(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
  • № 86
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2016/№ 93

Податкова реформа № __: низький старт

Помітили? Як осінь, так і черговий проект чергових змін до ПКУ в межах чергової податкової реформи знову тривожить платників податків. Зовсім нещодавно ви знайомилися з ним на стадії пропозицій від Мінфіну (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 75, с. 13). І ось через якихось півтора-два місяці він дошкандибав до парламенту. Тепер уже у статусі офіційного законопроекту (від 07.11.2016 р. № 5368), унесеного Кабміном. Давайте подивимося, які метаморфози сталися з ним за цей час. Бо зовсім не виключено, що вже скоро нам доведеться жити за ним.

перспективне законодавство

Адміністрування

В царині адміністрування законодавець запланував чимало змін. Назвемо найважливіші з них.

Електронний кабінет. Пропонується доповнити ПКУ новою статтею, яка буде визначати загальні принципи функціонування електронного кабінету платника податків.

Проект пропонує запуск електронного кабінету в повноцінному режимі замість тестового

Зустрічна звірка. Проектом пропонується визначити, що у разі проведення зустрічної звірки платники зобов’язані подавати інформацію на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У попередньому варіанті проекту передбачалося, що документальне підтвердження цієї інформації може бути надано лише за згодою платників та інших суб’єктів інформаційних відносин. Наразі ж у проекті міститься лише згадка, що платники можуть обрати форму документального підтвердження — паперову чи електронну, а обов’язковість самого підтвердження ніхто не скасовує. Ось так... ☹

Водночас із п. 73.5 ПКУ пропонується прибрати згадку про те, що при зустрічній звірці відбувається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів платника.

Предмет камеральної перевірки. Проектом пропонується розширити власне значення камеральної перевірки. Згідно з проектом предметом камеральної перевірки може бути окрім усього іншого: (1) своєчасність подання декларацій (розрахунків); (2) своєчасність реєстрації ПН і РК у ЄРПН та АН і РК у ЄРАН; (3) виправлення помилок у ПН; (4) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

Строк камеральної перевірки. Пропонується встановити, що камеральну перевірку можна буде провести лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо така декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання.

Оприлюднення плану перевірок. План-графік документальних планових перевірок буде оприлюднюватися на сайті ДФС та публікуватися в офіційному виданні податківців до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Податок на прибуток

Невиробничі ОЗ і НМА. З попередньої версії проекту до сьогоднішньої успішно «перекочували» NEW-норми, що вимагають:

— збільшити фінрезультат до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення невиробничих основних засобів (ОЗ) і таких самих (невиробничих) нематеріальних активів (НМА);

— зменшити фінрезультат на суму первісної вартості таких активів при їх продажу (у межах суми доходу, отриманого від продажу).

Але з’явилося й дещо новеньке. Тепер фінрезультат пропонують збільшувати ще й на суму залишкової вартості невиробничих ОЗ і НМА — при їх ліквідації/продажу.

Є і ще одна важлива «новина»:

невиробничими ОЗ/НМА у проекті запропоновано називати ОЗ/НМА, не призначені для використання в господарській діяльності

Нагадаємо, що зараз визначення невиробничих ОЗ звучить інакше. Так, в останньому абзаці п.п. 138.3.2 ПКУ зазначено: термін «невиробничі ОЗ» означає ОЗ, що не використовуються в господарській діяльності платника податку. Формальне прочитання цієї норми сьогодні дозволяє фіскалам зараховувати до невиробничих будь-які ОЗ, що тимчасово не використовуються в господарській діяльності. Наприклад, ті, що перебувають на ремонті (див. лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5389/6/99-99-19-02-02-15). Ми ж завжди наполягали, що невиробничими повинні визнаватися тільки ті активи, що мають негосподарське призначення, а сам факт використання активу на його виробничість ніяк не впливає (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 6). Сподіваємося, що запропонована правка буде прийнята і це питання буде закрито.

Амортизація. «Новоспечена» норма про те, що в цілях амортизації вартість ОЗ і НМА слід визначати без урахування їх переоцінки, проведеної за бухгалтерськими правилами, у новому проекті також залишилася незмінною. А ось такий самий «новоспечений» п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ тепер зовсім іншого змісту. Він установлює мінімально допустимий строк експлуатації — 2 роки для ОЗ четвертої групи, які:

1) амортизуються за прямолінійним методом;

2) введені в експлуатацію з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р.;

3) використовуються у власній госпдіяльності платника.

РСБ і безнадійна заборгованість. Якщо цей проект буде прийнято, резерв сумнівних боргів (РСБ) і взагалі вся безнадійна заборгованість:

1) збільшуватимуть фінрезультат:

— на суму витрат на формування РСБ (як і зараз);

— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (зараз збільшує фінрезультат тільки «понадРСБшна» «дебіторка», що не відповідає вимогам з п.п. 14.1.11 ПКУ);

2) зменшуватимуть фінрезультат:

— на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з бухправилами (як і зараз);

— на суму списаної дебіторки (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ (зараз зменшити фінрезультат на суму дебіторки, списаної за рахунок РСБ, не можна);

— на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок РСБ заборгованості, що не відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ.

Як бачимо,

непорозуміння, що раніше не дозволяло платникам зменшувати фінрезультат на суму безнадійної заборгованості, списаної за рахунок РСБ, виправлено

Щоправда, без нового непорозуміння не обійшлося — згадку про резерви, створені згідно з пп. 139.2 і 139.3 ПКУ, навіщось виключено з п. 139.1 ПКУ. Тому формально виходить, що відповідні РСБ-коригування платник повинен буде робити двічі: один раз згідно з п. 139.1 ПКУ, а другий — згідно з п. 139.2 ПКУ. Сподіваємося, що цю помилку буде виправлено.

Податок на нерухоме майно. Ви, звичайно ж, знаєте, що зараз «нерухомий» податок може зменшити податок на прибуток двічі: один раз — у складі витрат, а другий — при зменшенні податку на прибуток згідно з п. 137.6 ПКУ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 40). Якщо проект буде прийнято, це «задвоєння» зникне. Оскільки п. 137.6 узагалі буде виключений з ПКУ. Проте при визначенні об’єкта оподаткування за 2016 рік скористатися нормою цього пункту ще вийде (див. «проектний» п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Благодійність. Проект передбачає необхідність збільшення фінрезультату на суму безповоротної фіндопомоги (безоплатно переданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), і платникам — «нульовикам» згідно з «проектним» п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Штрафи, пеня, неустойки. Як і в попередній версії, «сьогоднішній» проект передбачає необхідність збільшення фінрезультату на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок. Але тепер тільки тих, які

1) нараховані згідно з цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами;

2) на користь осіб — «неприбутківців» (крім фізичних осіб) і платників — «нульовиків» згідно з «проектним» п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Перехід зі «спрощенки». Законодавці не відмовилися від ідеї оподаткувати дохід, отриманий як оплата за товари, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Якщо проект приймуть, на цю суму платники повинні будуть збільшити свій фінрезультат. А ось

зворотна норма, що дозволяє зменшити фінрезультат на суму доходу, «обкладеного» єдиним податком, у проекті так і не з’явилася

Витрати на недержавне пенсійне забезпечення. Проект пропонує виключити п. 141.7 ПКУ, згідно з яким витрати на недержавне пенсійне забезпечення працівників уключаються до складу витрат платника в повному обсязі.

«Міжреформаційні» доходи/витрати. Тут усе так само, як у «старому» проекті — платники повинні зменшувати фінрезультат на суму доходів/збільшувати на суму витрат, урахованих при визначенні об’єкта оподаткування до 01.01.2015 р., але відображених у бухобліку після цієї дати.

Нові «нульовики». Проектом передбачено тимчасову (до 31.12.2021 р.) можливість застосування нульової ставки оподаткування платниками, бухгалтерський річний дохід яких не перевищує 3 млн грн. і розмір заробітної плати кожного з працівників яких становить не менше двох МЗП, якщо вони відповідають одному з таких критеріїв:

— створені після 01.01.2017 р.;

— діючі, в яких протягом 3 останніх років щорічний обсяг доходу не перевищував 3 млн грн., а середньооблікова чисельність працівників була від 5 до 20 осіб;

— зареєстровані платниками єдиного податку до 01.01.2017 р., в яких за останній календарний рік обсяг виручки становив до 3 млн грн., а середньооблікова чисельність працівників — від 5 до 50 осіб.

Трансфертне ціноутворення. Тут проект передбачає досить багато новацій. Але ми виділимо тільки найголовніші.

1. Пропонується змінити склад контрольованих операцій. Серед «новачків»:

— зовнішньоекономічні операції з придбання товарів/послуг через комісіонерів-нерезидентів;

— господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) або звільнені від його сплати.

2. Пропонується підвищити критерії для віднесення операцій до контрольованих. Так, контрольованими операції будуть, тільки якщо:

— бухгалтерський річний дохід платника від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн. (наразі — 50 млн грн.);

— обсяг контрольованих операцій з кожним контрагентом — 10 млн грн. (наразі — 5 млн грн.).

3. Передбачено введення штрафу за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції.

ПДВ

Зупинка реєстрації ПН/РК. Одна з найбільш помітних (і тривожних) ПДВ-правок цієї версії проекту:

податківці зможуть зупиняти реєстрацію ПН/РК

Новими нормами передбачено, що в ЄРПН здійснюватиметься постійний моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинки їх реєстрації. Такі критерії визначатиме Мінфін. Для того, щоб одержати можливість зареєструвати «зупинену» ПН/РК, платник повинен буде подати відповідну заяву, до якої потрібно буде додати:

— письмову заяву посадової особи про підтвердження накладення електронного підпису на ПН/РК;

— копії первинних документів, що підтверджують здійснення операції.

На підставі цих документів контролюючий орган (протягом 5 календарних днів) вирішуватиме, чи можна припинити процедуру зупинки. Одержану відмову платник зможе оспорити в адміністративному та/або судовому порядку.

Негосподарське використання. Підпункт «г» п. 198.5 ПКУ, згідно з яким при негосподарському використанні товарів/послуг необхідно нараховувати «умовні» податкові зобов’язання (ПЗ), запропоновано доповнити словами «крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ». Тобто,

якщо проект буде прийнято, то ПЗ при «негосподарській» ліквідації ОЗ потрібно буде нараховувати тільки один раз: або згідно з п. 189.9, або згідно з п. 198.5 ПКУ

Реорганізація. У проекті передбачено нові норми, що регулюють пдв-права правонаступника реорганізованого підприємства. Вони встановлюють, що:

1) сума від’ємного значення (ВЗ), що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту (ПК) наступного періоду реорганізованого платника (підтверджена документальною перевіркою!), підлягає перенесенню до складу ПК його правонаступника;

2) регліміт реорганізованого платника збільшує регліміт його правонаступника.

Бюджетне відшкодування. Проект пропонує змінити процедуру бюджетного відшкодування — формувати один загальний реєстр. Дані з двох реєстрів, сформованих за чинними правилами (за якими відшкодування не здійснене), до 10.01.2017 р. будуть теж перенесені до єдиного реєстру.

Переплата з електронного рахунку. Пропонується унеможливити перерахування «електронної» переплати до бюджету. Якщо проект буде прийнято, її можна буде повернути тільки на поточний рахунок.

Електронне адміністрування. Проектом передбачено нову норму, згідно з якою платник зможе зареєструвати ПН на суму показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих з 01.07.2015 р. ПЗ і збільшеного на значення показника ∑ПопРах, незалежно від суми регліміту. Але скористатися цією нормою можна буде тільки при реєстрації ПН за той період, у якому виникло відповідне перевищення ПЗ над ПН.

Інше. Виділимо ще декілька «проектних» пропозицій:

— до 01.01.2019 р. продовжити пільгу, передбачену п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (постачання та імпорт відходів і брухту чорних і кольорових металів, паперу і картону для утилізації);

— до 01.01.2019 р. продовжити дію п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (установлює касовий метод для «тепловиків», «електриків», «вугільників»). Крім того, проект пропонує додати до цієї когорти «касовиків» платників, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;

— до 31.12.2017 р. звільнити від штрафів згідно з п. 1201.3 ПКУ за помилки, допущені в коді УКТ ЗЕД при складанні ПН/РК.

Разом з тим, у новій версії проекту залишилися незмінними такі нововведення (про які ми детально розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 75, с. 13):

код УКТ ЗЕД у ПН/РК — для всіх товарів та послуг

— ПН, складена та зареєстрована після 01.07.2017 р. (у попередній версії проекту — після 01.01.2017 р.), — достатня підстава для відображення ПК і не потребує жодного додаткового підтвердження;

— строки реєстрації ПН/РК: складених з 1 по 15 число — до останнього дня місяця, складених з 16 по останній день місяця — до 15 числа наступного місяця;

— граничний строк реєстрації ПН/РК — 365 днів;

— строк для проведення перевірки за скаргою — 90 календарних днів з дати її подання;

— норму, що дозволяє при незначних помилках у ПН відображати ПК, виключено;

— передбачено разове збільшення регліміту на суму переплат.

Підприємці-загальносистемники

Для фізичних осіб — підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, проект пропонує доволі значні і масштабні зміни. Їх умовно можна розділити на два великих блоки. Розглянемо ці блоки по черзі.

Склад доходів і витрат. Нагадаємо, що у підприємця-загальносистемника об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід. А саме: різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця ( п. 177.2 ПКУ).

Проект пропонує уточнити склад доходів і витрат підприємця-загальносистемника. Зокрема, визначити, що до «підприємницького» доходу не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Натомість до витрат уключатимуться:

(1) суми податків і зборів, які пов’язані з господарською діяльністю підприємця (крім ПДВ, акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно);

(2) суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом;

(3) суми платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження підприємцем певних видів господарської діяльності;

(4) суми платежів за одержання дозволу чи іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю підприємця.

Водночас вперше до ст. 177 ПКУ пропонується внести пряму норму, що визначає, які витрати підприємець-загальносистемник не може відобразити у складі своїх витрат. До таких витрат законодавець відносить:

(1) витрати, не пов’язані з господарською діяльністю підприємця;

(2) витрати на придбання, самостійне виготовлення ОЗ та витрати на придбання НМА, які підлягають амортизації;

(3) витрати на придбання та утримання ОЗ подвійного призначення;

(4) документально не підтверджені витрати.

Амортизація. Вперше до ПКУ планується внести норму, яка офіційно дозволяє підприємцям (які фактично не ведуть бухоблік) амортизувати свої ОЗ і НМА і саме таким шляхом уключати їх вартість до витрат. Раніше про таке право підприємці-загальносистемники могли тільки мріяти. А хто сміливіший, то виборював його через суди (див. ухвалу ВАСУ від 20.09.2012 р. № К/9991/90719/11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 48, с. 37).

Тепер підприємцям-загальносистемникам хочуть «офіційно» дозволити вести облік своїх ОЗ і НМА і амортизувати їх

Суму такої амортизації за бажанням підприємця може бути включено до складу «підприємницьких» витрат. І облік ОЗ і НМА, а також їх амортизації підприємець матиме право вести.

Втім, як і завжди, у приємній новації є певна ложка дьогтю. Зокрема, підприємцям не дозволять амортизувати об’єкти житлової нерухомості і автомобілі (легкові і вантажні). Окрім того, їх обмежують у методі амортизації (дозволяють виключно прямолінійний метод) і встановлюють мінімальні строки амортизації.

Інші зміни

Щодо інших податків проект пропонує доволі незначні зміни. Тож скажемо про них буквально декілька слів.

Податок на доходи фізичних осіб. Розмір добових витрат на відрядження за кордон встановлюється на рівні до 40 євро за календарний день.

Акцизний податок. Планується звільнити від реєстрації платником «паливного» акцизу тих суб’єктів господарювання, які реалізують пальне у ємностях до 2 літрів. Згідно з проектом, це навіть не вважатиметься реалізацією пального (вносяться зміни до п.п. 14.1.212 ПКУ). І штрафних санкцій за реалізацію такого пального без реєстрації платником «паливного» акцизу не буде.

Але кого реально може стосуватися це «полегшення»? Адже роздрібний продаж бензину і дизпалива в принципі може відбуватися тільки через АЗС (п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.97 р. № 1442). Імовірно, норма спрямована на те, аби платниками «паливного» акцизу не зобов’язані були реєструватися будівельні і господарські магазини, що торгують гасом і уайт-спіритом, які належать до пального згідно з п.п. 215.3.4 ПКУ*.

* Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18, с. 20.

Спецводорента. Платниками «загальної» спецводоренти за використання поверхневих і підземних вод пропонують залишити лише первинних водокористувачів. Вторинних водокористувачів спецводорента більше не стосуватиметься. Ті, хто сплачував спецводренту за потреби гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, — сплачуватимуть її, як і раніше.

Плата за землю. Проектом пропонується встановити, що розмір орендної плати за державні і комунальні земельні ділянки не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для цієї категорії земельних ділянок на цій території.

Особливості оподаткування на окупованих територіях. Проект пропонує звільнити від місцевих податків фізичних і юридичних осіб, які зареєстровані (або здійснюють діяльність чи мають нерухомість) на тимчасово окупованій території**.

** Зауважте: ідеться саме про територію проведення АТО, а не про територію Криму.

Зокрема, ідеться про звільнення від плати за землю і податку на нерухомість. Сплачені суми податкових зобов’язань за цими податками вважаються переплатою та зараховуються в рахунок майбутніх платежів. Це важливо, адже досі податківці зазначали: хоча спеціальне законодавство щодо АТО і передбачає звільнення від сплати деяких податків — без змін до ПКУ таке звільнення неможливо втілити у життя, бо потрібні спеціальні роз’яснення Мінфіну (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 112.04). З нашою думкою щодо цього питання ви мали можливість ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 59, с. 20.

Окрім того, проект пропонує звільнити «окупованих» платників від штрафів за несплату податкових зобов’язань, щодо яких зупинено стягнення. І ще: якщо ви здійснюєте виплату на користь підприємця, який зареєстрований чи проживає у зоні АТО, ви зобов’язані утримати у нього ПДФО. Причому незалежно від системи оподаткування, на якій перебуває «окупований» підприємець.

Ось такі, власне, зміни. Не всі із них дають нам розраду. Але не переймайтеся: це ще не закон, і текст можуть не один раз переписати ☺.

податкова реформа додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті