Оплата бюджетними коштами і ПДВ

Почнемо з першоджерела. Наведемо ключовий п. 187.7 ПКУ, на якому все ґрунтується:

«Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом»

Таким чином, для постачань з оплатою за рахунок бюджетних коштів установлено «свої» правила нарахування податкових зобов’язань (ПЗ). Тобто правило «першої події» тут не працює, а ПЗ нараховують «за оплатою» (за надходженням платнику грошових коштів).

Щоправда, є винятки із цього правила — довгострокові контракти (якщо за них розраховуються бюджетними грошима). У такому разі «бюджетна» оплата відходить на задній план, а податківці закликають віддавати пріоритет і керуватися спеціальними «довгостроковими» правилами пп. 187.9, 198.2 ПКУ. Тобто відображати ПДВ-наслідки за фактом передачі-отримання робіт. Тому навіть якщо оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (уключаючи випадок, коли контракт укладено між двома бюджетними організаціями: «бюджетники» — і замовник, і виконавець), то «довгостроковий» виконавець нараховує ПЗ на дату фактичної передачі робіт. Ну а замовник відображає податковий кредит (ПК) на дату їх фактичного отримання (див. підкатегорію 101.05 БЗ). Отже, у «довгостроковому» випадку «бюджетна» оплата в ПДВ-обліку погоди не робить.

У зв’язку з цим нагадаємо, що довгостроковим договором (контрактом) вважають будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва, якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено їх поетапного здавання ( абзац другий п. 187.9 ПКУ).

До речі, при виконанні підрядних будівельних робіт платник узагалі має право обрати касовий метод обліку ПДВ ( останній абзац п. 187.1 ПКУ). Тобто в цьому випадку дається право вибору.

Ну а тепер деталі.

ПН складаємо «за оплатою»

Оплату за послуги отримуємо бюджетними коштами. Якщо податкову накладну (ПН) складаємо «за оплатою», то декларація з податку на прибуток не відповідає декларації з ПДВ (дохід виник, а ПЗ виникнуть тільки «за грошима»). За це люблять чіплятися податківці і надсилати запити. Як бути?

Не хвилюйтеся, у такій ситуації немає нічого небезпечного. Дійсно, зважаючи на п. 187.7 ПКУ на постачання з оплатою за рахунок бюджетних коштів ПН складають «за оплатою». Звідси невідповідність даних декларації з податку на прибуток даним декларації з ПДВ.

Ну а запити від податківців із цього приводу — звичайна традиція. Адже правом «запрошувати» наділені контролери завдяки п. 73.3 ПКУ. Там зазначено: для збору податкової інформації податківці можуть надсилати платникам письмові запити. І, зокрема, контролери можуть надіслати платнику письмовий запит, якщо визнають, що виявлена недостовірність даних у поданих податкових деклараціях ( п.п. 3 п. 73.3 ПКУ).

Тоді зауважте, що запит податківців має бути письмовим (!), а також належним чином оформленим. Тобто підписаний керівником або заступником керівника податкового органу, скріплений печаткою та містити підстави для надсилання запиту, конкретні факти порушення платником норм законодавства або відомості, що є джерелом інформації про ці порушення.

А ось якщо запит податківців складено з порушенням, платник узагалі може на нього не відповідати (звільняється від такого обов’язку згідно з п. 73.3 ПКУ). Хоча, думаємо, і в цьому випадку все ж краще відписатися, що запит, мовляв, складено з порушенням.

Адже якщо платник протягом 10 робочих днів з дня отримання письмового запиту не відповість на нього, йому може загрожувати документальна позапланова перевірка ( п.п. 78.1.4 ПКУ)*. Навіщо всі ці складнощі? Простіше в 10-денний строк відповісти на запит, і якщо він складений правильно, достатньо пояснити причину розбіжностей. У відповіді, наприклад, можна зазначити, що:

* Утім, позапланова перевірка не загрожує «малодохідним» (тобто з доходом за попередній календарний рік до 20 млн грн.) суб’єктам господарювання, для яких у 2015-2016 рр. введено мораторій на перевірки (п. 3 розд. II Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII). Детальніше про мораторій див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 21.

