Правові нюанси
Садові (або тотожно — садівничі) товариства (далі — СТ) визначаються як добровільне об’єднання громадян для організації колективного садівництва та городництва, які зареєстровані в органах державної влади і мають статус юридичної особи. Водночас відзначимо, що окремої організаційно-правової форми, такої як «садове товариство», немає. Спроба законодавців навести лад у цьому питанні зависла в повітрі. Проект Закону України «Про садові товариства» від 19.01.10 р. № 5533 — у забутті.
Класифікатором організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 садівниче товариство визначено як інша організаційно-правова форма з кодом 950 з приміткою, що держреєстрація нових юридичних осіб з такою організаційно-правовою формою не передбачається.
За відсутності чіткого правового механізму СТ реєструвались:
• або як обслуговуючі кооперативи згідно із Законом України «Про кооперацію» від 10.07.03 р. № 1087-IV;
• або як громадські організації (громадські об’єднання) згідно із Законом України «Про громадські об’єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI*.
* Детальніше — у статті «Садові товариства: новації 2015 року» // «БТ», 2015, № 20.
Громадяни мають право самостійно вирішувати питання щодо створення і діяльності СТ у вигляді обслуговуючого кооперативу або громадської організації (лист Держкомзему від 14.01.10 р. № 1190/17/4-0). Щоправда, не все так просто, але на цьому не зупиняємось.
Земля товариства
СТ для виконання своїх статутних завдань користується двома категоріями земель:
• землями, виділеними для ведення садівництва;
• землями загального користування.
Згідно зі ст. 35 ЗКУ громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального чи колективного садівництва.
При цьому земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільгоспкультур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
До земель загального користування СТ належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Такі землі безоплатно передаються СТ у власність за клопотанням товариства до органу виконавчої влади (чи місцевого самоврядування) на підставі документації із землеустрою щодо формування земділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земділянки в натурі (на місцевості).
Земля члена СТ
Згаданою вище ст. 35 ЗКУ також встановлено, що використання земельних ділянок СТ здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. Член СТ має право приватизувати земельну ділянку, при цьому згоди інших членів цього товариства не вимагається. Безоплатна передача ділянок у власність громадян із земель держ(комун)власності провадиться в межах норм безоплатної приватизації (п. 3 ст. 116 ЗКУ). Зокрема, для ведення садівництва — не більше 0,12 га (ст. 121 ЗКУ).
Член СТ, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 118 ЗКУ).
При цьому мають бути зафіксовані зміни стосовно суб’єкта права власності на землю. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юросіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування (п. 5 ст. 116 ЗКУ). Отже, у разі приватизації земділянки членом СТ така земля перестає бути землею, яка перебуває у власності чи користуванні товариства.
Пам’ятайте! Надання земділянок СТ у власність не членам СТ протиправне (лист Держземагенства від 27.11.13 р. № 27-28-0.17-19951/2-13). За нормами ст. 155 ЗКУ, такий акт визнається недійсним.
Платники земельного податку
Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Зауважте: землекористувачами вважаються юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (п.п. 270.1.1 ПКУ).
Чия земля — той і сплачує податок
У ситуації, що стала предметом цієї розмови, маємо три різновиди об’єктів оподаткування земельним податком. А саме земельні ділянки:
1) приватизовані членами СТ;
2) якими користуються члени СТ, але не приватизовані ними;
3) загального користування СТ.
Розглянемо кожен вид, визначаючи відповідальних за сплату податку.
1. З приватизованими земділянками все зрозуміло. Земподаток мають сплачувати реальні власники, тобто члени СТ. Нарахування фізособам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земділянки з надсиланням (врученням) платникові до 1 липня поточного року податкового повідомлення рішення (ППР) (п. 286.5 ПКУ). Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР**.
** Про це йшлося також у публікаціях: «Земельні платежі фізичних осіб: головні акценти» // «БТ», 2018, № 10; «Плата за землю: настала черга фізосіб» // «БТ», 2017, № 25.
2. Неприватизовані земділянки де-юре залишаються в статусі земель власності (користування) товариства. Враховуючи це, логічно стверджувати, що сплачувати податок за них має СТ як юрособа. Згідно з пп. 286.2 та 286.3 ПКУ юрособи-платники самостійно обчислюють суму податку та подають податкову декларацію:
• або один раз на поточний рік — не пізніше 20 лютого поточного року***;
*** Питання декларування юрособами земельного податку на 2018 рік нами розглянуто у статті «Земельний податок: настав час звітувати на 2018 рік» // «БТ», 2018, № 5.
• або щомісячно — протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Зобов’язання щодо плати за землю визначене у:
• декларації на поточний рік, сплачується рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (п. 287.3 ПКУ);
• декларації за звітний місяць — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації (п. 57.1 ПКУ). До речі, у цьому випадку строк сплати може «перескочити» 30 число. Це за умови, що платник скористається п. 49.20 ПКУ щодо перенесення строку подання декларації, у разі якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день.
Відзначимо, що стосовно таких неприватизованих земель СТ позиція податківців, на жаль, неоднозначна. Так, в «свіжому» листі ДФСУ від 13.04.18 р. № 1569/ІПК/08-01-12-03-16 контролери стверджують, що зобов’язання із земподатку виникають у членів СТ, які не скористалися правом на приватизацію та використовують таку земельну ділянку у спільній сумісній власності.
Такий підхід вважаємо спірним. Повторюємо, у цьому разі суб’єктом права власності на землю є товариство, отже, від його імені і мають проводитись платежі. Зобов’язання у «неприватизованих» членів СТ апріорі не можуть виникнути за відсутності даних у Держземкадастрі, які є підставою для нарахування земподатку (п. 286.1 ПКУ).
Інша річ, що в установчих документах СТ може бути передбачено обов’язок таких членів товариства компенсувати товариству суми земельного податку, сплачені за їх ділянки. Можливо, це й мали на увазі контролери, проте сказали невдало. Як, до речі, й про спільну сумісну власність. У спільній власності можуть передувати лише приватизовані ділянки. А у спільній сумісній власності можуть перебувати земельні ділянки: подружжя, членів фермерського господарства, співвласників жилого чи багатоквартирного будинку (ч. 2. ст. 89 ЗКУ). Тобто земельна ділянка не може перебувати у спільній сумісній власності СТ і його члена.
До речі, в іншому листі ДФСУ від 13.01.17 р. № 447/К/99-99-13-02-03-14* позиція контролерів більш виважена.
* Див. консультацію «Садівниче товариство: за яку площу сплачувати земельний податок» // «БТ», 2017, № 6.
Якщо фізособою-користувачем земділянки, наданої для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то платником земельного податку до бюджету є СТ. У разі наявності у фізособи — члена СТ приватизованої земельної ділянки, податок самостійно сплачується власником на загальних підставах. Аналогічне зазначено в листі ДПСУ від 20.11.12 р. № 2723/0/141-12/С/17-3214 та в консультації категорії 112.01 ЗІР ДФСУ (ср. ).
3. Тепер щодо земель загального користування СТ. Які земельні ділянки до них відносяться ми уже сказали вище. Податківці стверджують: обов’язок зі сплати земподатку за такі землі лежить на товаристві. Платежі мають бути за рахунок членів СТ, які скористалися та не скористалися правом на приватизацію земельних ділянок (лист ДФСУ від 13.04.18 р. № 1569/ІПК/08-01-12-03-16). Погоджуємось, у принципі, це справедливо. За характером використання саме таким землям (дорогам, проїздам тощо) доречне визначення як ділянок у спільній сумісній власності.
Пільги фізособам
Категорії фізосіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ПКУ. Це:
• інваліди першої і другої груп;
• фізособи, які виховують 3 і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• фізособи, визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва не більш як 0,12 га. Щоб скористатися пільгою, фізособа повинна подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що засвідчують право такої особи на пільгу. До них податківці відносять паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Член сім’ї загиблого» тощо (категорія 112.04 ЗІР ДФСУ)*.
* На це ми звертали вашу увагу в статті «Земельний податок & фізособи: чому бути, того не минути!» // «БТ», 2016, № 27-28.
І ще один момент.
Зверніть увагу! Відповідно до п. 286.7 ПКУ юрособа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізособам відповідно до п. 281.1 цього Кодексу за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юрособи. Податківці навіть радять членам СТ подавати копії «пільгових» документів товариству, щоб воно зменшило земподаток (лист ГУ ДФС у Харківській області від 15.01.16 р. № 119/С/20-40-17-02-12).
Однак, на наш погляд, ця норма діє лише щодо приватизованих ділянок. Адже, крім права на пільгу, член СТ має підтвердити своє право володіння чи постійного користування такою земділянкою. А такі права підлягають державній реєстрації.
Тому за земельну ділянку, якою користується член СТ-пільговик (виділена йому за рішенням загальних зборів чи правління СТ), товариству безпечніше сплачувати земподаток. Принаймні, якщо у СТ немає індивідуальної податкової консультації, в якій контролери прямо дозволяють застосувати пільги до неприватизованих ділянок.
