Виправлення помилок в декларації з ПДВ

Проблеми СЕА. Важлива деталь:

сплачувати донарахований за УР податок/самоштраф/пеню потрібно безпосередньо з поточного рахунка на бюджетний рахунок, минаючи електронний

Це породжує такі проблеми:

1. Якщо помилка полягала в заниженні податку, то доплата за УР ніяк не вплине на регліміт (не збільшить його), оскільки грошові кошти пройдуть повз електронного рахунка. Якщо, порушуючи цей порядок сплати донарахованої суми, платник перерахує її на електронний рахунок, то її доведеться ще раз сплатити з поточного рахунка до бюджету (інакше загрожує штраф згідно з п. 120.2 ПКУ).

2. Якщо податкові зобов’язання були завищені і платник подає зменшуючий УР, то переплату, що з’явилася, не можна автоматично зарахувати в рахунок майбутніх платежів. З електронного рахунка все одно списуватимуться кошти в тій сумі, що буде зазначена в деклараціях майбутніх періодів. Саму ж переплату доведеться повертати у звичайному порядку, написавши заяву на повернення згідно зі ст. 43 ПКУ (для повернення на електронний рахунок), а потім подавши додаток Д4 до декларації (для повернення на поточний рахунок з електронного). При цьому сума регліміту зменшиться після того, як додаток Д4 пройде контроль податківців.

3. Якщо завищення податку виявлене до граничних строків сплати, то зменшуючий УР ніяк не вплине на суму до сплати: з електронного рахунка спишуть усе одно ту суму, що зазначена в декларації, без зменшення на показники УР. А повернути переплату можна зазначеним вище способом. А ось якщо після подання декларації, але до граничних строків сплати податку було виявлено заниження податку, то доплатити податок за УР усе одно доведеться, незважаючи на те, що по суті недоплати ще немає, оскільки декларацію за інтегрованою карткою платника податків не проведено.

Самоштраф. Якщо податкове зобов’язання було занижене, то перед поданням УР необхідно сплатити недоплату, самоштраф і пеню (пеню — з урахуванням правила «90 днів»: вона з’являється, тільки якщо УР поданий після закінчення 90 днів з граничної дати подання декларації за помилковий період). Якщо подати УР, але не сплатити зазначені платежі, то податківці застосують штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податку ( п. 120.2 ПКУ). До речі, визначити виникнення недоплати не складно: орієнтир — поява гр. 6 ряд. 18 УР.

Помилка у від’ємному значенні. Виправлення помилок у від’ємному значенні — дуже трудомістка процедура. Головний принцип такий: якщо помилка вплинула на суму податку до сплати (ряд. 18) або суму відшкодування (ряд. 20.2), то УР потрібно подавати не тільки до періоду, в якому помилка була допущена, але до всіх подальших періодів, в яких було зачеплено ряд. 18 або ряд. 20.2. Якщо в цих періодах з’являється недоплата, то обов’язково потрібно заплатити донарахований податок, самоштраф і пеню. Причому стосується це і нових помилок, допущених після 01.01.2016 р., і старих, допущених до цієї дати.

Важливий момент — рядки нового УР не відповідають рядкам старої декларації. Тому заповнювати потрібно ті рядки УР, що більше підходять за суттю (наприклад, новий ряд. 18 відповідає старому ряд. 25, ряд. 19 — 22 тощо).

При заповненні ряд. 19.1 («ліміт-віконце») потрібно показувати ту суму регліміту, що діє на момент подання УР (мабуть, для того, щоб не дозаявити відшкодування більше, ніж сума поточного регліміту).

Втягування показників УР у поточну декларацію. Якщо помилка торкнулася від’ємного значення, то дані УР (ряд. 21) повинні включатися до ряд. 16.2 декларації того періоду, в якому подано УР. Тому якщо УР подано до граничних строків подання декларації, то до найближчої декларації потрібно вносити свідомо неправильні дані.

Причому, якщо від’ємне значення було завищене і при цьому декларується податок до сплати, то платник податків, завищивши свого часу від’ємне значення і виправивши цю помилку, повинен декларувати ПДВ до сплати з урахуванням помилково завищеного від’ємного значення, що обов’язково призведе до недоплати! Уникнути цієї безглуздості можна двома способами: подати УР до такої декларації (після граничних строків її подання, і при цьому в декларації наступного періоду не відображати УР), або внести дані УР уже до найближчої декларації (на жаль, варіанти не зовсім відповідають Порядку № 21). У будь-якому разі ці варіанти краще погодити з податківцями.

Виправлення показників у додатках. Тут є декілька правил:

1. Якщо помилки допущені в самих додатках, але рядок декларації заповнено правильно, то для виправлення помилки разом з «нульовим» УР (гр. 4 УР дорівнює гр. 5, а гр. 6 порожня) подається відповідний уточнюючий додаток.

2. Якщо помилку допущено в рядку, до якого подається додаток (заповнено гр. 6 УР за відповідним рядком), то до цього рядка потрібно подати відповідний уточнюючий додаток. І навпаки, якщо гр. 6 УР відповідного рядка залишається порожнім і помилки в цьому додатку не було, то подавати його не потрібно.

3. Деякі додатки виправляються повним переписуванням усіх показників, а деякі — додаванням (або зменшенням) тільки суми помилки (тобто заповнюється тільки сума уточнення, решта показників не наводяться). До першої категорії належать додатки Д3, Д4, Д7; до другої — Д1, Д2, Д5, Д6. Додаток Д8 не виправляється. Що стосується додатків ДС9 і ДС10, то податківці радили їх переписувати заново, тобто виправляти як додатки першої категорії.

4. При виправленні ряд. 21 старих періодів до УР усе одно доведеться подати уточнюючий новий додаток Д2, хоча в помилковому періоді цього додатка і близько не було.

Коли виправлятися не можна. Як і раніше, не можна подати УР:

— під час проведення перевірки (до початку перевірки після отримання повідомлення про майбутню перевірку (надсилається за 10 днів до початку) — можна);

— якщо з граничного строку подання помилкової декларації минуло 1095 днів;

— після анулювання ПДВ-реєстрації;

— якщо платник має справу не з помилкою, а з коригуванням, регламентованим ст. 192, 198.5 і 199 ПКУ (що буде операцією поточного періоду).

Що ще ми писали на цю тему