показники декларацій з прибутку і з ПДВ не порівнянні через різну методологію обліку

Дохід (у ряд. 01 декларації з податку на прибуток) визначають за бухобліковими правилами (тобто за методом нарахування, незалежно від сплати коштів, пп. 6, 8 П(С)БО 15 «Дохід»). Тоді як ПЗ при постачаннях з оплатою за рахунок бюджетних коштів нараховують за особливими правилами п. 187.7 ПКУ — «за оплатою». Звідси показники доходу в декларації з податку на прибуток не коректно зіставляти (!) з обсягами постачань у декларації з ПДВ. І в цьому немає нічого «військового».

Детальніше про запити податківців і про те, як діяти в подібних випадках, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 43, с. 28 і 2015, № 50, с. 19.

Пункт 187.7 ПКУ: не плутати з касовим методом

Оплату за договором отримаємо бюджетними грошима. Як нам формувати ПК за «вхідним» ПДВ при виконанні такого договору: за загальним правилом «першої події» чи також «за грошима»?

Одразу зазначимо, що при постачаннях за рахунок бюджетних коштів «вхідний» ПК постачальник формує за загальними правилами, тобто «за першою подією». Чому?

Річ у тім, що при постачаннях з оплатою за рахунок бюджетних коштів особливу («грошову») дату встановлено п. 187.7 ПКУ тільки (!) для нарахування ПЗ. Тому «вхідний» ПК за такими постачаннями постачальники формують у загальному порядку — згідно з п. 198.2 ПКУ за правилом «першої події» (про що говорилося і в листі Міндоходів від 29.07.2013 р. № 13292/7/99-99-19-04-02-17).

Тож установлений для постачань товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів порядок виникнення ПЗ («за грошима») не плутайте (!) з касовим методом ( п.п. 14.1.266 ПКУ). Останній, нагадаємо, є окремим методом (!) податкового обліку (альтернативним методу «першої події»), при якому у постачальника «за грошима» виникають і ПЗ, і ПК. Детальніше про касовий метод див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 25.

Усе зазначене стосувалося постачальника (якому надходить «бюджетна» оплата). Отже,

ПЗ у постачальника виникають «за грошима», а «вхідний» ПК — «за першою подією»

Ну і для повноти картини розглянемо покупця, який оплачує купівлю бюджетними грошима. Звичайно, він зможе відобразити ПК тільки на підставі зареєстрованої продавцем ПН. А оскільки у продавця ПН «прив’язана» до оплати, то покупець зможе відобразити ПК тільки після оплати і за наявності зареєстрованої продавцем ПН або відобразити ПК пізніше в наступних періодах протягом 365 днів з дати складання ПН ( п. 198.6 ПКУ).

Чи ставити «касову» відмітку в декларації?

Працюємо з бюджетниками, тому є постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (ПЗ нараховуємо «за грошима» згідно з п. 187.7 ПКУ). Чи проставляти нам відмітку про застосування касового методу обліку у прикінцевій частині декларації з ПДВ?

Ні, проставляти таку відмітку у прикінцевій частині декларації вам не потрібно. Адже «за грошима» згідно з п. 187.7 ПКУ ви тільки (!) нараховуєте ПЗ (тоді як ПК «за грошима» не формуєте, а відображаєте його «за першою подією»). А це не має жодного стосунку до касового методу (коли і ПЗ, і ПК виникають «за грошима», п.п. 14.1.266 ПКУ), про що вже зазначалося вище (див. відповідь на попереднє запитання).

Отже, таку «касову» відмітку у прикінцевій частині декларації проставляють саме (!) «касовики» — особи, які працюють за касовим методом. Тобто платники, які застосовують касовий метод згідно з п. 187.10, останнім абзацом п. 187.1, п. 44 підрозд. 2 ПКУ. А ви — «некасовики» — відмітку там не ставите.

Аналогічне роз’яснення зустрічаємо і в підкатегорії 101.20 БЗ. Там зазначається, що поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» декларації з ПДВ:

— заповнюється платниками тільки при застосуванні касового методу податкового обліку ( п.п. 14.1.266 ПКУ) і

— не заповнюється платниками, які здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів ( п. 187.7 ПКУ).

Як підтвердити оплату за рахунок бюджетних коштів?

Не завжди в договорах присутня фраза про те, що оплата здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів. А інколи така фраза є, але із застереженням, що оплата надійде за наявності фінансування. Чи не небезпечно це? Як потім перевірити, що оплата надійшла з казначейського рахунку?

Звичайно, найспокійніший варіант — згадати за текстом договору про оплату за рахунок бюджетних коштів. Це дозволить уникнути будь-яких запитань перевіряючих. Ну, скажімо, чому не нарахували ПЗ «за першою подією» — відвантаженням, а вирішили чекати оплату.

У будь-якому разі, раніше з цього приводу контролери самі роз’яснювали таке: підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі умови про оплату за поставлені товари/послуги з відповідного рахунку Держказначейства (лист Міндоходів від 29.07.2013 р. № 13292/7/99-99-19-04-02-17; консультація в підкатегорії 101.14 БЗ зі строком дії до 01.01.2015 р.).

Утім, якщо такого застереження за текстом немає, то, думаємо, і тоді ще не все втрачено. Як варіант, на виручку може прийти прикінцева частина договору. Адже там зазвичай наводять юридичні адреси та реквізити сторін, уключаючи реквізити рахунків (!). Загалом, вона також може стати доказом «бюджетної» оплати і підтвердженням казначейського рахунку контрагента.

Гірше, коли ані застереження, ані реквізитів рахунків у договорі немає. Тоді радимо усунути цей недолік, оформивши додаткову угоду до договору.

Ну а на майбутнє врахуйте, що

краще діяти обережно і від самого початку запустити фразу «про бюджетну оплату» у договір

А заразом проконтролювати його на предмет наявності реквізитів рахунків у фінальній частині. Навіщо вам зайві запитання перевіряючих? І оскільки перш за все ви — зацікавлена особа, не бійтеся взяти ініціативу у свої руки. Думаємо, що покупець до ситуації поставиться з розумінням. Тим паче, що при оплаті бюджетними грошима у нього також дзеркально «за оплатою» виникає право на ПК (якщо він, звичайно, платник ПДВ і йому потрібний цей ПК).

А ось умови про те, що бюджетна оплата надійде, але за наявності фінансування, боятися не потрібно. Це стандартне застереження для бюджетників, у яких усе «зав’язано» на фінансуванні і які тільки після отримання фінансів зможуть зробити оплату продавцю. Тоді-то «за грошима», як належить, і нарахуємо ПЗ з ПДВ. Словом, не переживайте, якщо ПЗ в очікуванні фінансування «відкладаються». Адже нічого в цьому випадку не порушено. Хоча, зізнаємося, що на фінансування деколи можна чекати декілька місяців, а то й до кінця року (оскільки зазвичай його виділяють на поточний рік і до кінця року намагаються погасити заборгованості, п.п. 7 ч. 1 ст. 2, ст. 3 БКУ). А якщо все ж і до кінця року заборгованість не погашена, вона перейде на наступний рік (для перестрахування цей момент можна уточнити і в договорі).

У будь-якому разі потім «бюджетну» оплату (за фактом здійснення) уже в загальному порядку підтверджуватиме виписка банку з платіжним дорученням.

Якщо допущена перевитрата бюджетних коштів

Під час перевірки нашого замовника (бюджетної організації) співробітники Держаудитслужби виявили завищення вартості будівельних робіт на 12000 грн. і вимагають від нього повернення цієї суми до бюджету. У свою чергу, замовник витребував цю суму з нас. Чи можемо ми у зв’язку з її поверненням відкоригувати (зменшити) ПЗ з ПДВ на 2000 грн.?

Нагадаємо, що контроль за використанням бюджетних коштів здійснюється згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550 і Методрекомендаціями, затвердженими наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90. У свою чергу, п. 12 останніх за «будівельними» витратами відправляє до профільних Методрекомендацій, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39. А в них (див. п. 2.2) серед основних напрямів контролю значиться правильність визначення вартості будівельних робіт (п. 2.2 Методрекомендацій № 39).

При завищенні вартості виконаних робіт (читай — незаконному витрачанні бюджетних коштів) суму «перевитрати» у судовому порядку можуть стягувати до бюджету (ч. 8 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-ХII).

У ситуації, що виникла, замовник (бюджетна організація), у свою чергу, вимагає повернення коштів від підприємства-виконавця.

У такому разі посудіть самі: оскільки вже розкрилося завищення і навіть більше — виконавець готовий повернути замовнику «перевитрату» бюджетних коштів, вважаємо, найоптимальніший варіант для двох сторін — оформити все документально належним чином. Як? Скласти додаткову угоду до договору (на зменшення вартості робіт), при цьому зниження ціни, звичайно, підкріпити актом.

У зв’язку з цим, мабуть, уточнимо, що при порушенні умов договору ціна може змінюватися (переглядатися). Тобто на цю ситуацію заборона на зміну ціни, установлена ч. 3 ст. 632 ЦКУ, не поширюється, оскільки договір у такому разі не вважається належним чином виконаним. Адже в нашому випадку укладався договір будівельного підряду, який підрядник повинен був виконувати відповідно до проектно-кошторисної документації ( ст. 875, 877 ЦКУ), але від якої відступив.

У такому разі, як при звичайному перегляді договірних умов (у нашому випадку — перегляді цін, ст. 192 ПКУ), підприємство зможе на дату повернення коштів скласти «зменшуючий» розрахунок коригування. Щоправда, увага (!): зареєструвати такій «зменшуючий» РК доведеться підприємству-замовнику (бюджетнику, якщо він платник ПДВ). А ось якщо бюджетник — неплатник ПДВ, то «зменшуючий» РК ви реєструєте самостійно. Тоді після реєстрації РК вийде відкоригувати (зменшити) ПЗ з ПДВ.

Інакше якщо обмежитися простим поверненням грошей (без підписання додаткової угоди про зменшення вартості робіт), то для коригування ПЗ у підприємства не буде підстав. Для чого створювати такі складнощі?

Якщо бюджетникам потрібні накладні на товар, а нам — оплата

Наші покупці-бюджетники спершу хочуть від нас отримати товар (на крайній випадок, просять видати їм на нього тільки товарні накладні). Ми ж хочемо притримати товар до його оплати. Як бути?

Причина в тому, що в більшості випадків бюджетники розраховуються з постачальниками за товари, роботи та послуги тільки після їх отримання, якщо інше не передбачене бюджетним законодавством ( ст. 49 БКУ).

Утім, в окремих випадках (щодо деяких товарів, робіт, послуг) можлива й передоплата. Конкретний перелік товарів, робіт і послуг, за які бюджетники можуть здійснювати попередню оплату, її розмір та допустимі в таких випадках строки авансування визначено постановою КМУ від 23.04.2014 р. № 117.

Звідси нерідко і цілком зрозумілий інтерес покупців-бюджетників — спочатку отримати товар. Ну або, на крайній випадок, підтвердні документи на нього — товарні накладні, щоб «під них» потім надійшло фінансування. Тоді як постачальникам, у свою чергу, потрібні гарантії розрахунків за товар. Тому аж до оплати вони намагаються притримати товар.

Але віддавати товарні накладні без товару «не зовсім законно». Як же вчинити?

У такому разі може допомогти договір зберігання ( ст. 936 ЦКУ). Його можна укласти, скажімо, на строк до здійснення оплати (адже строк зберігання встановлюється за домовленістю сторін, ст. 938 ЦКУ). Тоді після продажу бюджетнику товару (і передачі права власності на товар з товарними накладними на нього) фактично сам товар може залишатися (зберігатися) до оплати на законних підставах у постачальника.

В обліку постачальника операції відобразяться так, як показано в таблиці. Припустимо, вартість товару — 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.), а плата за зберігання — 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Продаж товару, залишеного на зберігання (до оплати) постачальнику

висновки

• Для постачань за рахунок бюджетних коштів установлено особливу дату нарахування ПЗ — «за оплатою». А ось ПК постачальник формує «за першою подією».
• Пункт 187.7 ПКУ не потрібно ототожнювати з касовим методом (коли і ПЗ, і ПК виникають «за оплатою»). Тому при постачаннях за рахунок бюджетних коштів відмітку про касовий метод у декларації не проставляють.
• У договорі краще спочатку застерегти, що оплата буде за рахунок бюджетних коштів, і зазначити реквізити казначейського рахунку контрагента.
• Щоб відкоригувати ПЗ при перевитраті та поверненні бюджетних коштів, краще домовитися про перегляд (зменшення вартості робіт), склавши додаткову угоду до договору і оформивши зменшуючий РК.