З 01.01.15 р. платниками акцизного податку (далі — АП) стали і суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Цей податок позиціонують як податок з обороту. Тому, щоб його розрахувати, роздрібному торговцеві варто знайти 5 % від вартості підакцизних товарів з ПДВ (п.п. 214.1.4 ПКУ). Детально про цей податок читайте у «БТ», 2015, № 5, с. 26; № 7, с. 21; № 9, с. 30.
Суму розрахованого АП, як стверджують податківці (лист ДФСУ від 31.01.15 р. № 1848/6/99-99-22-07-03-15 та категорія 109.10 ЗІР ДФСУ), роздрібні торгівці обов’язково виділяють у чеку РРО. Водночас значна частина платників АП не виконує такі вимоги. На це є ряд причин:
1) вимоги податківців не підкріплені положеннями жодного нормативно-правового акта, а тому ігноруються деякими платниками (див. «БТ», 2015, № 16, с. 43);
2) навіть якщо платники АП погодилися включити АП до чека РРО, то не факт, що це їм вдасться зробити. Річ у тім, що значна частина РРО просто нездатна виділити у чеку РРО «роздрібний» АП (див. «БТ», 2015, № 7, с. 22 та № 8, с. 8).
Тому платники АП, які з якихось причин (об’єктивних або суб’єктивних) не відображають АП у чеку РРО, видають покупцю неправильно оформлений розрахунковий документ. Такий чек РРО з дефектом, як свідчить практика, теоретично містить в собі всі необхідні складові (і ПДВ, і АП), які приховані у вартості товару. Водночас фактично в ньому виділено лише їх частину: ПДВ, який розрахований виходячи з неправильної бази оподаткування (включає в себе і вартість товару, і АП, а не лише вартість товару).
У зв’язку з цим виникає запитання: яку саме суму ПДВ на підставі такого «дефектного» розрахункового документа можна віднести до податкового кредиту (ПК)*?
* Нагадаємо: згідно з п.п. «б» п. 201.11 ПКУ відобразити ПК за касовим чеком можна, тільки якщо загальна вартість товарів/послуг не перевищує 200 грн. за день без урахування ПДВ.>
Прямої відповіді на це запитання у нормативно-правових актах не міститься. Податківці поки що також жодних роз’яснень із цього приводу не давали.
Якщо формально виходити з норм п.п. «б» п. 201.11 ПКУ, то платник має право включити до свого ПК всю сум ПДВ, що виділена у чеку РРО (дещо завищену). Водночас це тільки перше враження, яке до того ж є помилковим. Річ у тім, що чек РРО є замінником податкової накладної (ПН). А як ви пам’ятає, платник ПДВ втрачає право на ПК за ПН, в якій вказана неправильна сума ПДВ (абз. 14 п. 201.10 ПКУ). Тому податківці, скоріше за все, «виріжуть» всю суму ПДВ за таким чеком із вашого ПК.
Інший варіант: покупець самостійно розраховує суму АП та правильний розмір ПДВ із загальної суми по чеку РРО (див. «БТ», 2015, № 5, с. 26). Та й це не панацея. У цьому випадку до ПК потрапить правильна сума ПДВ. Однак претензії до документа, що підтверджує цю суму, можуть бути у контролерів. Відстояти своє право на ПК можна у суді, але ніхто не гарантує, що суд підтримає вашу позицію.
Як бачимо, обидва варіанти є доволі небезпечними. Тому радимо вам перед тим, як включати такі суми до свого ПК за чеком РРО з дефектом, спробувати отримати у продавця правильно оформлену ПН. І тоді чек РРО з дефектом буде виступати лише документом, що підтверджує придбання товару, а правильно оформлена ПН дасть право на ПК. Звичайно, заднім числом вам мало хто погодиться видати ПН, та ще й у випадку придбання палива (детально про це читайте на с. 20). Та все ж спробувати варто. Якщо ж ПН отримати не вдасться, то тоді вирішувати вам: чи відображати ПК за неправильно оформленим чеком РРО, чи просто махнути на такі суми рукою і спати спокійно.
