Розділ II декларації з ПДВ

У ряд. 10 збирають усі купівлі на митній території України, як «з ПДВ», так і «без ПДВ». Нагадаємо, що з переходом на спецрахунки з 1 липня 2015 року сума «вхідного» ПДВ за будь-якими купівлями (незалежно від їх призначення: для оподатковуваних операцій/неоподатковуваних/негосподарської діяльності) уключається до податкового кредиту ( п. 198.3 ПКУ). При цьому відобразити ПК можна на підставі зареєстрованих податкових накладних — ПН ( п. 201.10 ПКУ) або замінників ПН (касових чеків на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день, транспортних квитків, готельних рахунків тощо, п. 201.11 ПКУ; детальніше про замінники ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 60). За ПН, зареєстрованими своєчасно (протягом 15 днів), право на ПК виникає в періоді складання ПН, а за ПН, зареєстрованими із запізненням (пізніше 15 днів), — у періоді реєстрації ПН. При цьому зареєструвати ПН можна протягом 180 днів з дати складання. Утім, за зареєстрованими ПН можна «відкладати» ПК на наступні періоди і відображати його протягом 365 календарних днів з дати складання ПН; при касовому методі — протягом 60 календарних днів з дати оплати ( п. 198.6 ПКУ). Тоді «відкладений» ПК також показують у ряд. 10 (10.1 або 10.2) декларації. А ось для замінників ПН такої можливості розтягування ПК на 365 днів не передбачено. Тому показувати за ними ПК у ряд. 10.1, 10.2 потрібно чітко «місяць у місяць» (див. підкатегорію 101.14 БЗ). Якщо все ж таки у відведений строк (за ПН — протягом 365 (60) днів; за замінниками — «місяць у місяць») ПК не показали, то можемо виправити цю помилку, подавши уточнюючий розрахунок (УР) з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, — 1095 днів (лист ДФСУ від 15.08.2016 р. № 17646/6/99-95-42-01-15, підкатегорія 101.14 БЗ, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 45).

Залежно від ставки «вхідного» ПДВ (20 %, 7 %, 0 %) або його відсутності в декларації заповнюють ряд. 10.1 — 10.3

Важливо (!): у ряд. 10.1, 10.2 також показуємо відновлення ПК за «старими» товарами/НА (купленими до 01.07.2015 р.) на підставі бухдовідки, якщо зараз вони змінюють напрям використання з «неоподатковуваного» на «оподатковуване». Хоча ліміт реєстрації це не збільшить ( п.п. «в» п. 201.11, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15; підкатегорія 101.23 БЗ)

У ряд. 10.1 показують купівлі товарів, послуг, необоротних активів з «вхідним» 20 % ПДВ.

Операції, відображені в ряд. 10.1, розшифровують за контрагентами (постачальниками) у додатку Д5

У ряд. 10.2 показують купівлі лікарських засобів і медичних виробів з 7 % ПДВ (див. п.п. «в» п. 193.1 ПКУ і пояснення до ряд. 1.2).

Операції, відображені в ряд. 10.2, розшифровують за контрагентами (постачальниками) у додатку Д5.

У ряд. 10.3 показують обсяги покупок:

— з 0 % ПДВ (наприклад, придбання послуг міжнародних перевезень, оподатковуваних за ставкою 0 % ПДВ, п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ);

— без ПДВ (тобто купівлі: в неплатників/необ’єктні ( ст. 196 ПКУ)/пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами); лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25295/6/99-99-19-03-02-15).

Зокрема, в ряд. 10.3 відображають «необ’єктні» послуги банку з розрахунково-касового обслуговування ( п.п. 196.1.5 ПКУ); роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами ( п.п. 196.1.7 ПКУ) (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 57, с. 46).

При цьому за ряд. 10.3 заповнюють тільки колонку А.

Увага! У додатку Д5 такі безПДВшні купівлі (із ряд. 10.3) не розшифровують

У ряд. 11 відображають «іноземні» купівлі: імпорт товарів/необоротних активів, а також послуги, отримані від нерезидента. Причому тільки ті з них, що оподатковувані (тобто оподатковуються за ставкою 20 % або 7 % ПДВ). Тому майте на увазі, що в декларації взагалі не відображають:

— пільгове ввезення товарів (у будь-якому митному режимі), оскільки рядка для цього не передбачено (див. підкатегорію 101.20 БЗ);

— неоподатковуване ввезення товарів (у будь-якому митному режимі), митна вартість яких не перевищує 150 євро ( пп. 196.1.16, 196.1.17 ПКУ) (див. підкатегорію 101.20 БЗ);

— купівлі неоподатковуваних послуг з місцем постачання «за межами України» (див. підкатегорію 101.20 БЗ)

У ряд. 11.1 показують імпорт товарів і необоротних активів з «ввізним» 20 % ПДВ. При цьому відображають: митну вартість (колонка А) і виходячи з неї — податковий кредит (колонка Б).

Важливо (!): ПК з імпорту відображають на підставі митної декларації (МД), що підтверджує сплату податку і оформлена відповідно до вимог законодавства ( п. 201.12 ПКУ). Майте на увазі: правило 365 днів (з п. 198.6 ПКУ) на «імпортний» ПК не поширюється. Тому ПК (за імпортними МД) показуємо в декларації чітко «період у період». Інакше, якщо цього своєчасно не зробили, потім можемо виправитися і показати «імпортний» ПК тільки через УР протягом 1095 днів (листи ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21058/6/99-99-19-03-02-15 і від 28.10.2015 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 92, с. 7).

Якщо вже після митного оформлення змінюється митна вартість, то коригування «імпортного» ПК відображають (з «+» або з «-») також в «імпортних» ряд. 11.1 або 11.2 (залежно від ставки ПДВ) на підставі аркуша коригування до імпортної МД (у періоді, в якому оформлено такий аркуш коригування; підкатегорія 101.20 БЗ; листи ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27875/6/99-99-19-03-02-15, від 22.12.2015 р. № 27404/6/99-99-19-03-02-15).

Детальніше про імпорт див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 25.

Важливо (!): у ряд. 11.1, 11.2 також показуємо відновлення ПК за «старими» імпортними товарами/НА (купленими до 01.07.2015 р.) на підставі бухдовідки, якщо зараз вони змінюють напрям використання з «неоподатковуваного» на «оподатковуваний». Хоча ліміт реєстрації це не збільшить ( п.п. «в» п. 201.11, п. 36 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; лист ДФСУ від 22.07.2016 р. № 15911/6/99-99-15-03-02-15; підкатегорія 101.23 БЗ)

У ряд. 11.2 показують імпорт лікарських засобів і медичних виробів з «ввізним» 7 % ПДВ (див. п.п. «в» п. 193.1 ПКУ і пояснення до ряд. 1.2)

Рядок 11.3 відведено для імпорту товарів, при митному оформленні яких сплата ПДВ була відстрочена шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПКУ. Майте на увазі (!): цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, в якому податкові векселі погашено ( п. 7 підрозд. 3 розд. ХХ ПКУ)

У ряд. 11.4 відображають ПК з послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України. Нагадаємо, що ПЗ з таких послуг уключають до ряд. 6 декларації (див. пояснення до неї). При цьому складають ПН з типом причини «14». І якщо така ПН зареєстрована своєчасно (протягом 15 днів), то вже в періоді її складання отримувач послуг нерезидента може показати ПК ( п. 198.2 ПКУ). Тобто ПЗ з ПК у такому разі виникнуть «синхронно» в одному періоді. Хоча відобразити ПК на підставі такої зареєстрованої ПН дозволяється й пізніше — протягом 365 днів з дати її складання (лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 3). Якщо ж ПН зареєстрована із запізненням (через 15 днів), ПК вийде відобразити тільки в періоді її реєстрації (або пізніше — протягом 365 днів з дати складання). У такому разі ПЗ випереджатимуть ПК

Рядок 12 призначено для ПДВ-коригувань (обсягів купівель і податкового кредиту).

Необхідність у їх проведенні може виникати при:

— поверненні товарів/передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін ( ст. 192 ПКУ);

— виправленні помилок в податкових накладних ( п. 192.1 ПКУ) (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 8).

Збільшення ПК показують зі знаком «+» (не ставиться), а зменшення — зі знаком «-».

При заповненні ряд. 12 складають додаток Д1. У більшості випадків коригування здійснюють на підставі розрахунку коригування (РК). Проте майте на увазі: зменшити ПК покупець повинен (!) у періоді проведення перерахунку (тобто складання РК) незалежно від періоду його реєстрації (лист ДФСУ від 15.12.2015 р. № 26683/6/99-95-42-01-16-01, підкатегорія 101.20 БЗ). А ось збільшити ПК покупець може тільки за зареєстрованим продавцем РК. До того ж пам’ятайте, що «невпливаючі» РК (за якими обсяги з сумою ПК не змінюються) ані в ряд. 12 декларації, ані в додатку Д1 показувати не потрібно — у тому сенсу немає (див. підкатегорію 101.20 БЗ).

І ще важливий момент! Коригувати купівлі зі ставкою 0 % ПДВ або без ПДВ ані в ряд. 12, ані в додатку Д1 не потрібно (обсяги за ними коригуванню не підлягають, див. підкатегорію 101.20 БЗ)

У ряд. 13 декларації сільгоспники проводять коригування (як у бік зменшення, так у бік збільшення) податкового кредиту ( п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21):

— при зміні напряму використання товарів/послуг/необоротних активів: зі звичайної діяльності на спецрежимну і навпаки;

— при реєстрації сільгосппідприємства суб’єктом спецрежиму.

При цьому коригування ПК здійснюють виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів і вартості залишків товарів, що використовуються або підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, що склалися станом на початок звітного (податкового) періоду з урахуванням частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в сільгоспопераціях і в інших операціях. Документально таке коригування оформляють бухгалтерською довідкою. Детальніше про розподіл і коригування сільгоспниками податкового кредиту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 18

У ряд. 14 сільгоспники проводять коригування ПК у разі експорту сільськогосподарської продукції. Адже при експорті виникає право на бюджетне відшкодування в загальновстановленому порядку ( п. 209.4 ПКУ). У зв’язку з цим ПК, пов’язаний з постачанням сільгосппродукції на експорт, «перекидають» із сільгоспдекларації в «загальну»: тобто одночасно відображають у ряд. 14 сільгоспдекларації 0121 — 0123 (із знаком «-») і в ряд. 14 «загальної» декларації 0110 (зі знаком «+»).

Таке коригування відображають на підставі бухгалтерської довідки, в якій розраховують суму коригування виходячи з суми, фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких було включено до складу виробничих факторів (утім, податківці говорять про перенесення саме сплаченої суми ПДВ (лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 9983/7/99-99-19-03-02-17)). Тобто тих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України в митному режимі експорту.

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, що є підставою для включення сум податку до податкового кредиту, і містити вичерпний їх перелік (детальніше про експортв аграріїв див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 29, с. 18)

У ряд. 15 відображають результати річного перерахунку за «старими» необоротними активами (НА) «подвійного призначення», купленими до 01.07.2015 р. За ними продовжують проводити трикратно «необоротні» перерахунки (за підсумками 1, 2 і 3 років, що настають за роком початку їх використання/введення в експлуатацію) і щороку коригувати ПК ( п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, лист ДФСУ від 31.12.2015 р. № 48122/7/99-99-19-03-02-17; детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 4, с. 17).

Рядок 15 заповнюють у декларації за останній звітний період року, тобто за грудень/IV квартал (при ПДВ-розреєстрації — у декларації за останній звітний період, коли відбулося зняття з обліку). При заповненні ряд. 15 складають додаток Д7. У його таблиці 3 відображають результати таких «необоротних» перерахунків за старими НА. Сумарні дані гр. 7 табл. 3 додатка Д7 переносять до ряд. 15 декларації

У ряд. 16 декларації відображають від’ємне значення, яке включають до складу ПК поточного звітного періоду. Його формують три складові:

— від’ємне значення, перехідне з попереднього звітного періоду, так званий перехідний «мінус» (ряд. 16.1), а також

— коригування (уточнення-виправлення) такого перехідного від’ємного значення:

(1) самостійно платником під час самовиправлень за даними УР (ряд. 16.2);

(2) податківцями при перевірках (ряд. 16.3).

При цьому заповнюють тільки колонку Б ряд. 16

У ряд. 16.1 переносять значення ряд. 21 декларації за попередній звітний період (тобто перехідне від’ємне значення попереднього періоду)

У ряд. 16.2 обліковують результати самовиправлень від’ємних помилок, що вплинули на ряд. 21 (у тому випадку, коли такі дані підлягають перенесенню до декларації). Тоді до ряд. 16.2 декларації звітного періоду (з «+» або «-») переносять дані з гр. 6 ряд. 21 УР, поданих у такому звітному періоді ( п. 5 розд. VI Порядку № 21, детальніше про заповнення цього рядка див. «Відображення показників УР у поточній декларації» // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 28).

Майте на увазі! При заповненні ряд. 16.2 обов’язково заповнюють поле (*) завершальної частини декларації, в якому наводять реквізити УР (дату подання УР/номер квитанції про прийняття УР, оскільки іншого номера немає, а сам УР номера не має (хоча, думаємо, не буде помилкою, якщо при УР номер узагалі не проставляти) /суму з гр. 6 ряд. 21 УР, що потрапила до ряд. 16.2, з «+» або «-»)

Рядок 16.3 заповнюють, якщо помилки в ряд. 21 (від’ємному значенні) були виявлені податківцями під час документальної або камеральної перевірки. Коли це можливо? Наприклад, при перевірці податківці зменшують від’ємне значення (знімають ПК/донараховують ПЗ) і надсилають платнику податкове повідомлення-рішення за формою «В4». Тоді в періоді його отримання потрібно заповнити (зі знаком «-») ряд. 16.3 (див. консультацію, що діяла до 01.02.2016 р., в підкатегорії 101.30 БЗ). Або платник міг, навпаки, неправомірно заявити суму бюджетного відшкодування (скажімо, заявити до БВ неоплачений ПК). У такому разі він отримає податкове повідомлення-рішення за формою «В3» (що відмовляє в БВ на несплачену суму). Тоді такий від’ємний ПДВ (на який зменшене БВ) знову «повертають» до декларації — уключають (зі знаком «+») до ряд. 16.3.

При цьому, заповнюючи рядок 16.3, не забудьте відомості про податкові повідомлення-рішення (їх дату/номер/суму) зазначити в полі (*) завершальної частини декларації

Значення ряд. 17 розраховується за формулою. При цьому заповнюють тільки колонку Б. У ній відображається загальна сума податкового кредиту з ПДВ за звітний період