звітність
У сьогоднішній статті пройдемося по «основних» податках. З’ясуємо для них долю першого/останнього періоду. Причому властиві таким періодам нюанси умовимося іменувати відповідно нюансами «на старті» та «на фініші».
Ну а почнемо зі «славнозвісного» ПДВ.
ПДВ
Для ПДВ прописано все чітко.
Звітний (податковий) період у більшості платників ПДВ — календарний місяць*. При цьому на ПДВ-«старті/фініші» його застосовують з урахуванням таких особливостей ( пп. 202.1, 184.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ):
— «НА СТАРТІ»: якщо особа реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, то першим звітним (податковим) періодом є період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, тобто:
Приклад 1. Особа реєструється платником ПДВ 10.09.2015 р.
Тоді перший звітний період — з 10.09.2015 р. по 31.10.2015 р.;
— «НА ФІНІШІ»: якщо особа анулюється платником ПДВ не в останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, що починається з першого дня такого місяця і закінчується днем такого анулювання, тобто:
Приклад 2. ПДВ-реєстрація анульована 22.10.2015 р.
Тоді останній звітний період — з 01.10.2015 р. по 22.10.2015 р.
* Нагадаємо, що квартальниками можуть бути тільки «нульовики» (які користуються до 01.01.2016 р. нульовою ставкою податку на прибуток згідно з п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) та єдиноподатники ( п. 202.2 ПКУ).
Загалом, у таких випадках пам’ятайте, що перша декларація подається за подовжений звітний період, а остання — за скорочений. Щодо останньої — ще декілька слів.
Припустимо, що через невеликі обсяги з ПДВ ви розлучаєтеся добровільно, тобто анулюєтеся за власним бажанням ( п.п. «а» п. 184.1 ПКУ). У які строки потрібно подати останню декларацію? Цього ПКУ не уточнює. Але водночас є одна умова: для добровільної ПДВ-розреєстрації платник повинен повністю (!) розрахуватися з бюджетом, у тому числі й за останній звітний період ( п.п. «а» п. 184.1 ПКУ, п. 5.4 розд. V Положення № 1130**).
Ось і виходить, що для цього при самоанулюванні останню декларацію з ПДВ потрібно подати і відображені в ній зобов’язання за останній звітний період сплатити ще до подання заяви на розреєстрацію (за формою № 3-ПДВ). Інакше якщо цього не зробити, податківці попросять подати нову заяву після сплати відповідних сум (п. 5.4 розд. V Положення № 1130).
Отже, «загальновстановлені» строки подання/сплати (тобто 20-денний строк на подання декларації + 10 днів на сплату податку) при добровільному анулюванні не працюють. А звітувати/сплатити податок за останній період доведеться «достроково» — раніше загальних строків. Візьміть це на замітку.
Податок на прибуток
Звітний період з податку на прибуток — календарний рік.
Нагадаємо, що з року на квартал переходять тільки ( абзаци восьмий — дев’ятий п. 57.1 ПКУ):
(1) з півріччя (в обов’язковому порядку) — платники, які через відсутність минулого року прибутку не сплачували авансові внески, а за підсумками I кварталу отримали прибуток;
(2) з будь-якого кварталу (за бажанням) — платники авансових внесків, які за підсумками I кварталу, півріччя, трьох кварталів отримали збитки, щоб припинити сплачувати аванси (причому у 2015 році це можна зробити вже за підсумками 3 кварталів; див. листи ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21075/6/99-95-42-03-15 і від 06.10.2015 р. № 21141/6/99-95-42-03-15).
Свої правила «першого/останнього» звітного періоду для податку на прибуток прописано в п. 137.4 ПКУ.
Так:
— «НА СТАРТІ»: якщо особа стає платником податку на прибуток протягом звітного (податкового) року, то для неї перший звітний період (податковий рік) починається з дати взяття на облік і закінчується останнім календарним днем такого податкового року ( п.п. 137.4.2 ПКУ). Тобто перший звітний рік — рік взяття на облік — у такому разі у прибутківця виявиться неповним:
До речі, про це говорить і абзац шостий п. 57.1 ПКУ. Він установлює: платники податку на прибуток, зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), авансові внески не сплачують, а сплачують податок на прибуток на підставі річної декларації — за період діяльності у звітному (податковому) році.
Зауважте (!): колишніх правил (що існували у «старому» п. 152.9 ПКУ до 2015 року і робили тоді перший «прибутковий» період «подовженим» — тобто що охоплює рік взяття на облік + весь наступний період) більше немає. З 1 січня 2015 року їх скасували. Тому за сьогоднішніми законами перший звітний період у прибутківців буде скороченим;
— «НА ФІНІШІ»: якщо платник ліквідовується (у тому числі до закінчення першого звітного (податкового) року), то останнім звітним (податковим) роком для нього вважається період, на який припадає дата ліквідації ( п.п. 137.4.3 ПКУ), тобто:
До речі, звітувати за останній неповний «прибутковий» рік (подаючи декларацію в 40-денний квартальний строк) будуть і єдиноподатники, які переходять в середині року на спрощену систему оподаткування (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ).
Загалом, з податку на прибуток виходить трохи не так, як з ПДВ. Якщо опиняємося у платниках/виходимо з платників у середині року, то і першу, і останню декларації з податку на прибуток подаємо за скорочені періоди (неповні роки).
Податок на майно
Нагадаємо, що з 01.01.2015 р. «місцевий» податок на майно став «триликим» — він складається з: (1) плати за землю, (2) транспортного податку і (3) податку на нерухомість (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 9 і с. 13; № 12, с. 17 і с. 19). Далі — про кожен компонент. Хоча, в цілому, у них чимало спільного.
Плата за землю. За загальними правилами власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю* з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою ( п. 287.1 ПКУ). Такі права, у свою чергу, виникають з моменту їх держреєстрації (ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, див. про це також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5, с. 11).
* Нагадаємо, плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється: (1) у формі земельного податку і (2) у формі орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ( п.п. 14.1.147 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (з 1 січня по 31 грудня включно). При цьому суму податку станом на 1 січня звітного року платники розраховують самостійно ( п. 286.2 ПКУ). Але, що цікаво, звітувати з плати за землю можна в будь-який зручний спосіб:
— щороку — подаючи декларацію наперед, тобто на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року (з розбиттям річної суми плати на місячні платежі рівними частинами) або
— щомісячно (виходячи із сум щомісячних платежів) — подаючи декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Який із варіантів обрати — вирішувати платнику. У будь-якому разі врахуйте: при щорічній звітності подання річної декларації звільняє платника від необхідності подання щомісячних декларацій ( п. 286.2 ПКУ). І навпаки, при щомісячній звітності подання щомісячних декларацій звільняє від обов’язку подання річної податкової декларації з плати за землю ( п. 286.3 ПКУ).
Проте в разі придбання/втрати права власності та користування на земельні ділянки протягом року з’являються свої нюанси. Про них говорить п. 286.4 ПКУ:
— «НА СТАРТІ»: для новостворених підприємств, а також для осіб, які набувають права власності та користування на нові земельні ділянки перший звітний період може бути менше 12 місяців ( п. 285.2 ПКУ), тобто:
У такому разі, отримавши право власності/користування на земельну ділянку і виявившись платником плати за землю, подати декларацію потрібно протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним ( п. 286.4 ПКУ). Причому платник-«новичок» (який тільки стає платником податку на землю і не був ним на початок року) «на старті» також має право обирати, як йому звітувати — щороку чи щомісячно. Тобто не пізніше 20 числа наступного місяця може подати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки або річну податкову декларацію з плати за землю, або щомісячну декларацію і далі звітувати щомісячно (див. підкатегорію 112.05 БЗ).
А як бути, якщо на початок року підприємство вже було платником плати за землю і, скажімо, подало річну декларацію (обрало річний варіант звітності), а протягом року у нього, наприклад, у тому ж населеному пункті з’явилася нова земельна ділянка (додатковий об’єкт оподаткування)? Таким платникам потрібно уточнити дані, раніше відображені в поданій річній декларації. Для цього протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем змін, що сталися, слід подати декларацію з типом «Уточнююча». У ній — продублювати відомості з раніше поданої річної декларації, а також навести дані за новим земельним об’єктом, розрахувавши за ним податок за місяці до кінця року (див. підкатегорію 112.05 БЗ). Детальніше про те, як уточнитися за земельним податком, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 48, с. 19.
А ось якщо земельна ділянка (окремий об’єкт оподаткування) з’явилася на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то за її місцезнаходженням у 20-денний строк після закінчення звітного місяця подають окрему декларацію з типом «Звітна». Адже через правила «земельну» звітність подають контролюючим органам за місцезнаходженням (!) земельної ділянки ( п. 286.2 ПКУ).
У будь-якому разі за новою ділянкою разом з декларацією також потрібно подати довідку про розмір її нормативної грошової оцінки ( п. 286.2 ПКУ);
— «НА ФІНІШІ»: припустимо, ви позбавляєтеся статусу платника плати за землю. Тоді в разі зміни протягом року об’єкта і бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися такі зміни ( п. 286.4 ПКУ).
Усе тому, що під час переходу права власності на земельну ділянку протягом календарного року від одного власника до іншого податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня до початку місяця втрати права власності на земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності ( другий абзац п. 286.5 ПКУ):
Тому якщо ви, припустимо, подали річну декларацію, то її дані доведеться уточнити. Для цього у 20-денний строк за місяцем змін необхідно подати декларацію з типом «Уточнююча». Тоді з місяця втрати права власності/користування на земельну ділянку ви плату за землю зі спокійною совістю не сплачуєте. Про плату за землю див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 19.
Транспортний податок. Нагадаємо, транспортним податком обкладають легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см ( п.п. 267.2.1 ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для транспортного податку є календарний рік ( п.п. 267.5.1 ПКУ). При цьому підприємства самостійно обчислюють суму транспортного податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації автомобіля декларацію з розбиттям річної суми податку рівними частинами на поквартальні платежі ( п.п. 267.7.4 ПКУ).
Ну а «на старті/фініші» сплати транспортного податку врахуйте таке:
— «НА СТАРТІ»: за об’єктами, купленими протягом року, податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло (!) право власності на об’єкт (пропорційно кількості місяців, що залишилися до кінця року, пп. 267.6.5, 267.6.6 ПКУ). У такому разі перший звітний рік з транспортного податку буде скороченим, тобто:
Зауважте, що для декларування сум податку в цьому випадку відведено спеціальний строк. Так, за «свіжокупленими» легковими автомобілями (об’єктами оподаткування) подати декларацію контролюючим органам за місцем реєстрації легкового автомобіля потрібно протягом місяця з дня виникнення (!) на автотранспорт права власності ( п.п. 267.6.4 ПКУ).
А що, коли на початок року підприємство вже було платником транспортного податку (і подало декларацію на звітний рік до 20 лютого), а потім протягом року купило новий легковий автомобіль? Тоді доведеться уточнитися. У такому разі контролюючим органам за місцем реєстрації автомобілів у місячний строк з дня виникнення права власності на прикуплений автомобіль потрібно подати декларацію з типом «Уточнююча». У ній повторюють відомості з річної декларації + додають дані про новий автомобіль (див. підкатегорію 111.05 БЗ);
— «НА ФІНІШІ»: а ось коли ви, навпаки, продаєте легковий автомобіль, урахуйте такий нюанс. При переході протягом звітного року права власності на легковий автомобіль від одного власника до іншого транспортний податок обчислюється попереднім власником з 1 січня такого року до початку місяця, в якому він втратив право власності на об’єкт ( п.п. 267.6.5 ПКУ). У зв’язку з цим останній звітний рік у продавця «легковика» буде скороченим:
Через вибуття транспортного засобу дані раніше поданої річної декларації краще уточнити (хоча в ПКУ цей момент чітко не прописано*). Для цього подають декларацію (з типом «Уточнююча»), в якій перераховують транспортний податок — до місяця вибуття об’єкта. Щоправда, в який строк подавати таку декларацію, ПКУ не уточнює. Тому «для спокою» краще це зробити якомога раніше. На крайній випадок (за аналогією з набуттям права власності), можна подати декларацію не пізніше місяця з дати втрати права власності на автомобіль. Тоді за місяць, в якому втрачено право власності на легковий автомобіль і все подальші місяці до кінця року транспортний податок можна спокійно не сплачувати.
* Можливо, тому, що навіть якщо в цьому випадку уточнюючу декларацію не подавати, необхідні відомості про зміну власника авто контролюючим органам «автоматом» повинні передати органи внутрішніх справ. Проте, щоб усе було чисто, про всяк випадок краще уточнитися.
У свою чергу, новий власник стане сплачувати транспортний податок починаючи з місяця, в якому він набув право власності на транспортний засіб ( п.п. 267.6.5 ПКУ). Про транспортний податок див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 17.
Податок на нерухомість. Схожі правила (на кшалт транспортного податку) встановлено і для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість).
Базовий податковий (звітний) період для цього податку — календарний рік ( п.п. 266.6.1 ПКУ). Платники-юрособи самостійно розраховують податок станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбиттям річної суми податку рівними частинами на поквартальні платежі ( п.п. 266.7.5 ПКУ).
Схожа ситуація і «на старті/фініші»:
— «НА СТАРТІ»: за тими, що з’явилися в підприємства, об’єктами житлової та нежитлової нерухомості податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт ( п.п. 266.7.5 ПКУ). А через це перший звітний рік буде скороченим:
Причому для «стартового» декларування в цьому випадку встановлено спеціальний строк. Подати декларацію потрібно протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на нерухомий об’єкт ( п.п. 266.7.5 ПКУ).
Якщо ж на початок року підприємство було платником податку на нерухомість і вже подало декларацію до 20 лютого, а потім, скажімо, купило інший нерухомий об’єкт, то доведеться уточнитися. Для цього протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на новий об’єкт потрібно подати декларацію з типом «Уточнююча» (див. підкатегорію 106.07 БЗ). У ній повторюють дані річної декларації, а також заносять відомості про новий об’єкт.
А ось коли право власності отримали на об’єкт нерухомості, розташований на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то вперше у 30-денний строк «як з чистого аркуша» подаємо контролюючим органам за місцезнаходженням цього об’єкта декларацію з типом «Звітна» (див. підкатегорію 106.07 БЗ).
Що примітно: якщо підприємство придбало і продало нерухомість в одному й тому самому місяці (перехід права власності підтверджено документально), воно звільняється від сплати податку та подання декларації з податку на нерухомість (див. підкатегорію 106.07 БЗ);
— «НА ФІНІШІ»: при переході протягом року права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня такого року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на такий об’єкт ( п.п. 266.8.1 ПКУ). У зв’язку з цим останній звітний рік у продавця нерухомості буде скороченим:
Причому, втрачаючи статус власника нерухомості, краще уточнитися: до раніше поданої річної декларації подати декларацію з типом «Уточнююча». А новий власник стане сплачувати податок, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на нерухомий об’єкт (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 13).
Акцизний податок
Базовий податковий період для акцизного податку — календарний місяць ( п. 223.1 ПКУ). Акцизну декларацію подають щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним ( п. 223.2 ПКУ). Якихось особливостей першого/останнього періоду для акцизного податку не встановлено. Тому якщо підакцизні операції ( ст. 213 ПКУ) з’явилися (або, скажімо, платник, навпаки, ліквідується) не з початку місяця, то в першій/останній декларації у нього засвітяться дані такого неповного першого/останнього місяця. У результаті перший/останній «акцизний» місяць виявиться неповним (скороченим).
Екоподаток
Чимось схожа ситуація і з екоподатку. Базовий податковий (звітний) період у нього — календарний квартал ( ст. 250 ПКУ). Особливості першого/останнього періоду для екоподатку не прописані. Тому за викиди, скидання, розміщення відходів не з початку кварталу платники податку ( ст. 240 ПКУ) звітують «на старті» квартальною декларацією. У ній відображають дані «дебютного» — неповного кварталу. Ну а в останній квартальній декларації (наприклад, при ліквідації не з 1 числа кварталу) відповідно осядуть дані за останній «урізаний» квартал.
От і всі хитрощі. Вірніше, майже всі. Залишилось розглянути так звані зарплатні податки і збори: ПДФО, ЄСВ та ВЗ. Про це - найближчим часом.
висновки
- При реєстрації/розреєстрації не з початку місяця перший звітний ПДВ-період буде подовженим (неповний місяць реєстрації + наступний повний місяць), а останній — скороченим (неповний місяць розреєстрації).
- Для більшості решти податків при «старті/фініші» не з 1 числа перший/останній звітний період (місяць/квартал/рік) буде скороченим.
- В особи, яка стає платником податку на прибуток/ліквідується в середині року, перший/останній звітний рік з податку на прибуток може бути неповним.
- Податок на майно (плату за землю, транспортний податок, податок на нерухомість) починають сплачувати з місяця, в якому на майно виникло право власності, а припиняють — з місяця втрати права власності. У зв’язку з цим перший/останній звітний рік може бути неповним.
