Теми статей
Обрати теми

РК: основний інструмент виправлення помилок у ПН

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Усім властиво помилятися, і, безумовно, не є винятком помилки в податкових накладних (ПН). Але пам’ятайте: безвихідних ситуацій не буває, і зневірятися в будь-якому разі не варто... Та й не так страшна помилка, якщо правильно і вчасно її виправити. А от втрачений у цьому випадку час можна цілком оцінити у грошовому еквіваленті (у сумі понесених штрафних санкцій). Тому не затягуватимемо і почнемо розбиратися з порядком їх виправлення прямо зараз.
img 1

Класифікація помилок і загальний алгоритм дій

Як ви вже встигли помітити, усі помилки в ПН можна поділити на дві категорії: сумові (пов’язані з помилкою в сумових показниках ПН) і несумові (помилки в реквізитах ПН).

Причому розрахунок коригування (РК) до «помилкової» ПН є основним інструментом для виправлення в ній помилок, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг ( останній абзац п. 192.1 ПКУ). Тобто

РК має два призначення: коригування ПЗ згідно з вимогами ПКУ і виправлення помилок у ПН

Більше про механізм виправлення помилок за допомогою РК у ПКУ немає жодного слова.

За роз’ясненнями звертаємося до Порядку № 1307. Щоправда, він теж небагатослівний і в ньому про виправлення через РК згадуються тільки два моменти ( п. 21 Порядку № 1307):

(1) при виправленні помилки, не пов’язаної із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у РК зазначаємо правильні дані;

(2) не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Як бачите, Порядок № 1307 теж дає зовсім мало інформації. Тому окремі нюанси «черпатимемо» з листів і роз’яснень контролерів.

Одразу зазначимо, що «універсального» способу заповнення РК у разі виправлення помилок просто немає, проте сформулювати якісь загальні принципи і правила виправлення помилок у цілому за допомогою РК можна.

По суті, усі помилки виправляються шляхом складання РК або РК плюс нова ПН. У свою чергу, помилки, допущені в РК, можна виправити тільки за допомогою РК. Причому важливе значення має реєстрація таких ПН/РК у ЄРПН.

Так, не викликає запитань реєстрація ПН, адже цей обов’язок покладено виключно «на плечі» продавця (він же постачальник)*, а от із реєстрацією «виправляючого» РК є варіанти. Причина міститься в п. 192.1 ПКУ. Нагадаємо про те, що згідно з п. 192.1 ПКУ РК в ЄРПН реєструють:

* Виняток становлять послуги нерезидента, де покупець складає ПН (тип причини — «14») з умовним кодом продавця (500000000000) і реєструє її в ЄРПН.

постачальник — якщо передбачено збільшення суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) на користь постачальника або якщо коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює суму компенсації;

покупець (якщо він платник ПДВ) — якщо передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) на користь постачальника.

Почнемо перш за все з того, в якій частині ПН допущено помилку. Адже від цього залежатиме порядок її виправлення. Помилка може бути допущена:

(1) у заголовній частині ПН;

(2) у даті/номері ПН/ІПН покупця;

(3) у табличній частині ПН.

Згрупуємо ці три види помилок і основні правила їх виправлення в таблиці нижче.

Загальні правила виправлення помилок у ПН

№ з/п

Помилку допущено в:

Порядок виправлення «помилкової» ПН:

1

заголовній частині ПН (крім помилки в ІПН)

Складаємо до неї «виправляючий» («порожній») РК, у якому правильно (!) заповнюємо виключно заголовну частину ( п. 21 Порядку № 1307). Табличну частину РК не заповнюємо.

«Порожній» РК реєструє продавець, оскільки сума компенсації не змінюється ( п. 192 ПКУ)

2

даті/номері ПН або ІПН покупця*

Тут одним «порожнім» РК не обійтися (а щодо дати і номера ПН прямо забороняє виправлятися п. 21 Порядку № 1307), тому виправляти будемо у дві дії:

1. Анулюємо «помилкову» ПН шляхом складання до неї «зменшуючого» РК. Такий РК реєструє покупець, якщо він — платник ПДВ. Причому якщо помилка — в ІПН, то його реєструє «помилковий» покупець**. Якщо ПН була помилково складена на неплатника ПДВ, то «зменшуючий» РК постачальник зареєструє самостійно.

2. Складаємо нову правильну ПН (з правильною датою/номером/ІПН покупця)

* Детально про порядок виправлення таких помилок див. на с. 20 і 29.

** Якщо «помилковий» покупець відмовляється реєструвати РК, податківці вважають, що постачальник може на нього поскаржитися в загальному порядку (див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17). Причому такому хоч «помилковому», але покупцю, швидше за все, загрожують такі самі штрафи згідно з пп. 1201.1 і 1201.2 ПКУ (БЗ 101.30).

3

табличній частині*

У загальному випадку достатньо скласти один «виправляючий» РК.

Він може бути:

— «збільшуючий» РК (з «+») — якщо донараховуємо ПДВ (реєструє РК постачальник);

— «зменшуючий» РК (з «-») — якщо знімаємо зайвий ПДВ (реєструє покупець, якщо він — платник ПДВ);

— «нейтральний» РК**, коли помилки в несумових показниках або одночасно в розділі Б заповнено рядки «+» і «-», що нівелюють один одного

* Зверніть увагу: виправити в табличній частині ПН можна й іншим способом: виписати «виправляючий» РК, що анулює «помилкову» ПН, а потім зареєструвати правильну ПН. Але пам’ятайте: правильна ПН має бути складена не поточною датою виправлення, а датою постачання (тобто датою здійснення операції). Самі розумієте, що такий спосіб хороший, якщо помилку виявлено в межах «безштрафного» періоду, інакше відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН не уникнути ( п. 1201.1 ПКУ).

** Якщо для виправлення помилки складають «виправляючий» РК, що не впливає на вартісні показники (тобто обсяги і ПЗ/ПК не змінюються — наприклад, виправляють номенклатуру, код УКТ ЗЕД), такий РК ані продавець, ані покупець у декларації не відображають (підкатегорія 101.20 БЗ).

Можливий ще один варіант виправлення помилки в табличній частині ПН шляхом складання двох РК. Наприклад, якщо допущено сумову помилку в частині використання ПДВ-пільги. Припустимо, помилково застосували до операції постачання зарубіжної літератури пільгу з ПДВ, передбачену для постачання книг вітчизняного виробництва ( п.п. 197.1.25 ПКУ). Тобто повинні були нарахувати ПДВ за ставкою 20 %, а помилково показали операцію як неоподатковувану. Для виправлення цієї помилки необхідно скласти «виправляючий» РК, щоб прибрати помилковий запис (неоподатковувану операцію) і внести правильний запис (оподатковувану операцію за ставкою 20 %). Річ у тім, що згідно з п. 17 Порядку № 1307 оподатковувані та звільнені від оподаткування операції не можна відображати в одній ПН. Вважаємо, аналогічний підхід має бути і при складанні РК, тобто в один РК не можна внести одразу два записи: неоподатковуваний і оподатковуваний ПДВ. Тому виправляємося у дві дії:

— «зменшуючим» РК прибираємо «помилкову» ПН (реєструє її покупець),

— а другим «збільшуючим» РК відображаємо нарахування ПЗ (реєструє постачальник).

Період відображення ПЗ і ПК

ПЗ продавця. Важливо (!): незалежно від помилки, допущеної в ПН, і періоду, в якому її було виправлено, а також незалежно від факту реєстрації/нереєстрації ПН в ЄРПН, продавцю слід декларувати ПЗ у періоді їх нарахування у повному обсязі ( п. 201.10 ПКУ).

Як бути, якщо виправлення помилки вимагає реєстрації «виправляючого» РК покупцем, а той, у свою чергу, у встановлений строк цього не зробив, або «зменшуючий» продавець РК склав уже в наступному звітному періоді.

Думаємо, що зменшення помилково нарахованих ПЗ без РК, зареєстрованого покупцем (якщо він, звичайно, платник ПДВ), може викликати спротив контролерів (див. лист ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11323/6/99-99-15-03-02-15). Тому тільки після реєстрації «зменшуючого» РК постачальник безболісно зможе зменшити помилково нараховані ПЗ.

Хоча ті, хто сміливіший, можуть, не чекаючи зареєстрованого РК, зменшити помилкові ПЗ на підставі бухгалтерської довідки (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 89, с. 10). Аргументом є той факт, що зареєстрований покупцем «зменшуючий» РК, за великим рахунком, потрібний тільки при коригуванні суми компенсації товарів/послуг, а не в разі виправлення помилки. Так, наприклад, при реєстрації «лівої» ПН податківці говорять про відображення в ПДВ-декларації правильних обсягів постачань і сум ПДВ (згідно з первинними документами), а «помилковій» ПН, як і РК до неї, узагалі не місце в декларації (див. 101.20 БЗ). Але скоріше за все, податківці будуть проти такої позиції, тому, якщо не хочете з ними сваритися, дочекайтеся реєстрації РК покупцем.

Які важелі впливу на покупця є в постачальника? Безумовно, покупцю загрожує та сама відповідальність за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію РК в ЄРПН, що й постачальнику за аналогічне порушення ( пп. 1201.1 і 1201.2 ПКУ). Розмір штрафу розраховується у відсотковому відношенні від суми ПДВ в РК і залежить від того, на скільки днів покупець запізнився з реєстрацією. Про те, що такі штрафи поширюються і на покупців, неодноразово нагадували податківці (див., наприклад, лист ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2643/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.07). Причому для притягнення до відповідальності згідно з п. 1201.1 ПКУ проводити перевірку зовсім не обов’язково (як, наприклад, штрафи згідно з п. 1201.3 ПКУ можуть бути застосовані тільки за результатами перевірки). Ну а якщо покупець і штрафів не боїться, пам’ятайте про те, що змусити його зареєструвати РК можна, подавши на загальних підставах скаргу, тобто додаток Д8 до ПДВ-декларації. Благо зробити це може й постачальник ( п. 201.10 ПКУ). Щоправда, як правило, покупець зацікавлений скоріше зареєструвати РК, адже тільки тоді він зможе відобразити ПК за «помилковою» ПН.

ПК покупця. Покупець зможе відобразити ПК тільки після виправлення постачальником помилки в такій «дефектній» ПН ( п. 201.10 ПКУ). Причому,

якщо «виправляючий» РК зареєстровано своєчасно, то покупець відображає ПК у ПДВ-декларації за датою складання такого РК, а якщо з порушенням установлених строків — то за датою його реєстрації

На те, щоб уключити до ПК «виправлену» ПН, покупцю відведено 365 календарних днів ( п. 198.6 ПКУ). На цьому наполягають податківці (див. лист ДФСУ від 13.04.2016 р. № 8195/6/99-99-19-03-02-15). Причому протягом цього часу в покупця є два шляхи вирішення питання:

— терпляче чекати від «неуважного» постачальника виправлень у ПН;

— подати скаргу на нього (додаток Д8 до ПДВ-декларації). На жаль, сам факт подання скарги не реанімує право покупця на ПК за такою «дефектною» ПН, зате «підстебне» продавця до швидкого виправлення допущеної в ній помилки.

До речі, якщо постачальник не вклався в зазначений вище строк і провів відповідні виправлення пізніше, то, вважаємо, це не привід покупцю «опускати руки». На наш погляд, у нього є всі шанси довести своє право на ПК за такою «із запізненням виправленою» ПН.

Річ у тім, що строк виправлення помилки в ПН нормами ПКУ не встановлено, а п. 198.6 ПКУ насправді просто подовжує право відобразити ПК за відповідний період на 365 календарних днів з дати складання ПН. У такому разі відповідний період — це період реєстрації «виправляючого» РК. Тоді покупець отримує право на ПК саме в періоді (!) виправлення помилки, але продовження на 365 днів з дати складання ПН уже не діє. Тому покупець може відобразити ПК у поточній ПДВ-декларації за період виправлення помилки або, якщо він таким правом не скористався, може самовиправитися, подавши за такий період виправлення уточнюючу ПДВ-декларацію вже в межах загального строку давності 1095 днів ( ст. 102, п. 50.1 ПКУ). Детальніше про цю ситуацію див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 45.

Тішить, що податківці не сперечаються і дозволяють уключати ПН «старше» 365 днів до ПК через подання уточнюючого розрахунку до ПДВ-декларації ( п. 50.1 ПКУ) (див. листи ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12795/6/99-99-15-03-02-15 і від 09.02.2016 р. № 2628/6/99-99-19-03-02-15, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 3, № 48, с. 45)

Особливості заповнення «виправляючого» РК

Ви вже добре знаєте, що починаючи з 16 березня 2017 року складаємо і реєструємо РК за новою формою (затвердженою наказом № 1307 у редакції наказу № 276), навіть коли виправляємо «старі» ПН. Детально про це ми писали в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 21, с. 6.

Важливо (!):

сам порядок складання та реєстрації РК повністю аналогічний порядку, передбаченому для складання та реєстрації ПН

Тобто дотримуємося всіх вимог, що передбачені для оформлення ПН, і про це прямо зазначено в п. 21 Порядку № 1307 (ср. ). При цьому особливу увагу приділяємо обов’язковим реквізитам ( п. 201.1 ПКУ).

Зокрема, у п. 25 Порядку № 1307 зазначено, що показники у графах 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5, 6, 8, 9, 11 — 14 РК повинні заповнюватися в порядку, аналогічному для оформлення ПН.

Дата складання РК. Запам’ятайте: «виправляючий» РК складаємо на дату виявлення помилки. Причому як тієї, що змінює сумові показники ПН, так і тієї, що на них не позначилася (несумова помилка в обов’язкових реквізитах). Тобто в полі «Дата складання» зазначаємо поточну дату, коли виправляємо помилку в ПН.

Причина коригування. У графі 2 РК до «помилкової» ПН зазначаємо причину коригування: «Виправлення помилки», а в деяких випадках податківці вимагають помилкову причину конкретизувати, наприклад «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері покупця» (див. підкатегорію 101.07 БЗ).

Коди товарів/послуг у РК. На окрему увагу заслуговують графа 4.1 РК, в якій зазначаємо коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, і графа 4.3 РК — коди послуг згідно з ДК 016:2010.

У разі коригування ПЗ ці графи мають бути обов’язково заповнені ( п. 24 Порядку № 1307)

Причому це можуть бути як РК до ПН, датованих до 01.01.2017 р. на постачання вітчизняних товарів, так і РК до ПН, виписаних до 16.03.2017 р. на постачання послуг. Наскільки нам відомо, система не пропускає РК, в яких не заповнено граф 4.1 та/або 4.3.

Тому заповнюємо ці графи РК навіть у тій ситуації, коли ПН, до яких складаємо РК, не містила кодів товарів/послуг (див. лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17). Так, якщо один товар/послугу потрібно прибрати з «помилкової» ПН, а інший додати, то до обох рядків такого «виправляючого» РК (із знаком «-» і знаком «+») доведеться внести код товару/послуги (навіть якщо його не було в «помилковій» ПН).

Але майте на увазі: на практиці з реєстрацією в ЄРПН таких РК є проблеми (див. детально с. 35).

Нагадаємо: не кодують товари/послуги тільки в РК до ( п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307):

— ПН, складених у межах виконання багатосторонніх угод;

— «компенсуючих» ( пп. 198.5 і 199.1 ПКУ) ПН, виписаних при використанні товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності, тут же ПН при анулюванні ПДВ-реєстрації згідно з п. 184.7 ПКУ ( п. 11 Порядку № 1307);

— ПН на суми нарахування ПЗ з мінбази ( п. 15 Порядку № 1307).

«Згорнуто або розгорнуто» сумові помилки в РК. При виправленні сумової помилки у «виправляючому» РК податківці хочуть бачити дані «розгорнуто», тобто одним рядком зняти помилковий запис, а другим додати новий (категорія 101.17 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 5). Нагадаємо: раніше вони зазначали про те, що на такі помилки можна скласти РК тільки на коригуючу різницю («дельту») (категорія 101.17 БЗ, сьогодні значиться серед тих, що «діяли до 01.01.2017 р.»).

За великим рахунком, у який із способів заповнювати РК — запитання не принципове. Тим більше що ані в ПКУ, ані в Порядку № 1307 цей момент узагалі ніяк не описують. Отже, насправді обидва варіанти мають «право на життя» і можна заповнювати РК і так, і так. Тому, якщо ви вже заповнили РК «на дельту», вважаємо, у тому жодної помилки немає і нічого робити не потрібно.

Щоправда, у майбутньому все ж рекомендуємо прислухатися до останньої позиції податківців, оскільки «розгорнутий» спосіб складання РК і нам здається ближчим та більш наочним. Та й менше викликатиме інтересу з боку контролерів.

Порядковий номер у РК. Як рекомендують податківці (див. категорію 101.17 БЗ), у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» РК заповнюємо таким чином. Якщо позицію прибираємо, то зазначаємо порядковий номер рядка з «помилкової» ПН у рядку з «-» і в наступному рядку з «+» дублюємо той самий номер рядка.

Ну і очевидно, що показники розділу А (рядки I — IX) коригуються одночасно з відповідними показниками розділу Б (оскільки вони є розрахунковими і формуються на підставі розділу Б).

З детальнішим виправленням конкретних помилок у ПН можна ознайомитися далі.

висновки

  • Виправлення в ПН, як правило, здійснюють через «виправляючий» РК або «виправляючий» РК плюс нова ПН.
  • «Виправляючий» РК у ЄРПН реєструє постачальник, якщо сума компенсації вартості товарів/послуг збільшується або не змінюється, а покупець (якщо він — платник ПДВ) — тільки при зменшенні суми компенсації.
  • Покупець не має права на ПК за «дефектною» ПН, а от продавця така ПН від декларування нарахованих у ній ПЗ не звільняє.
  • Порядок складання «виправляючого» РК аналогічний порядку складання ПН і формується на дату виявлення помилки.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі