Коли подаємо/уточнюємо додатки?
Перший випадок — виправлені/доповнені рядки декларації, до яких прив’язані додатки. Згідно з п. 3 розд. IV і п. 8 розд. VІ Порядку № 2, виправляючи помилки в рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, платник обов’язково повинен додати до УР відповідні додатки з уточненими показниками.
З тім, як заповнюється УР, ви вже мали можливість ознайомитися у попередньому матеріалі. Для наочності тільки нагадаємо, що:
— у графі 4 УР повинні відображатися показники декларації, що виправляється;
— у графі 5 УР — показники з урахуванням виправлення;
— у графі 6 — сума помилки (зі знаком «плюс» або «мінус»).
Так от, якщо графа 6 УР містить суму помилки за рядком декларації, до якої подається додаток, то до такого УР має бути подано відповідний уточнюючий додаток.
Уточнюючі додатки доведеться подати і в тому випадку, якщо після виправлення помилки в УР (за графою 5 і відповідно графою 6) виявляться заповненими рядки, що вимагають їх подання.
Подавати уточнюючий додаток не потрібно, якщо колонка 6 УР в рядках, до яких прив’язано й додатки, після заповнення УР залишається порожньою
Другий випадок — помилки, допущені в самих додатках, що не вплинули на показники декларації.
Виправляти такі помилки слід у загальному порядку: подавши по суті «нульовий» УР (графа 4 в ньому дорівнюватиме графі 5, а графа 6 не заповнюється) і додавши до нього додаток, що уточнюється. Тобто виправлення помилки в додатку, що не вплинула на показники декларації, буде розкрито в самому уточнюючому додатку.
Як виправляємо додатки
Складаючи уточнюючий додаток, як власне і в самому УР, слід зазначити (див. подкатегорию101.23 БЗ):
— у полі 02 — звітний період, в якому виправляється помилка і подається УР.
— у полі 03 — період, в якому допущено помилку.
В одній зі свіжих консультацій податківці пояснили: допустивши помилку в рядку декларації, прив’язаної до додатка, уточнюючий додаток повинен містити вартісні показники тільки на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком і відповідати даним з колонки 6 УР за помилковим рядком (див. підкатегорію 101.20 БЗ на с. 47).
Проте це тільки один з можливих способів виправлення помилок у додатках. Річ у тім, що деякі додатки виправити, використовуючи такий спосіб (на суму уточнення), неможливо.
У такому разі використовуємо інший спосіб — повне переписування додатка з урахуванням правильних показників.
У який спосіб уточнювати той чи інший додаток? Давайте пройдемося по кожному окремо.
Додатки Д1, Д2, Д5, Д6
Ця категорія додатків по суті містить розшифровки прив’язаних до них рядків декларації з ПДВ. Виправляючи помилки, допущені в цих додатках або рядках декларації, до яких подаються ці додатки, як правило, додають неврахований або прибирають зайвий показник.
Уточнюючі додатки Д1, Д2, Д5 і Д6 заповнюються тільки на суму уточнення. Решта показників у них не наводяться
Додаток Д1. У цьому додатку розшифровуються випадки коригувань ПЗ і ПК (у розрізі контрагентів і періодів складання ПН, що коригуються).
Якщо помилка вплинула на показники декларації, що виправляється (до 2016 року — рядки 8.1, 8.1.1, 8.1.2 (8.2, 8.2.1, 8.2.2) або 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, 16.1.5, 16.1.6, а після 2016 року — рядки 7 і 12), то в уточнюючому додатку Д1 наводиться тільки сума уточнення (зменшення або збільшення) з потрібним знаком, що повинна відповідати даним графи 6 УР.
Якщо ж помилка не вплинула на показники декларації (платник у додатку Д1 зазначив неправильний ІПН покупця/постачальника: помилився в періоді складання ПН; записав операцію не за тим рядком), то в уточнюючому додатку Д1 виправлення проводиться способом коригування (див. підкатегорію 101.20 БЗ на с. 47):
1) повторюється помилковий запис, тобто рядок з помилковим ІПН. При цьому вартісні показники за ним відображаються зі знаком «-» (тобто сторнуються);
2) вноситься правильний запис за операцією з контрагентом з виправленими показниками (уключаючи вартісні дані).
При цьому підсумковий рядок «Усього за звітний період (рядок 7 декларації)» не заповнюється.
Додаток Д2. Вважаємо, що виправлення помилок у додатку Д2 так само має проводитися способом коригування. Річ у тім, що діючий наразі додаток Д2 по суті має той же принцип складання, як і додаток Д2, що подавався до лютого 2015 року. І тоді податківці пропонували в уточнюючому Д2 наводити тільки суму уточнення.
Отже, керуємося старим принципом, що пропонували податківці раніше, і виправлення проводимо так: сумові помилки відображаємо на суму уточнення, а несумові помилки — способом коригування.
Декілька слів щодо виправлення зовсім свіжих помилок. Річ у тім, що, як нарешті з’ясувалося, у гр. 2 додатка Д2 потрібно проставляти ІПН постачальників (див. лист ДФСУ від 22.02.2016 р. № 6111/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 6; підкатегорію 101.20 БЗ).
Поправку про це повинні внести й до самої форми додатка (проект уже подано на розгляд).
Відповідно й розшифровувати перехідний «мінус» треба по повній: не тільки за періодами (гр. 3, 4 Д2), але всередині кожного з них ще й за контрагентами (гр. 2, 5, 6 Д2). Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 9.
Навіть якщо ви зазначили у гр. 2 свій ІПН, ми вважаємо, що виправляти такі помилки не потрібно. Проте знаємо, що багато платників на догоду місцевим податківцям прагнуть прибрати цей ляп. Отже, все ж таки розглянемо, як уточнити додаток Д2 в такій ситуації.
Приклад 1. Платник, заповнюючи додатки Д2 за лютий 2016 року, правильно розшифрував від’ємне значення за періодами та за контрагентами і розподілив на оплачене та неоплачене, але у гр. 2 замість ІПН постачальників поставив свій ІПН 222222222222.
Фрагмент «уточнюючого» додатка Д2 до декларації за лютий 2016 року (з несумовою помилкою)
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 222222222222 | 02 | 2016 | -500 | -500 |
| 2 | 222222222222 | 12 | 2015 | -300 | -300 |
| 3 | 121212121212 | 02 | 2016 | 500 | 500 |
| 4 | 123456789101 | 12 | 2015 | 300 | 300 |
| «Залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань...» | Х | ||||
| Усього | |||||
Приклад 2. Платник, заповнюючи декларацію за лютий 2016 року, двічі відобразив одну й ту саму податкову накладну (ІПН постачальника — 333333333333), складену на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). У результаті у платника виявилося завищене від’ємне значення на суму 2000 грн.
Фрагмент «уточнюючого» додатка Д2 до декларації за лютий 2016 року (з сумовою помилкою)
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | 333333333333 | 02 | 2016 | -2000 | -2000 |
| «Залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань...» | Х | ||||
| Усього | -2000 | -2000 | |||
Майте на увазі: крім додатка Д2, платнику доведеться уточнити й додаток Д5. Уточнюючий Д5 заповнити слід так само на суму помилки (див. про нього нижче), тобто зробити запис тільки в табл. 2, відобразивши ІПН постачальника за зайвою податковою накладною, дані такої ПН, а обсяг постачання й суму ПДВ показавши зі знаком «-».
Додаток Д5. У додатку Д5 розшифровуються показники ряд. 1.1, 1.2 і ряд. 10.1 і 10.2 декларації з ПДВ. І якщо в один з перелічених рядків декларації закралася помилка, то відповідно ця помилка «сидить» і в додатку Д5. В уточнюючому додатку зазначається недостатній або наводиться зайвий (зі знаком «мінус») запис.
Виправлення несумових помилок в уточнюючому додатку Д5 проводиться способом коригування. Причому уточнюючий додаток Д5 повинен містити тільки показники, що уточнюються. Детальніше про виправлення помилок у додатку Д5 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 94, с. 14.
Додаток Д6. Цей додаток розшифровує показник рядка 5 декларації, в якій наводяться обсяги операцій, при яких ПДВ не нараховується. У ньому перераховуються обсяги пільгових операцій та пояснення тієї чи іншої пільги. При виправленні помилок, допущених у додатку Д6, слід користуватися тією самою схемою, що і при виправленні представлених вище «розшифровуючих» додатків.
Уточнюючий додаток Д6 заповнюється на суму уточнення з відповідним знаком («+» або «-»). Суму уточнення покажіть і в підсумкових рядках уточнюючого додатка Д6 (за графою 4 рядка «Усього згідно із статтею Кодексу» відповідної таблиці). Важливо! Вона повинна відповідати сумі, показаній у графі 6 УР.
Якщо помилка не вплинула на підсумкові рядки і показники ПДВ-декларації (ви допустили помилку виключно у графі 2 «Назва операції» і у графі 3 «Пункт (підпункт), стаття Кодексу»), то помилковий запис в уточнюючому додатку Д6 відображається зі знаком «-», після чого наводиться правильний запис. Підсумкові рядки не заповнюються. Залишається порожньою і графа 6 самого УР.
Що стосується таблиці 2 додатка Д6, то її дані покликані тільки показати, наскільки платник вписується у критерії, скориставшись пільгою згідно з п. 197.6 ПКУ. Прямо на декларацію її суми не впливають. Тож якщо вирішите уточнити показники в таблиці 2, то зазначте їх просто правильно.
Додатки Д3, Д4, Д7
Ця категорія додатків, на відміну від попередньої добірки, містить не розшифровки певних рядків декларації, а саме розрахунки показників. Тому, виправляючи помилки, допущені в них або рядках декларації, до яких подаються ці додатки, в уточнюючих додатках відображають не різницю (суму помилки), а
наводять уже правильні показники, тобто заповнюють ці додатки правильно так, ніби то в них не було допущено помилки
Але це загальне правило. Далі розглянемо особливості кожного.
Додаток Д7. Слід виділити порядок виправлення помилок, допущених у таблиці 1. Нагадаємо: у цій таблиці розраховується частка використання товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Так-от, помилки, допущені в ряд. 1 (2) таблиці 1 додатка Д7, що вплинули на ЧВ (графа 6) і «антиЧВ» (графа 7), вимагають від платника перегляду (перерахунку) показників рядка 4 (4.1 і 4.2) податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди з початку року. Тобто перевірити доведеться кожен період починаючи з січня і закінчуючи періодом, у якому виявлено помилку. І якщо в одному з них ви заповнювали рядок 4.1 або 4.2 (донараховували компенсаційні ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ), то подаємо УР до кожного такого періоду і виправляємо помилки, використовуючи вже новий (правильний) показник ЧВ (антиЧВ) із ряд. 1 уточнюючого додатка Д7 до січневої декларації.
Аналогічна ситуація з виправленням ЧВ у період старих правил розподілу і перерахунку податкового кредиту (до 01.07.2015 р.). Уточнивши показник ЧВ, платнику так само доведеться переглянути періоди, в яких розподілявся податковий кредит за помилковим ЧВ. Відповідно до порівнянності рядків старої і нової форм декларації, в УР коригуватимуться ті рядки, що стосуються саме податкового кредиту (а не нарахування компенсуючих ПЗ), уже без додатка Д7.
Додатки Д3 і Д4. Перший з них служить для розрахунку суми бюджетного відшкодування (БВ), а другий (перша частина додатка Д4), щоб показати: (1) вашу відповідність чи невідповідність критеріям, визначеним у п. 200.19 ПКУ; (2) ваш вибір способу отримання БВ.
Так-от, через УР і відповідно через уточнюючі додатки Д3 і Д4 ви можете виправити не тільки помилки в розрахунку суми БВ та інших показниках (реквізитах рахунків для зарахування сум), але і змінити напрям узгодженого відшкодування ( п. 5 розд. IV Порядку № 21). Тобто перенаправити його, наприклад, як було заявлено в декларації, не на поточний рахунок (а), а на сплату грошових зобов’язань або на погашення податкового боргу за іншими податками та зборами (б). І в першому і в другому випадку уточнюючі додатки доведеться переписати правильно.
Трохи інакше йдуть справи з другою частиною додатка Д4. Уточнити його вийде не завжди. Нагадаємо: заповнюється ця частина додатку за бажанням спрямувати «зайві» гроші з електронного ПДВ-рахунка або на поточний рахунок або зарахувати до бюджету. При цьому податківці наполягають, щоб усі графи таблиці додатка Д4 з відомостями про суми коштів на ПДВ-рахунку в СЕА були в цій таблиці заповнені незалежно від того, який напрям для перерахування коштів зазначено в текстовій частині під таблицею. Сам же напрям перерахування коштів платник визначає вже в текстовій частині додатка.
Якщо платник при складанні додатка Д4 допустив помилку в цифрових показниках, то УР для виправлення такої помилки не подається
Заявити ж про напрям використання надмірних коштів, що утворилися на електронному ПДВ-рахунку (повернути на поточний рахунок або спрямувати до бюджету), можна буде, тільки подавши додаток Д4 у складі декларації за наступний звітний період. Але й те (!) за умови наявності на електронному ПДВ-рахунку надмірних коштів (див. листи ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17 і від 09.10.2015 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 8).
Отже, якщо ви допустили неточність у цій частині додатка Д4, то виправити її дозволить тільки додаток «Звітний новий».
Додаток Д8
Цей додаток узагалі не уточнюють. На відміну від інших додатків до декларації з ПДВ, у шапці додатка Д8 немає поля 013 «Уточнюючий». Його призначення суто інформативне — повідомити про постачальників-контрагентів (зазначити їх код ІПН), які допустили порушення у складанні/реєстрації ПН або РК, унаслідок чого сума ПДВ залишилася в постачальника поза податковим кредитом.
Правильно чи неправильно визначені суми ПДВ або інші дані в цьому додатку, неважливо. Додаток Д8 не є підставою для покупця товарів/послуг на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту за помилковою ПН або не зареєстрованою в ЄРПН (див. лист ДФСУ від 28.12.2015 р. № 12219/Ч/99-99-19-03-02-14). Отже, до рядків декларації з ПДВ він взагалі не підв’язан.
Отримавши інформацію в додатку Д8, податківці самі повинні перевірити її достовірність (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 4).
Додатки ДС9, ДС10
Ці додатки особливі. Подають їх виключно сільгоспники до декларацій 0121 — 0130. Причому оновлений додаток ДС9 і зовсім новий додаток ДС10 застосовуються зі звітності за січень 2016 року*. Ці додатки дозволяють реалізувати порядок сплати сільгоспниками ПДВ, передбачений з 01.01.2016 р. п. 209.15 ПКУ:
* Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с.15.
— обчислити ПДВ до сплати окремо за кожним з трьох видів сільхоздіяльності (за операціями із зерновими та технічними культурами; за операціями з продукцією тваринництва і за операціями з іншими сільгосптоварами/послугами);
— розподілити суму ПДВ у відповідній пропорції (за зерном — 15 %/85 %, за тваринами — 80 %/15 %, за іншими сільгосптоварами/послугами — 50 %/50 %) для сплати до бюджету і на власний сільгоспрахунок.
До 01.01.2016 р. потреби в такому розподільному сільгоспдодатку не було. Уся сума ПДВ надходила в розпорядження сільгоспника на його особливий сільгоспрахунок.
Додаток ДС9. Додаток ДС9 призначено для розрахунку питомої ваги вартості кожного виду сільгосптоварів/послуг у загальній вартості постачання всіх сільгосптоварів/послуг. Розрахунок здійснюється щомісяця (щоразу беруться показники обсягу постачання за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів, як того вимагає п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ). Причому, як наполягають податківці, розрахунок проводиться без урахування поточного періоду (див. лист ДФСУ від 14.03.2016 р. № 8763/7/99-99-19-03-02-17). А саме застереження про поточний період з ДС9 планують прибрати (проект змін до декларації з ПДВ перебуває на розгляді). Згідно з розрахованою в додатку ДС9 питомою вагою розподіляють «вхідний» ПДВ за купівлями, що одночасно «частково використовувані» в декількох видах сільгоспдіяльності.
Але (!) якщо ви точно знаєте, що придбаваєте товари/послуги або необоротні активи саме для використання в одному з трьох видів сільгоспдіяльності, то розбивати суму «вхідного» ПДВ, спираючись на додаток ДС9, не потрібно. Усю його суму відносимо до певного виду діяльності (див. лист ДФС у Чернігівській області від 02.03.2016 р. № 720/10/25-01-15-01-09).
Подавати уточнюючий додаток ДС9 доведеться, коли допущена помилка в самому розрахунку питомої ваги або ж виправлення помилки в сумі податкових зобов’язань (як завищення, так і заниження) змінило обсяги постачання в періодах, що беруть участь у розрахунку питомої ваги.
Зауважимо: як правило, податківці при виправленні показників у цьому додатку радили в уточнюючому додатку Д9 наводити вже уточнені показники (див. консультацію в підкатегорії 101.23 БЗ, поміщену в підрозділ недіючих з 01.02.2016 р. унаслідок затвердження нової ПДВ-звітності).
Застосовуємо ці правила й зараз. Тобто, виправляючи допущені в цьому додатку помилки, уточнюючий додаток ДС9 просто заповнюємо правильно.
Помилка в розподілі «вхідного» ПДВ може призвести до завищення суми ПДВ за одним із видів сільгоспдіяльности і заниження за іншим
Тому додатково доведеться уточнити і післяпомилкові періоди, в яких платник проводив неправильний розподіл. Щоправда, ще раз повторимо: під виправлення потраплять тільки періоди починаючи з 01.01.2016 р., тобто відтоді, коли запрацювали правила повидового сільгоспрозподілу.
При виправленні інших помилок, що не впливають на визначення питомої ваги, подавати уточнюючий додаток ДС9 до сільгоспУР не потрібно. Прямо жоден рядок сільгоспдекларації до цього додатка не прив’язаний ( п. 8 розд. VI Порядку № 21).
Якщо ж ви виявили помилку у старому додатку Д9 (який подавали до 2016 року), то, уточнюючись уже за допомогою чинного додатка ДС9, графи 3, 4 і 5 в ньому не заповнюємо.
Додаток ДС10. Додаток ДС10 свого роду міні- декларації. Без цього додатка заповнити саму сільгоспдекларацію не вийде, адже практично всі її рядки заповнюються на підставі сумарних (за всіма видами операцій) значень рядків додатка ДС10. Тобто, допустивши помилку в цьому додатку, сільгоспник напевно продублює її і в самій сільгоспдекларації.
Отже, подаючи УР до декларації, уточнюючий додаток ДС10 доведеться заповнити (переписати заново) правильно. Інакше у платника не вийде правильно «скласти» показники за всіма видами сільгоспдіяльности та заповнити графу 5 і відповідно графу 6 в УР до сільгоспдекларації.
А як бути з виправленням (уточненням) старих сільгоспдекларацій (складених до 2016 року)? Подавати разом з УР до старої сільгоспдекларації новий додаток ДС10 чи ні? По-хорошому цей додаток зайвий — і заповнити його коректно у платника, який виправляє стару сільгоспдекларацію, навряд чи вийде.
Адже, по-перше до 2016 року ці додатки взагалі не подавалося. По-друге, у ті періоди діяли абсолютно інші правила розрахунку та сплати сільгосп-ПДВ, які абсолютно відрізняються від нового порядку (що якраз вимагає розшифровки в ДС10). ПДВ обчислювався узагальнено за всіма видами сільгоспдіяльності (без розбиття за трьома напрямами) і повністю (100 %) йшов на спецрахунок сільгоспника.
І донарахувавши в УР суму ПДВ за старою декларацією, ділити його між бюджетом і спецрахунком не потрібно. Уся сума донарахованого ПДВ має бути зарахована на сільгоспспецрахунок (заповнюватися в УР повинні тільки рядки 18 і 18.2).
Застосовувати нові правила розподілу і розрахунку ПДВ за трьома видами діяльності, виправляючи старий період, не можна
Проте, з іншого боку, спираючись на минулий досвід (нагадаємо: зокрема з появою нового додатка Д5 податківці вимагали подавати такий новий додаток і при виправленні старих періодів, коли його ще й близько не було — див. лист ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417), податківці можуть підійти до цього формально. І посилаючись на п. 8 розд. VI Порядку № 21, вимагати подати до УР і уточнюючий додаток ДС10.
Тоді нічого не залишається, як пристосувати ДС10 до старих правил розрахунку сільгоспПДВ, тобто без розподілу за видами діяльності (наприклад, заповнивши тільки першу таблицю) і, відключивши автоперерахунок, усю суму ПДВ помістити в рядок 13.2 (без розподілу для бюджету).
висновки
Виправляючи помилки в додатках Д1, Д2, Д5, Д6, в уточнюючому варіанті відображають тільки виправлені показники з відповідним знаком «+» або «-», а якщо помилки не впливають на показники декларації, то помилковий запис зазначається із знаком «-» і вноситься правильний запис.
Виправляючи помилки в додатках Д3, Д4, Д7, в уточнюючому варіанті заново наводять повністю всі показники, але з урахуванням виправлень (тобто заповнюють ці додатки правильно).
Додаток Д8 уточненню не підлягає.
Уточнюючий додаток ДС10 подаємо тільки при виправленні сільгоспдекларацій за період починаючи з січня 2016 року.
