(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2015/№ 100

Торговельна точка за межами рідного краю: коли, куди і що сплачує ФОП

Уявімо таку ситуацію (можливо, незабаром вона стане повсюдною): справи підприємця пішли в гору, і він вирішив відкрити «філію» в іншому місті. Для цього він придбав або орендував приміщення під магазин і найняв працівників. Зрозуміло, що від нових податкових обов’язків йому не відкрутитися. Яких саме? Про це ви зараз дізнаєтеся.

Почнемо розмову з такого запитання. Чи може підприємець обзавестися філією чи представництвом в іншому місті? За документами — ні. Філія чи представництво — це відокремлені підрозділи юридичних осіб ( ст. 95 ЦКУ)*. Про це ви можете прочитати в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 99, присвяченому якраз таким філіям.

* Цивільний кодекс України.

Але це не означає, що госпдіяльність підприємця має географічні перешкоди. Ви можете відкрити в іншому місті будь-який торговий або виробничий об’єкт і ласкаво назвати його «філіальчиком». Головне — розуміти податкові наслідки такого кроку.

«Роздвоєння» місця обліку

Отже, підприємець відкриває магазин в іншому місті. Перш за все йому знадобиться приміщення. Він може придбати у власність будівлю чи її частину, або узяти нерухомість в оренду.

На додачу до будівлі в нього може з’явитися земельна ділянка, свердловина, опалювальний котел тощо. Не дивуйтеся, усе це об’єкти оподаткування. У зв’язку з їх наявністю в користуванні або власності в підприємця може виникнути обов’язок подавати звітність або сплачувати деякі податки (збори) за місцем розташування магазину.

Як же налагодити співпрацю з ДПІ в іншому місті? Немає нічого простішого. Підприємцю треба стати на облік в цій податковій за неосновним місцем. При цьому основним місцем обліку залишається податковий орган за місцем проживання ФОП (податкової адреси).

«Обзавестися» неосновним місцем обліку в певних випадках приписує п. 63.3 ПКУ**. Які це випадки? Наявність в іншому місті підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність.

** Податковий кодекс України.

Водночас п. 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, конкретизує: такий крок потрібний, якщо на «освоєній» території у підприємця не просто з’явилися об’єкти, а виникли обов’язки зі сплати якихось податків (зборів) і подання за ними звітності. Для взяття на облік за неосновним місцем до ДПІ подають заяву.

Покваптеся! На це відведено 10 робочих днів з моменту реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна або відкриття об’єкта, через який вестиметься діяльність

Також не забудьте подати в той же строк повідомлення за ф. № 20-ОПП і зазначити в ньому відомості про новий об’єкт обліку. Незалежно від того, де з’явився об’єкт, його подають до рідної ДПІ, тобто за місцем основного обліку.

Зауважимо: податківці при відліку строку відштовхуються від дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди приміщення або іншого документа на право володіння, користування чи розпорядження, а не відкриття магазину (роз’яснення в категорії 119.11 БЗ). Детальніше про нюанси подання форми № 20-ОПП читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 24.

Далі почнемо поступово смакувати правила подання звітів і сплати тих чи інших податків при відкритті торгової точки в іншому місті.

Податкові секрети нового «будиночка»

Почнемо з аперитиву, а точніше з податків, платником яких може виявитися власник або орендар будівлі/приміщення з прилеглою територією під магазин.

Податок на нерухомість. Фізичні особи, у власності яких перебувають об’єкти нежитлової нерухомості, сплачують податок за неї до місцевого бюджету того населеного пункту, де вона розміщена. Подавати декларацію з цього податку і самостійно розраховувати його суму фізособам не потрібно. Її разом з реквізитами для сплати зазначають у податковому повідомленні-рішенні, що надсилається власнику до 1 липня року, наступного за базовим (звітним). Уперше такий податок за нежитлову нерухомість «фізикам» доведеться сплатити у 2016 році за 2015-й. До цього оподатковувалися тільки житлові квадратні метри.

Зауважимо: суб’єктами права власності можуть бути звичайні фізичні особи, а не підприємці ( ст. 2 і ст. 318 ЦКУ). Тому ФОП сплачують податок на нерухомість як звичайні громадяни. Зробити це вони зобов’язані протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення.

Екологічний податок. Платниками цього податку можуть бути як загальносистемники, так і єдиноподатники.

Ви здогадуєтеся, що обов’язок сплачувати екоподаток виникає тоді, коли підприємець забруднює довкілля, а точніше при використанні «нехороших» об’єктів. Більшість підприємців не мають справи з розміщенням відходів (у розумінні п.п. 14.1.223 ПКУ) і скиданням у водні об’єкти забруднюючих речовин. Тому актуальним для ФОП залишається забруднення атмосферного повітря викидами від стаціонарних джерел забруднення. Що ж це за джерела? Підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об’єкт, що здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу ( п.п. 14.1.230 ПКУ). Такими агрегатами, зокрема, можуть бути генератори, котли, міні-електростанції та інше обладнання, що працюють на пальному.

Сплачувати екоподаток повинен саме той, хто використовує агрегат, що забруднює атмосферне повітря своїми викидами. А це може бути як власник приміщення, де знаходиться такий агрегат, так і його орендар (детальніше на цю тему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 96, с. 36).

Підпунктом 250.2.1 ПКУ передбачено, що

декларацію з екоподатку подають за місцем розміщення стаціонарних джерел, туди ж сплачують і сам податок

Якщо місце подання декларації не співпадає з місцем основного обліку, ФОП має подати до рідної ДПІ копію відповідної декларації ( п. 250.8 ПКУ).

Строки для подання як самої декларації, так і її копії, стандартні для квартального звітного періоду. Вони становлять 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Сплатити податок належить протягом наступних 10 календарних днів ( п. 250.2 ПКУ).

Рентна плата за спецводокористування. Підприємцю на будь-якій системі оподаткування, який придбав або орендував будівлю (приміщення), треба замислитися про рентну плату, а точніше, про дві з шести її складових:

— за спеціальне використання води ( ст. 255 ПКУ);

— за користування надрами для видобування корисних копалин ( ст. 252 ПКУ).

Почнемо із спецводоренти (якщо по-старому, то водозбору). Власник будівлі повинен визначити, чи буде він використовувати воду виключно на задоволення власних санітарно-гігієнічних і питних потреб. Якщо так, то від сплати цього платежу він звільнений ( п.п. 255.4.1 ПКУ). Якщо ж крім цього використовуватиме воду у виробничих цілях — будьте ласкаві вносити рентну плату за весь обсяг спожитої води.

Тепер декілька слів — про ситуацію, коли ФОП орендує приміщення під магазин. Чи повинен він сплачувати рентну плату за спеціальне використання води у приміщенні? Тільки тоді, коли отримує воду за договором на її постачання і використовує у виробничих цілях. Тобто для цього в орендаря має бути укладений прямий договір з водоканалом, а це відбувається досить рідко. Якщо у вас саме такий випадок, але вся вода йде на санітарно-гігієнічні потреби, то, звісно, ви — неплатник спецводоренти. Ну і само собою, з вас нічого не візьмеш, якщо договір водопостачання орендованого вами приміщення залишився укладеним із його власником — платіж до бюджету за спеціальне використання води лежатиме на ньому.

Подавати декларацію і сплачувати спецводоренту треба за місцезнаходженням водних об’єктів і за ставками збору, установленими для цих водних об’єктів

Разом з нею подають паперові копії дозволу на спецводокористування або договори на постачання води. Строки подання декларації та всіх копій, що додаються до неї, — стандартні 40 днів після закінчення звітного кварталу, як і для всієї квартальної звітності.

Рентна плата за надра (при видобуванні підземних вод). Тепер перейдемо до «надрокористувачів». До їх числа потрапляють суб’єкти, які здійснюють господарську діяльність з видобування підземних вод: мають на своїй ділянці та експлуатують свердловину.

Зверніть увагу: суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення, не можуть працювати на єдиному податку ( п. 5 п.п. 291.5.1 ПКУ). Причому підземні води якраз і віднесені до «заборонених для єдиноподатників» корисних копалин загальнодержавного значення (див. також лист ДФСУ від 18.11.2015 р. № 10767/Б/99-99-17-02-02-14).

Виходить, що формально працювати на єдиному податку власнику свердловини не можна. Пам’ятайте про це, придбаваючи приміщення. Не ризикуйте, навіть якщо ви використовуватимете воду виключно для пиття та поливу клумб.

Водночас оренда будівлі або приміщення не зобов’язує орендаря брати в оренду ще й земельну ділянку під нею, а отже, користувачем свердловини залишиться орендодавець нерухомості. Саме він і буде платником ренти. Ви з ним можете укласти договір на водопостачання орендованого приміщення.

Об’єкт обкладення рентною платою при видобуванні прісних підземних вод виникне у власника ділянки (загальносистемника) тільки в тому випадку, якщо глибина свердловини більше 20 метрів. А ось якщо ви черпаєте підземну воду зі свердловини меншої глибини, то платити за надрокористування не треба, оскільки об’єкт оподаткування відсутній ( п.п. 252.4.1 ПКУ). Хоча податківці чомусь мають із цього приводу суперечливі думки (див. відповідні консультації в категорії 130.01 БЗ).

Звітність з цього платежу адресується ДПІ за місцезнаходженням свердловини. Подається вона у строк, установлений для квартальної звітності. Якщо місце основного обліку не співпадає з місцезнаходженням свердловини, треба подати копію податкового розрахунку до рідної ДПІ. Сплачувати ренту за надра слід щокварталу за місцезнаходженням свердловини у традиційні для квартальних податків строки ( п. 257.5 ПКУ).

Земельний податок. Основним у питанні сплати цього податку при правочинах з нерухомістю є п. 287.6 ПКУ. Відповідно до цієї норми після 01.01.2015 р. обов’язок з його сплати у власників будівель/приміщень з’являється тільки після держреєстрації прав на земельну ділянку під придбаною нерухомістю (див. листи ДФСУ від 29.09.2015 р. № 20634/6/99-99-15-03-01-16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 84, с. 4 і від 30.09.2015 р. № 20745/6/99-99-15-03-02-15// «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 98, с. 8).

Земельний податок сплачують за місцем знаходження земельної ділянки. Вище ми зазначили, що правом власності на об’єкти згідно з ЦКУ володіє звичайний громадянин, а не підприємець. Саме на громадянина й буде згодом оформлено земельну ділянку, тому сплачувати податок треба за правилами для звичайних фізосіб. Але, ще раз підкреслимо, не раніше моменту, коли таке оформлення відбудеться.

Які ж це правила? Дуже прості: дочекатися отримання за податковою адресою повідомлення-рішення (до 1 липня поточного року) від податківців. У ньому буде зазначено суму податку і реквізити для його сплати. Протягом 60 днів після отримання треба заплатити зазначену в ньому суму ( п. 287.5 ПКУ).

Єдиноподатники, які використовують власні земельні ділянки в господарській діяльності, звільнені від сплати земельного податку

Це звільнення прописано в п.п. 4 п. 297.1 ПКУ. Причому воно діє, навіть якщо земподаток сплачують за «цивільними» правилами, але, на наш погляд, єдиноподатнику краще повідомити про це податківців заявою в довільній формі.

Орендна плата за землі держкомвласності. Плата за оренду таких земель — загальнодержавний податок. Вище ми зазначили, що орендар не зобов’язаний разом із будівлею брати в оренду земельну ділянку. Замість цього більшість орендарів будівель (приміщень) компенсують орендодавцю нерухомості його витрати зі сплати орендної плати за державні чи комунальні землі. При цьому самі орендарі будівель/приміщень платниками цього податку не є і звітності за ним до податкової інспекції не подають.

Але якщо вже ви придбали будівлю і держкомземлю під нею офіційно оформили на себе на праві оренди, то внесення орендної плати до бюджету вам не уникнути. Причому, зверніть увагу, з орендної плати у єдиноподатників немає пільг.

Який порядок декларування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної форми власності? Тут усе залежить від того, хто виступає орендарем за договором оренди землі: звичайний громадянин чи фізособа-підприємець. У першому випадку діють ті самі правила, що описані вище для земподатку. У другому — підприємцю доведеться подати декларацію з плати за землю до ДПІ за місцем знаходження земельної ділянки, ставши в ній на облік за неосновним місцем. Її подають один раз на рік не пізніше 20 лютого поточного року, розписавши щомісячні суми до сплати наперед або окремо за кожен місяць. Крім того, існує можливість подавати таку декларацію щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним.

За новоукладеними договорами оренди підприємець подає декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним ( п. 286.4 ПКУ). На нашу думку, вона може бути як річною, так і щомісячною.

Сплачувати орендну плату треба за місцем, де розташовано орендовану земділянку.

Роздрібний продаж: ПДВ та акцизний податок

Ви трохи наситилися? Тоді на черзі — фірмовий салат.

ПДВ. Про те, куди звітувати і за якими реквізитами сплачувати ПДВ, замисляться підприємці-загальносистемники, зареєстровані платниками цього податку, а також єдиноподатники групи 3 зі ставкою 2 %.

Підприємці реєструються платниками ПДВ тільки за місцем основного обліку, там же звітують і, відповідно, сплачують ПДВ за реквізитами рідної ДПІ. Іншого в цьому випадку не передбачено.

Думаємо, що питання складання та реєстрації в ЄРПН електронних податкових накладних у досвідчених платників ПДВ бути не повинно.

Акцизний податок у роздрібній торгівлі. Платниками цього податку стануть підприємці на загальній системі, які реалізують уроздріб алкогольні напої та тютюнові вироби, і єдиноподатники, які торгують пивом і столовим вином. Сплачувати акцизний податок треба за місцем реалізації таких товарів, тобто до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на території яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів ( п.п. 222.3.2 ПКУ).

Декларації з акцизного податку подавайте до ДПІ, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці за місцезнаходженням пунктів продажу підакцизних товарів. Детальніше про заповнення таких декларацій читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 20 с. 10.

Податки та ЄСВ «за себе»

Тепер перейдемо до основної страви — до податків, які сплачують всі підприємці «за себе». Для загальносистемників — це ПДФО, військовий збір і ЄСВ «за себе». Для єдиноподатників — єдиний податок і ЄСВ «за себе».

Перелічені податки та ЄСВ підприємці сплачують за місцем основного обліку, незалежно від того, на території якого міста будуть отримані прибутки. Будь-якого іншого порядку сплати чинним законодавством не передбачено.

Подавати декларацію про доходипідприємця на загальній системі або декларацію платника єдиного податку потрібно до ДПІ за податковою адресою

Про це йдеться в пп. 177.5 і 296.4 ПКУ відповідно. У свою чергу, податковою адресою фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі ( п. 45.1 ПКУ).

Підприємницькі звіти з ЄСВ «за себе» (форми № Д5 і № Д6) також подають за місцем обліку. А воно безпосередньо пов’язане з місцем проживання (реєстрації) підприємця ( п. 1 розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 р. № 1162).

Важливо! Підприємець на єдиному податку групи 3 отриманий в іншому місті дохід оподатковуватиме за звичайною ставкою 2 % або 4 % (якщо не допустить порушень). Водночас платники групи 2* повинні пам’ятати: здійснюючи діяльність на територіях різних місцевих рад, сплачувати єдиний податок треба за максимальною ставкою (як прописано в п. 293.7 ПКУ, 20 % від мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року).

* Це ж правило справедливе для єдиноподатників групи 1, але, враховуючи обмеження щодо сфери їх діяльності, відкрити магазин в іншому місті вони не зможуть.

