрахункового періоду, на коефіцієнт коригування (підвищення) |
| Як розрахувати коефіцієнт коригування? | Коефіцієнт коригування (підвищення) визначається шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого працівникові після підвищення, на його оклад (тарифну ставку) до підвищення (див. листи Мінсоцполітики від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13, від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16, від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416). Зауважимо, що деяким працівникам бюджетної сфери можуть бути встановлені підвищення посадового окладу за певних підстав (наприклад, за тип закладу, за контингент учнів, за роботу у шкідливих умовах тощо). Тому для них при визначенні коефіцієнта коригування слід враховувати підвищений оклад, адже саме він установлюється у штатному розписі (див. лист Мінсоцполітики від 09.07.2018 р. № 1188/0/101-18). Зауважте: оскільки для кожного працівника встановлений свій оклад (тарифний розряд), коефіцієнти підвищення посадових окладів рахують окремо за кожним працівником |
| Приклад 4. Працівник іде в щорічну відпустку з 25.05.2020 р. У розрахунковому періоді (травень 2019 року — квітень 2020 року) його оклад становив: з травня по грудень 2019 року — 4361,00 грн, із січня по квітень 2020 року — 4772,00 грн. Визначаємо коефіцієнт, на який коригується зарплата за травень — грудень 2019 року (до підвищення окладу): 4772 : 4361 = 1,0942. | |
| Як проводити коригування, якщо в розрахунковому періоді оклади підвищувалися декілька разів? | Останнім часом оклади для працівників бюджетних установ підвищують раз на рік. І для переважної більшості бюджетників таке підвищення відбувається з 1 січня. Проте коефіцієнти коригування потрібно обчислювати окремо за кожен період, коли відбувалося підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Тобто якщо в розрахунковому періоді оклади підвищувалися декілька разів, то слід розраховувати декілька коефіцієнтів (розрахунковий період ділимо на періоди, і для кожного розраховуємо свій коефіцієнт) |
| Чи можна зменшити розмір коефіцієнта коригування? | Ні, бюджетні установи не можуть зменшувати коефіцієнт коригування. Проводити коригування з урахуванням фінансових можливостей можуть тільки госпрозрахункові підприємства та організації |
| Як проводити коригування відпускних, якщо підвищення окладу відбулося унаслідок переведення працівника на іншу посаду? | Якщо підвищення окладу відбулося унаслідок переведення працівника на іншу посаду, коригування не проводиться (абз. 3 п. 10 Порядку № 100). Але якщо, крім цього, у розрахунковому періоді посадовий оклад також підвищувався згідно з актами законодавства, то зарплату коригують на коефіцієнти підвищення (див. лист Мінсоцполітики від 30.08.2017 р. № 2287/0/101-17/28). Причому коригування слід проводити за коефіцієнтами відповідного місяця розрахункового періоду з урахуванням конкретних окладів у таких місяця |
| Приклад 5. Держслужбовець іде в щорічну відпустку з 18.05.2020 р. Розрахунковий період: травень 2019 року — квітень 2020 року. З 01.01.2020 р. оклади у держоргані були підвищенні. Крім того, з 10.03.2020 р. працівникові підвищили оклад у зв’язку з переведенням його на вищеоплачувану посаду. Його перевели з посади головного спеціаліста держоргану на посаду заступника керівника відділу. У цьому випадку коригуванню підлягатиме тільки зарплата за травень-грудень 2019 року на посаді головного спеціаліста, оскільки саме під час роботи на цій посаді у працівника відбулося законодавче підвищення окладів (з 01.01.2020 р.). За період з 01.01.2020 р. по 09.03.2020 р. коригування не проводять, оскільки оклад підвищено у зв’язку з переведенням на вищеоплачувану посаду. Приклад 6. З 01.09.2019 р. за результатами атестації викладачу ЗПТО було підвищено тарифний розряд з 12-го до 13-го. У січні 2020 року оклад працівника було підвищено. З 18.05.2020 р. він іде у щорічну основу відпустку. У цьому випадку коригуванню підлягатиме тільки зарплата за новим 13-м тарифним розрядом, оскільки саме під час роботи за цим тарифним розрядом у викладача ЗПТО відбулося законодавче підвищення окладів (з 01.01.2020 р.). Отже, зарплата за період з вересня по грудень 2019 року за 13-м тарифним розрядом повинна бути відкоригована на січневий коефіцієнт підвищення окладу*. | |
| * Детальніше про коригування середнього заробітку у разі підвищення окладів та переведення працівника на вище/нижчеоплачувану роботу читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 8, с. 28 та 2018, № 47, с. 29. | |
Ну що ж, у вищезазначеній таблиці ми навели відповіді на найпопулярніші запитання, які стосуються коригування відпускних. А далі пропонуємо на числових прикладах розглянути особливості визначення коригуючих коефіцієнтів для окремих категорій працівників бюджетних установ.
Працівники з оплатою праці за ЄТС: рівняння на 1 січня
Востаннє посадові оклади для працівників з оплатою за ЄТС підвищувалися з 1 січня 2020 року. Зазначене підвищення відбулося для усіх працівників з 1-го по 25-й тарифний розряд (див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 1-2, с. 5).
Відзначимо, що збільшення посадових окладів для такої категорії працівників відбулося на законодавчих підставах, а саме відповідно до норм Закону про оплату праці та постанови № 1298. Тому для них сміливо проводимо коригування середньої зарплати.
Для цього потрібно виплати до січня 2020 року, які включаються до розрахунку «середньої», відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу в січні 2020 року. Виплати починаючи із січня 2020 року враховуємо у фактичній величині.
Розглянемо вищезазначене на прикладі.
Приклад 7. Працівник бюджетної установи (10-й тарифний розряд за ЄТС) з 18.05.2020 р. йде у щорічну відпустку на 24 календарних дні. Розрахунковий період для обчислення відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Заробіток за травень — грудень 2019 року становить 34960 грн, за січень — квітень 2020 року — 19250 грн.
Як уже зазначалось, у працівників з оплатою за ЄТС підвищення окладів було з 01.01.2020 р. Тому зарплату за травень — грудень 2019 року потрібно відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу. Він визначається так:
3826 грн : 3496 грн = 1,0944,
де 3496 — посадовий оклад, що відповідає 10-му тарифному розряду за ЄТС у 2019 році;
3826 — посадовий оклад, що відповідає 10-му тарифному розряду за ЄТС у 2020 році.
Далі визначимо відкоригований заробіток за травень – грудень 2019 року:
34960 грн х 1,0944 = 38260,22 грн.
Зарплату за січень — квітень 2020 року не коригують.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку відпускних, становить:
366 - 11 = 355 (к. дн.),
де 366 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
11 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП.
Середньоденна зарплата дорівнює:
(38260,22 + 19250) : 355 = 162 (грн).
Сума відпускних становить:
162 грн х 24 к. дн. = 3888 грн.
Педагогічні працівники: 2 підвищення в розрахунковому періоді
У попередньому прикладі ми з вами з’ясували, що якщо обчислювати відпускні у травні 2020 року, то розрахунковим періодом є травень 2019 року — квітень 2020 року. А для деяких педпрацівників за цей період посадові оклади були підвищені двічі:
1) з 01.01.2020 р. відбулось загальне підвищення окладів за ЄТС у зв’язку зі збільшенням розміру ПМПО (2102 грн);
2) з 01.09.2019 р. оклади підвищились на 10 % згідно із постановою № 695.
Так, відповідно до цієї постанови з 01.09.2019 р. на 10 % були підвищені посадові оклади педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів. Зазначене підвищення торкнулося педпрацівників, які працюють у:
• закладах вищої освіти І — ІІ рівнів акредитації та закладах професійної (професійно-технічної) освіти, крім тих педагогів, які отримують зарплату за рахунок освітньої субвенції;
• закладах дошкільної та позашкільної освіти;
• установах соціального захисту;
• закладах охорони здоров’я, тощо.
Детальніше про це підвищення читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 32, с. 28.
При цьому згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
У зв’язку із цим цілком доцільно виникає запитання: чи враховуються при коригуванні «середньої» обидва підвищення (січневе та вересневе) або лише те, що стосується підвищення розмірів посадових окладів за ЄТС?
Враховуючи той факт, що підвищення посадових окладів на 10 % згідно з постановою № 695 відбулося відповідно до актів законодавства, таке підвищення повинно бути підставою для проведення коригування. До того ж зазначене підвищення утворює новий посадовий оклад, який зазначається у штатному розписі установи, закладу та від якого обчислюються належні працівнику надбавки, доплати, премії.
Про те, що зазначене підвищення слід враховувати при коригування відпускних, зазначають також й фахівці Мінсоцполітики у своїх консультаціях (див. консультацію у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 35, с. 30).
Тому для педпрацівників, оплата праці яких фінансується за кошти державного та місцевих бюджетів, при розрахунку коефіцієнта коригування середнього заробітку у травні 2020 року слід враховувати як загальне підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення окладів на 10 %.
При цьому під час розрахунку травневих відпускних зарплату, що враховується при обчисленні відпускних, нараховану:
• з травня по серпень 2019 року, коригують на два коефіцієнти підвищення посадових окладів: з 01.09.2019 р. та з 01.01.2020 р.;
• з вересня по грудень 2019 року, — на коефіцієнт підвищення посадових окладів з 01.01.2020 р.;
• за січень — квітень 2020 року не коригують.
Розглянемо приклад.
Приклад 8. Вихователю ЗДО (вища кваліфікаційна категорія, 14-й тарифний розряд) надано щорічну відпустку з 18.05.2019 р. на 14 к. дн. Розрахунковий період для розрахунку відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Сума зарплати за травень — серпень 2019 року становить 26035,23 грн, за вересень — грудень 2019 року — 28637 грн, за січень – квітень 2020 року — 31336 грн.
Посадовий оклад вихователя ЗДО за 14-м тарифним розрядом за ЄТС дорівнює: з 1 січня 2019 року — 4649 грн; з 1 вересня 2019 року — 5113,90 грн (4649 грн + 10 % згідно з постановою № 695); з 1 січня 2020 року — 5595,70 грн (5087 грн — загальне підвищення за ЄТС + 10 % — згідно з постановою № 695).
При цьому враховуйте, що в постанові № 695 не зазначено про необхідність округлення окладів після їх збільшення на 10 %. Тому посадовий оклад визначається у гривнях з копійками.
Спочатку визначимо відкоригований заробіток за травень — серпень 2019 року:
26035,23 грн х 1,2036 = 31336 грн,
де 1,2036 — коефіцієнт підвищення посадових окладів у вересні 2019 року та січні 2020 року, що розрахований так:
(5113,90оклад з 01.09.2019 р. : 4649оклад з 01.01.2019 р.) х (5595,70оклад з 01.01.2020 р. : 5113,90оклад з 01.09.2019 р.).
Далі визначимо відкоригований заробіток за вересень — грудень 2019 року:
28637 грн х 1,0942 = 31334,61 грн;
де 1,0942 — коефіцієнт підвищення посадових окладів у січні 2020 року, розрахований так:
5595,70оклад з 01.01.2020 р. : 5113,90оклад з 01.09.2019 р..
Як зазначалося вище, зарплату за січень — квітень 2020 року не коригують.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, становить:
366 - 11 = 355 (к. дн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
(31336 грн + 31334,61 грн + 31336 грн) : 355 = 264,81 грн.
Сума відпускних становить:
264,81 грн х 14 к. дн. = 3707,34 грн.
Працівники ДЮСШ: ураховуємо додаткові коефіцієнти
Досить схожа на попередню склалася цьогоріч ситуація із визначенням коефіцієнтів коригування «середньої» для працівників ДЮСШ. Адже деякі з них з 1 січня 2020 року отримали право на підвищення посадових окладів за двома підставами:
1) загальне підвищення окладів за ЄТС у зв’язку зі збільшенням розміру ПМПО (2102 грн);
2) згідно із постановою № 755.
Так, відповідно до цієї постанови з 01.01.2020 р. при визначенні граничних розмірів посадових окладів директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ застосовуються додаткові коефіцієнти підвищення.
Тобто з 01.01.2020 р. граничний розмір посадових окладів зазначених працівників визначається шляхом множення посадових окладів, визначених відповідно до їх тарифних розрядів, на додаткові коефіцієнти підвищення, вказані у п. 1 постанови № 755 (детальніше про це читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 1-2, с. 7).
Підвищення посадових окладів згідно з постановою № 755 відбулося відповідно до актів законодавства. Тому таке підвищення (підвищуючий коефіцієнт) повинно бути підставою для проведення коригування. До того ж при застосуванні додаткового підвищуючого коефіцієнта утворюється новий посадовий оклад, який зазначається у тарифікаційному списку та штатному розписі ДЮСШ (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 4, с. 29).
Таким чином, для працівників ДЮСШ при розрахунку коефіцієнта коригування середнього заробітку у травні 2020 року слід ураховувати як загальне підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення, яке передбачає збільшення окладу за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнта.
Розглянемо приклад.
Приклад 9. Тренеру-викладачу ДЮСШ (друга кваліфікаційна категорія, 12-й тарифний розряд) надано щорічну основну відпустку з 20.05.2020 р. на 10 к. дн. Розрахунковий період для розрахунку відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Заробіток за травень — грудень 2019 року становить 45617,60 грн, за січень — квітень 2020 року — 32439,68 грн.
Посадовий оклад тренера-викладача ДЮСШ за 12-м тарифним розрядом за ЄТС дорівнює: з 1 січня 2019 року — 4073 грн; з 1 січня 2020 року — 5792,80 грн (загальне підвищення за ЄТС — 4456 грн х коеф. 1,3 згідно з постановою № 755).
Як ми вже зазначили, беремо до уваги і підвищення окладів за ЄТС, і підвищуючий коефіцієнт 1,3, установлений п. 1 постанови № 755. Тому заробіток за травень — грудень 2019 року має бути відкоригований на такий коефіцієнт:
1,4222 (5792,80 : 4073).
Далі визначимо відкоригований заробіток за травень — грудень 2019 року:
45617,60 грн х 1,4222 = 64877,35 грн;
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «середньої», становить:
366 - 11 = 355 (к. дн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
(64877,35 грн + 32439,68 грн) : 355 = 274,13 грн.
Сума відпускних становить:
274,13 грн х 10 к. дн. = 2741,30 грн.
«Обслуговуючі» робітники: особливості коригування
Як уже було зазначено вище, для працівників з оплатою праці за ЄТС оклади було підвищено з 01.01.2020 р. У зв’язку з таким підвищенням було збільшено «базову» тарифну ставку працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС. А це означає, що з 01.01.2020 р. автоматично збільшилися «штатні» посадові оклади робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, ОМС та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, оплата праці яких здійснюється згідно з наказом № 77.
Що стосується самих розмірів місячних тарифних ставок (посадових окладів), установлених додатком 1 до наказу № 77, то тут слід ураховувати вимогу абз. 2 п. 1 цього наказу. Вона передбачає, що розміри місячних окладів (тарифних ставок), зазначених у додатках 1 — 3 до наказу № 77, змінюються в установленому порядку пропорційно підвищенню посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, розмір якого визначено у примітці 1 додатка 1 до постанови № 1298.
Для виконання зазначеної вимоги потрібно було розміри місячних тарифних ставок, які визначені у додатку 1 до наказу № 77 станом на 01.05.2016 р., помножити на відповідний коефіцієнт пропорційного підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду (див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 1-2, с. 21).
Отже, збільшення посадових окладів для «обслуговуючих» робітників відбулося на законодавчих підставах. Тому для них також проводимо коригування середнього заробітку.
Розглянемо приклад.
Приклад 10. Двірник з 18.05.2020 р. йде в щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн. Розрахунковий період для розрахунку відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Зарплата за цей період становила за травень — грудень 2019 року — 33384 грн, за січень — квітень 2020 року — 18892 грн.
Посадовий оклад двірника дорівнює: з 1 січня 2019 року — 2351 грн.; з 1 січня 2020 року — 2572 грн. Оскільки посадовий оклад працівника підвищено з 01.01.2020 р., то заробіток за травень — грудень 2019 року має бути відкоригований на коефіцієнт його підвищення.
Він дорівнює:
1,0940 (2572 : 2351).
Визначимо відкоригований заробіток за травень — грудень 2019 року:
33384 грн х 1,0940 = 36522,10 грн.
Зарплату за січень — квітень 2020 року не коригуємо.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:
366 - 11 = 355 (к. дн.).
Середньоденна зарплата становить:
(36522,10 грн + 18892 грн) : 355 = 156,10 грн.
Сума відпускних дорівнює:
156,10 грн х 24 к. дн. = 3746,40 грн.
Держслужбовці, патронат та «обслуга»: коригуванню бути
З 1 січня 2020 року згідно з постановою № 16 підвищилися розміри окладів для державних службовців (див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 6, с. 3). А це означає, що у зазначених працівників з 01.01.2020 р. відбулося законодавче підвищення окладів, тому при розрахунку відпускних таким працівникам у травні 2020 року потрібно провести коригування середнього заробітку за травень — грудень 2019 року.
Також з 01.01.2020 р. згідно з постановою № 1112 були підвищені посадові оклади працівників патронатних служб та працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування (див. у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 3, с. 6). Тому для них при розрахунку відпускних у травні 2020 року так само потрібно провести коригування «середньої» за травень — грудень 2019 року.
Розглянемо приклади.
Приклад 11. Головний спеціаліст держоргану (районний рівень) з 18.05.2020 р. йде у щорічну відпустку на 30 к. дн. Розрахунковий період для розрахунку відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Зарплата за цей період становить за травень — грудень 2019 року — 54880 грн, за січень — квітень 2020 року — 29680 грн.
Оскільки посадовий оклад працівника було підвищено з 01.01.2020 р., то заробіток за травень — грудень 2019 року має бути відкоригований на коефіцієнт його підвищення. Він визначається так:
5300 : 4900 = 1,0816,
де 5300 — посадовий оклад з 1 січня 2020 року;
4900 — посадовий оклад з 1 січня 2019 року.
Далі визначимо відкоригований заробіток за травень — грудень 2019 року:
54880 грн х 1,0816 = 59358,21 грн.
Зарплату за січень – квітень 2020 року не коригуємо.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «середньої», становить:
366 - 11 = 355 (к. дн.).
Середньоденна зарплата становить:
(59358,21 грн + 29680 грн) : 355 = 250,81 грн.
Сума відпускних дорівнює:
250,81 грн х 30 к. дн. = 7524,30 грн.
Приклад 12. Діловод держоргану районного рівня з 25.05.2020 р. йде у щорічну відпустку на 24 к. дн. Розрахунковий період для розрахунку відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Зарплата за цей період становить за травень — грудень 2019 року — 34464 грн, за січень — квітень 2020 року — 20582 грн.
Оскільки посадовий оклад працівника було підвищено з 01.01.2020 р., то заробіток за травень — грудень 2019 року має бути відкоригований на коефіцієнт його підвищення. Він визначається так:
4288 : 3590 = 1,1944,
де 4288 — посадовий оклад з 1 січня 2020 року;
3590 — посадовий оклад з 1 січня 2019 року.
Далі визначимо відкоригований заробіток за травень — грудень 2019 року:
34464 грн х 1,1944 = 41163,80 грн.
Зарплату за січень — квітень 2020 року не коригуємо.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:
366 - 11 = 355 (к. дн.).
Середньоденна зарплата становить:
(41163,80 грн + 20582 грн) : 355 = 173,93 грн.
Сума відпускних дорівнює:
173,93 грн х 24 к. дн. = 4174,32 грн.
Посадові особи та службовці ОМС: ураховуємо минулорічне підвищення
Востаннє посадові оклади керівних працівників, спеціалістів та службовців ОМС підвищувались з 25.06.2019 р. згідно з постановою № 525.
З 01.01.2020 р. зазначеним категоріям працівників оклади не підвищено. Тому при розрахунку відпускної «середньої» у травні 2020 року виплати, нараховані в розрахунковому періоді з 01.05.2019 р. по 24.06.2019 р., слід відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу з 25.06.2019 р. Відповідно зарплату з 25.06.2019 р. по 30.04.2020 р. не коригуємо.
Розглянемо зазначене на прикладі.
Приклад 13. Головний бухгалтер сільської ради з 18.05.2020 р. йде у щорічну відпустку тривалістю 14 к. дн. Посадовий оклад зазначеного працівника до підвищення становив 4200 грн, після підвищення з 25.06.2019 р. — 4600 грн. Розрахунковий період для обчислення відпускних: травень 2019 року — квітень 2020 року. Сума зарплати, що включається до розрахунку відпускних, становить за період з 01.05.2019 р. по 24.06.2019 р. — 9828 грн, а за період з 25.06.2019 р. по 30.04.2020 р. — 61096 грн.
Спочатку визначимо відкоригований заробіток за період з 01.05.2019 р. по 24.06.2019 р.:
9828 грн х 1,0952 = 10763,63 грн,
де 1,0952 — коефіцієнт коригування зарплати у червні 2019 року, що розрахований так:
4600 : 4200.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, становить:
366 - 11 = 355 (к. дн.)
Середньоденна зарплата дорівнює:
(10763,63 грн + 61096 грн) : 355 = 202,42 грн.
Сума відпускних становить:
202,42 х 14 = 2833,88 (грн).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Постанова № 1298 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.
Постанова № 695 — постанова КМУ «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 22» від 10.07.2019 р. № 695.
Постанова № 755 — постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл» від 14.08.2019 р. № 755.
Постанова № 16 — постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15» від 15.01.2020 р. № 16.
Постанова № 1112 — постанова КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 24.12.2019 р. № 1112.
Постанова № 525 — постанова КМУ «Про внесення змін у додатки до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» від 19.06.2019 р. № 525.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Наказ № 77 — наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.
ЄТС — єдина тарифна сітка.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.
ОМС — органи місцевого самоврядування.
ЗВО — заклад вищої освіти.
ЗДО — заклад дошкільної освіти.
ДЮСШ — дитячо-юнацька спортивна школа.
