Ода пиву*: дещо про особливості торгівлі

* Назва пісні Т. Шаова, звідти й епіграф.

** Ви мали змогу про це дізнатися із «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 38, с. 15.

Узагалі-то, сьогоднішня стаття про особливості торгівлі пивом призначена для усіх суб’єктів господарювання, які провадять роздрібну торгівлю цим хмільним напоєм. Проте варто зауважити, що ті з них, котрі до 1 липня 2015 року вже продавали «важкий» алкоголь, практично не відчули на собі минулорічних «пивних» змін. Адже на цю дату вони й так мали дотримувати усіх вимог Закону № 481 щодо ліцензування такої діяльності, сплати «роздрібного» акцизу за операціями з реалізації алкогольних напоїв (цій темі присвячено окрему статтю на с. 18), обладнання місць торгівлі касовими апаратами, обмежень за площею таких місць торгівлі тощо.

А от тим суб’єктам господарювання, які до зазначеної дати торгували лише пивом, довелося змінювати, як-то кажуть, стройовий порядок на марші. Бо до цього часу їхня діяльність не охоплювалася Законом № 481, що дозволяло їм не перейматися переліченими вище проблемами. Ці останні — фізичні особи — підприємці, платники єдиного податку, яким серед усіх підакцизних товарів дозволялося, зокрема, торгувати пивом^*** уроздріб ( п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

*** Про столові вина тут не згадуємо з огляду на тему цієї статті.

Причому набуття пивом статусу алкогольного напою цей дозвіл не перекреслило — будь ласка, торгуйте й далі, але вже з урахуванням спеціальних вимог «алкогольного» законодавства та загальних РРОшно-ПКУшних обмежень. Одним словом, не мала баба клопоту... ☺

Певно, ви вже зрозуміли, що левову частку своєї статті ми змушені присвятити саме ФОП-єдиноподатникам. Адже саме їм стало непереливки після оголошення пива алкогольним напоєм. Тож підтримати їх — для нас справа честі, особливо з огляду на мінливу позицію фіскалів, які полюбляють ставити палки в колеса малому бізнесу. Хоча й решті суб’єктів господарювання, упевнені, ця стаття стане в пригоді.

Отже, почнемо.

Ліцензування та навкололіцензійні питання

Оскільки пиво належить до алкогольних напоїв, то роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) ви маєте право здійснювати лише за наявності ліцензії ( ч. дванадцята ст. 15 Закону № 481). Про загальні правила отримання такої ліцензії ви можете прочитати у статті на с. 3. Тут зупинимося лише на особливостях, притаманних «пивній» ліцензії.

Хоча власне такої окремої ліцензії у природі не існує.

Для того щоб торгувати уроздріб пивом, суб’єкти господарювання мають отримати таку саму ліцензію, як і на «важкий» алкоголь

Якщо у вас вона вже є — ви або юрособа на загальній системі оподаткування^****, або ФОП-загальносистемник. І розпочати роздрібну торгівлю пивом ви можете у будь-який момент без жодних обмежень. Тобто вам не слід ані доплачувати що-небудь до вартості такої «загальної» ліцензії, ані повідомляти контролюючий орган про ваше рішення додатково продавати пиво у цьому місці торгівлі, ані обладнувати його РРО (оскільки РРО у вас і так є, бо без нього вам не видали б цю «загальну» ліцензію).

**** Нагадаємо, що юрособам-єдиноподатникам торгувати будь-якими алкогольними напоями, у тому числі й пивом, заборонено.

Однак тут слід мати на увазі ось що. Зміни, внесені з 01.07.2015 р. до Закону № 481 щодо пива, дозволяють здійснювати його реалізацію у місцях торгівлі без обмеження торговельної площі (подробиці див. у статті на с. 10). Отже, якщо ви маєте намір додатково відкрити «пивничку» у приміщенні, площа якого менше 20 кв. м, то «загальну» ліцензію вам видадуть, але, скажімо так, «неповносправну» ☺. У цьому разі на лицьовій стороні бланка ліцензії буде зазначено вид алкогольної продукції у дужках — слово «пиво» (див. лист ДФСУ від 19.06.2015 р. № 22173/7/99-99-21-02-17).

Маючи таку ліцензію, у цьому конкретному місці торгівлі продавати інші алкогольні напої, крім, власне, пива, ви не зможете. Якщо податківці встановлять такий факт, ви понесете відповідальність згідно зі ст. 17 Закону № 481 у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог ст. 15³ цього Закону, що забороняє продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі.

Зверніть увагу ще й на таку дивну вигадку фіскалів щодо заборони торгувати пивом у кіосках. Вони наполягають на тому, що продаж пива має здійснюватися в торговельних приміщеннях (спорудах), без обмеження торговельної площі (БЗ 115.03). Інакше кажучи, податківці вимагають обов’язкової наявності торговельного залу, хоча його площа і може бути менше 20 кв. м.

А у разі продажу пива в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо погрожують згаданими вище штрафами за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях (БЗ 115.06). Хоча, як випливає з цієї консультації, вони не мають нічого проти видачі кіоскерам «пивної» ліцензії. На наше тверде переконання,

із Закону № 481 чітко випливає, що за умови дотримання інших його «алкогольних» вимог торгувати пивом у кіосках не забороняється!

Аргументи на підтримку цієї позиції ви можете знайти у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68-69, с. 30. Однак відстоювати свої права кіоскерам, напевно, доведеться через суд.

Кілька слів для ФОП-єдиноподатників. Вирішивши продавати пиво уроздріб, ви перш за все маєте отримати «загальну» алкогольну ліцензію. Причому на ній однозначно буде зазначено слово «пиво», оскільки жодним іншим «підакцизно-алкогольним» крамом (столові вина знов опускаємо) вам торгувати зась.

Зауважте, що у разі продажу якогось іншого алкогольного напою (наприклад, сидру, назвавши його елем) ви потрапите у справжню халепу. Адже крім відповідальності за безліцензійну торгівлю алкогольними напоями (у розмірі 200 % вартості партії товару, але не менше 17 тис. грн. — абзац п’ятий ч. другої ст. 17 Закону № 481), ви змушені будете залишити спрощену систему оподаткування ( п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ). До того ж із суми доходу, отриманого з порушенням, вам доведеться сплатити єдиний податок за підвищеною ставкою ( п.п. 4 п. 293.4 ПКУ).

А тепер про головну особливість процедури отримання роздрібної «алкогольної» ліцензії. Згідно з ч. двадцять четвертою ст. 15 Закону № 481

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями <...> вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів <...>; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі

Для звичайних суб’єктів господарювання (юр- та фізосіб — загальносистемників) усе доволі просто. Оскільки Закон про РРО не надає їм ані найменшої поблажки у застосуванні касових апаратів при торгівлі алкоголем, вони не задумуючись мають виконати процитовану вище норму Закону № 481. Тобто без РРО отримати бажану ліцензію їм не вдасться. А от у ФОП-єдиноподатників є варіанти. Про це читайте далі.

РРО чи РК та КОРО* — що, коли, як?

* Розрахункова книжка та книга обліку розрахункових операцій відповідно.

Цей розділ, як ви вже зрозуміли, призначений лише для ФОП-єдиноподатників, які бажають торгувати пивом. Особливість такої торгівлі полягає у тому, що вони, на відміну від інших суб’єктів господарювання, за певних умов можуть отримати «пивну» ліцензію без застосування РРО, а лише користуючись РК та КОРО. Дивіться, чому так.

З одного боку, ФОП-єдиноподатник незалежно від виду діяльності узагалі звільнений від застосування РРО та РК, якщо його єдиноподатковий дохід у поточному календарному році не перевищив 1 млн грн. Про це говорить п. 6 ст. 9 Закону про РРО на пару з п. 296.10 ПКУ. З іншого ж боку, щоб отримати ліцензію на роздрібну торгівлю пивом, Закон № 481 вимагає або РРО, або КОРО (див. цитату вище). Як поєднати ці дві різнонаправлені норми?

Виявляється, доволі просто. Варто лишень згадати про ст. 10 Закону про РРО та кабмінівський Перелік № 1336, розроблений для її практичного застосування. Пункт 1 цього Переліку дає можливість фізичним особам — підприємцям, які сплачують єдиний податок, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО при роздрібній торгівлі, зокрема, пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. Причому цей вид діяльності можна здійснювати за такими правилами незалежно від річного обсягу розрахункових операцій.

Отже,

на торгівлю пивом у пляшках і бляшанках можна отримати алкогольну ліцензію й без РРО

На сьогодні податківці теж поділяють цю думку (БЗ 115.03). Проте на таке послаблення вони погоджуються лише допоки дохід ФОП-єдиноподатника не перевищить заповітний мільйон (див. листи ДФСУ від 22.10.2015 р. № 3153/З/26-15-17-04-14 та від 03.06.2016 р. № 5984/Б/99-99-22-07-03-14; БЗ 109.02, 109.03).

Із нашою позицією з цього питання, яка відрізняється від позиції фіскалів, ви вже мали змогу ознайомитися у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 98, с. 43, № 100, с. 31. Те саме ми продовжуємо стверджувати й сьогодні: дія ст. 10 Закону про РРО не залежить від ст. 9 цього ж Закону і встановлює додаткові пільги щодо застосування РРО. Тому якщо ви здійснюєте діяльність, зазначену в Переліку № 1336, граничний розмір доходу за якою не встановлено (а торгівля пивом у пляшках та бляшанках — саме такий випадок), то маєте повне право не застосовувати РРО, навіть якщо ваш дохід перевищив 1 млн грн.

Утім, не застосовувати РРО при понадмільйонному доході зможуть тільки єдиноподатники, готові відстоювати свою правоту в суді. Тож якщо ви вирішили дотримуватись рекомендацій податківців, до початку застосування касового апарата унесіть дані про нього в додаток до ліцензії.

Тепер про інший різновид торгівлі пивом — на розлив. Тут ситуація дещо гірша:

для того щоб отримати ліцензію на торгівлю розливним пивом, в обов’язковому порядку потрібен РРО

Адже торгівля таким пивом не входить до Переліку № 1336, а тому не підпадає під дію ст. 10 Закону про РРО. Причому касовий апарат доведеться зареєструвати ще до початку здійснення діяльності. До того ж, зауважте, що «домільйонне» звільнення від РРО тут не працює, оскільки в такому випадку ключовим буде саме Закон № 481, який, повторимо, вимагає від ліцензіата або встановити РРО, або зареєструвати КОРО на господарську одиницю. Отже, з двох бід вам випадає та, що гірша, тобто РРО.

Зазначимо також: згідно зі ст. 15³ Закону № 481 здійснювати торгівлю пивом на розлив зі споживанням на місці має право тільки суб’єкт господарювання зі статусом закладу ресторанного господарства (БЗ 115.03). Проте цей висновок не стосується торгівлі пивом «на винос». Тож якщо ви не маєте «ресторанного» статусу, щоб не потрапити на цей гачок, розмістіть на видному місці оголошення про заборону споживати пиво у місці торгівлі.

Принагідно розглянемо у цьому розділі ще й таку ситуацію: ФОП-єдиноподатник має декілька торгових точок, але продає пиво лише в одній із них, а на решті торгових точок пивом навіть і не пахне. ☺ Якого режиму застосування РРО або РК з КОРО він має дотримуватися у такому разі?

Відповідь податківців на це питання не важко передбачити: така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах. Тобто усюди застосовувати РРО або РК та КОРО незалежно від асортименту товарів (БЗ 109.02 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 49, с. 7 і 41).

На нашу думку, вимоги Закону № 481 щодо отримання «пивної» ліцензії, які нерозривно пов’язані із застосуванням або РРО (при торгівлі пивом на розлив), або РК та КОРО (при торгівлі пивом у пляшках та бляшанках), поширюються лише на те місце торгівлі, на яке видається така ліцензія. А на решті торгових точок режим застосування чи то РРО, чи то РК з КОРО регулюється загальними нормами Закону про РРО з урахуванням п. 296.10 ПКУ.

Тож якщо РРОшний закон разом з п. 296.10 ПКУ звільняють вас на таких «безалкогольних» точках від застосування РРО та РК через недосягнення мільйонного доходу у календарному році, Закон № 481 жодним чином не змушує вас удаватися до їх застосування. Якщо ж мільйон перевищено, тоді без РРО на усіх «без­алкогольних» точках вам не обійтися.

А відповідь на запитання, як бути з тією єдиною точкою, на яку ви отримали ліцензію, ми навели вище. Тут усе залежить від того, розливне чи пляшко-бляшаночне пиво ви там продаєте, а також чи готові ви сперечатися з податківцями щодо можливості продовжити застосування РК та КОРО після досягнення мільйонного обсягу доходу у разі торгівлі пивом у пляшках та бляшанках.

Узагальнимо наведену інформацію у таблиці.

Як ФОП-єдиноподатники мають торгувати пивом

висновки

• Торгівля пивом може здійснюватися в торговельному приміщенні без обмеження площі, у тому числі і в кіосках, що не мають торговельної площі взагалі.
• Торгувати пивом у пляшках та бляшанках можна із застосуванням РК і КОРО, причому, на наш погляд, без обмеження річного обсягу доходу. Хоча податківці встановлюють для такої торгівлі планку доходу в 1 млн грн., після чого зобов’язують приступити до використання РРО.
• А от пиво на розлив продавати без РРО не можна — хоч «на винос», хоч для вживання на місці. Причому в останньому випадку фіскали вимагають, щоб продавець мав статус закладу ресторанного господарства.
• Режим використання РРО/РК та КОРО на торговельних точках, де пиво не продається, не регулюється «алкогольним» законом, а підпорядковується загальним вимогам РРОшного законодавства.