Безнадійна заборгованість

Бухгалтерський облік

У бухобліку порядок списання безнадійної заборгованості залежатиме від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів (РСБ). Якщо безнадійна заборгованість списується за рахунок РСБ, в обліку це відображається проводкою: Дт 38 — Кт 36, 37. Але таке списання можливо лише в межах суми РСБ. Якщо ж суми РСБ не вистачає, безнадійна заборгованість списується на інші операційні витрати: Дт 944 — Кт 36, 37. Так само відображають списання заборгованості, за якою РСБ не створювався. Згідно з нормами П(С)БО 10 РСБ створюється тільки під «відвантажувальну» дебіторку, а от під «авансову» дебіторку ви не можете його створити хоч як би не хотіли.

Податок на прибуток

У малодохідників і витрати на створення РСБ, і прямі витрати від списання безнадійної заборгованості, відображені в бухгалтерському обліку, без будь-яких коригувань «перекочують» і в «податковоприбутковий». А от у високодохідників не все так просто. Згідно з п. 139.2 ПКУ у них фінрезультат:

Як бачите, у 2017 році законодавець, нарешті, виправив непорозуміння, яке з’явилося при «бухобліковізації» податку на прибуток у 2015 році, і тепер високодохідникам можна зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму списаної за рахунок РСБ безнадійної заборгованості.

Водночас 2017 рік приніс нам деякі сюрпризи в частині того, яка ж заборгованість, на думку фіскалів, є безнадійною (відповідає ознакам, що їх визначено п.п. 14.1.11 ПКУ). Зокрема, на початку року фіскали люб’язно роз’яснили, що для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ достатньо постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участю сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у ЄДР (див. лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4676/6/99-99-15-02-02-15).

Однак потім розпочалося щось незрозуміле. Фіскали справедливо стверджували, що для того аби заборгованість було визнано безнадійною на підставі п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ, потрібно, аби дії виконавця щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (див. листи ДФСУ від 12.04.2017 р. № 7737/6/99-99-15-02-02-15 і від 21.04.2017 р. № 8492/6/99-99-15-02-02-15).

Причому будьте уважні! В іншому листі податківці попереджають, що якщо в постанові суду встановлено строки для повторного пред’явлення для виконання виконавчого документа, підстав для визнання заборгованості безнадійною НЕ буде (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 13.05.2017 р. № 171/ІПК/04-36-12-32-20). Така вимога дійсно є в п.п. «є», але фіскали чомусь почали застосовувати її також і до зовсім іншого підпункту — п.п. «а» п. 14.1.11 ПКУ.

До нашого здивування вони у 2017 році знову почали заявляти, що безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, слід вважати заборгованість, за якою минув строк позовної давності в разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків (див. листи ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 4; від 20.04.2017 р. № 8387/6/99-99-15-02-02-15 і від 21.04.2017 р. № 8490/6/99-99-15-02-02-15). Можемо лишень вчергове констатувати, що

А в ситуації, коли покупець перерахував продавцеві (неплатнику податку на прибуток) аванс, але не вжив заходів щодо стягнення, фіскали після закінчення строку давності вбачають також і безповоротну фіндопомогу, а з нею і «збільшуючу» різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ (див. лист ДФСУ від 01.09.2017 р. № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ

ПДВ-наслідки списання безнадійної заборгованості будуть залежати від характеру цієї заборгованості.

Якщо це заборгованість за відвантажені, але не оплачені товари/послуги, зменшити ПЗ при її списанні немає жодних підстав — постачання відбулося, а ст. 192 ПКУ можливості коригування ПЗ ні за відсутності оплати, ні при списанні заборгованості не передбачає (див. також консультацію із БЗ, підкатегорія 101.06). А ось покупець, на думку податківців, у цій ситуації зобов’язаний відкоригувати ПК на підставі бухгалтерської довідки (див. консультацію із БЗ, підкатегорія101.23). Ми з такою позицією ніколи не погоджувалися та й сьогодні вважаємо, що законодавчих підстав для коригування ПК у цьому випадку немає. Однак на практиці обстояти такий податковий кредит у покупців виходить хіба що в судах.

А вона ПДВ не обкладається, оскільки більше немає постачання. Отже, ПЗ продавця мають бути відкориговані, тобто відповідно зменшені. Податківці раніше були не проти такого зменшення, але наразі вагаються і пропонують звертатися за індивідуальними консультаціями (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.15). В одній зі свіжих таких консультацій фіскали визнали право продавця зменшити свої ПДВ-зобов’язання, якщо «авансова» дебіторка стане безнадійною. Але не на підставі бухдовідки, а на підставі РК (див. ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 3).

А от покупцю в цьому випадку сперечатися нема з чим — від необхідності відкоригувати (зменшити) ПК нікуди не подітися. Адже постачання товарів так і не відбулося — операція придбання відсутня.

Що ще писали на цю тему