Адреси місць здійснення діяльності мають бути внесені до Реєстру платників єдиного податку

Ви відкриваєте нову «точку»? Тоді подайте до ДПІ за місцем обліку відповідну заяву. У які строки? Вони залежать від групи, в якій працює єдиноподатник, і встановлені п. 298.5 і 298.6 ПКУ. Єдиноподатники групи 2 подають таку заяву не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, в якому додалося ще одне місце здійснення госпдіяльності, у нашому випадку — інше місто. Єдиноподатники групи 3 подають таку заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, в якому сталася така зміна.

ПДФО, військовий збір, ЄСВ за працівників

І на десерт поговоримо про ПДФО, військовий збір (далі — ВЗ) і ЄСВ, якими обкладаються прибутки найманих працівників.

Куди сплачувати ПДФО і ВЗ із зарплати найманих працівників, які працюють далеко від підприємця, наприклад, в іншому місті?

Підпунктом «а» п.п. 168.4.5 ПКУ встановлено: підприємець — податковий агент сплачує ПДФО до відповідного місцевого бюджету за місцем своєї реєстрації в контролюючих органах.

Вважаємо, що в цьому випадку йдеться про основне місце обліку (податкову адресу) підприємця.

Також до ДПІ за основним місцем обліку треба сплачувати ВЗ з доходів працівників.

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подаєте до ДПІ за місцем податкової адреси ФОП.

Таким чином, якщо ви як податковий агент утримуєте ПДФО та військовий збір, то перераховуйте його за місцем своєї податкової адреси. Це актуально і для справляння платежів з прибутків працівників, які зареєстровані (прописані) і працюють в іншому місті.

Зверніть увагу: місце реєстрації того, кому ви виплачуєте дохід, значення не має!

Тепер про ЄСВ, що справляється із заробітної плати і винагороди. Незалежно від того, де веде діяльність підприємець і (чи) його працівники, ЄСВ сплачується за місцем основного обліку підприємця. Те саме стосується і звітності з ЄСВ за працівників за формою № Д4.

Додамо, що повідомлення про прийняття на роботу іногородніх трудівників підприємець також подасть до ДПІ за місцем основного обліку.

Насамкінець побажаємо підприємцям розвивати і розширювати свій малий бізнес. А з’ясування обліково-податкових питань ми візьмемо на себе і подамо роз’яснення у вигляді фірмової страви.

висновки

  • Сама по собі організація бізнесу в іншому місті не вимагає від ФОП ставати на облік за неосновним місцем у місцевому податковому органі.
  • Проте, якщо він, наприклад, придбає або візьме в оренду будівлю чи приміщення, земельну ділянку, стане користуватися артезіанською свердловиною, то в нього може виникнути обов’язок звітувати в іншому місті і сплачувати деякі податки, пов’язані з такими об’єктами оподаткування. У цьому випадку в іншому місті доведеться «обзавестися» і місцем неосновного обліку.
  • На взяття за неосновним місцем обліку відведено 10 днів з моменту реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна або відкриття об’єкта, через який вестиметься діяльність.
  • Такий обов’язок з’явитися, якщо підприємець на будь-якій системі забруднюватиме атмосферу, а отже, сплачуватиме екоподаток, власник будівлі (приміщення) — використовуватиме воду у виробничих цілях і сплачуватиме водозбір, а загальносистемник — власник земельної ділянки влаштує на ній свердловину.
  • Також «подружитися» з ДПІ в іншому місті доведеться і підприємцю — орендарю землі держ- і комунальної власності.
  • Цієї долі не уникнути підприємцям на загальній системі, які реалізовують уроздріб алкогольні напої та тютюнові вироби, і єдиноподатникам, які торгують пивом і столовим вином. Адже вони зобов’язані сплачувати «роздрібний» акциз і звітувати за ним за місцем здійснення торгівлі.
  • Що стосується сплати єдиного податку, ПДФО, ВЗ, ЄСВ за себе і за працівників, то незалежно від місця отримання доходів і використання найманої праці звітувати і сплачувати ці податки/збори слід за місцем податкової адреси ФОП.
торговельна точка, ФОП додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті