(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 97

Новостворені підприємства: перші кроки

Новозареєстроване підприємство — як чистий аркуш. Його бухгалтерська доля ще не написана. Якою вона буде? Багато в чому це залежить від першого бухгалтера. Адже саме він запускає та налагоджує механізм взаємодії новачка з державою. Що ж саме потрібно зробити? У цьому допоможе розібратися наша сьогоднішня стаття.

Перш ніж говорити про нюанси, які потрібно врахувати при поданні першої звітності підприємства, відповімо на запитання, з яким стикається практично будь-який новачок: чи можна відобразити в обліку витрати, пов’язані зі створенням підприємства, але понесені ще до його реєстрації? Наприклад, витрати на саму реєстрацію підприємства, оплату юридичних, консультаційних послуг.

«Дореєстраційні» витрати в обліку підприємства

Одразу заспокоїмо: можна. Причина проста: такі витрати безпосередньо пов’язані зі створенням підприємства. Вони мають адміністративний характер. Тому відображаються в обліку на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Причому врахуйте:

суми ПДВ, сплачені у вартості «дореєстраційних» послуг, теж потраплять до адмінвитрат

На податковий кредит (ПК) за ними розраховувати не доводиться, оскільки на дату, коли ці витрати понесено, статус платника ПДВ ще не отримано.

Як і будь-які інші витрати, «дореєстраційні» мають бути підтверджені первинними документами. Оплачують їх готівкою, тому без чеків, розрахункових квитанцій, інших касових документів тут не обійтися. Виписується «дореєстраційна» первинка на засновників.

Крім того, зауважте: угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються укладеними з товариством тільки за умови, що надалі вони будуть затверджені товариством у порядку, передбаченому законом та установчими документами ( ч. 1 ст. 84 ГКУ). А угоди, не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки тільки для осіб, які уклали ці угоди ( ч. 2 ст. 84 ГКУ). Це саме зазначено і у ст. 8 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576. Тому

після реєстрації товариства всі «дореєстраційні» угоди потрібно затвердити відповідним рішенням засновників

Саме в періоді, в якому вони будуть затверджені, витрати за такими угодами слід відобразити в бухгалтерському обліку ( п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»).

Повідомлення про прийняття на роботу директора

Часто першим звітним документом, який повинне подати підприємство після здійснення всіх реєстраційних дій, є повідомлення про прийняття на роботу директора. Обов’язок його надання закладено в ч. 3 ст. 24 КЗпП. Запам’ятайте:

Повідомлення про прийняття на роботу потрібно подати ще до початку роботи за трудовим договором до органу ДФС за місцем реєстрації підприємства

Подають «директорське» повідомлення в паперовій формі. Адже електронні цифрові підписи на цю дату ще не оформлено. Причому електронну копію повідомлення до паперового оригіналу додавати необов’язково, адже в цьому випадку повідомлення подається на одного працівника (див. постанову КМУ «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413).

Поштою повідомлення краще не надсилати — про те, що такої можливості не передбачено, зазначено в листі Мінсоцполітики від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15. Хоча Держпраці не виключає можливості його надання засобами поштового зв’язку (поштовим відправленням з повідомленням про вручення) (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15).

Цікаво, що повідомлення про прийняття на роботу має бути підписане керівником і головним бухгалтером підприємства, але на дату подання «директорського» повідомлення жоден з них ще не приступив до своїх обов’язків. Так хто ж його підпише?

Мінсоцполітики відзначає, що підписати таке повідомлення повинна особа, визначена внутрішніми або статутними документами підприємства (див. лист від 18.09.2015 р. № 14209/0/14-15/13). Тому, на наш погляд, це може зробити засновник.

Водночас, майте на увазі: якщо функції директора виконує засновник без укладення трудового договору — на громадських засадах, то подавати повідомлення не потрібно (див. лист Мінсоцполітики від 08.08.2016 р. № 1102/13/84-16).

Про відповідальність за неподання повідомлення про прийняття на роботу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 79, с. 9.

Перша фінансова звітність

Коли новостворене підприємство має подати свою першу фінансову звітність?

У цьому зорієнтує ч. 2 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV:

«перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців»

Тоді як у загальному випадку звітним періодом є календарний рік. Крім того, суб’єкти господарювання (крім суб’єктів мікропідприємництва) зобов’язані щокварталу наростаючим підсумком надавати проміжну фінансову звітність (ч. 1 ст. 13 цього Закону). Причому цей обов’язок поширюється й на новачків.

Отже, підприємство, зареєстроване в листопаді 2016 року, може подати свою першу «непроміжну» фінансову звітність уже за 2016 рік (звітний період буде менше 12 місяців — з листопада по грудень 2016 року). А може вперше «непроміжно» відзвітувати тільки за підсумками 2017 року (звітний період буде не більш як 15 місяців — з листопада 2016 року по грудень 2017 року).

Хоча платникам податку на прибуток, очевидно, без окремого фінзвіту за 2016 рік не обійтися. Адже перший «прибутковий» звіт для «листопадового» підприємства — за 2016 рік (про це детальніше розповімо далі). А разом з «прибутковою» декларацією потрібно подавати й фінансову звітність ( п. 46.2 ПКУ).

Перші «податкові» звіти: чи потрібно подавати «порожні»?

Буває, що здійснювати господарську діяльність підприємство починає не одразу після своєї реєстрації. У такому разі може здатися, що звітувати перед податківцями немає про що. Тим паче, що п. 49.2 ПКУ зобов’язує підприємство подавати звіти за всіма податками, платником яких воно є, але тільки за ті періоди, в яких:

— виникають об’єкти оподаткування

та/або

— присутні показники, що підлягають декларуванню згідно з ПКУ.

Отже,

подавати «порожній» звіт дійсно не потрібно?

Не поспішайте з висновками. Податківці інколи вважають, що навіть відсутність показників потрібно задекларувати. Бо, на їх думку, відсутні показники насправді не відсутні, а присутні в сумі «0» ☺ (див., наприклад, лист ДФСУ від 01.02.2016 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 29, с. 3). Щоправда, такий підхід не можна назвати універсальним. Адже деякі види «порожніх» звітів податківці все ж дозволяють не подавати. Тому надалі, кажучи про конкретний податок, ми зазначатимемо позицію фіскалів з цього питання (звичайно, якщо така позиція ними озвучена).

Ну що ж, до розмови про першу звітність за кожним з основних податків ми й переходимо прямо зараз.

Податок на прибуток

Якщо підприємство стає «прибутковим» платником (ставиться на облік у контролюючому органі як платник податку на прибуток) протягом податкового (звітного) періоду, перший звітний період починається з дати постановки на облік і закінчується останнім календарним днем такого звітного періоду ( п.п. 137.4.2 ПКУ). Причому для платників, зареєстрованих протягом податкового (звітного) року, встановлюється річний звітний період ( п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тобто

для новозареєстрованого підприємства — платника податку на прибуток першим звітним періодом з цього податку буде повний/неповний календарний рік, у якому воно зареєстроване

А точніше — період з дати постановки на облік до закінчення такого календарного року. Подають першу річну декларацію з податку на прибуток протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року ( п.п. 49.18.3 ПКУ).

Які нюанси слід урахувати при складанні першої «прибуткової» декларації?

Пам’ятайте ось що.

1. Платнику, який прийняв рішення не коригувати бухгалтерський фінрезультат на різниці, передбачені ПКУ, в першій «прибутковій» декларації про це потрібно зробити відповідну відмітку (у спеціально відведеному полі над підписами відповідальних осіб).

Нагадаємо: рішення про «некоригування» можуть прийняти тільки платники, річний бухдохід яких не перевищує 20 млн грн. ( п.п. 134.1.1 ПКУ). Отже

новачок може не коригувати бухфінрезультат на «податкові» різниці тільки в тому випадку, якщо його дохід за даними першої фінзвітності не перевищує 20 млн грн.

А щоб цим правом скористатися, йому потрібно заявити про нього у своїй першій «прибутковій» декларації, проставивши відповідну відмітку.

Зауважте: рішення про «некоригування» платник має право прийняти не більше одного разу протягом усієї сукупності років, у кожному з яких виконується встановлений «прибутковий» критерій. А відмітку потрібно зробити тільки в декларації за перший рік у такій безперервній сукупності років.

2. Платнику-новачку, який коригує бухфінрезультат на «податкові» різниці, у першому звітному періоді доведеться збільшити фінрезультат на всю суму:

— витрат з нарахування роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті (за винятком роялті, перелічених у п.п. 140.5.7 ПКУ);

— на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям.

Відповідні вимоги містять пп. 140.5.5 і 140.5.9 ПКУ. Щоправда, у загальному випадку ці норми застосовують з урахуванням коригування на 4 % торішнього чистого бухдоходу від реалізації продукції/4 % минулорічного оподатковуваного прибутку. Але в новозареєстрованого підприємства ці показники відсутні, тому коригувати тут нічого.

Зауважте:

на думку податківців, подавати слід навіть «порожню» «прибуткову» декларацію

По-перше, тому, що вона сама містить нульові показники, що підлягають декларуванню. А по-друге, тому, що разом з нею має бути подана фінансова звітність, показники якої теж потрібно задекларувати (див. лист ДФСУ від 26.02.2016 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15).

Єдиний податок

Податковим (звітним) періодом для єдиноподатника третьої групи є календарний квартал ( п. 294.1 ПКУ). Для новостворених суб’єктів господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня держреєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування і ставки єдиного податку, установленої для 3 групи, перший звітний податковий період розпочинається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація ( п. 294.4 ПКУ). Для всіх інших першим звітним періодом буде квартал, в якому відбулася реєстрація платником єдиного податку.

До речі, нагадаємо: зареєструватися «єдиноподатником-ПДВшником» у підприємства вийде тільки з кварталу, що настає за кварталом, в якому таке підприємство зареєстроване (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 13).

Подається перша квартальна «єдиноподатна» декларація протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу ( п. 296.3, п.п. 49.18.2 ПКУ). Зверніть увагу:

податківці вважають, що «єдиноподатну» декларацію потрібно подавати навіть у тому випадку, якщо показники для декларування відсутні

Про це зазначено в їх роз’ясненні з БЗ 108.05, а також у вже згаданому нами раніше листі ДФСУ від 01.02.2016 р. № 1987/6/99-99-19-01-01-15.

ПДВ

Згідно з п.п. «а» п.п. 202.1 ПКУ першим звітним періодом новозареєстрованого платника є період, що розпочинається з дня ПДВ-реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Тобто

вперше відзвітувати новачку доведеться тільки за результатами повного місяця, відпрацьованого у ПДВ-статусі

Наприклад, новоствореному підприємству, зареєстрованому платником ПДВ у листопаді 2016 року, першу ПДВ-декларацію потрібно буде подати в січні 2017 року. У ній необхідно відобразити показники за неповний листопад (з дати ПДВ-реєстрації) і повний грудень. Подати таку декларацію потрібно у строки, установлені для щомісячних звітів, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця ( п.п. 49.18.1 ПКУ). Тобто до 20 січня 2017 року.

А ось якщо декларувати нічого, то ПДВ-звіт податківці дозволяють не подавати (БЗ 101.19, лист ДФСУ від 21.10.2016 р. № 22818/6/99-95-42-01-15).

Пам’ятайте: новостворені «єдинники» до кінця року звітують з ПДВ щомісячно. А обрати квартальний звітний період вони можуть тільки з наступного календарного року. Для цього разом з декларацією за грудень року свого створення «єдинник» подає відповідну заяву ( п. 202.2 ПКУ).

Податок на майно

Плата за землю. Її платниками є власники земельних ділянок/паїв, а також землекористувачі ( п. 269.1 ПКУ).

Базовим звітним періодом за «земельною» платою є календарний рік ( п. 285.1 ПКУ). Для новостворених підприємств, а також у зв’язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути менше 12 місяців ( п. 285.2 ПКУ). Отже,

першим звітним періодом з плати за землю є повний/неповний календарний рік, у якому підприємство набуло статусу «земельного» платника

Водночас, новачок, так само, як і будь-який інший «земельний» платник, має право подавати і щомісячну звітну декларацію ( п. 286.2 ПКУ). У цьому випадку перший звітний період — неповний місяць, в якому отримано «земельний» статус.

Але який би звітний період не обрало підприємство, строк подання першого «земельного» звіту — протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем набуття статусу платника плати на землю ( п. 286.4 ПКУ). А сплачувати «земельну» плату (теж незалежно від обраного звітного періоду) потрібно щомісячно — протягом 30 календарних днів місяця, що настає за звітним ( пп. 287.3, 287.4 ПКУ).

Майте на увазі: згідно з п. 286.2 ПКУ

разом з першою «земельною» декларацією потрібно подати довідку (витяг) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

Причому податківці зазначають: оригінал такої довідки надавати необов’язково — досить копії, подається вона в паперовій формі, а її неподання підставою для відмови у прийнятті «земельної» декларації не є (БЗ 112.05).

Важливо: юрособи, які мають пільги з плати за землю або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від надання «земельної» декларації (БЗ 112.05).

Транспортний податок. Платниками транспортного податку є власники зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, випущених не більше 5 років тому (включно), середньоринкова вартість яких становить більше 750 МЗП на початок року ( пп. 267.1.1, 267.2.1 ПКУ).

Базовий звітний період — календарний рік ( п.п. 267.5.1 ПКУ). Відзвітувати за новопридбаний «оподатковуваний» автомобіль підприємство повинне протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт ( п.п. 267.6.4 ПКУ).

Тобто

перший звітний період з транспортного податку — повний/неповний календарний рік, у якому придбано «оподатковуване» авто

Зауважте: за новопридбаний автомобіль податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу ( п.п. 267.6.6 ПКУ). Сплачують його авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом ( п.п. «а» п.п. 267.8.1 ПКУ).

Податок на нерухомість. Якщо новозареєстроване підприємство — власник об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (за винятком переліченої в п.п. 266.2.2 ПКУ), доведеться відзвітувати і з «нерухомого» податку. Базовий звітний період — календарний рік ( п.п. 266.6.1 ПКУ). А за «новий» «оподатковуваний» об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості декларацію потрібно подати протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт ( п.п. 266.7.5 ПКУ).

Детальніше про правила справляння «майнових» податків і заповнення відповідної податкової звітності читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10; № 13, с. 30.

Акцизний податок

Базовим звітним періодом з акцизного податку є календарний місяць ( п. 223.1 ПКУ). Причому жодних особливостей для новачків не передбачено. Тому

першим звітним періодом новачка-«акцизника» буде повний/неповний календарний місяць, в якому підприємство стало платником акцизного податку

Строк подання декларації — не пізніше 20 числа наступного місяця ( п. 223.2 ПКУ).

Майте на увазі: платники, які реалізують паливо, а також платники, які мають чинні ліцензії (у тому числі припинені) на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, зобов’язані звітувати за кожен період незалежно від того, чи здійснювалася такими платниками господарська діяльність у звітному періоді ( п. 49.21 ПКУ).

Водночас якщо платник не є такою особою і в нього не виникли об’єкти оподаткування або показники, що підлягають декларуванню, то він у такому звітному періоді подавати «акцизну» декларацію не зобов’язаний (БЗ 116.07, лист ДФСУ від 13.05.2016 р. № 10770/10/28-10-01-03-11).

Пам’ятайте: особи, які планують здійснювати торгівлю паливом, повинні подати заяву на реєстрацію платником акцизного податку не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення такої діяльності ( п.п. 212.3.4 ПКУ).

Екоподаток

Базовий звітний період з екологічного податку — календарний квартал ( п. 250.1 ПКУ). Подати декларацію потрібно протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду ( п. 250.2 ПКУ). Жодних особливостей для новачків не встановлено. Отже,

першим звітним періодом новоствореного підприємства — платника екоподатку буде перший повний/неповний квартал, в якому воно стало «забруднювачем»

Якщо ж новачок довколишнє середовище не забруднює (у нього немає об’єктів обкладення екоподатком), подавати екозвітність, а також будь-які заяви про відсутність об’єктів оподаткування йому не потрібно (див. БЗ 120.05).

висновки

  • Витрати, понесені до реєстрації підприємства, можна відобразити в його бухгалтерському обліку.
  • Повідомлення про прийняття на роботу директора подається в паперовій формі. Причому, на наш погляд, підписати його може засновник.
  • Першу фінзвітність можна подати за період, менший за 12 місяців, але не більший ніж 15 місяців.
  • Для новозареєстрованого підприємства — «прибутківця» першим звітним періодом з податку на прибуток буде повний/неповний календарний рік, в якому воно зареєстроване.
  • Перший ПДВ-звіт подається за результатами повного календарного місяця, відпрацьованого в ПДВ-статусі.
  • Першим звітним періодом з плати за землю є повний/неповний календарний рік, в якому підприємство отримало статус «земельного» платника. Але підприємство може вибрати і «щомісячний» варіант надання звітності.
  • Перший звітний період по транспортному/«нерухомому» податку — повний/неповний календарний рік, в якому придбаний «оподатковуваний» автомобіль/нерухомість.
  • Першим звітним періодом новачка-«акцизника» буде повний/неповний календарний місяць, в якому підприємство стало платником акцизного податку.
  • Першу декларацію з екоподатку потрібно подати за повний/неповний квартал, в якому підприємство придбало статус «еко-платника».
новостворені підприємства, створення підприємства, відображення витрат в обліку, витрати на реєстрацію підприємства, оплата юридичних послуг, оплата консультаційних послуг додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті