(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 36-37

«Хітові» ПДВ-запитання: продовжуємо розмову. Декларація з ПДВ

декларація з ПДВ

Як заповнювати спецполе рядка 22.1

Перед поданням декларації надіслали запит до ДФСУ. Реєстраційна сума виявилася від’ємною. Як нам заповнювати спецполе ряд. 22.1?

 

Дійсно, щоб заповнити спецполе ряд. 22.1, спершу потрібно надіслати електронний запит до СЕА (за формою «Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування подат­ку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (J/F1301201)»).

У відповідь на нього приходить витяг (за формою «Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401202)»). У ньому рядок 2 «Сума подат­ку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» — те, що нам потрібне. Інакше кажучи, це і є та сума, яку зазначають у спецполі ряд. 22.1.

Але що ж робити, якщо, як у вашому випадку, ця сума виявилася від’ємною? Цей момент прояснили контролери в листі № 7796/7/99-99-19-03-02-17 («Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 22, с. 2). У ньому роз’яснювалося, що спецполе ряд. 22.1 заповнюють так:

— зазначають у ньому значення реєстраційної суми (тобто ряд. 2 отриманого витягу), якщо така сума виявилася додатною (далі в ряд. 22.1 декларації розраховують суму перевищення, якщо воно виникло, і цю суму переносять із ряд. 22.1 до ряд. 24);

проставляють «0» (нуль), якщо в тестовому періоді реєстраційна сума виявилася від’ємною (у такому разі значення ряд. 22 переносять (!) до ряд. 22.1 і 24).

Тому у вашому «від’ємному» випадку у спецполі ряд. 22.1 потрібно поставити «0» (нуль).

 

Новий рядок 9.1 декларації

Чи обов’язково в декларації заповнювати новий ряд. 9.1 «Сума по операціях, дата виникнення податкових зобов’язань по яких припадає на період після 01 лютого 2015 року»? Навіщо він потрібен?

 

Дійсно, в оновленій декларації* з’явився новий ряд. 9.1 (заповнюють тільки колонку Б). Як видно з назви, у ньому виділяють суму зобов’язань за операціями після 01.02.2015 р. По суті, тут осідає частина ПЗ із ряд. 9 — які нараховані за операціями починаючи з 1 лютого. А це, простіше кажучи: (1) ПН (з 20 % і 7 % ПДВ), складені починаючи з цієї дати, і (2) РК до них.

* У редакції наказу Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 13; подається, починаючи зі звітності за лютий/I квартал 2015 року.

Утім, над визначенням показника ряд. 9.1 особ­ливо мудрувати не потрібно. Оскільки значення цього рядка визначають розрахунковим шляхом, тобто:

ряд. 9.1 = ряд. 1.1 + ряд. 1.2 + ряд. 7 + ряд. 8.2.1 + ряд. 8.2.2 + ряд. 8.3 + ряд. 8.4.2.

Отже, при заповненні ряд. 9.1 просто дотримуються формули.

Хіба що дещо пововтузитися із заповненням цього рядка доведеться квартальникам. Їм важливо, щоб у ряд. 9.1 декларації за I квартал 2015 року не  потрапили (!) операції січня (про декларацію з ПДВ за I квартал див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 32, с. 11).

Сама ж поява в декларації нового ряд. 9.1 зумовлена запровадженням електронних ПДВ-рахунків.

Усе просто! Значення цього рядка бере участь у розрахунку реєстраційної суми. Яким чином? Його використовують при підрахунку показника ΣПеревищ — останнього елементу формули з  п. 2001.3 ПКУ (який податківці обчислюють так: ΣПеревищ = Σряд. 9.1 декларації - ΣНаклВид). Отже, не забувайте в декларації заповнювати ряд. 9.1 — інакше можуть виникати проблеми з формулою.

Нагадаємо, що інформацію про всі показники, що впливають на формулу, містить витяг («Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ (J/F1401202)»).

 

Чи можна в декларації урахувати суму переплати?

У нас є переплата (виникла ще до 1 лютого 2015 року). Чи можна її включити до декларації з ПДВ, щоб зарахувати на сплату зобов’язань? Якщо так, то яким чином?

 

На жаль, але так зробити не вийде. Річ у тім, що переплата в декларації ніяк не відображається. Для цього в декларації немає спеціальних рядків — тому включити таку суму просто нікуди. Та й Порядок № 966 можливостей «вливання» сум переплат до декларації не передбачає. Тому суми переплат обліковують за особовим рахунком, а до декларації вони не потрапляють.

І це засмучує. Особливо, якщо пригадати про «сюрприз» для переплат від податківців. Із запровадженням спецрахунків вони не дозволили користуватися переплатою. Тобто не стали зараховувати переплату в рахунок сплати зобов’язань, а вимагали, як начебто так і треба, поповнювати спецрахунок (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 25, с. 4). Хоча це суперечило (!) п87.1 ПКУ.

Утім, у будь-якому разі втішає те, що переплати нікуди не пропадуть. Їх можна повернути грошима, подавши заяву на повернення за правилами ст. 102 ПКУ (тобто не пізніше 1095 днів з дня переплати).

А можна й не поспішати з поверненням. Тоді на суму всіх переплат, що залишилися на 01.07.2015 р., платнику (1) обов’язково збільшать ліміт реєстрації та (2) одночасно зменшать суму, задекларовану до сплати до бюджету, або збільшать суму від’ємного значення. Після чого такі суми визнають погашеними ( п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Отже, всім бажаючим до 1 липня 2015 року повернути суми переплат грошима краще потурбуватися про це завчасно.

 

Виправляємо ПН-помилку: що в декларації?

Виправляємо помилку в ПН: склали зменшуючий РК, а потім перевиписали ПН. Чи потрібно всі три документи показувати в декларації за період чи досить в ній відоб­разити тільки правильну ПН?

 

Зазначимо, що в більшості випадків виправити ПН-помилку можна за допомогою РК. Добро на це дають абзац другий п. 192.1 ПКУ і п. 22 Порядку № 957.

Але інколи одного РК буває недостатньо. Наприклад, помилилися в даті/номері ПН чи неправильно зазначили ІПН контрагента. У таких випадках рятує тільки перевиписка ПН (про помилку в ІПН див., наприклад, консультацію в підкатегорії 101.19 БЗ, а також запитання на с. 9).

Тоді діють, як описано в запитанні: до помилкової ПН виписують зменшуючий РК. Його в більшості випадків повинен реєструвати покупець. Проте (!) якщо зменшуючий РК складено до «старої» ПН (складеної до 1 лютого 2015 року) або до ПН, що не видається покупцю, такий РК реєструє продавець (п. 22 Порядку № 957)*. А далі складають нову ПН.

* Виняток: зменшуючі РК до «старих» ПН (із сумою до 10 тис. грн.) — такі РК з ПН в ЄРПН узагалі не реєструють ( лист­ ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 16, с. 3).

Тепер про облік операцій у декларації. Продавцю в такому разі, узагалі-то, треба включити помилкову та правильну ПН у ряд. 1 декларації (і додаток Д5), а зменшуючий РК — у ряд. 8 декларації (і додаток Д1). Утім, вважаємо, не буде помилкою, якщо продавець вчинить простіше і покаже в декларації тільки правильну ПН (у ряд. 1 і додатку Д5). А ось неправильну ПН зі зменшуючим РК у декларації не відображатиме. Тоді як покупець навряд чи за помилковою ПН ризикне формувати ПК, а швидше чекатиме перевиписки ПН.

Детальніше про виправлення ПН-помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 5, № 30, с. 5 і с. 46.

 

Касовий чек у декларації з ПДВ

Як у декларації з ПДВ і додатку Д5 показувати придбання за касовими чеками (до 240 грн.), щоб їх можна було врахувати у ПК? Чи потрібно чеки реєструвати в ЄРПН?

 

Одразу заспокоїмо — касові чеки в ЄРПН ре- єструвати не потрібно (там реєструють тільки ПН/РК; зокрема, на чеки продавець може зареєструвати підсумкову ПН, п. 13 Порядку № 957). Але через це покупці стикаються із зворотним боком медалі. У них чеки РРО (та інші замінники ПН) не потрап­ляють до формули (!) ліміту реєстрації з  п. 2001.3 ПКУ. Тобто в розрахунку реєстраційної суми не враховуються. Отже, «вхідний» ПДВ за ними ліміт реєстрації не збільшує. І це малопривабливо, хоча поки що не створює проблем. Але з 01.07.2015 р. може обернутися неприємностями. Адже для досягнення потрібної реєстраційної суми доведеться поповнювати спецрахунок.

Тому набагато вигідніше від контрагентів вимагати ПН. У ліміті реєстрації вони врахуються і до складнощів не призведуть.

Якщо ж на руках все ж таки опинився чек, то пам’ятайте: на підставі касових чеків та інших документів — замінників ПН (з п. 201.11 ПКУ) можна відображати ПК. Хоча за чеками є свої умови. По-перше, чек має бути фіскальним. Тобто в ньому повинні зазначатися:

— сума отриманих товарів/послуг;

— загальна вартість нарахованого податку;

— фіскальний номер та

— податковий номер продавця.

А по-друге, це денне обмеження за сумою. Так, вартість товарів/послуг у чеку (чеках) не може перевищувати (без урахування ПДВ) 200 грн. на день ( п.п. «б» п. 201.11 ПКУ). Тож гранична сума ПДВ, яку за чеками можна віднести до ПК, становить не більше 40 грн. на день.

Якщо ці умови дотримуються, ПК за чеками в декларації відображають у загальному порядку. Тобто включають до ряд. 10 декларації з розшифровкою в розд. II додатка Д5.

При цьому звернемо увагу на одну особливість. Без підтвердних документів не можна формувати ПК ( п. 198.6 ПКУ). У свою чергу, про належний комплект документів можна говорити тільки із затвердженням авансового звіту. Тому ПК за касовим чеком визнають (уключають до ряд. 10 декларації) в періоді, коли затверджено авансовий звіт. Так само вважають і податківці, висловлюючись за відоб­раження ПК після затвердження авансового звіту (див. консультацію в підкатегорії 101.15 БЗ). А ось у гр. 3 розд. II додатка Д5 зазначайте дату чека, що слугує підтвердженням ПК.

Урахуйте: якщо загальна сума товарів/послуг у чеку (без урахування ПДВ) перевищить 200 грн., то за таким чеком не можна віднести до ПК ані всю, ані частину суми ПДВ (п. 2 розд. IV Порядку № 958). Такі чеки потраплять до ряд. 14.1 декларації. Тому від продавця в такому разі є сенс вимагати ПН.

Ну й не забувайте про реєстр документів — замінників ПН ( п. 201.111 ПКУ). Нагадаємо, це внутрішній документ, який складають «для себе». Тому разом з декларацією його не подають (та й  п. 201.111 ПКУ того не вимагає). Такий реєстр ведуть у довільній формі. Як варіант, його можна вести за формою «старого» Реєстру виданих та отриманих ПН (затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 958). Причому «окремо» або «у складі» цього Реєстру (якщо і після 1 січня 2015 року платник за бажанням вирішив продовжувати вести такий Реєстр) ( лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-1903-02-17 //
«Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 16, с. 3).

 

Якщо ліміт реєстрації виявився від’ємним

У рядку 2 «Сума податку, на яку платник податку має право…» витягу із СЕА (де зазначається реєстраційна сума) стоїть від’ємне число. Що це означає?

 

Не хвилюйтеся. Дійсно, у перехідному (тестовому) періоді (тобто з 01.02.2015 р. до 01.07.2015 р.) реєстраційна сума може бути додатною або, як у вашому випадку, від’ємною. Дізнатися її значення можна, надіславши електронний запит до СЕА («запит» за формою J/F1301201). У відповідь отримують витяг («витяг» за формою J/F1401202). У його ряд. 2 стоїть реєстраційна сума (так званий «ліміт реєстрації»).

Значення цього показника розраховують за формулою з  п. 2001.3 ПКУ (її компоненти можна також дізнатися з «витягу», рядки 3 — 8). У розрахунку беруть участь операції починаючи з 1 лютого 2015 року (п. 9 Порядку № 569). Але за яких умов реєстраційна сума може виявитися від’ємною?

Нагадаємо, що до 1 липня 2015 року для ре- єстрації ПН/РК не потрібно поповнювати спец- рахунок ( абзац другий п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Звідси й найпоширеніший випадок — коли продажі перевищили купівлі (тобто зобов’язання перевищили суму «вхідного» ПДВ і у формулі ΣНаклВид > ΣНаклОтр). Як наслідок, реєстраційна сума у формулі може вийти в «мінус». Хоча після сплати ПДВ за декларацією (тобто поповнення спецрахунку — у формулі показник ΣПопРах) вона може перетворитися на «плюс» (стати додатною). Зараз з приводу її значення особливо перейматися не варто. До того ж через поточні операції ця сума може змінюватися щодня.

На те, що в тестовому (перехідному) періоді реєстраційна сума може виявитися від’ємною, вказували й податківці (лист ДФСУ від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 22, с. 2). Там же роз’яснювалося, що в такому разі у спецполі ряд. 22.1 проставляють « (нуль) (див. про це детальніше у відповіді на запитання на с. 11). А ось після 1 липня таке вже буде неможливо.

 

Не заповнено ряд. 9.1 декларації за лютий: наслідки

Якщо в декларації за лютий 2015 року ми не зазначили показник за ряд. 9.1, чи застосовуватимуться адмінштраф та інші санкції? Чи можна виправити помилку?

 

Багато платників зіткнулися з технічною проблемою заповнення цього рядка в декларації за лютий і в результаті його не заповнили. Узагалі-то, цей рядок довідковий і не призводить до заниження податку до сплати. Тому санкція згідно зі ст. 123 ПКУ в такому разі не застосовується. Проте широке формулювання в  ст. 163 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку) цілком може охопити й вашу ситуацію (розмір адмінштрафу, що накладається на посадових осіб, становить від 85 до 170 грн., а при повторному порушенні протягом року — від 170 до 255 грн.). Інакше кажучи, застосування адмінштрафу цілком імовірно.

Маємо зазначити, що показник цього рядка наведено в декларації не просто так. Він ураховується у формулі для розрахунку реєстраційного ліміту згідно з  п. 2001.3 ПКУ (показник ∑Перевищ, детальніше див. відповідь на запитання на с. 11). Якщо його не заповнити, то ліміт для реєстрації ПН буде спотворений, а це негативно позначиться на його показнику після 1 липня 2015 року.

Тому, щоб, по-перше, уникнути застосування адмінштрафу, а по-друге, виправити показники для розрахунку ліміту реєстрації, ви зараз можете виправити помилку і подати УР до декларації за лютий.

Заповнюється він дуже просто. У ряд. 9.1 УР у гр. 4 нічого не зазначаєте (він у декларації за лютий не був заповнений), у гр. 5 зазначаєте той показник, який мав бути в цьому рядку, а у гр. 6 зазначаєте різницю цих рядків (тобто переносимо показник гр. 5). Жодні уточнюючі додатки разом з УР подавати не потрібно.

Після подання УР помилку буде усунено (показник ∑Перевищ буде враховано за цим УР, що прямо зазначено в  п.2001.3 ПКУ).

ПДВ, декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті